ПЛАН
5.1. Поняття основних фондів та їх структура
5.2. Класифікація основних фондів
5.3. Облік і оцінка основних фондів.
5.4. Відтворення основних фондів: види зношення і шляхи їх усунення.
5.5. Показники стану руху і використання основних фондів
5.6.Поняття амортизації та методи її нарахування.
5.7. Виробнича потужність підприємства, чинники, що впливають на неї
5.8.Визначення виробничої потужності.
5.9. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.
ЛІТЕРАТУРА
1.Бойчик І.М., Економіка підприємств: Навч. посібник. –К.: Атака, 2002. -480 с.
2.Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
3. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999, 850 с.
4. ПСБО-7 Основні фонди. Інтелект-Захід, 2000.
Короткий зміст теми
Виготовлення продукції здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва, які виступають як засоби праці і предмети праці, за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні.
Засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами тому, що вони стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у виробничому процесі. Крім того виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною категорією.
Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній формі, а їхня вартість переноситься на вартість новоствореної продукції частинами в міру їх спрацювання. Основні фонди становлять матеріально-технічну базу виробництва.
Характерними ознаками основних фондів є:
1. Використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу
2. Схильність до зносу, що проявляється у поступовій втраті своїх властивостей у зв'язку із фізичним і моральним зносом
3. Відшкодування вартості основних фондів через механізм поступової амортизації в складі поточних витрат підприємства.
Основні фонди забезпечують належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності підприємства
Структура основних фондів характеризується питомою вагою їх різних груп в загальному обсязі основних фондів.
Оскільки натурально-речовий склад основних фондів є дуже різноманітний, то для їх обліку, аналізу і планування використовують різні класифікаційні ознаки.
За характером використання основні фондм поділяються на виробничі та невиробничі.
За цільовим призначенням: будівлі, споруди; машини, обладнання; транспортні засоби; інвентар, інструменти.
За участю у процесі виробництва: пасивні, активні.
За належністю до підприємства: власні основні фонди, орендовані основні фонди.
Оцінка наявності та руху основних фондів підприємства проводиться по окремих інвентарних об'єктах основних фондів у натуральному та вартісному вимірі.
Натуральні показники характеризують кількість одиниць основних фондів, а також їх параметри - потужність, продуктивність, рік введення в експлуатацію.
Натуральні показники використовуються для оцінки технічного стану та морального зносу основних фондів.
Кожна одиниця основних фондів має також визначену грошову вартість, яка використовується для ведення обліку основних фондів, нарахування зносу, для фінансування їх відтворення.
Для обліку основних фондів використовується первісна, відновлювальна та залишкова вартість.
Первісна вартість - це вартість основних фондів на момент їх створення і введення в дію і включає витрати на зведення будівель, придбання машин і обладнання, їх установку, доставку, введення в експлуатацію.
Під відновлювальною вартістю основних фондів розуміють вартість їх відновлення за сучасних умов і в діючих цінах. Для забезпечення об'єктивності оцінки проводиться періодична переоцінка основних фондів за відновлювальною вартістю.
Залишкова вартість основних фондів - це реально існуюча вартість, яка ще не перенесена на вартість продукції, робіт, послуг, товарів і становить різницю між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу.
Прийнято виділяти два види зносу основних фондів.
Фізичний знос - це спрацювання основних фондів, під яким слід розуміти втрату ними техніко-експлуатаційних властивостей, внаслідок їх використання або впливу на них природніх сил. На фізичний знос впливає надійність і довговічність основних фондів, якість експлуатації, особливість матеріалів, якість технічного обслуговування і ремонту, кваліфікація робітників.
Усунення наслідків зносу може відбуватися у різних формах. Фізичний знос поділяють на усувний (тимчасовий) та неусувний (нагромаджувальний).
Перша частина фізичного зносу періодично усувається шляхом капітального ремонту основних фондів.
Друга частина таким шляхом не усувається. Знос нагромаджується і зумовлює такий стан, коли основні фонди мають повне фізичне спрацювання і заміну основних фондів.
Моральний знос - це процес знецінення діючих засобів праці до настання їх повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Причиною морального зносу є створення принципово нових або більш продуктивних та економічних основних фондів, впровадження пових технологій та матеріалів.
Моральний знос буває повний і частковий.
Частковий моральний знос може бути усунений шляхом модернізації основних фондів, внесення конструктивних змін з метою покращення їх техніко-економічних характеристик.
Повний моральний знос вимагає заміну основних фондів.
Стратегічною метою управління основними фондами є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримання та обслуговування.
В ході реалізації стратегічної мети вирішуються такі завдання:
На стадії формування:
- визначення загальної потреби в прирості основних фондів
- розробка плану розвитку технологічної бази підприємства;
- вибір форми задоволення потреби в прирості основних фондів
На стадії експлуатації:
- раціоналізація експлуатації основних фондів;
- обґрунтування ремонтної політики;
- опт. термінів експлуатації основних фондів
Засобами, за допомогою яких здійснюється ремонтна політика є поточний і капітальний ремонт.
