Загальні відомості про шпалерні.

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх поверхонь:

· шпалерами,

· лінкрустом

· синтетичними рулонними матеріалами.

Обсяг шпалерних робіт у будівництві щороку зростає завдяки високій продуктивності праці під час виконання робіт і декоративним властивостям шпалер.

Залежно від матеріалу та експлуатаційних властивостей шпалери поділяють на:

· звичайні;

· вологостійкі;

· звукопоглинальні.

Крім того, шпалери можуть бути:

· паперові;

· вінілові;

· текстильні;

· із ме­талевої фольги,

· деревної пробки,

· на основі склотканини,

· флізелінові.

За зовнішнім виглядом їх поділяють на:

· гладкі;

· спінені;

· ворсисті;

· з рельєфним рисунком;

· гофровані;

· рідкі.

Рельєфні шпалери, як прави­ло, фарбують водоемульсійними або олійними фарбами після накле­ювання.

Звичайні шпалери (прості, середньої щільності й щільні) можуть бути:

· непоґрунтованими (рисунок наносять на білий або кольоровий папір);

· поґрунтованими (рисунок наносять на попередньо пофарбований папір);

· фоновими (без рисунка, однотонні матові);

· тисненими (з рельєфним малюнком).

Вологостійкі шпалери можуть бути:

· тисненими, виготовленими на фарбах з домішками полімерів;

· тисненими із захисною плівкою (емуль­сія або лак) на лицевій поверхні шпалер;

· з нанесеною тонкою кольоро­вою полімерною плівкою на паперову основу з наступним тисненням;

· у вигляді безосновної полімерної непрозорої плівки з тисненим ри­сунком.

Звукопоглинальні шпалери виготовляють на паперовій основі з лицевою поверхнею, створеною ворсом різних волокнистих матеріалів (переважно відходів текстильного виробництва).

Лінкруст — рулонний матеріал з рельєфним рисунком, який виго­товляють з пластмаси на основі синтетичних смол із додаванням жиро­вих речовин, наповнювачів і паперу (основа).

Із синтетичних опоряджувальних рулонних матеріалів найчастіше використовують полівінілхлоридні плівки (безосновні, на паперовій, тканинній або пористій звукопоглинаючій основі). До них належать: ізоплен, піноплен, поліплен, девілон, віністен, а також самоклеїльні опоряджу­вально-декоративні плівки.

На будівельний майданчик шпалери надходять з центральних заготі­вельних майстерень, служб комплектації розрізаними на смуги, підібра­ними за рисунком, кольором і відтінком, з обрізаними кромками та скомплектованими на кожну кімнату чи квартиру.

Для заготовлення шпалер застосовують напівавтомат, яким обрізають кромки на шпале­рах, нарізають по довжині, автоматично вимірюють і намотують у руло­ни з потрібною кількістю смуг заданої довжини.

Залежно від виду шпалер використовують різні види клею:

· для звичайних — клей КМЦ,

· вологостійких — клей КМЦ (50 % об'єму) з емульсією ПВА (50 % об'єму),

· звукопоглинаючих - КМЦ або КМЦ і ПВА (залежно від структури),

· лінкрусту — клей «Бустилат»;

· безосновних шпалер — клеїльну мастику «Гумілакс»;

· вінілових — вініловий клей.

Наносять клей на тильний бік шпалер за допомогою спеціального пристрою або ручного валика (рис. 2.134).

Якщо обсяг робіт невеликий, клей наносять на шпалери вручу (маховими щітками) з використанням інвентарних столиків-риштувань з верхнім пластиковим щитом.

Перед наклеюванням шпалер за допомогою шнура і виска відбивають лінію бордюру, а також перевіряють вертикальність кутів приміщення

Шпалерами обклеюють стіни приміщень, де закінчено усі малярні роботи й улаштовані, але не пофарбовані (чи не покриті лаком) підлоги та не встановлені наличники і плінтуси. Технологічну послідовність виконання робіт під час обклеювання стін шпалерами наведено в табл. 11.

Очищають поверхні стін за допомогою наждачної шкурки або пемзи. Миловар наносять маховою щіткою зверху вниз. При цьому знімають з поверхні стіни залишки пилу, піску. Плівка з миловара не тільки створює умови для високої адгезії, а й захищає шпалери від усіляких плям на поверхні стін. Підмазувати окремі місця бажано гіпсовим роз­чином на миловарі за допомогою металевого шпателя; тоді зникає по­треба у шліфуванні підмазаних місць.

Клейову суміш наносять на поверхню стін за допомогою фарбуваль­ного агрегата, по периметру стін та прорізів — уручну (пензлем).

Під час промазування полотнищ слід забезпечити рівномірне нане­сення клею по всій поверхні шпалер, виключаючи при цьому його по­трапляння на лицеву поверхню. Намазані полотнища складають удвоє, з'єднуючи разом вкриті клеєм поверхні, а потім учетверо, ховаючи все­редину стик між кінцями полотнища. У такому стані полотнища ви­тримують 5—10 хв (залежно від виду шпалер) для кращого просочу­вання клеєм. Піноплен та інші пружні синтетичні плівки після нане­сення клею удвоє не складають, а витримують 5 — 30 хв з відкритим шаром клею, товщина якого має бути вдвічі більшою, ніж на звичайних шпалерах.

Обклеювання стін шпалерами по­чинають:

· від вікна вправо полот­нищами з лівою обрізаною кромкою

· вліво з правою обрі­заною кромкою.

Під час наклеюван­ня полотнище прикладають верхнім краєм до стіни вздовж відведеної лінії, а потім пригладжують зверху вниз волосяною щіткою від середи­ни до країв полотнища, витискуючи при цьому повітря. Якщо під на­клеєним полотнищем утворюється повітряний пузир, потрібно відклеї­ти полотнище в цьому місці і приклеїти знову чи проколоти голкою пузир і видалити повітря, ретельно пригладжуючи це місце. У разі наклеювання шпалер унапуск край їхньої верхньої смуги завжди має бути повернений до світла, щоб тінь не посилювала зорове сприйняття шва. У випадку наклеювання шпалер і плівок упритул полотнище з піноплену-ІІ, піноплену-ІІІ приклеюють упритул, втискуючи полотни­ще в полотнище. Менш податливі матеріали прирізають лезом, вмонто­ваним у спеціальну обойму, за металевою напрямною або спеціальними ножами.

Наклеюючи шпалери, слід стежити за тим, щоб у кімнаті, де ведуться роботи, не було протягів (зачинити вікна, кватирки, двері). Таких самих умов слід дотримуватися і під час висихання шпалер.

Обклеєні поверхні мають бути:

· без плям, пузирів, пропусків, доклеєних перекосів і відшарувань;

· полотнища — однакового кольору і відтінку

· чітко підігнаним рисунком на стиках.