Технологія влаштування суцільних підлог.

Л Е К Ц І Я №18

Тема " Загальні відомості про влаштування підлог."

План уроку:

Загальні відомості про підлоги.

Технологія влаштування суцільних підлог.

Технологія влаштування підлог із штучних матеріалів.

Технологія влаштування підлог із рулонних матеріалів.

Особливості влаштування опоряджувальних робіт у зимових умовах та в умовах жаркого клімату.

Загальні відомості про підлоги.

Підлога є частиною будинку чи споруди, вимоги до якої залежать від:

· призначення будинку (споруди) в цілому і кожного приміщення зокрема.

Наприклад,

· у житлових приміщеннях підлога повинна мати малий коефіцієнт теплозасвоєння;

· в санітарних вузлах, басейнах, магазинах — відповідати вимогам підвищеної водо­стійкості;

· в театрах, бібліотеках — бути безшумною.

Загальні вимоги до підлог:

· підлоги мають бути довговічними;

· важко займистими;

· надійно проти­стояти стиранню верхнього шару;

· мати високі показники з теплозвуко- ізоляції;

· експлуатаційно-гігієнічні властивості;

· відповідати високим художньо-декоративним вимогам.

 

Підлога складається з таких основних конструктивних елементів:

· покриття (чистої підлоги) — верхнього елемента підлоги, який сприй­має експлуатаційне навантаження;

· прошарку — проміжного шару, який з'єднує покриття з нижніми елементами підлоги (мастика, клей, цементно-піщаний розчин);

· рівняльного шару — шару 8 —15 мм завтовшки з цементно-піщаного, полімерцементного та інших розчинів;

· ізоляційного шару — гідро-, тепло- і звукоізоляційного покриття;

· підстильного шару (підготовки) — елемента підлоги, який розподіляє навантаження на ґрунт (гравій, шлак, щебінь).

Технологія влаштування підлог залежить насамперед від матеріалу покриття.

В залежності від матеріалу підлоги бувають:

· суцільні;

· зі штучних матеріалів;

· рулонних матеріалів.

 

До суцільних підлог належать бетонні, мозаїчні, цементно-піщані, ас­фальтобетонні, металоцементні, ксилолітові, полімерцементно-бетонні, наливні.

До підлог із штучних матеріалів належать покриття з деревини, ке­раміки, скла, природного каменю, шлакоситалу, полівінілхлоридних пли­ток, бетонних плит тощо.

До підлог з рулонних матеріалів належать покриття з лінолеуму та синтетичних килимів.

Улаштування підлоги починають лише після завершення попередніх будівельних робіт, виконання яких може призвести до пошкодження

або руйнування підлоги, а також за плюсової температури в приміщен­нях (взимку).

Технологія влаштування суцільних підлог.

Суцільні покриття підлоги влаштовують по підстильному шару, стяжці з бетону або по залізобетонному перекриттю. Останнім часом для влаштування підлог широко використовують саморівняльні суміші на основі цементу та гіпсу. До складу цих сухих сумішей входять: дрібнозернистий кварцовий пісок (кварцове борош­но), цемент (гіпс), клей, різні пластифікувальні добавки, пігменти.

Цементно-піщані підлоги застосовують у приміщеннях з підвище­ними вологістю і стиранням підлоги у процесі експлуатації. Покриття складається з двох шарів:

· нижнього — з дрібнозернистого бетону завтовшки 25—30 мм,

· верхнього — з цементно-піщаного розчину зав­товшки 15—20 мм.

 

Основу підлоги очищають механічними сталевими щітками, потім зволожують і ґрунтують цементним молоком. Бетонну суміш уклада­ють смугами завширшки 3 м за маяковими рейками, які кладуть пара­лельно поздовжнім стінам. Бетон подають у смуги через одну в ша­ховому порядку за допомогою бетононасоса. В пропущені смуги бе­тонну суміш укладають лише після того, як у суміжних смугах вона набуде потрібної міцності. Перед заповненням пропущених смуг мая­кові рейки знімають, а поверхню бетонної суміші розрівнюють рейкою- правилом (віброрейкою) з використанням як маяків раніше укладених смуг.

