Робота з джерелами інформації

Мета: формувати у студентів знання і вміння користуватись навчальною, науковою, літературою.

Матеріали і обладнання: підручник, робочий зошит.

Література: http://www.studfiles.ru/preview/5596490/page:3/

Методичні вказівки

Рекомендації щодо роботи студентів з літературою

Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту, параграфу, дотримуючись таких правил:

1) Зосередитись на тім, що читаєш.

2) Виділити суть прочитаного, відкидаючи дрібниці.

3) Зрозуміти думку автора чітко і ясно. Це допоможе виробити чітку власну думку.

4) Мислити послідовно.

5) Ясно уявити те, про що читаєш.

У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів знаходити у словнику іншомовних слів і в спеціальних довідниках.

Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз.

В тексті зустрічаються окремі слова, фрази або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом або набрані в розпорядку. Це говорить про акцент автора на основному.

Після прочитання тексту необхідно:

1. Виділити головну думку автора.

2. З’ясувати основні питання тексту.

3. Усвідомити зв’язок між теоретичним матеріалом і практичними завданнями.

4. Засвоїти прочитане.

5. Пов’язати нові знання з попередніми у даній галузі.

6. Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання записів.

Записи необхідно починати з назви теми та посібника, зазначивши його вихідні дані, після чого скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності. План може бути простий або розгорнутий, більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури з даної теми.

Записи потрібно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути стислі або поширені, залежно від рівня знань студента, багатства його літературної і професійної лексики, навиків самостійної роботи з книгою.

Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними. В них треба виділяти місця, основні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.

Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розгорнутих тез, цитат, виписок, систематизованих таблиць, схем.

Хід виконання роботи

1. Складіть опорний конспект за вказаним текстом. Виділіть основні аспекти на які необхідно звернути увагу. За вказівкою викладача розмістіть складений конспект на виділених сторінках.

ВАРІАНТ 1

І. Загальна характеристика галузі з переробки с.-г. продукції, перспективи розвитку. Значення і вплив правильно кількісно і якісно підібраного технологічного обладнання та техніко-економічних показників переробки і зберігання продукції.

Одне з основних завдань, яке стоїть перед харчовою промисловістю і харчовим машинобудуванням - створення високоефективного технологічного обладнання, яке на основі використання прогресивних технологій суттєво підвищить продуктивність праці, зменшить негативну дію на навколишнє середовище і буде сприяти економії сировини, паливно-енергетичних та матеріальних ресурсів.

Харчова промисловість України - одна із провідних галузей народногосподарського комплексу. За обсягом валової продукції вона посідає друге місце після машинобудування і металообробки, третє за кількістю робітників, п'яте - за вартістю основних виробничих фондів. Харчова промисловість об'єднує 22 спеціалізовані галузі, що включають більше 40 основних виробництв. У цілому в Україні вона виробляє на даний час більше 10 тис. найменувань продукції.

Особливістю харчової промисловості є високий рівень матеріалоємності виробництва. Так, у структурі собівартості харчових продуктів витрати на сировину і матеріали складають 85-90 %.

У процесі розвитку найбільший економічний ефект дадуть ті рішення, які направлені на раціональне використання сировини і матеріалів, впровадження матеріалозберігаючої техніки та технології.

Головним важелем інтенсифікації народного господарства на сьогодні є кардинальне прискорення науково-технічного прогресу, широке впровадження техніки нових поколінь і нових технологій, щ0о забезпечують високу продуктивність і ефективність виробництва. У перспективі ставиться завдання, яке передбачає забезпечення глибокої технічної реконструкції народного господарства на основі сучасних досягнень науки і техніки.

З урахуванням поставлених завдань виробничо- технічна база харчової промисловості вимагає не тільки розширення, але й докорінної реконструкції. Більша частина діючого тепер обладнання, представлена застарілими машинами та апаратами, що не відповідають сучасним вимогам. Низький рівень механізації й автоматизації призводить до зниження продуктивності праці. За цим показником вітчизняна харчова промисловість значно відстає від економічно розвинутих країн світу.

Основою технічного переобладнання харчової промисловості є наявність у країні розвинутого харчового машинобудування. Першочерговим завданням є серійне виготовлення техніки нових поколінь, здатної дати багаторазове підвищенім продуктивності праці, відкрити шлях до автоматизації всіх стадій технологічних процесів. Особливою підгалуззю машинобудування в останній час стала продовольча. Продовольче машинобудування – відносно молода підгалузь промисловості, розвиток її розпочався у 60-х роках XX ст.

Головним орієнтиром у роботі галузі є перехід від пропозиції та виробництва окремих машин до розробки і випуску комплектів машин, агрегатів і потокових ліній, які комплексно вирішують питання використання сільськогосподарської сировини, скорочення витрат при її переробці, зберіганні та доставці продукції до споживача.

