| Складнопідрядне речення | Питання до підрядної частини | Сполучні засоби | Опорні (співвідносні) слова у головному реченні | Приклади | ||||||||||||
| 1. Означальне а) власне означальне (присубстантивно-атрибутивне) | Який? (у будь-якій відмінковій формі) | Сполучні слова:що, який, чий, котрий, де, коли, звідки та ін. Сполучники: що, щоб, ніби, нібито, наче, неначе, мов | Іменник чи субстантивоване слово |
 Хайславитьмова українська край/1, де гніздятьсяжуравлі …/2 (М. Рильський). Лінійна схема:
який?
 де
= – 2 | ||||||||||||
| б) займенниково-означальне (займенни-ково-спів-відносне) | Який? Хто? Що? | Сполучні слова:що, хто, який, чий, котрий; Сполучники: що, як, щоб та ін. | той, такий, весь, всякий, кожний, ніхто, ніщо, дехто, дещо, хтось, щось |  А деньтакий /1, що тільки жить і вірити /2 (Б. Олійник).
Лінійна схема:
 який?
[… такий], (що …).
 Рівнева схема:
 – = 1
 який?
що
= і = 2
| ||||||||||||
| – " – | – " – | – " – |
|
 Добре жить тому /1, чия душа і дума добро навчилися любить/2 (Т. Шевченко).
Лінійна схема:
= тому 1
– і – =
| ||||||||||||
| в) займен-никово-означальні «нереалізо-ваної структури» (підрядне відноситься до відсутнього займеннико-вого підмета у головному реченні) | Хто? Що? | Сполучні слова: хто, що | — |  Ніколи в бурі не загине,/1 хто Прометея має дух/2 (В. Сосюра).
Лінійна схема:
 хто?
[ ], (хто …).
| ||||||||||||
| 2. З’ясувальне | Питання непрямих відмінків | Сполучники: що, щоб, як, чи, мов, мовби, наче, неначе, неначебто, ніби та ін. Сполучні слова: усі відносні займенники, прислівники де, куди, звідки, як та ін. | дієслово, іменна частина складеного присудка, станівник (предика-тивний прислівник) |  І струничекають /1, щоб пальціторкнулись до них/2 (В. Сосюра).
Лінійна схема:
чого?
[ ], (щоб …).
Рівнева схема:
 – = 1
чого?
щоб
– = 2
Треба /1, щоб діти змалку привчалися до праці/2 (З газети).
= 1
– = 2
| ||||||||||||
| 3. Способу дії, міри й ступеня: а) способу дії – власне способу дії; – способу дії з відтінком наслідку | Як? Яким способом? | Сполучники: що, щоб, мов, немов, мовби, нібито, наче, неначе, ніби, аж, що й; Сполучне слово: як | дієслова, обставина способу дії так |
 Робіть так/1, як уважаєте потрібним і кращим/2 (М. Коцюбинський).
Лінійна схема:
= 1
= 2
як?
– = 2
| ||||||||||||
| б) міри або ступеня: – міри / ступеня; – міри / ступеня з відтінком наслідку; – міри / ступеня з відтінком мети | Якою мірою? Наскільки? | Сполучні слова: скільки, наскільки, як; Сполучники: як, що, щоб, що й, аж, що аж, немов, мов, наче, неначе, нібито, начебто, неначебто, ніж;парні чим – тим, що – тим |
|  Вартість товару зростає настільки, наскільки в нього вкладено більше людської праці (І. Франко).
 І зараз же за блискавицею так ударило, аж хата залящала (Панас Мирний).
 Я кинувся назад у гайок і пробіг далі настільки, щоб обійти огорожу й вийти на протилежний кінець заводу (Л. Смілянський).
| ||||||||||||
| 4. Місця – місце дії; – напрям руху; – вихідний пункт дії чи руху; | Де? Куди? Звідки? | Сполучні слова: де, куди, звідки, відкіля, відкіль |
там, туди, звідти, скрізь, всюди, тут, десь, кудись та ін. |
 Ми підем/1, де трави похилі…/2 (А. Малишко).
куди?
| ||||||||||||
| 5. Часу – одночасність дій, станів, процесів, ознак; – різночасність, послідовність; – часова межа (початковий або кінцевий момент) дії; постійна повторюва-ність послі-довних дій або станів. | Коли? Відколи? Як довго? З якого часу? З яких пір? До яких пір? До якого часу? | Коли, як, якже, поки, доки, відколи, тільки, тільки що, як тільки, ледве, лиш, лише, щойно, в той час як, в міру того як, після того як, перед тим як, до того як, з того часу коли, з тих пір як, відтоді, перш ніж та ін. |
доти, тоді, відтоді та ін. |
 Коли мийшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю/1, ягладив золоте колосся…/2 (Д. Павличко). Лінійна схема:
– = 2
– = 1
= – 2
Коли – = і =
| ||||||||||||
| 6. Порівняльні а) повні | Як? Подібно до чого? | Сполучники: Як, мов, немов, мовби, наче, неначе, ніби, нібито, начебто, немовби і под. |
 –
|
Життязриває дні мої,/1 неначе вітерзриває листя/2 (В. Сосюра).