Поточний ремонт - це регулярне проведення ремонтно-профілактичних операцій з метою усунення дрібних неполадок і витрати, які пов'язані з ним відносяться на собівартість.
Капітальний ремонт - полягає у заміні спрацьованих елементів і його проводять через тривалий проміжок часу. Для проведення капітального ремонту необхідно заздалегідь сформувати кошти на його проведення і відносити їх на витрати обігу поступово протягом усього ремонтного циклу.
б. Оптимізація термінів експлуатації проходить у двох напрямках:
- скорочення термінів експлуатації полягає у оновленні основних фондів, підвищенні технічного рівня підприємства, проте це призводить до зростання поточних витрат за рахунок амортизації
- продовження терміну експлуатації дозволяє зменшити обсяги заміни спрацьованих основних фондів, але призводить до зростання витрат на їх експлуатацію і ремонт
Оптимальний термін експлуатації визначається як період в якому забезпечується максимізація коштів на відновлення основних фондів за рахунок амортизації.
Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний випуск продукції з врахуванням попиту ринку, номенклатури, асортименту та якості продукції за умови найповнішого використання устаткування і виробничих площ, застосування прогресивної технології та організації виробництва.
Виробнича потужність підприємства визначається як максимально можливий обсяг виробництва продукції на певному устаткуванні в певному періоді, відповідної якості. Обсяг чистої продукції визначається як обсяг товарної продукції за винятком амортизаційних відрахувань і матеріальних витрат.
Розробка виробничої програми проходить три основних етапи.
Перший етап укладається у визначенні максимально можливого випуску продукції на базі наявних виробничих потужностей. На цьому етапі враховується можливість ліквідації «вузьких місць», а також удосконалювання організації виробництва. Якщо в результаті розшивки «вузьких місць» не вдалося досягти обсягу виробництва, диктуемого портфелем замовлень, необхідно почати розробку заходів щодо нарощування виробничої потужності підприємства, що визначає зміст другого етапу.
На другому етапі досліджується можливість нарощування виробничої потужності підприємства за рахунок власних фінансових джерел і визначається можливий додатковий обсяг виробництва продукції. Якщо сумарний (з обліком додаткового) обсяг виробництва виявиться недостатнім для забезпечення портфеля замовлень, то необхідно перейти до третього етапу.
Третій етап має на увазі розробку плану технічного переозброєння й реконструкції підприємства. Тут слід зазначити, що необхідність у реалізації цього етапу виникає не тільки при недостатньому обсязі виробництва, але й при низькому рівні технічного розвитку виробництва, що не забезпечує випуск продукції, що відповідає сучасним вимогам до якості, матеріалоємності, собівартості й т.д.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть характерні ознаки основних фондів
2. В чому проявляються особливості основних фондів торговельного підприємства?
3. За якими ознаками класифікуються основні фонди?
4. Які види вартісної оцінки основних фондів ви знаєте?
5. В чому проявляються особливості окремих видів зносу?
6. В чому полягає необхідність управління основними фондами підприємства?
7. Які завдання вирішуються по управлінню основними фондами на стадії формування; на стадії експлуатації?
8. Які форми усунення наслідків зносу основних фондів ви можете назвати.
ТЕСТИ
Тест 1.
Дайте визначення поняття “основні фонди підприємства”
1. Це предмети праці, які споживаються в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на створений продукт.
2. Це матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства терміном більше одного року від дати їх вводу до експлуатації і вартість яких поступово зменшується у зв’язку із фізичним або моральним зносом.
3. Це засоби праці, які функціонують у сфері виробництва і обігу товарів народного споживання не змінюючи при цьому своєї вартості.
Тест 2
Характерними особливостями основних фондів є:
1. використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу, схильність до зносу, відшкодування вартості через механізм поступової амортизації.
2. використання в натуральному вигляді впродовж одного виробничого циклу, суттєва зміна їх споживної форми, їх вартість повністю відносять на поточні витрати підприємства
3. строк експлуатації до одного року, схильність до зносу, їх вартість повністю відноситься на поточні витрати підприємства
Тест 3
. Фондовіддача взначається як:
- відношення витрат до вартості основних фондів
- відношення прибутку до вартості основних фондів
- відношення вартості основних фондів до обсягу реалізованої продукції
- відношення обсягу реалізованої продукції до вартості основних фондів
Тест 4
Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів підприємства на активну і пасивну частину?
- паспортна продуктивність
- рівень доходності
- ступінь спрацьованості
- характер участі у виробничих процеса
Тест 5
. Фондомісткість – це показник, який характеризує:
- суму прибутку, яка припадає на 1 грн. основних фондів.
- обсяг реалізованої продукції, який припадає на 1 грн. основних фондів.
- суму основних фондів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції.
- суму основних фондів, яка припадає на 1 грн. прибутку.