2. Основні принципи вибору обладнання для механізації переробки і зберігання с.-г. продукції; шляхи зниження собівартості переробки і зберігання с.-г. продукції та підвищення якості.

При виборі обладнання для механізації технологічних ліній переробних підприємств керуються такими критеріями:

1 Продуктивністю обладнання: вона повинна бути однаковою, або кратною продуктивності лінії.

2 Енергетичними витратами: ці витрати необхідно Чменшитп до мінімуму.

3 Ергономічними показниками: шум, вібрація, викиди в атмосферу шкідпипих газів повинні бути мінімальними.

4 Якістю виготовлення: машини й апарати повинні відповідати Держстандарту України і бути виготовленими з відповідних матеріалів.

5 Роботоздатність, надійність, довговічність повинні відповідати міжремонтним термінам на ТО і ремонту машин.

Аналіз сучасного стану і тенденції розвитку харчових та переробних галузей АЖ говорить про те. ш,о тільки 19% виробничих фондів підприємств відповідають світовому рівню, 30% підлягають модернізації, 51 % - заміні.

Продуктивність праці на українських підприємствах з переробки с.-г. продукції в 2-3 рази нижча, ніж на аналогічних виробництвах розвинутих країн. Тільки 8% обладнання працює в режимі автоматичних ліній.

Більше третини парку машин і обладнання відпрацювало вже два й більше амортизаційних термінів. Ступінь спрацювання основних засобів складає 70%. Загальний рівень механізації переробних підприємств не перевищує 44%.

Технологічні лінії харчових і переробних підприємств призначені ддя переробки с.-г. сировини в харчову продукцію. На вхід будь-якої лінії подається сировина, яка має певні властивості, а з лінії в результаті її функціонування сходить готова продукція, яка має зовсім інші властивості.

Технологічні лінії складаються з машин і апаратів.

Машина - механічне пристосування, яке працює у певному режимі для перетворювання енергії, матеріалу або інформації.

Апарат - пристосування, в якому проходять теплові, електричні, фізико-хімічні. біологічні та інші процеси, які викликають зміни фізичних, хімічних властивостей або агрегатного етану оброблювального продукту.

Можна провести класифікацію обладнання переробних підприємств, виходячи з його функціонально-технологічних властивостей:

· обладнання для ведення механічних і гідромеханічних процесів (миття сировини, очищування і сепарування, калібрування і сортування, подрібнення сировини);

обладнання, для ведення тепло- і масообмінних процесів (сушки сировини, випікання та обжарювання,

· охолодження і заморожування, апарати для ведення дифузійних процесів і концентрації

харчових середовищ).

· обладнання для ведення біотехиологічппх процесів (спиртове бродіння, приготування солоду й одержання ферментних препаратів, посолу м'яса і риби, копчення м'яса і риби);

· обладнання для пакування харчової продукції (дозування продукції, фасування, герметизації).

Для випуску певного виду продукції відповідно до технологічного процесу створюється технологічна схема, яка показує послідовність виконання операцій, починаючи від підготовки сировини і закінчуючи одержанням готової продукції. Така схема називається машинно-апаратною, її можна умовно розділити на три дільниці: підготовки сировини, приготування напівфабрикатів, одержання готового продукту.

Класифікацію технологічних ліній можна провести за функціональними властивостями:

1. Для виробництва харчових продуктів шляхом розділення с.-г. сировини на компоненти (переробка зерна, соняшнику, цукрового буряка, плодів та овочів, винограду, молока та ін.);

2. Виробництва харчових продуктів шляхом збирання із компонентів с.-г. сировини (виробництво ковбасних, хлібобулочних, макаронних, кондитерських, лікеро-горілчаних виробів, м'ясних і плодоовочевих консервів, парфюмерно-косметичних виробів та ін.);

3. Виробництво харчових продуктів шляхом комбінованої переробки с.-г. сировини (виробництво шоколаду, сиру, морозива, рибних консервів, вершкового масла та ін.);

За характером зв'язку між машинами потокові лінії можуть бути розділені на наступні типи:

• з жорстким зв'язком:

• з гнучким зв'язком;

• з напівгнучким зв'язком.

За рівнем механізації й автоматизації потокові лінії можна розділити на такі види:

• немехаиізовані (операції виконуються вручну);

• нагіівмсханізовані (більше половини операцій виконуються без використання ручної праці);

• механізовані (всі операції лінії виконуються машинами, контроль і регулювання параметрів технологічних процесів проводиться за допомогою людини);

• автоматизовані (лінії, на яких використовують пристосування для автоматичного контролю і регулювання основних технологічних процесів);

• автоматичні (лінії, обладнані комплексом автоматичних пристосувань для контролю і регулювання всіх технологічних операцій та керування всіма машинами й апаратами, які складають лінію).