Правове положення державного виконавця. Розділ 2. Правове становище державного виконавця

Розділ 2. Правове становище державного виконавця

Правове положення державного виконавця

 

Основною функціональною одиницею Державної виконавчої служби, на яку Законом покладається здійснення виконавчого провадження, є державний виконавець.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» - державними виконавцями (в розумінні посадової особи,до компетенції якої законом віднесено примусове виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб) є:

На республіканському рівні:

- заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який водночас є начальником відділу примусового виконання рішень;

- заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

На регіональному рівні:

- начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

- заступники начальників підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби;

- старші державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби;

- державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби.

На територіальному рівні:

- начальник районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції;

- заступник начальника відділу ДВС;

- головний державний виконавець відділу ДВС;

- старший державний виконавець відділу ДВС;

- державний виконавець відділу ДВС [3; 4].

За визначенням Д.П. Фіолевського, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. На думку авторів, в даному випадку поняття " порядок, передбачений законом " підлягає розширеному тлумаченню через те, що державний виконавець у власній діяльності керується не лише законом, але й підзаконними нормативними актами та рішеннями компетентних органів [12; 32].

Законодавче визнання державного виконавця представником влади є не тільки формальним визнанням за останнім статусу державного службовця, але й надає додаткові гарантії правового захисту працівникам органів державної виконавчої служби, оскільки опір представникові влади під час виконання ним службового обов'язку є злочином, передбаченим статтею 342 КК України.

Існує така точка зору, що законодавцем не досить вдало сформульовано назву посади керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - заступник директора-начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.В цьому випадку, посада керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби поєднує в собі два блоки службових функцій:

• організаційно-контрольні функції(уякості заступника директора Департаменту), у тому числі й функція відомчого контролю за діяльністю державних виконавців на підставі статей 8-8³ Закону України "Про виконавче провадження" [4; 8].

• функції державного виконавця(у якості начальника відділу примусового виконання рішень) - право особисто здійснювати примусове виконання рішень судів та інших органів в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".