Якість побудови програм тренувальних мікроциклів у вирішальній мірі визначається обліком дії тренувальних занять на організм спортсменів. Спрямованість занять значною мірою обуславливает особливості стомлення спортсменів і тривалість протікання відновних процесів. Одні заняття надають локальну дію на організм спортсмена, пред'являючи високі вимоги до окремих функціональних систем, інші - достатньо широко залучаючи до забезпечення роботи ряд функціональних систем організму.
Протікання процесів стомлення і відновлення після занять з великими навантаженнями різної спрямованості мають багато загального: у всіх випадках процеси відновлення характеризуються хвилеподібною зміною можливостей функціональних систем, переважно фази зниження працездатності, її відновлення і суперкомпенсації.
Тривалість відновних процесів багато в чому залежить від спрямованості окремих занять. Найшвидше відновлюються функціональні можливості спортсменів після занять швидкісної спрямованості, а також після занять, сприяючих підвищенню координаційних і швидкісно-силових якостей. Зазвичай період відновлення занять з великими навантаженнями, вказаній спрямованості завершується протягом 2-4 днів. Заняття, сприяючі розвитку різних видів витривалості, характеризуються тривалішим протіканням відновних процесів.
Заняття із значними навантаженнями істотно по своїх наслідках відрізняються від впливу аналогічних занять з великими навантаженнями. Період відновлення після занять із значним навантаженням скорочується більш, ніж удвічі і практично не перевищує доби.
Таким чином, стомлення, що викликається заняттям із значним навантаженням, набагато менше, ніж після аналогічного заняття з великим навантаженням, хоча об'єм роботи в занятті із значним навантаженням, як правило, нижче всього на 20-30%. Відновні процеси після занять з середніми навантаженнями зазвичай завершуються менш, ніж через 10-12 годин, а після малих навантажень - вимірюється хвилинами і годинником.
Заняття виборчої спрямованості з великими навантаженнями надають глибоке, але відносна локальна дія на організм спортсмена. Так, після заняття швидкісної спрямованості з великим навантаженням спостерігається значне пригноблення швидкісних можливостей. Що ж до витривалості при роботі характеру аероба, то рівень цієї якості вже через декілька годинників не відрізняється від початкового. Ця ж закономірність виявляється і при розгляді наслідку занять, направлених на підвищення витривалості, визначуваної рівнем продуктивності аероба або анаеробної. Через 5-6 годин після роботи характеру аероба швидкісні можливості знаходяться на рівні, що не відрізняється від початкового. Витривалість при роботі анаеробного характеру повертається до дорабочему рівня через добу. Після заняття з великим навантаженням, направленого на підвищення витривалості при роботі анаеробного характеру, різко пригноблювані анаеробні можливості. В той же час спортсмени в змозі проявити високу працездатність при навантаженні швидкісної спрямованості або діяльності, що вимагає мобілізації постачальників аеробів енергії.
Комплексні заняття з послідовним вирішенням завдань, об'єм роботи в кожній частині яких коливається в межах 30-36% доступного у відповідних заняттях виборчої спрямованості, надають на організм спортсменів ширшу, але менш глибшу дію. Через 6 годин після таких занять спостерігається достовірне пригноблення функціональних можливостей організму спортсменів.
Отже, стомлення, що наступає в результаті виконання програм тренувальних занять різної спрямованості, носить строго конкретний характер для кожного заняття. Заняття виборчої спрямованості з великими навантаженнями викликають різке пригноблення можливостей прояву тих якостей і здібностей, які забезпечують виконання тренувальних програм. В той же час спортсмени в змозі проявляти високу працездатність в умовах діяльності, що забезпечується переважно іншими системами.
