Фізичне тренування в процесі навчально-бойової діяльності

Дозволяє використовувати час, який відводиться на службову діяльність і бойову підготовку, для додаткового фізичного тренування особового складу, пов'язує фізичну підготовку з конкретними завданням бойового навчання воїнів.

Дана форма направлена на:

• підвищення і підтримку фізичної підготовленості і професійної працездатності;

• вдосконалення військово-спеціальних рухових навиків і умінь;

• збереження необхідної рухової активності військовослужбовців у такі періоди військово-професійної діяльності, коли скрутно проводити заняття в інших формах їх фізичного вдосконалення.

Фізичне тренування в процесі навчально-бойової діяльності розрізняють такі особливості:

• використання часу, який відводиться на різні предмети бойової підготовки і інші види військово-професійної діяльності;

• тісний зв'язок із змістом навчально-бойової діяльності;

• відсутність жорсткої регламентації організаційних і методичних параметрів.

Основними видами фізичного тренування в процесі навчально-бойової діяльності є:

1) фізичні вправи в умовах чергувань;

2) попутне фізичне тренування;

3) фізичні вправи при пересуванні військ транспортними засобами.

І. Фізичні вправи в умовах чергувань проводяться з метою:

• збереження раніше досягнутого рівня фізичної тренованості, розумової і фізичної працездатності;

• заповнення дефіциту рухової активності;

• підтримка фізичної і психічної готовності військовослужбовців до екстренних дій.

Організовуються у вигляді спеціально розроблених комплексів, що включають вправи для окремих груп м'язів, на увагу і координацію, для попередження або зняття несприятливого впливу на організм монотонної роботи, одноманітної пози, обмеження рухової активності, деяких чинників зовнішнього середовища і т.ін.

Підбір фізичних вправ здійснюється з урахуванням особливостей відповідної військово-професійної діяльності військовослужбовців (загального режиму чергування, характеру роботи, наявності в ній пауз або перерв, робочої пози, зовнішніх умов), а також рівня тренованості і ступеня стомлення особового складу.

Залежно від характеру і умов чергування передбачається можливість виконання комплексів фізичних вправ до, під час і після чергування.

Фізичні вправи перед заступанням на чергування виконуються у вигляді спеціального комплексу протягом 8-10 хвилин у складі розрахунку, екіпажу, зміни або індивідуально в поміркованому темпі на відкритому повітрі або в приміщенні і закінчуються, як правило, за 10-15 хвилин до заступання на чергування.

У процесі чергування фізичні вправи виконуються самостійно або під керівництвом командира підрозділу (старшого зміни) через кожні дві години тривалістю 5-8 хвилин.

При підборі вправ особлива увага надається можливості залучення до динамічної роботи тих груп м'язів, які знаходилися до цього в статичній напрузі або піддавалися здавленню. Вночі застосовуються вправи для окремих груп м'язів, які виконуються в більш швидкому, ніж звичайно, темпі та з більшою інтенсивністю.

Після закінчення чергування фізичні вправи звичайно виконуються у вигляді спеціального комплексу протягом 8-10 хв. Для більш повного зняття психічної і фізичної напруги, підвищення інтенсивності обмінних процесів, створення сприятливого загального стану організму і швидкого відновлення працездатності комплекс фізичних вправ може проводитися протягом 10-15 хвилин у формі зарядки на місцевості.

II. Попутне фізичне тренування направлене на підвищення фізичної підготовленості, вдосконалення військово-прикладних рухових навиків і польової виучки військовослужбовців. Воно забезпечує:

• вдосконалення здібностей військовослужбовців, їх швидке пересування на різноманітній місцевості пішки і на лижах у поєднанні з подоланням перешкод;

• розвиток загальної витривалості та інших фізичних здібностей;

• підвищення військово-спеціальної підготовленості;

• вдосконалення навиків використовування техніки і зброї в умовах значних фізичних навантажень;

• підготовка військовослужбовців до дій у захисному одязі і в умовах обмеженої видимості, формування навиків колективних дій.

Попутне фізичне тренування проводиться при пересуванні підрозділів до місць занять, під час занять по бойовій підготовці і поверненні з них. При пересуванні підрозділів до місць занять по бойовій підготовці (тактичних полів, полігонів, стрільбищ, парків і т.ін.) засобами тренування можуть бути:

1. Ходьба.

2. Прискорене пересування на місцевості із зброєю і спорядженням.

3. Подолання природних перешкод.

4. Подолання окремих спеціально створених перешкод.

5. Метання гранат, перенесення тягарів.

6. Подолання водних перешкод.

7. Прийоми рукопашного бою.

8. Пересування на лижах.

9. Посадка на машини і висадка з них і т.ін.

