Лекции.Орг
 

Категории:


Экологические группы птиц Астраханской области: Птицы приспособлены к различным условиям обитания, на чем и основана их экологическая классификация...


Архитектурное бюро: Доминантами формообразования служат здесь в равной мере как контекст...


Универсальный восьмиосный полувагона: Передний упор отлит в одно целое с ударной розеткой. Концевая балка 2 сварная, коробчатого сечения. Она состоит из...

Суть теорії людського капіталу



Людський капітал — це сформований або розвинений у резуль­таті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій та інших продук­тивних якостей, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктив­ності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (за­робітків) його власника. В теорет аспекті слід розрізняти поняття "людський ка­пітал" за трьома рівнями:

• на особистісному рівні людським капіталом називаються знан­ня та навички, які людина здобула шляхом освіти, професійної підготовки, практичного досвіду і завдяки яким вона може надавати цінні виробничі послуги іншим людям. На цьому рівні людський капітал можна по­рівняти з іншими видами особистої власності (майно, гроші, цінні папери), яка приносить доходи, і ми називаємо його особистим, абоприватним, ЛК

• на мікроекономічному рівні ЛК являє собою сукупну кваліфікацію та професійні здібності всіх працівників підприємства, а також здобутки підприємства у справі ефективноїорганізації праці та розвитку персоналу. На цьому рівні ЛК асоціюється з виробничим та комерційним капіталом п–ва, бо прибуток отримується від ефективного використан­ня всіх видів капіталу;

–на макроекономічному рівні людський капітал включає нако­пичені вкладення в такі галузі діяльності, як освіта, професійна підготовка і перепідготовка, служба профорієнтації та працевлаш­тування.

Пон–тя ЛК ув в науку на поч. 60–х в за хек літ–рі. Теорія людського капіталу досліджує залежність доходів праців­ника, підприємства, суспільства від знань, навичок та природних здібностей людей. Принципові ідеї такої залежності висловив ще А. Сміт. Передвісником цієї теорії стали наукові праці видатного радянського вченого-економіста академіка С.Г. Струміліна, який те­оретично обґрунтував значення для народного господарства розвит­ку освіти і одним з перших спробував дати кількісну оцінку впли­ву освіти на ефективність праці і виробництва1. Бурхливого розвит­ку теорія людського капіталу набула в другій половині нашого сто­ліття завдяки роботам американських вчених Г. Беккера, Я. Мінсе-ра, Т. Шульца та інших. Офіційною датою народження цієї теорії традиційно вважається жовтень 1962 р., коли була опублікована серія статей, присвячених виключно проблемі людського капіталу.

. Можна значно підвищити майбутні дохо­ди, вкладаючи кошти у свою освіту і професійну підготовку, здоро­в'я, культуру, збільшуючи тим самим свій власний (приватний) людський капітал.

Теорія людського капіталу виникла на основі попереднього роз­витку економічної науки. Передусім вона пов'язана з розвитком концепції капіталу. Для західної економічної науки XIX — початку XX ст. вже до­сить характерними стають спроби вчених трактувати людину або її знання і здібності до праці як капітал. В цей час виділились два ос­новних підходи до визначення зв'язку людини, її знань і здібностей з капіталом. Прихильники теорії трьох факторів виробництва (В. Бейджхот, Ф. Ліст, А. Маршалл, Дж. Мілль, В. Рошер, Г. Сіджуік) беззапе­речно відкидають ідею включення самої людини з її природними якостями до категорії капіталу.

Інший напрямок в економічній науці складають праці вчених, що відносять саму людину з її природженими якостями до капіта­лу (Л. Вальрас, Дж. Маккулох, Г. Маклеод, І. Фішер та ін.).

Трудовий контракт.

Згода працівника вико­нувати покладені на нього роботодавцем функції в обмін на обумов­лені блага є індивідуальною трудовою угодою (індивідуальний тру­довий договір). Трудова угода (договір) може бути строковою і без­строковою, формальною (укладеною відповідно до діючих правил у письмовій формі) і неформальною (усною).

Трудовий контракт — це індивідуальний, формальний і стро­ковий трудовий договір.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України кон­тракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі мате­ріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі й підписується роботодавцем та пра­цівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Як правило, трудовий контракт включає такі позиції:

1. Загальні положення: хто, з ким і про що укладає контракт, термін його дії, умови випробувального терміну тощо.

2. Обов'язки працівника: виконання посадових обов'язків за пев­ною посадою, деталізація трудових завдань, перспективні задачі (по суті — для чого, для виконання яких завдань, досягнення якої мети наймається працівник).

3. Обов'язки підприємства: організація необхідних умов трудової діяльності, розмір, порядок і термін виплати зарплати, інші складові компенсаційного пакета, визначення режиму праці й відпочинку, соціального обслуговування, соціального страхуван­ня та ін.

4. Відповідальність сторін за невиконання обов'язків за контрак­том; матеріальна відповідальність працівника за завдані підприєм­ству збитки; матеріальна відповідальність підприємства за шкоду, завдану працівникові та ін.

5. Підстави і порядок розірвання і продовження контракту.

6. Порядок розгляду трудових спорів.

Реквізити сторін.

Найважливішими позиціями в контракті є обов'язки працівни­ка, обов'язки підприємства та відповідальність сторін. Чим чіткіше вони обумовлені, тим менше непорозумінь виникатиме в ході вико­нання контракту. В контракті потрібно конкретно зазначити все, про що домовляються сторони: місце, вид та термін роботи; режим праці та відпочинку; технічне забезпечення праці; зобов'язання ад­міністрації щодо оплати праці та соціальних пільг; можливості пе­репідготовки та підвищення кваліфікації; відповідальність за неви­конання посадових обов'язків; підстави для розірвання контракту обома сторонами; порядок розгляду спорів; умови суміщення чи виконання обов'язків іншої особи на час її відсутності; випробуваль­ний термін; дотримання комерційної таємниці тощо

 





Дата добавления: 2017-02-25; просмотров: 216 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ МЕТОДАМИ ТЕОРІЇ ІГОР.
  2. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ (ТП) ЗАСОБАМИ ТЕОРІЇ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (ТМО).
  3. Визначити величину сумарного нормативу оборотних коштів (оборотного капіталу) та показники ефективності їх використання.
  4. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
  5. Генезис, природа і джерела позичкового капіталу. Норма позичкового проценту. Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту.
  6. Гроші: альтернативні теорії
  7. До теми «Облік власного капіталу і забезпечення майбутніх витрат і платежів».
  8. Духовний вимір людського буття.
  9. Економічна функція венчурного капіталу, її місце і роль в інноваційному процесі.
  10. Етапи становлення економічної теорії
  11. Ефективність кругообігу капіталу.
  12. За допомогою експерименту учні переконуються, що теорії та гіпотези створюються на основі фактів, отриманих дослідним шляхом.


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.