Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Звіт про рух грошових коштів




АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Лекція 3

Ефект фінансового важеля

 

До показників оцінки ефективності використання позикового капіталу належить ефект фінансового важеля:

 

(4.30)

де ЕФВ – ефект фінансового важеля;

ЕР – економна рентабельність інвестованого капіталу до сплати процентів або коефіцієнт прибутковості як відношення суми чистого прибутку до середньої вартості інвестованого капіталу;

Коп – коефіцієнт оподаткування як відношення суми податків до суми прибутку;

СП — ставка позикового процента;

ПК — позиковий капітал;

ВК — власний капітал.

 

Ефект фінансового важеля показує, на скільки процентів збільшилася рентабельність власного капіталу (РВК) за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства. Він виникає тоді, коли економічна рентабельність капіталу вище позикового процента.

Ефект фінансового важеля складається з двох елементів:

1) різниці між коефіцієнтом прибутковості (рентабельності) інвестованого капіталу після сплати податків і ставкою за кредити
[ЕР(1 – Коп) – СП];

2) плеча фінансового важеля, тобто співвідношення ПК / ВК. Позитивний ефект фінансового важеля виникає, коли [ЕР(1 – Коп) – СП] > 0.

Наприклад, коефіцієнт прибутковості інвестованого капіталу після сплати податку складає 20%, відсоткова ставка за кредити дорівнює 15%. Різниця між вартістю позикового і розміщеного капіталу дає змогу збільшити рентабельність власного капіталу, а за таких умов вигідно підвищувати плече фінансового важеля, тобто частку позикового капіталу. Якщо ЕР(1 – Коп) – СП < 0, то створюється негативний ЕФВ, в результаті цього відбувається "проїдання" власного капіталу.

Становище дещо змінюється з ефектом фінансового важеля, якщо при обчисленні оподаткованого прибутку врахувати фінансові витрати з обслуговування боргу. Тоді за рахунок податкової економії реальна ставка процента за кредити зменшується і дорівнює (1 – Коп)СП. Ефект фінансового важеля можна розрахувати та формулою:

 

(4.31)

 

За умов інфляції ЕФВ залежить від таких факторів: різниці між ставкою дохідності всього інвестованого капіталу і ставкою позикового процента; рівня оподаткування; суми боргових зобов'язань; темпів інфляції. Ефект фінансового важеля розраховується за формулою:

 

(4.32)

де І – темп інфляції.

 

Таким чином, зовнішня заборгованість (позиковий капітал) виступає, з одного боку, джерелом подальшого розвитку діяльності підприємства, з іншого – фактором підвищення фінансового ризику. А для того, щоб зменшити зростаючий у зв'язку з цим фінансовий ризик, необхідно робити прогноз щодо економічної рентабельності підприємства, ставки банківського процента та рівня інфляції.

 

Аналіз грошових потоків

 

Більшість видів господарських операцій підприємства в тій чи іншій мірі пов'язана з надходженням або вибуттям грошових коштів (притік або відтік). Грошовий потік – це сукупність розподілених в часі обсягів надходження і вибуття грошових коштів в процесі господарської діяльності підприємства. Притоком грошових коштів називають позитивний грошовий потік, а відтоком (вибуттям) грошових коштів – негативний грошовий потік. Різниця між позитивним і негативним грошовим потоком по кожному виду діяльності називають чистим грошовим потоком. Грошовий потік можна класифікувати по ряду ознак:

1. За видами діяльності: грошовий потік від операційної діяльності; грошовий потік від інвестиційної діяльності; грошовий потік від фінансової діяльності.

2. За участю в господарському процесі: грошовий потік по підприємству в цілому; грошовий потік по видам господарської діяльності; грошовий потік по структурним підрозділам підприємства; грошовий потік по окремим господарським операціям.

3. За напрямом: позитивний грошовий потік; негативний грошовий потік.

4. За рівнем оптимізації: надмірний грошовий потік; дефіцитний грошовий потік.

5. За часом: ретроспективний грошовий потік; оперативний грошовий потік; плановий грошовий потік.

6. За моментом оцінки вартості грошових коштів: справжня вартість грошового потоку; майбутня вартість грошового потоку.

7. По характеру формування: періодичний (регулярний) грошовий потік; епізодичний (дискретний) грошовий потік.

8. За тимчасовим інтервалом: грошовий потік з рівномірним тимчасовим інтервалом; грошовий потік з нерівномірним тимчасовим інтервалом.

Мета аналізу грошових потоків – отримання необхідного обсягу їх параметрів, що дають об'єктивну, точну і своєчасну характеристику напрямів надходження і витрачання грошових коштів, обсягів, складу, структури, суб'єктивних і об'єктивних внутрішніх і зовнішніх чинників, які по різному впливають на зміну грошового потоку.

Послідовність проведення аналізу руху грошових потоків наведено на рис. 4.3. Джерелом інформації для проведення аналізу є форма №3 "Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)" і форма №3-н "Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)". Вони відображають рух грошових коштів за трьома видами діяльності (операційній, інвестиційній, фінансовій). Прямий метод аналізу руху грошових коштів полягає в розгляді даних про позитивні і негативні грошові потоки підприємства, що сформувалися на основі касового методу.


Рис. 4.3. Послідовність проведення аналізу руху грошових потоків

Цей метод використовується у внутрішньому аналізі. Його сутність – в прямому зіставленні притоків грошових коштів та їх використання. Вихідним елементом є чистий доход (виручка) від реалізації продукції. Аналізуючи грошовий потік прямим методом можна вивчати притік і відтік грошових коштів в розрізі видів діяльності.

При оцінці грошових потоків можна оцінити суму грошових коштів в цілому за видами діяльності (табл. 4.16).

Таблиця 4.16

Звіт про рух грошових коштів

Показники Сума грошових коштів, тис. грн. Темп зростання суми грошових засобів Питома вага, %
попередній рік звітний рік відхилення попередній рік звітний рік відхилення
1. Залишок грошових коштів на початок року              
2. Надходження грошових коштів, у тому числі за видами діяльності:              
операційною              
інвестиційної              
фінансової              
3. Витрачання грошових коштів, у тому числі за видами діяльності:              
операційною              
інвестиційної              
фінансової              
4. Залишок грошових коштів на кінець року              

 

Можна проаналізувати структуру притоку і відтоку грошових коштів за аналізований період. Для цього використовується таблиця, в якої в графі "Показники" для оцінки притоку грошових коштів повинна вказуватися, наприклад, чистий дохід (виручка) від продажу і аванси, кредити, позики, дивіденди, відсотки та інші надходження. При вивченні структури відтоку грошових коштів в графі "Показники" вказуються ті напрями, за якими грошові кошти витрачалися (оплата товарів, робіт, послуг, аванси, підзвітні кошти видані, оплата праці і нарахування на заробітну плату, фінансові вкладення, дивіденди, розрахунки з бюджетом і т.д.). Доцільно досліджувати грошові потоки за кварталами (табл. 4.17).

Таблиця 4.17





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-25; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 386 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Есть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © Аристотель
==> читать все изречения...

2183 - | 2133 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.