Загальні зауваження. Зелені водорості - це одноклітинні, колоніальні, неклітинні або багатоклітинні нижчі рослини. Талом їх має різні типи морфологічної структури: монадну, кокоїдну, пальмелоїдну, нитчасту, пластинчасту, сифональну. Клітини вкриті пектиновою, пектиново-целюлозною або целюлозною оболонкою подібно до вищих рослин. Протопласт диференційований на цитоплазму з органоїдами і ядро. Серед органоїдів цитоплазми найважливішим є хлоропласт з піреноїдами. У його ламелах містяться такі самі пігменти, як і у вищих рослин — хлорофіли а і в, а також специфічні для водоростей – c і d, каротин і ксантофіли. Запасним полісахаридом, як і у вищих рослин, здебільшого є крохмаль.
Розмноження вегетативне (частинами слані або бульбочками), безстатеве (дво- або чотириджгутиковими зооспорами чи автоспорами) і статеве (хологамія, кон’югація, ізогамія, гетерогамія, оогамія).
Поширені переважно в прісних водоймах, але є солоно-водні, а також ґрунтові і наземні аерофітні водорості.
Відділ нараховує понад 20 тис. видів рослин, які поділяються на шість класів: празинофітові, зелені, требуксієві, ульвові, зигнемові та харові.
Об’єкт. Спірогіра мінлива – Spirogyra varians Kütz.
Завдання: 1. Самостійно приготуйте препарат спірогіри.
2. На прикладі зеленої нитчастої водорості спірогіри вивчіть особливості будови рослини і її клітин.
3. Вивчіть особливості кон’югації спірогіри.
4. Зарисуйте і позначте складові частини спірогіри.
Обладнання і матеріали: мікроскоп МБР-1 або Біолам, жива чи фіксована спірогіра, її мікропрепарат, постійний мікропрепарат кон’югації у спірогіри,
таблиці тощо.
Література: [1], с. 219—230; [3], с. 102-107; [6], с. 189—190; [7], с. 167—195; [8],ч. 2, с. 111—121; [11], c. 277-282; [13], c. 77-81.
Методика виготовлення препарату спірогіри. Декілька зелених, найкраще тонких ниток спірогіри за допомогою препарувальної голки або пінцету перенесіть у краплину води на предметне скло і накрийте покривним скельцем.
Мікроскопічне дослідження препарату. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на те, що слань спірогіри має нитчасту структуру і складається з одного ряду послідовно з’єднаних клітин.
При великому збільшенні мікроскопа розгляньте будову клітини. На препараті знайдіть: клітинну оболонку, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласт, що має вигляд стрічкоподібної спіралі з піреноїдами на його поверхні (рис. 74).
Нанесіть на препарат краплину розчину йоду в йодистому калії і спостерігайте, як через деякий час крохмальні зерна навколо піреноїдів забарвлюються у синій колір.
| Рис. 74. Зелена водорість спірогіри: а — будова клітини спірогіри; б — кон'югація спірогіри: 1 — клітинна оболонка; 2 — цитоплазма; 3 — ядро; 4 — хроматофор; 5 — вакуоля; 6 — піреноїди |
Розгляньте на мікропрепараті кон’югуючі нитки спірогіри і вивчіть етапи процесу кон’югації. Зарисуйте кон’югуючі нитки і покажіть послідовно етапи кон’югації.
Висновок. Спірогіра — це багатоклітинна нитчаста зелена зигнемова водорість. Протопласт її диференційований на цитоплазму з органоїдами та ядро. Хроматофор з численними піреноїдами. У спірогіри відбувається статеве розмноження у формі драбинчастої кон’югації.
Тести для самоконтролю
1. Які особливості будови та хімічної організації зелених водоростей
наближають їх до вищих рослин?
2. Чим будова клітини спірогіри відрізняється від будови клітини синьо-
зеленої водорості ностока?
3. Як відрізняється спірогіра за способом розмноження від ностока?