На кожному маршруті пересування підрозділів до місць занять розробляються кілька варіантів тренування, відмінних змістом вправ, протяжністю маршруту, рівнем навантаження і т.ін.

Під час практичних занять з різних предметів бойової підготовки фізичне тренування здійснюється з такою метою:

• закріплення навиків виконання відпрацьованих на заняттях військово-професійних прийомів і дій у складних умовах;

• підвищення загального фізичного навантаження, коли необхідно навчити особовий склад виконувати ту або іншу дію стомленим в умовах великої фізичної напруги;

• підвищення щільності заняття.

Зміст тренування визначається з урахуванням:

• теми заняття;

• рівня підготовленості особового складу;

• рельєфу місцевості; наявності часу;

• матеріальної забезпеченості.

При поверненні підрозділів із занять з бойової підготовки як основний засіб фізичного тренування особового складу найчастіше застосовується прискорене пересування в пішому порядку і на лижах.

III. Фізичні вправи при пересуванні військ транспортними засобамивиконуються з метою збереження досягнутого раніше рівня фізичної тренованості і підтримки постійної готовності особового складу до дій з максимальною напругою.

Фізичні вправи при пересуванні військ транспортними засобами виконуються у вигляді спеціальних комплексів, зміст яких обумовлений завданнями майбутньої діяльності військ, специфічними особливостями транспортних засобів, часом пересування, місцем виконання і іншими умовами.

Фізичне тренування в процесі навчально-бойової діяльності може проводитися і в інших умовах:

• при перебуванні особового складу в укриттях (траншеях, сховищах і т.ін.);

• під час перерв між теоретичними заняттями;

• під час встановлених розпорядком дня пауз активного відпочинку.

Спортивно-масова робота

Спортивно-масова робота займає важливе місце в системі фізичного вдосконалення військовослужбовців, вона характеризується такими особливостями:

• поєднання обов'язковості занять спортом із добровільністю у виборі видів спорту для спортивного вдосконалення;

• перенесення військовослужбовцями в процесі занять спортом максимальних фізичних навантажень і психічних напруг.

Спортивно-масова робота включає:

• навчально-тренувальні заняття;

• спортивні і військово-спортивні змагання;

• огляди спортивно-масової роботи;

• спортивні свята і інші заходи.

Навчально-тренувальні заняття проводяться в збірних командах військових частин і підрозділів 3-4 рази на тиждень тривалістю до 2 годин. Зміст навчально-тренувальних занять збірних команд складають види спорту, вибір яких обумовлений приналежністю військової частини тому чи іншому виду Озброєних сил або роду військ і її бойовим призначенням, спортивним календарем, наявністю відповідних умов, інтересами військовослужбовців і іншими обставинами.

Основна тенденція розвитку масового спорту в армії і на флоті полягає в усе більшому наближенні його до завдання бойової підготовки, в більш широкому використанні його для підвищення боєздатності військ. Тому головне місце в змісті навчально-тренувальних занять з членами збірних команд займають військово-прикладні види спорту, які регламентуються Військово-спортивною класифікацією. Тренування збірних команд частини здійснюються цілорічно. Для безпосередньої підготовки спортсменів до змагань можуть проводитися навчально-тренувальні збори.

Навчально-тренувальні заняття у складі підрозділів направлені на:

• вдосконалення загальної і спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців;

• закріплення військово-прикладних рухових навиків і техніки виконання фізичних вправ, набутих під час навчальних занять з фізичної підготовки;

• залучення особового складу до регулярного заняття спортом і безпосередня підготовка до масових змагань.

Військовослужбовці можуть брати активну участь у змаганнях, які проводяться місцевими фізкультурними і спортивними організаціями.

Таким чином, складні завдання, які стоять перед фізичною підготовкою по формуванню і підтримці фізичної готовності особового складу армії і флоту до бойової діяльності, вимагають комплексного використання всіх форм фізичного вдосконалення військовослужбовців на основі їх оптимального поєднання і взаємозв'язку (Ю.Ф. Курамшин, В.І. Попов, 1999; А.А. Гужаловський, 1986; В.С. Кузнєцовв, Ж.К. Холодов, 2001).

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Настанова з фiзичної пiдготовки у Збройних силах України (НФП – 97). – Київ, 1997.

2. Основы теории и методики физической культуры / Под общей редакцией профессора А.А. Гужаловского. – М.: ФиС, 1986.

3. Про стан фiзичної пiдготовки у Збройних силах України та заходи щодо його полiпшення. Наказ Мiнiстра оборони України. – 1996. – № 307.

4. Теория и методика физической культуры / Под редакцией Курамшина Ю.Ф. и Попова В.И. – Санкт-Петербург, 1999.

5. Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теория и методика физического воспитания и спорта. – М.: Academa, 2001.