Завдання:
- з’ясувати значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу використання основних виробничих фондів і нематеріальних активів;
- оволодіти методикою аналізу використання основних виробничих фондів;
- оволодіти методикою аналізу використання нематеріальних активів;
- навчитися використовувати результати проведеного аналізу для підвищення ефективності використання довгострокових активів.
Господарська діяльність підприємства неможлива без залучення у виробничий процес довгострокових активів. Найбільшу питому вагу серед різних видів довгострокових активів та найбільший вплив на діяльність підприємства мають основні виробничі засоби і нематеріальні активи.
Мета економічного аналізу довгострокових активів підприємства полягає у визначенні забезпеченості його основними засобами за умови найбільш інтенсивного їх використання та пошуку резервів підвищення фондовіддачі, а також ефективного використання нематеріальних активів.
Завданнями аналізу є:
- аналіз обсягу, структури та динаміки основних засобів і нематеріальних активів, їх відповідності вимогам технічного прогресу та оптимальним параметрам виробництва;
- вивчення технічного стану основних засобів, темпів, форм і способів їх оновлення;
- встановлення належної комплексності наявного парку обладнання, аналіз його використання, інтенсивного та екстенсивного завантаження;
- визначення рівня використання основних засобів і нематеріальних активів та факторів, що на нього впливають;
- виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів.
Джерелами інформації для проведення аналізу довгострокових активів є:
- фінансова звітність: ф. №1 “Баланс”, ф №2 “Звіт про фінансові результати”, ф. №3 “Звіт про власний капітал”, ф. №4 “Звіт про рух грошових коштів”, ф. №5 “Примітки до річної фінансової звітності”;
- статистична звітність: ф. №1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф. №1-П (термінова) “Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)”, ф. 11-ОЗ “Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)”, ф. №2-кб (потужності) “Звіт про ведення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей”;
- інші джерела: інвентарні картки, договори лізингу, плани технічного розвитку, паспорти будівель, обладнання, патенти і ліцензійні договори, дані попередніх аудиторських перевірок.
Аналіз довгострокових активів здійснюється за наступними етапами:
1. Аналіз показників складу, структури і технічного стану основних виробничих фондів.
2. Аналіз використання технологічного обладнання. Розрахунок впливу факторів на зміну випуску продукції.
3. Аналіз використання виробничих потужностей підприємства.
4. Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів.
5. Аналіз резервів збільшення випуску продукції та підвищення рівня фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів.
6. Оцінка динаміки оновлення і модернізації основних виробничих фондів, фондоозброєність праці.
7. Аналіз наявності, складу, структури та ефективності використання нематеріальних активів.
Аналіз динаміки обсягу, вкладу і структури, а також технічного стану основних засобів проводиться як у цілому по підприємству так і окремо за їх класифікаційними групами.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими засобами, є фондоозброєність, енергоозброєність та технічна озброєність праці.
Аналіз вивчення руху і технічного стану основних засобів проводиться на підставі таких показників, як? Коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, частка зданих в операційну оренду основних засобів, частка взятих в операційну оренду основних засобів тощо.
Особливої уваги заслуговує аналіз технічної та вікової структури основних засобів. У процесі аналізу технічного стану основних засобів перевіряється виконання плану з упровадження нової техніки, введення в дію нових об’єктів, ремонту основних засобів тощо. Визначається частка прогресивного обладнання в загальній його кількості та за кожною групою машин і обладнання, частка автоматизованого обладнання тощо.
Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є фондовіддача. Для характеристики окремих видів обладнання та виробничих площ застосовуються часткові показники оцінки ефективності. У процесі дослідження вивчається динаміка перерахованих показників та визначається вплив окремих факторів на них.
Крім зазначених етапів аналізу також проводиться аналіз ефективності експлуатації обладнання за показниками екстенсивного (за часом) і інтенсивного (за потужністю) використання.
Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондорентабельність, за якою проводиться факторний аналіз.
Рис. 8.1. Схема факторної системи фондовіддачі і фондорентабельності основних виробничих засобів
Для цілей аналізу та оцінки нематеріальних об’єктів використовується система економічних показників, що характеризують стан і динаміку об’єкта, який вивчається. Для управління суб’єктом господарювання особливе значення мають показники ефективності використання нематеріальних активів, які відображають ступінь їх впливу на фінансові результати та фінансовий стан.
Контрольні питання для самоперевірки:
1. Розкрити значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів.
2. Охарактеризувати етапи проведення аналізу ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів.
3. Перерахувати показники, що використовуються для аналізу ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів.
4. У чому полягає аналіз показників складу, структури і технічного стану основних виробничих засобів?
5. Розкрити методику розрахунку забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами та іншими засобами.
6. У чому полягає аналіз використання технологічного обладнання, розрахунку впливу факторів на зміну випуску продукції?
7. Розкрити методику аналізу використання виробничих потужностей підприємства.
8. Дати характеристику факторам зміни рентабельності та фондовіддачі основних виробничих засобів, у тому числі машин та обладнання.
