Тема 26. Відділ синьо-зелені водорості — сyаnорнyта

Загальні зауваження. Синьозелені водорості (рис. 73) — це прокаріотні одноклітинні, колоніальні або багато­клітинні рослини. Структура талому кокоїдна, пальмелоїдна або нитчаста. Клітина вкрита оболонкою, утвореною пектиновими речовинами, слизистими полісахаридами і целюлозою. Вона ослизнюється або утворює спеціальну слизову піхву.

Протопласт не диференційований на ядро і цитоплазму з органоїдами. Він поділяється на хроматоплазму — зов­нішню, щільну, інтенсивно забарвлену і центроплазму — внутрішню рідку слабозабарвлену.

При детальному вивченні клітини було виділено три її частини: нуклеоплазму, фотосинтезуючі ламели, рибосоми та інші цитоплазматичні гранули. В нуклеоплазмі міститься ДНК, а у складі фотосинтезуючих ламел — хлорофіл а, ка­ротиноїди, фікоціан і фікоеритрин. Продукти фотосинте­зу — глікопротеїди, полісахариди, волютин.

Нитчасті форми синьо-зелених водоростей можуть ут­ворювати колонії або гормогоніальну структуру. Для гормогонієвих характерні своєрідні клітини — гетероцисти. Це безбарвні клітини з подвійною оболонкою. Вони не мають газових вакуолей і не містять запасних поживних речовин. Ділянки із забарвлених клітин між сусідніми гетероцистами називаються гормогоніями. За способом живлення — це автотрофічні рослини, але при відповідних умовах вони можуть переходити на гетеро­трофне живлення. Таке змішане живлення називається міксотрофним.

Рис. 73. Синьозелена водорість носток: а —загальний вигляд; б — вигляд при малому збільшенні мікроскопа; в — вигляд при великому збільшенні мікроскопа: 1 — гормогоній; 2 — гетероциста

Розмножуються синьо-зелені водорості поділом клітин (одноклітинні) або гормогоніями (нитчасті). Статевий процес відсутній.

Синьозелені водорості відзначаються широкою амплі­тудою екологічного пристосування. Вони зустрічаються при температурах від плюс 75 °С до мінус 83 °С. Більшість із них планктоні розвиваються і викликають „цвітіння” води. Поселяються водорості у ґрунті і на ґрунті, на корі дерев, скелях, у сланях лишайників тощо.

Відділ синьозелених водоростей поділяється на три класи: хроококові, хамесифонові, гормогонієві.

 

Об’єкт. Носток сливовидний — Nostoc pruniforme Ag.

Завдання. 1. На прикладі ностока вивчіть особливості будови синьозелених

водоростей.

2. В альбомі зарисуйте колонію та окрему особину колонії і по­значте

складові частини.

Обладнання і матеріали: мікроскоп МБР-1, таблиці, живий та фік­сований

матеріал колонії ностока.

Література: [1], с. 218—219; [3], с. 102—107; [6], с. 187—188; [7], c.151-

153; [8],с. 29—32; [11], c. 261-265; [13], c. 63-68.

Мікроскопічні дослідження препарату ностока. Носток має кулясто-видовжену форму і нагадує сливу. Забарвлення його синьо-зелене, зелене або буре. Це складна колонія, стінка якої утворена нитчастими колоніями.

Частину стінки складної колонії ностока відділіть препарувальною голкою і помістіть на предметне скло у крап­лину води. Накрийте покривним скельцем і розгляньте при малому збільшенні мікроскопа. При цьому буде видно, що стінка складної колонії побудована з ниточок з’єдна­них між собою клітин. Потім розгляньте нитчасту колонію при великому збільшенні мікроскопа. На препараті знай­діть безбарвні клітини з подвійними оболонками — гетероцисти, і розміщені між ними групи забарвлених вегетативних клітин – гормогоній. Зверніть увагу на будову окремих клітин гормогонію. Знайдіть оболонку, хроматоплазму і центроплазму.

Зарисуйте носток. На рисунках покажіть: загальний вигляд складної колонії; окрему нитчасту колонію і особ­ливості її будови: гетероцисти, гормогоній; ослизнену клі­тинну оболонку; хроматоплазму і центроплазму.

Висновки. 1. Носток утворює складну колонію, яка складається із простих нитчастих. 2. Колонія нитки складається із безбарвних поодиноких порожнистих або запов­нених протопластом клітин із подвійною оболонкою — гетероцист і розміщених між ними груп забарвлених клітин — гормогоніїв. 3. Клітина синьозелених водоростей складається з оболонки, хроматоплазми і центроплазми.

Тести для самоконтролю

 

1. Які морфологічні структури талому є у синьозелених водорос­тей?

2. Які структурні компоненти входять до протопласту клітин синьозелених

водоростей?

3. Які фотосинтетичні пігменти містяться у ламелах клітин синьозелених

водоростей?

4. Які способи живлення зустрічаються у синьо-зелених водорос­тей?

5. Що таке міксотрофи?

6. Які способи розмноження відомі для синьо-зелених водоростей?

7. Що собою являють гормогонії, їх значення?

8. Що таке гетероцисти і яке їх біологічне значення?

9. На які класи і за якими особливостями поділяються синьозе­лені

водорості?