Формування трудовихресурсів – це процес постійного відновлення чисельності трудових ресурсів. Щоб вияснити, як формуються трудові ресурси, розглянемо наступні питання:
· структура трудових ресурсів за трьома великими віковими групами населення (працездатного, молодшого за працездатний та старшого за працездатний вік);
· фактори, які впливають на зміну чисельності населення кожної групи;
· загальне та особливе в зміні (природній та механічній) трудових ресурсів та населення.
Переважну частину трудових ресурсів складає, звичайно, працездатне населення в працездатному віці. Важливу роль відіграють особи старші за працездатний вік, і майже не впливають особи, молодші за цей вік. пов'язана
Розглянемо фактори, що мають вплив на чисельність трудовихресурсів по кожній віковій групі.
Працездатне населенняв працездатному віці. Чисельність громадян працездатного віку змінюється під впливом демографічнихфакторів. Найбільший вплив мають рівень смертності у відповідних вікових групах населення та пропорції між чисельністю молоді, яка досягла працездатного віку та чисельністю громадян, що досягли пенсійного віку.
Для демографічної ситуації в Україні характерним є підвищення рівня смертності над рівнем народжуваності, що приводить до постійного зменшення населення працездатного віку. (До речі, така ситуація характерна і для більшості розвинутих країн Європи!).
Поруч з природнім плином такої ситуації, на неї дотепер мають вплив дві світові війни цього століття, масові репресії власного населення в 30-ті роки, та прискорена індустріалізація СРСР. Відгомін цього – різкі коливання віково-статевої структури працездатного населення приблизно через кожні 20 років. Спад чисельності відчувався в 60-ті та 80 роки. Початок нового століття теж розпочнемо значним перевищенням пропорцій чисельності людей пенсійного віку над чисельністю осіб працездатного віку.
Така хвилеподібна динаміка населення працездатного віку ставить перед державою дуже непрості питання адаптації економіки держави до цих процесів. Заради об'єктивності необхідно зазначити, що така ситуація має і позитивний бік у світлі подій, що розгорталися останнім десятиліттям. Адже економічні негаразди в державі викликали великий рівень безробіття, який припав, якраз на період спаду чисельності працездатного населення.
З переходом на ринкові рейки та початком нового тисячоліття цей демографічний фактор почне працювати на загострення проблеми безробіття, бо почнеться фаза підйому чисельності працездатного населення.
Щоб відчути різницю між населенням працездатного віку і працездатним населенням в працездатному віці нам треба розглянути категорію непрацюючих інвалідів 1-ї та 2-ї груп у цьому віці.
За інших рівних умов більша кількість інвалідів цих груп приводить до зросту кількості непрацюючих серед них. Ріст інвалідностей пов'язаний з екологічним станом довкілля, якістю медичного обслуговування, умовами праці, проживання, харчування і т.д. Усяка державазацікавлена, щоб інвалідів було якомога менше, а серед них більше тих, хто міг би працювати й не бути на утриманні держави. Соціальний зміст цього в усвідомленні людей цієї категорії своєї потрібності суспільству.
Майбутня динаміка чисельності непрацюючих інвалідів залежатиме від покращення якості життя всіх людей та пристосування технологій до їхніх можливостей. Пониження частки непрацюючих інвалідів приводить до зростання чисельності працездатного населення в працездатному віці.
Працюючі підлітки. Більше в країні підлітків – (за рівності інших умов) більша чисельність цієї складової трудових ресурсів. З усіх факторів, що мають вплив на чисельність працюючих підлітків найбільший вплив має демографічний. Рівень добробуту сім'ї підлітка заходиться у зворотній залежності від чисельності працюючих підлітків. (Високий рівень добробуту понижує чисельність працюючих підлітків).
Потреба економіки в підлітковій праці падає з ускладненням виробництва та сфери послуг. Збільшуються терміни навчання – відсовуються терміни відповідності працівника виробництву.
З переходом до ринкових відносин сотні тисяч сімей виявилися в досить скрутному матеріальному становищі. Це спричинило шукати роботу й підлітків таких сімей. З іншого боку – підліткова праця надзвичайно дешева і найом на роботу підлітка стає привабливим для підприємця. Держава, сама будучи у важкому становищі, проблемами підлітків фактично не займається. А проблем цих багато: контроль за працевлаштуванням, дитячий трудовий травматизм, умови праці, правовий захист і т.д. і т.ін.
Думається, що в майбутньому частка підлітків в трудових ресурсах встановиться на рівні, що відповідає цивілізованому використанню підліткової праці без утрати здоров'я, інтелектуального та фізичного розвитку.
Працюючі пенсіонери. Їх чисельність також є під впливом демографічнихфакторів. Чисельність людей, старших за працездатний вік, дуже швидкими темпами збільшуються. В цьому суть об'єктивного процесу старіння населення всіх розвинутих країн.
Серед населення старшого за працездатний вік помітно переважають жінки. Така тенденція властива більшості країн. Незаперечним є той факт, що жінки живуть довше ніж чоловіки. Як наслідок минулого (яке найбільше зачепило мужчин) - це порушення статевих пропорцій, пов'язаних із війнами та репресіями. Традиційно чоловіки працюють довше ніж жінки (24% - чоловіки, 16% - жінки).
Усі ці фактори відносяться до факторів довготривалої дії, тому треба вміти оцінити їх вплив на трудові ресурси.
Серед розмаїття соціальних факторів, найбільш вагомим є розмір пенсії. Мала пенсія заставляє людей похилого віку працевлаштовуватись. Стимулює цю ситуацію і порядок, при якому працюючий пенсіонер одночасно отримує і пенсію і заробітну плату.
Серед соціальних факторів і такий, як рівень освіти та здоров'я людей похилого віку, пристосовуваність пенсіонерів до гнучких умов виробництва та ін. Багато пенсіонерів шанує роботу за самоутвердження на ній, корисність суспільству, прив'язаність до колективу в якому пропрацьовано багато років т. ін.
Серед економічних факторів – потреба у кваліфікованій праці пенсіонерів та наявність робочих місць для людей похилого віку.
В економіці завжди буде потреба в праці пенсіонера. Найбільш активним для задіювання є перші п'ять років після досягнення пенсійного віку. Ситуація складається таким чином, що чисельність задіяних пенсіонерів буде зростати.
Зміна чисельності трудових ресурсів і всього населення. Є тісний зв'язок між чисельністю трудових ресурсів та чисельністю всього населення. Однак цей зв'язок не такий очевидний, як може здатися на перший погляд.
Трудові ресурсивідзеркалюють характер відтворення населення як частину цілого. Тому динаміка чисельності трудових ресурсіввідображує динаміку чисельності населення.
Розглянемо більш детально, що є спільного і, де різниця в динаміці трудових ресурсів та населення.
Зразу ж на чисельності населення відображуються коливання народжуваності, а на трудових ресурсах – тільки через 16-20 років. А ось скільки людей досягне пенсійного віку – це відобразиться виключно на трудових ресурсах, не зачіпаючи чисельності всього населення. В чисельності населення повною мірою відображується і смертність людей пенсійного віку та дітей у віці до 16 років і лише частково – в чисельності трудових ресурсів, якщо це стосується працюючих.
Отже трудові ресурси знаходяться під впливом тих же процесів, що й усе населення. Та є певна відносна самостійність динаміки трудових ресурсів, котра допомагає краще зрозуміти демографічну ситуацію, яка супроводжує соціально-економічний розвиток країни.. Тут поняття “трудові ресурси” є своєрідним методологічним інструментом аналізу обґрунтування мети соціально-демографічного розвитку.