9. Перерахувати основні джерела резервів збільшення випуску продукції та підвищення рівня фондовіддачі активної частини основних виробничих засобів.
10. Розкрити методику аналізу динаміки оновлення і модернізації основних виробничих засобів, фондоозброєності праці.
11. Розкрити методику аналізу наявності, складу, структури та ефективності використання нематеріальних активів.
Тема 9. Аналіз наявності та ефективності використання трудових ресурсів підприємства
Завдання:
- з’ясувати значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці;
- оволодіти методикою аналізу використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці;
- навчитися використовувати результати проведеного аналізу для підвищення ефективності використання трудових ресурсів та ефективного витрачання коштів на оплату праці.
Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв’язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань щодо досягнення поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь використання техніки та технології, предметів праці.
Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість тощо. Тому аналіз використання трудових ресурсів є важливим розділом системи комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.
Завданнями аналізу використання трудових ресурсів:
1. Вивчення і оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами у цілому та по окремим категоріям і професіям.
2. Визначення показників руху робочої сили, її використання та продуктивності праці. А також оцінка цих показників у порівнянні з планом, в динаміці та за нормативом.
3. Визначення факторів, які впливають на зміни показників використання трудових ресурсів.
4. Виявлення резервів трудових ресурсів для більш повного і ефективного їх використання.
Джерелами інформації, що використовуються при проведенні аналізу використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці є статистична звітність, а саме: ф. №1-ПВ “Звіт з праці”, ф. №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”, ф. №6-ПВ “Звіт про кількість працівників, їх якісний склад та професійне навчання”, ф. №3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках”, ф. №1-ПВ (умови праці) “Звіт про стан умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці”, ф. №1-ПВ (заборгованість) “Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати”, ф. №7-ТНВ “Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки”. Крім статистичної 0звітності використовуються і інші джерела, а саме: штатний розклад, оперативна звітність структурних підрозділів, матеріали хронометражу та фотографій робочого часу та ін.
Аналіз використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці здійснюється за наступними етапами:
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
2. Аналіз якісного складу трудових ресурсів.
3. Аналіз руху робочої сили.
4. Аналіз використання робочого часу.
5. Аналіз продуктивності праці.
6. Аналіз організації праці на підприємстві
7. Оцінка витрат на заробітну плату.
8. Аналіз співвідношення продуктивності праці та заробітної плати.
9. Оцінка резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства.
Забезпеченість підприємства робочою силою визначається на основі порівняння кількості працюючих з плановою або нормативною потребою.
Аналіз якісного складу трудових ресурсів здійснюється через оцінку відповідності кваліфікації працівників складності робот, які ними виконуються.
Аналіз руху робочої сили здійснюється в динаміці за допомогою коефіцієнтів обороту з приймання, обороту з вибуття, плинності, постійності кадрів.
Аналіз використання робочого часу є основним при оцінці ступеню і ефективності використання робочої сили. Він виконується по кожній категорії робітників, окремо по кожному графіку роботи, а також в цілому по підприємству за наступною моделлю:
де 
- середньооблікова чисельність робітників,
- середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за період,
- середня тривалість робочого дня.
У процесі такого аналізу визначаються внутрішньозмінні та цілодобові простої, а також їх вплив на ефективність використання робочого часу.
Ефективність використання трудових ресурсів досліджується у процесі аналізу продуктивності праці. Показниками, що характеризують продуктивність праці є виробіток продукції та трудомісткість виробництва продукції.
У ході аналізу продуктивності праці здійснюється оцінка впливу окремих факторів на середньорічний виробіток продукції одним працівником.
Аналіз оплати праці на підприємстві починається з аналізу динаміки та структури фонду оплати праці та середньої заробітної плати. Цей аналіз також включає оцінку впливу факторів на зміну фонду погодинної заробітної плати (рис. 9.1).
Рис. 9.1. Детермінована факторна система фонду заробітної плати робочих-погодинників
Необхідною умовою роботи підприємства, його прибутковості і фінансової стійкості є наступне: темпи росту продуктивності праці повинні випереджати темпи росту заробітної плати. Тому у процесі аналізу витрат на оплату праці обов’язково повинно досліджуватися співвідношення продуктивності праці і заробітної плати.
Завершальним етапом аналізу є визначення і оцінка резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.
Контрольні питання для самоперевірки:
1. Розкрити значення та завдання аналізу використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці.
2. Перерахувати джерела інформації, необхідні для аналізу ефективності використання трудових ресурсів.
3. Охарактеризувати об'єкти та етапи аналізу використання трудових ресурсів й витрат на оплату праці.
4. Визначити основні показники, що характеризують ступінь та ефективність використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці.
5. Розкрити методику аналізу використання трудових ресурсів й витрат на оплату праці.
6. Визначити джерела і порядок розрахунку резервів зросту продуктивності праці.
Розкрити сутність та методику аналізу ефективності використання фонду заробітної плати.