Цементно-піщаний розчин укладають по незатверділому остаточно шару бетону й ущільнюють віброрейкою.

Для запобігання утворенню тріщин у процесі експлуатації підлоги верхній шар ділять на частини прокладками з кольорового металу або скла.

 

Полімерцементно-бетонні покриття підлоги відрізняються від цементно-піщаних і бетонних лише тим, що до складу розчину чи бетону додають полімери або латекси.

Мозаїчні підлоги влаштовують з цементно-піщаних розчинів, які містять кольоровий кам'яний дрібняк (мармур, граніт, базальт), по бе­тонній основі.

Технологія влаштування мозаїчних підлог аналогічна технології влаш­тування цементно-піщаних. Проте при цьому додаються операції:

· шліфу­вання підлоги до оголення окремих зерен кам'яного дрібняку,

· шпак­лювання пошкоджених під час шліфування підлоги місць,

· нанесення воскової мастики.

· промивання піску і декоративного заповнювача,

· а також розподілення останнього за фракціями (щонайменше три).

^!

Покриття з вакуум-бетону завдяки високій ефективності набува­ють з кожним роком поширення у промислових цехах різного призна­чення, у вестибюлях і коридорах культурно-спортивних споруд, на про­довольчих і плодоовочевих базах, у складських приміщеннях.

Порядок виконання операцій такий:

· основу ретельно очищають на ній роблять розмітку на захватки,

· визначають позначки для рейок, а за ними за допомогою маяків ставлять напрямні рейки (метали різного профілю, дерево),

· простір між напрямними рейками заповнюють бетоном (рухливість 8 —10 см).

Укладають вакуум-бетон за темпе ратури, не нижчої ніж 5 °С смугами (за шириною віброрейки), пpи цьому затужавіла попередня смуга є напрямною для бетонування на­ступної. Бетон розрівнюють і ущільнюють віброрейкою (вібробрусом), на його поверхню вкладають відсмоктувальний мат розміром 5000м х4000х 150 мм, який гумовим рукавом з'єднаний з вакуум-агрегатомм. Агрегат відсмоктує воду з товщі бетону і перекачує її до бака. Після цього вакуум-бетон ретельно загладжують і шліфують спеціальними машинами (рис. 2.145).

Металоцементні покриття підлог улаштовують в цехах друкарень, механічних, металообробних цехах, а також у цехах, де рухається транспорт на металевих шипах чи на гусеничному ходу. Такі покриття складаються із суміші сталевої стружки, цементу і води. Стружку слід розмолоти на бігунах і знежирити. Співвідношення між цементом і металевою стружкою становить 1:1 (за масою).

Асфальтобетонні покриття підлог улаштовують у гаражах, акумуляторних, промислових цехах.

Перед укладанням асфальтобетонного шару:

· поверхню основи очищають від сміття, пилу

· ґрунтують розчином бітуму в гасі, уайт-спіриті чи соляровому маслі.

· вкладають шар за маяковими рейками смугами завширшки 1,5 —2,0 м, які потім ущільнюють котками. Інколи такі підлоги фарбують.

Ксилолітові покриття роблять лише в сухих приміщеннях через їхню низьку водостійкість. Основа під ці підлоги може бути дерев"яною або бетонною. Для кращого зчеплення з покриттям бажано, щоб її основа була шорсткою.

Такі покриття складаються із суміші:

· каустичного магнезиту;

· тирси;

· водного розчину хлориду магнію.

Нижній шар (вирівнювальний) завтовшки 15—16 мм наносять на основу за маяковими рейками смугами завширшки 2 м. Верхній шар (8—9 мм) наносять через добу-дві після нанесення першого шару та ґрунтування його розчином хлориду магнію. Поверхню верхнього шару загладжують металевими гладилками. Зволожувати ксилолітові покриття під час твердіння забороняється.

Затверділі ксилолітові поверхні шліфують, протирають сумішшю оліфи та скипидару і натирають мастикою.