Законодавчий процес та його стадії

Поняття і стадії законодавчого процесу; законодавча ініціа­тива; попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України; обговорення законопроекту на пленарних засідан­нях Верховної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням; підписання та оприлюднення закону.

Законодавчий процес (законодавча процедура) - чітко вре­гульована Конституцією України та Регламентом Верховної Ра­ди України діяльність, яка полягає у творенні законів. Ця діяль­ність здійснюється в кілька послідовних етапів або стадій. Звичай­но виділяють такі основні стадії законодавчого процесу:

1)законодавча ініціатива;

2)попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної
Ради України;

3)обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верхов­ної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням
(повністю чи частково);

4) підписання (санкціонування) та оприлюднення закону¹.

Крім основних, може виникнути потреба в додатковій стадії -обговорення вмотивованих пропозицій Президента України в разі повернення ним прийнятого закону до Верховної Ради України (повторний розгляд).

Розробка проектів законів здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням Верховної Ради України, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. Верховна Рада України може доручити розробку проекту закону (його структурної частини) комітету або тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ра­ди України, а також Кабінету Міністрів України.

Так, розробка законопроекту про Державний бюджет України є обов'язком Кабінету Міністрів України, передбаченим Конститу­цією України (п. 6 ст. 116), і здійснюється ним за правом.

В ініціативному порядку законопроекти можуть розробляти будь-які громадяни і юридичні особи.

                                    * * *

Законодавча ініціатива - офіційне внесення до Верховної Ради України уповноваженим суб'єктом законопроекту або пропозиції чи поправки до законопроекту.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають особи і органи, визначені ст. 93 Конституції України. До них на­лежать:

- Президент України;

- народні депутати України;

- Кабінет Міністрів України.

Конституція України суттєво обмежує коло суб'єктів права зако­нодавчої ініціативи при внесенні змін до Конституції України. Так, згідно зі ст. 154 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш, як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Що стосується законопроекту про внесення змін до розді­лу І «Загальні положення», розділу III «Вибори. Референдум» і розді­лу

¹У деяких працях останню стадію поділяють на дві самостійні стадії: а) підписання закону або його відхилення (накладання вето); б) опубліку­вання (оприлюднення) закону.- Див.: Гузнов А. Г., Кененов А. А., Рождественская Т. Е. Современный законодательный процесс: основные институты и понятия.- Смоленск: ТРАСТ-ИМАКОМ, 1995.- С. 4.

XIII «Внесення змін до Конституції України», то він подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Згідно з Регламентом Верховної Ради України право законодав­чої ініціативи здійснюється шляхом внесення до Верховної Ради України:

1) законопроектів (проектів законів, постанов Верховної Ради
України, які містять положення нормативного характеру);

2) проектів актів Верховної Ради України (проектів постанов,
резолюцій, декларацій, звернень, заяв, що випливають з установ­чих, організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ра­ди України);

3) пропозицій до законопроектів (передбачають внесення змін
до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни
порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і
пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розді­ли, глави, статті);

4) поправок до законопроектів (передбачають - внесення ви­правлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті за­конопроекту).

Законопроект подається до Верховної Ради України за підпи­сом особи, яка має право законодавчої ініціативи або представляє орган, наділений таким правом.

Внесений до Верховної Ради України законопроект реєструєть­ся в Апараті Верховної Ради України та вводяться до бази даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Вер­ховної Ради України.

Пропозиції, поправки, висновки до законопроектів подаються до Апарату Верховної Ради або безпосередньо до комітету чи до тимчасової спеціальної комісії, які визначені головними з відпо­відних законопроектів.

На реєстрацію законопроект вноситься разом з проектом по­станови, яку пропонується Верховній Раді України прийняти за результатами його розгляду, списком авторів законопроекту, про­позицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити:

1)обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, ці­лей, завдань і основних його положень та місця в системі законо­давства;

2)обгрунтування очікуваних соціально-економічних, правових
та інших наслідків застосування закону після його прийняття;

3)інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.

У разі внесення законопроекту, реалізація якого впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюд­жетів, до нього додаються фінансово-економічне обґрунтування (розрахунок розміру витрат) та пропозиція щодо покриття цих витрат.

До законопроекту про внесення змін до законів додається по­рівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону та нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін.

                                    * * *