Порядок обрання Президента України та строк його

Повноважень

Загальні умови президентських виборів в Україні; строк повно­важень Президента України, дострокове припинення повнова­жень Президента України; виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України.

Порядок обрання Президента України визначається Конститу­цією України (ст. 103) та Законом України «Про вибори Президен­та України» в редакції Закону від 18 березня 2004 р.

Загальні умови президентських виборів. Президент Украї­ни обирається безпосередньо виборцями. Такий спосіб обрання глави держави звичайно використовується в державах із прези­дентськими та змішаними формами правління, де реалізується модель «жорсткого» поділу влади. Це пов'язано з тим, що подіб­на модель передбачає необхідність формування виконавчої гілки влади непарламентським шляхом (у президентських республіках виконавча влада здійснюється безпосередньо главою держави, а в президентсько-парламентарних - урядом та іншими органами виконавчої влади, які формуються главою держави) з тим, щоб забезпечити її відносну автономність відносно законодавчої гілки влади. Що стосується парламентарних та змішаних - парламен­тарно-президентських республік, то для них більш характерним є парламентський спосіб обрання глави держави, наприклад, Італія, Німеччина, Молдова тощо - парламентом або за участі парла­менту. З переходом до парламентарно-президентської форми прав­ління в Україні був збережений порядок обрання глави держави шляхом загальних виборів, що можна розглядати як важливу га­рантію його автономності по відношенню до парламенту. А це, в свою чергу, сприятиме забезпеченню балансу влади в умовах відносно невисокого рівня політичної культури правлячої в Україні еліти.

Згідно з Конституцією України вибори Президента України здійснюються на основі загальних принципів виборчого права України - вільних виборів, загального, рівного та прямого вибор­чого права шляхом таємного голосування.

Конституція України встановлює додаткові, порівняно з вибо­рами народних депутатів чи місцевими виборами, обмеження що­до пасивного виборчого права громадян на виборах Президента України:

- по-перше, підвищується віковий ценз для пасивного виборчо­го права (з вісімнадцяти на місцевих виборах і двадцяти одного року на виборах народних депутатів України до тридцяти п'яти років на виборах Президента України). Це обумовлено тим, що діяльність глави держави потребує значного життєвого і політич­ного досвіду, належного освітнього рівня, здатності до вирішення складних політичних, правових, економічних і соціальних про­блем, а це, в свою чергу, досягається з відповідним віком;

- по-друге, на виборах Президента України для пасивного ви­борчого права встановлюється ценз осілості- десять останніх
перед днем виборів років проживання в Україні. Це обмеження
обумовлене тим, що глава держави мусить бути досить добре обі­знаний з різними аспектами суспільного життя країни, його мають
добре знати виборці;

- по-третє, для пасивного виборчого права встановлюється мов­ний ценз;

- по-четверте, встановлюється заборона одній і тій самій осо­бі обиратися Президентом України більше ніж два строки під­ряд. Обрання на третій або четвертий строк також можливе, але
тільки після відповідної перерви.

Отже, Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35-річного віку, має право го­лосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.

Порядок і строки призначення виборів Президента Украї­ни. Вибори Президента України можуть бути черговими, поза­черговими і повторними; призначаються вони Верховною Радою України.

При цьому чергові вибори Президента України проводяться із

закінченням конституційного строку повноважень Президента України. Дата їх проведення чітко визначена в Конституції Украї­ни - остання неділя останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України, а призначаються вони Верховною Радою України не пізніш як за 130 днів до дня виборів.

Позачергові вибори Президента України проводяться у разі до­строкового припинення повноважень Президента України в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:

1)якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включе­но не більше двох кандидатів на пост Президента України і жод­ного з них не було обрано;

2)якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного го­лосування зняли свої кандидатури.

Постанову про призначення повторних виборів Президента України Верховна Рада України приймає на підставі подання Центральної виборчої комісії.

Висування і реєстрація кандидатів на пост Президента України. Право висування кандидатів на пост Президента України реалізується громадянами України через політичні партії та їх ви­борчі блоки (далі - партії (блоки), а також самовисуванням у по­рядку, визначеному Законом України «Про вибори Президента України», (статті 44-48).

