Організаційний аналіз з використанням процесу ІНТРОСПЕКТ

ІНТРОСПЕКТ – це метод організаційногоаналізу, розроблений і застосований компанією «Дженерал Електрік». Дослідження за цим методом дозволяє розробити рекомендації, спрямовані на покращення організаційної структури і підвищення продуктивності за рахунок:

- скорочення витрат на управління;

- зменшення дублювання робіт, які виконує персонал;

- регулювання завантаженості керівника;

- зосередження зусиль керівника та персоналу на головних стратегічних цілях і задачах організації;

- розробка раціональної структури організації.

Аналіз проводиться відповідно з положеннями про те, що:

1. Більшу частину свого робочого часу керівник повинен займатися саме управлінською діяльністю.

2. Керівник повинен управляти оптимальною кількістю людей.

3. Кількість ланок управління у будь-якій організації повинна бути мінімальною.

4. Виконавці повинні розв’язувати обмежену кількість завдань.

5. Визначення функцій і посадових обов’язків повинно відповідати цілям застосування системи комплектування штатів, відображати існуючі організаційні умови.

Шляхи та напрями оновлення організаційної діяльності ми представили у вигляді таблиці (Таблиця 9.)

 

Таблиця 9. Порівняння традиційного та інноваційного

підходів до організаційної діяльності

 

Функція управління: організація
Традиційний підхід	Інноваційний підхід
Побудова структури управління за лінійно-функціональним принципом Встановлення чітких вертикальних зв’язків та стосунків (субординація та підлеглість) Регламентація горизонтальних зв’язків   Забезпечення стабільних обов’язків та прав всіх суб’єктів протягом року   Удосконалення формальної структури колективу Добір молодих кадрів, підтримка тенденції оновлення колективу У посадовому зростанні вчителів увага приділяється стажу   Орієнтація на загальну систему підвищення кваліфікації вчителів Демократизація шкільного життя взагалі Створення атмосфери підтримки, довіри	Моделювання структури управління   Розробка матричної рухливої структури управління.   Встановлення горизонтальних зв’язків, забезпечення їх координації Забезпечення динаміки функціональних обов’язків та прав всіх суб’єктів в залежності від завдань Створення умов для розвитку неформальної структури колективу Добір досвідчених спеціалістів   У посадовому зростанні вчителів увага приділяється індивідуальним можливостям Орієнтація на перманентну систему підвищення кваліфікації вчителів Демократизація управління як основа демократизації школи Формування організаційної культури

Контроль

Сутність контролю як функції управління

Контроль – одна із операційних функцій управління. Вона підкорена (як і аналіз, планування, організація, регулювання) реалізації основної мети управління: забезпечення стабільності, оптимальності функціонування закладу освіти та переведення його на більш високий якісний рівень. Якщо контроль організовано невірно, то педагоги сприймають його саме так, як писав А.Мескон у підручнику з менеджменту: “Для багатьох людей контроль означає передусім обмеження (як ланцюг для собаки), примушення, відсутність відповідальності і т.п.- взагалі, все те, що прямо протилежне нашому уявленню про свободу особистості”.

Отже, внутрішкільний контроль – це система управлінських дій, яка покликана визначити відповідність ходу і результатів навчально-виховного процесу з поставленими перед школою задачами і намітити шляхи його покращення. Контролювати – це значить, як вважає Ю.А.Конаржевський, спрямовувати навчально-виховний процес в бажане русло, впливати на діяльність колективу таким чином, щоб забезпечити ефективне функціонування всіх ланцюгів шкільного механізму [54].

Значення контролю

Контроль має важливе значення для ефективного управління закладом освіти, а саме:

- діагностичне - сутність полягає у забезпеченні інформацією про стан школи та окремих її підсистем,

- виховне - виховує відповідальність за визначену ланку роботи та результати діяльності,

- навчально-методичне - сутність полягає у наданні дієвої допомоги педагогам школи у пошуках ефективних форм та методів навчання, виховання та розвитку учнів, у професійному зростанні вчителів,

- стимулююче - спонукає до роботи, самоосвіти, саморозвитку, самоконтролю та самокорекцїї.

Основні принципи контролю:

- Стратегічна спрямованість контролю: контроль повинен відображати пріоритети розвитку закладу освіти.

- Плановість та систематичність контролю, що дають можливість уникнути надмірного контролю та навпаки - попередити його відсутність.

- Науковість контролю передбачає глибоку наукову основу контролюючої діяльності, повноту висновків та рекомендацій, високий рівень компетентності перевіряючого.

- Об’єктивність щодо оцінки та доброзичливість у ставленні до суб’єктів перевірки.

- Економічність та раціональність контролю, що полягає у застосуванні ефективних технологій та методів контролю.

- Поєднання контролю з самоконтролем створює умови для самовдосконалення, самокорекції, самонавчання.

- Гласність дає можливість демократизувати процедуру контролю та зняти зайву напругу з суб’єктів контролю.

Типи та форми контролю

Єдиної класифікації видів та форм внутрішньошкільного контролю немає. Найбільш типові підходи представлені М.М.Поташником у наступній таблиці (Таблиця 10) [95]:

Таблиця 10. Типи та форми конролю

 

Типии	За часом здійснення	За широтою охоплення об’єктів	За об’єктами (суб’єктами)	За системою стосунків між його учасниками
Форми	Попередній	Тематичний	Персональ- ний	Адмістра-тивний
Поточий	Фронтальний	Классно-узагальнюю-чий	Взаємоконт-роль
Підсумковий	Оглядовий (вибірковий)	Предметно- узагальнюю-чий	Самоконт-роль
		Тематично- узагальнюю-чий
		Комплексний

 

За часом здійснення.

1.1. Попередній. Здійснюється під час планування, для створення певних систем, структур. Фактично – це відстеження дотримання існуючих стандартів, норм, правил з метою їхнього аналізу. Як правило, попередній контроль використовується у сферах ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових). Що стосується попереднього контролю за роботою вчителів, учнів, то мета контролю полягає в аналізі та оцінці ділових, професійних, навчальних знань та навичок, які необхідні для подальшої роботи або навчання.

1.2. Поточний (оперативний). Здійснюється безпосередньо в процесі діяльності. Мета – запобігання відхиленням від встановлених планів, нормативів, положень, програм, оперативне усунення недоліків.

1.3. Заключний (підсумковий). Здійснюється для зворотного зв’язку після завершення роботи. Порівнюються реальні результати із визначеними нормами, стандартами, планами.