 Рівнева схема:
– = 1
  Як? Подібно до чого?
неначе
– = 2
| ||||||||||||
| б) неповні (з відсутнім підметом або присудком) | – " – | – " – | – |   І зблиснулагроза /1 – неначе вихопила ніж/2 (Л. Костенко).
Чотири літапролетіло,/1 як сірі птахи за лани/2 (А. Малишко).
| ||||||||||||
| 7. Причини | Чому? З якої причини? Через що? | Бо, тому що, через те що, оскільки, адже, що, завдяки тому що та ін. | – |  Прозрінь не бійся, бо вони як ліки (Л. Костенко).
 І жалем серце запеклось, що нікому мене згадати (Т. Шевченко).
| ||||||||||||
| 8. Мети | З якою метою? Для чого? Навіщо? | Щоб, аби, для того щоб, затим щоб, задля того щоб, щоби та ін. | – |
 У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля… (М. Стельмах). Для того щоб Лінійна схема: (Для того щоб), [ ].
= 2
Для = 1 | ||||||||||||
| 9. Умови: а) з реальною умовою; | За якої умови? | Сполучники: Якщо, коли, як, раз; якщо – то; коли – то; як – то та ін. | – | 
 Коли людина виговориться, їй стає легше (Р. Іваничук).
Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу (О. Довженко).
| ||||||||||||
| б) з нереальною (ірреальною) умовою; | – " – | Сполучники: Якби, коли б, аби; якби – то; коли б – то; |  –
|  Якби кайдани перегризти, то гриз потроху б (Т. Шевченко).
Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка).
| ||||||||||||
| в) з додатко-вим відтін-ком (часу, причини, допусту, мети, міри й ступеня); | – " – | Сполучники: Якщо, коли, як, раз; якщо – то; коли – то; як – то та ін. | – |  Коли орел кидається до бою, він ховає своїх дітей (Ю. Яновський). – Відтінок часу.
 Раз я вже вирішив, то хай так і буде (Гр. Тютюнник). – Відтінок причини.
| ||||||||||||
| 10. Наслідку | – | Сполучники: так що, що, що й | – |  Розквітло нове життя, так що старому нема вороття (Народна творчість).
 Та всю роботу уміла пані приправляти наріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (Марко Вовчок).
| ||||||||||||
| 11. Допустове: а) власне допустове; б) невласне-допустове (протиставно-допустове, узагальнено-допустове, умовно-допустове, обмежу-вально-допустове); | Незважаючи на що? Всупереч чому? – " – | Хоч (хоча), хоч – а (але, проте, однак), дарма що, незважаючи на те що, всупереч тому що, хай (нехай) – але (а), хто (б) не, що (б) не, який (би) не, як не, куди не, скільки не, хоч хто, хоч як, хоч скільки та ін. | – – |
Лінійна схема:
(Нехай), а [ ].
а – = 2
Нехай = – 1
 І все,/1 куди не йду,/2 холодні трави сняться/1 (В. Сосюра). –
Узагальнено-допустове.
| ||||||||||||
| 12. Супровідне (приєднувальне) | – | Сполучне слово що у будь-якій відмінковій формі | – |  Після цього більше говорили про звірів, природу,/1 що Лесю теж дуже цікавило /2 (М. Олійник).
 Народу зібралось дуже багато, чого ніхто не сподівавсь (М. Коцюбинський).
| ||||||||||||
| 13. Зіставне (перехідний тип між ССР і СПР) | – | Сполучники: Якщо – то; коли – то | – |   Якщо вчора не спалось Дмитрові, то сьогодні не міг заснути Гнат (М. Стельмах).
  Коли там хати, то тут будинки… (М. Хвильовий).
|
який?
= – 1
кому?
Рівнева схема:
що?
щоб
як?
Карповийшов й собі хрьопнув дверима так /1, що вікназадзвеніли /2 (І. Нечуй-Левицький).
Рівнева схема:
– = й = 1
що
Де лад/1, там клад/2 (Народна творчість).
де?
Ой, не відтіль вітер віє, відкіль мені треба (І. Котляревський).
Вертаймось назад, звідки прийшли.
коли?
Рівнева схема:
коли?
Коли я у Київ прибуду і вийду на кручі Дніпра,/1 поллється в запилені груди цілюща ранкова пора /2 (П. Воронько).
Виспівує та щебече, поки сонце зійде (Т. Шевченко).
Докладаймо всіх зусиль, щоб у безмежному океані Всесвіту незгасно сяяла зоря нашої милозвучної мови (З газети).
Прагну знань, аби успішно працювати.
Хоч земля вся укрита снігами – моє серце в цвіту (В. Сосюра).
Незважаючи на те що обіцяли синоптики, дощ ішов до самого вечора.
Нехайгнетьсялоза,/1 
Незважаючи на що?
І такі люди залишалися для нього друзями на все життя, хоча б він їх бачив раз на віку (М. Стельмах). – Умовно-допустове.
Ні козаки, ні поляки не могли похвалитися перемогою, хоч уже вечоріло (П. Панч). – Обмежувально-допустове.