Реєстрація кандидата на пост Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією за умови отримання таких доку­ментів:

1)анкети кандидата на пост Президента України за формою,
встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється
кандидатом особисто);

2)автобіографії особи, висунутої кандидатом, обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити:
прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народжен­ня, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, по­саду (заняття), місце роботи, громадську роботу (зокрема на ви­борних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця прожи­вання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту в установленому законом по­рядку;

3)передвиборної програми кандидата, викладеної державною
мовою, обсягом до 12 тис. друкованих знаків;

4)документа про внесення грошової застави (вноситься партією
(партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост
Президента України, або кандидатом на пост Президента України

в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної ви­борчої комісії в розмірі 500 тис. гривень)¹;

5)декларації про майно та доходи відповідно до ст. 50 цього
Закону;

6)фотографій кандидата за розмірами та в кількості, встанов­леними Центральною виборчою комісією.

Для реєстрації кандидатом у Президенти України особи, вису­нутої партією (блоком), крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, подаються також такі документи:

1)подання про реєстрацію кандидата, підписане керівником
партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріплене пе­чаткою партії (печатками партій, що входять до блоку);

2)копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку), за­свідчені Міністерством юстиції України після початку виборчого процесу;

3)витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) кожної партії,
що увійшла до складу виборчого блоку, про утворення виборчого
блоку, засвідчений підписом керівника партії та скріплений печат­кою цієї партії - в разі висунення кандидата блоком;

4)угода про утворення виборчого блоку (в разі висунення кан­дидата блоком);

¹Грошова застава повертається партії (партіям, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, чи кандидатові на пост Президента України, якщо кандидат на пост Президента України отримав не менш як 7% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо кандидат на пост Президента України отримав менше 7% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, грошова застава перераховується до Державного бю­джету України.

5)витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) партії (міжпар-
тійного з'їзду (зборів, конференції) партій, що входять до блоку)
про висунення кандидата на пост Президента України від партії (блоку);

6)заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися
кандидатом на пост Президента України від цієї партії (блоку).

Подання зазначених документів до Центральної виборчої комі­сії для реєстрації кандидатів закінчується за 90 днів до дня виборів Президента України, а сама реєстрація закінчується не пізніше ніж за 85 днів до дня виборів.

На підтримку кандидата на пост Президента України має бути зібрано не менш як 500 тис. підписів виборців, які мають право го­лосу, зокрема не менш як по 20 тис. підписів у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України. Підписні листи передаються до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів, а в разі неподання в цей термін необхідної кількості підписів на під­тримку кандидата на пост Президента України Центральна вибор­ча комісія звертається до Верховного Суду України щодо скасу­вання рішення про реєстрацію відповідного кандидата на пост Президента України.

Результати виборів Президента України встановлює Цент­ральна виборча комісія на підставі протоколів територіальних ви­борчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів на підставі протоколів терито­ріальних виборчих комісій не пізніш як на десятий день від дня виборів.

Обраним у день виборів Президентом України вважається кан­дидат, який одержав на виборах більше половини голосів вибор­ців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жодного кандидата не було обрано, Центральна виборча комісія приймає рішення про звернення до Верховної Ради Украї­ни з поданням про призначення повторних виборів Президента України.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, яке призначається на третю неділю після дня виборів.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

                                   * * *

Строк повноважень Президента України - п 'ять років. Ново­обраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України, після чого Центральна виборча комісія вручає ново­обраному Президентові України посвідчення Президента України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала на­зву інавгурація.

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п'ятиденний строк після офіційного оголошення резуль­татів виборів.

Текст присяги Президента України встановлено в ст. 104 Кон­ституції України: «Я,(ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Віт­чизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свобо­ди громадян, додержуватися Конституції України і законів Украї­ни, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Свої обов'язки Президент України виконує до вступу на пост новообраного глави держави (обраного на чергових президентсь­ких виборах). Проте Конституція України (ст. 108) передбачає можливість і дострокового припинення повноважень Президента України у разі:

1)відставки;

2)неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я;

3)усунення з поста в порядку імпічменту;

4)смерті.

Умови та процедура відставки Президента України не отримали чіткої регламентації в Конституції та в чинному законодавстві Украї­ни. Звичайно під відставкою розуміють залишення державної посади особою, що її займає, за власним бажанням або усунення її з цієї по­сади через причини об'єктивного чи суб'єктивного характеру¹.

