Завдання:
- ознайомитися з правилами організації аналітичної роботи на підприємстві, їх формами та методами;
- розглянути інформаційно-методичне забезпечення економічного аналізу та підготовку інформаційної бази для потреб аналізу.
Організація аналітичної роботи включає розробку загальних засад і порядку проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів і етапів, матеріальне, методичне і наукове забезпечення, загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності суб’єкта господарювання. Організаційна схема проведення аналізу на підприємстві наведена на рис. 3.1.
 |
П остійний(оперативний аналіз) Вибірковий аналіз:
Служби і відділи виробництва :
Виробничий відділ - Керівництво підприємства
Відділ маркетингу - Галузеві організації
Комерційний - Статистичні управління
Служба головного енергетика - Банки
Служба головного механіка - Податкова інспекція
Відділ праці і заробітної плати - Інвестори та ін.
Бухгалтерія
Плановий відділ
Фінансовий відділ
Відділ контролінгу
Рис. 3.1. Організаційна схема проведення техніко-економічного аналізу
Етапи проведення аналізу:
· Попередній – виділення суб’єктів і об’єктів аналізу, вибір організаційних форм і їх дослідження; розподіл обов’язків між аналітиками. Складається програма аналізу планування аналітичної роботи.
· Основний - вивчення і опрацювання необхідної інформації, аналітична обробка даних, оцінка і підрахунок резервів.
· Загальний - оформлення результатів аналізу; узагальнення і підрахунок загальних резервів виробництва; заключна оцінка роботи підприємства; розробка конструктивних заходів з метою поліпшення роботи; контроль за впровадженням в виробництво продукції, виробленої, виходячи з аналізу діяльності підприємства.
Важливою умовою, від якої залежить дієвість і ефективність економічного аналізу, є планомірний характер його проведення.
Види планів аналізу:
· Комплексні (складаються щорічно. Розробка плану проводиться керівником аналітичної роботи суб’єкта господарювання. Він являє собою календарний графік аналітичних досліджень з указанням переліку питань, часу для вивчення кожного питання, вказуються суб’єкти аналізу, дається схема документопотоку, відповідальні і контролюючі особи проведення аналітичних робіт).
· Тематичні (по питаннях, які потребують детального вивчення).
У зв’язку із збільшенням інформаційних потоків виникає необхідність у проведенні автоматизованої обробки інформації.
Сучасна електронно-обчислювальна техніка дає змогу здійснювати всебічну автоматизацію розв’язання аналітичних задач, значно розширювати їх діапазон і поглиблювати зміст. Комп’ютер – це потужний інструмент у руках аналітика. Але таким інструментом комп’ютер може бути лише за умови, якщо користувач досконало і професійно володіє знаннями економічної теорії і економічного аналізу, достатньо обізнаний із системою бухгалтерської і статистичної звітності, економікою галузі. У протилежному випадку комп’ютер використовуватиметься як зручна друкарська машинка. Графічні можливості комп’ютера також дуже корисні якості, бо також допомагають у роботі аналітику. Але найбільш цінними є можливості комп’ютера швидко виконувати велику кількість складних операцій з великим обсягом інформації, накопиченої протягом тривалого часу.
Можливості використання ПЕОМ можна представити у такій послідовності:
- постановка задачі і її формалізований опис,
- накопичення інформації (створення баз даних),
- обробка інформації,
- власне аналіз.
Застосування в економічному аналізі математичних методів моделювання процесів (явищ) для розв’язання задач – це шлях підвищення аналітичної роботи. Здатність комп’ютера “перебирати” величезну кількість варіантів є значно ефективнішим засобом пошуку оптимальних рішень, ніж розв’язання багатоелементних математичних моделей. На практиці такі моделі відлякують економістів-виконавців через відсутність рекомендацій вітчизняних і зарубіжних учених у галузі застосування економіко-математичних методів і моделей, тому в економічному аналізі, особливо на мікро рівні (підприємства), вони залишаються незадіяними.
Контрольні питання для самоперевірки:
1. Охарактеризувати організаційні форми економічного аналізу.
2. Який порядок організації та контролю потоків інформаційного забезпечення аналітичного процесу?
3. В чому полягає специфіка аналітичної інформації?
4. Навести основні принципи організації аналітичної роботи на підприємстві.
5. Розкрити роль та функції окремих служб в організації та проведенні ТЕА.
6. Пояснити, в яких випадках доцільно організовувати відділ ттехніко-економічного аналізу на підприємстві.
7. Який порядок планування аналітичної роботи?
8. В чому полягають особливості організації та проведення аналізу з боку фінансово-кредитних установ?
9. Провести класифікацію джерел інформації, надати їхню характеристику.
10. Охарактеризувати систему показників, що використовуються в техніко-економічному аналізі.
11. Які цілі та процедура підготовки даних для ТЕА?
12. Назвати основні прийоми перевірки якості інформаційної бази аналітичних досліджень.
13. Як оформлюються результати проведеного техніко-економічного аналізу?
