Мета курсу, його структура і логіка.

Мета курсу:

- дати студентам в стислій та доступній формі уяву про процеси, що проходять в соціально-трудовій сфері нашої держави: змінах в зайнятості, формуванні і розвитку системи нових соціально-трудових відносин, становленні і функціонуванні ринку праці, про сучасні підходи до управління людськими ресурсами, про зміст і елементи організації праці, оцінку його ефективності і оплати, місці та ролі МОП Ошибка! Закладка не определена. в регулюванні соціально-трудових відносин;

- підвищити на цих засадах адаптованість (пристосування) студентів до ринку праці, допомогти їм активно приєднатися до (нової для суспільства) системи нових соціально-трудових відносин, що буде сприяти зменшенню рівня соціальної напруги в суспільстві.

Структура курсу: – (див. Робочу програму дисципліни)

- 32 год. Лекцій (12 тем);

- 32 год. практичних занять;

- 71 год. самостійної роботи.

Логіка курсу витікає з програми підготовки бакалавра з економіки і передбачає мати попередню підготовку з макро- та мікроекономіки, та вивчати предмет економіки праці як базу для вивчення таких дисциплін як виробничий менеджмент, економіка підприємства,підприємництво,теорія економічного аналізу, статистика та ін.

Тема: Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Трудові ресурси як соціально-економічна категорія

Формування трудових ресурсів

Використання трудових ресурсів. Трудовий потенціал суспільства.

Виробництво матеріальних благ та послуг передбачає два компоненти: матеріальні ресурси (сировина, обладнання та ін.), з іншого боку – людські ресурси (працівники з професійними навичками). В такому розумінні людські ресурси як частина населення країни виступають як фактор економічного розвитку (поруч із матеріальними ресурсами, зрозуміло). Але між цими двома компонентами є принципова різниця.

Людські ресурси– це люди, які не тільки створюють, але й споживають матеріальні блага та послуги. Конкретні ж люди не однакові у своїй матеріальній та духовній потребі. Це зумовлено статтю, віком, здоров'ям, сімейним станом, освіченістю, особливостями характеру індивіда, матеріальним станом і багатьма іншими соціальними та психофізіологічними якостями, через котрі немає двох людей з однаковими запитами.

У трудовій сфері реалізуються важливі та не всі запити людей. Тому, щоб успішно використовувати людську працю, важливо розуміти запити конкретної людини (колективу). Від такого розуміння залежить успішна робота підприємства та й економіки держави взагалі. Не випадково в усьому світі (приблизно з початком 70-х років) утвердилася ідея гуманізації економіки. Сама ідея полягає у взаємодії двох згаданих компонентів з акцентом на другому – людському. Природно, що зі зростанням людських потреб у створенні сучасних благ все більшу роль стали відігравати знання – інтелектуальний потенціал суспільства взагалі. Поглиблюється вибірність різноманітної виробничої та невиробничої діяльності, що у свою чергу вимагає специфічних здібностей працівників.

Одначе сьогодні ми будемо говорити про цю частину людських ресурсів, котра задіяна у виробництві благ – трудові ресурси та трудовий потенціал. Розглянемо, як формуються трудові ресурси та трудовий потенціал у залежності від демографічнихта соціально-економічнихфакторів. Уяснимо, що треба розуміти під використанням трудовихресурсів та трудового потенціалу. Продемонструємо, чому необхідно в державі вивчати формування і використання трудових ресурсів та трудового потенціалу. І, врешті-решт, спробуємо дати відповідь на запитання – як відображується на формуванні та використанні трудових ресурсів і трудового потенціалу перетворення економіки держави в ринкову.