У конституційному праві відставка виступає важливою фор­мою політичної відповідальності відповідних органів державної влади та посадових осіб, проте вона може стати результатом як особистих причин, так і об'єктивних наслідків. Наприклад, відстав­ка Кабінету Міністрів України внаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України, або добровільна

¹Див., наприклад: Конституция Российской Федєрации: Энциклопедический словарь / В. А. Туманов, В. Е. Чиркин, Ю. А. Юдин и др.- С. 176.

відставка міністра через його незгоду з політикою уряду. Аналіз положень статей 108, 109 Конституції України до­зволяє зробити висновок, що під відставкою Президента України слід розуміти залишення поста Президента України виключно з власної ініціативи і при забезпеченні повної добровільності при­йняття такого рішення.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Вер­ховної Ради України.

Неможливість виконання Президентом України своїх повно­важень за станом здоров'я згідно зі ст. 110 Конституції України має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і під­тверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України,-за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку. Не­можливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, як уявляється, означає такий стан здоров'я Пре­зидента України, внаслідок якого він не лише не може виконувати свої обов'язки на час обговорення цього питання Верховною Радою України, а й не зможе їх виконувати і в майбутньому. Це означає, що тимчасовий розлад здоров'я не може бути підставою для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Президента України внаслідок неможливості виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я.

За загальним правилом, Президент України як глава держави не несе політичної або юридичної відповідальності за свої дії. Юридична невідповідальність гарантується інститутом недотор­канності, а політична - інститутом контрасигнатури, під чим ро­зуміють скріплення акта Президента України підписом Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт і його вико­нання. Проте в особливих випадках Президент України підлягає відповідальності, що передбачено ст. 111 Конституції України - він може бути усунутий з поста Верховною Радою України в по­рядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Інститут імпічменту виступає надійною гарантією проти зло­вживання владою та порушення главою держави конституції та законів держави.

Конституція України та Регламент Верховної Ради України передбачають досить складну процедуру імпічменту (схема 28).

Так, застосування процедури імпічменту можливе за умови:

1) наявності висновку Верховного Суду України про те, що
діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки
державної зради або іншого злочину;

2) наявності висновку Конституційного Суду України щодо
додержання конституційної процедури розслідування і розгляду
справи про імпічмент.

Президент України має право заявити про відмову від участі в процедурі імпічменту, що тягне за собою припинення його повно­важень на підставі, передбаченій ст. 109 Конституції України (від­ставка Президента України).

Процедура імпічменту згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп від 10 грудня 2003 року (справа щодо недотор-

Схема 28. Усунення Президента України з поста в порядку імпічменту

канності та імпічменту Президента України) здійснюється без по­рушення проти Президента України кримінальної справи та вклю­чає такі стадії:

1) ініціювання питання про усунення Президента України з по­ста в порядку імпічменту більшістю від конституційного складу Верховної Ради України;

2) прийняття Верховною Радою України не менш як двома
третинами від її конституційного складу рішення про звинувачен­ня Президента України;

3) прийняття Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу рішення про усунення Президента України з поста.

Для проведення розслідування Верховна Рада України ство­рює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої вклю­чаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Спеціальна тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встановлення істини: допитувати свідків, вимагати і досліджува­ти (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експери­менти тощо.

Усунення Президента України з поста автоматично припиняє виконання ним своїх обов'язків, він втрачає недоторканність і може бути притягнений до юридичної відповідальності як звичай­ний громадянин.

                                     * * *

У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період до об­рання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України (ст. 112 Конституції України). Го­лова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати окремі повноваження глави держави, зокрема:

- звертатися з посланнями до народу та зі щорічними і поза­черговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє
і зовнішнє становище України;

- призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конститу­ції України, проголошувати всеукраїнський референдум за народ­ною ініціативою;

- призначати позачергові вибори до Верховної Ради України;

- припиняти повноваження Верховної Ради України;

- вносити до Верховної Ради України подання про призна­чення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

- призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Вер­ховної Ради України Генерального прокурора України;

- призначати на посади та звільняти з посад половину складу
Ради Національного банку України;

- призначати на посади та звільняти з посад половину складу
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- призначати на посади та звільняти з посад третину складу
Конституційного Суду України;

- присвоювати вищі військові звання, вищі дипломатичні ран­ги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

- здійснювати помилування;

- створювати у межах коштів, передбачених у Державному
бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консульта­тивні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.