Журналістика часів Громадянської війни та Реконструкції

Помалу загальнонаціональною проблемою ставала тема рабо­власництва. Все більше газет висловлювалися про рабство як про загальне зло. Однак навіть позиція північноамериканської преси не була одностайною. Наприклад, Гордон Беннет і його «Нью-Йорк Геральд» захищали права Півдня, а тому популярність цієї газети там була дуже великою. До того ж, для відстоювання своїх інтересів Південь мав у Вашингтоні газету – «The Southern Press» («Південна преса»). Кульмінація політичної полеміки Півночі та Півдня – об­рання президентом у листопаді 1860 р. Авраама Лінкольна. Як відповідь на це, у грудні 1860 р. Південна Кароліна вийшла зі складу Союзу, а на початку 1861 р. подібну акцію провели ще 10 штатів. 18 лютого 1861 р. вони створили Конфедерацію на чолі з тимчасовим президентом Джеферсоном Девісом. Це стало початком громадянської війни. Періодика піддавалася певній цензурі – феде­ральна влада закрила декілька газет, які особливо активно ви­ступали проти влади. Під нагляд цензури потрапило й інформагент­ство «Ассошіейтед Пресс». Були введені цензурні обмеження і на публікації про стан справ на фронтах та всередині країни.

Цікавим феноменом періоду громадянської війни стала поява армійських періодичних видань стихійного характеру. Так, війська сіверян, проходячи містечком Макон, захопили друкарський прес. Знайшовши серед солдатів кількох журналістів, вони стали випус­кати газету «The Union» («Союз»). Відомими військовими жур­налістами стали Уайтлоу Рід, Чарльз Карлтон Коффмонд, Генрі Реймонд тощо, а Джеймс Беннет відрядив аж 63 кореспонденти для висвітлення військових дій. Громадянська війна призвела до збільшення попиту на друковану продукцію.

31 січня 1865 р. прийнято тринадцяту поправку до конституції, яка назавжди скасовувала рабство на території США. До завершен­ня війни залишалося ще кілька місяців, коли 14 квітня 1865 р. у те­атрі «Форд» у Вашингтоні було смертельно поранено Авраама Лін­кольна. Новину миттєво передали в усі газети. Кореспонденти нама­галися в одному абзаці вмістити усю необхідну інформацію. Так на­роджувався новий стиль подачі інформації – «перевернутої піраміди».

Після остаточної капітуляції Півдня 8 травня 1865 р. країна вступила в період Реконструкції (1865-1877). Для журналістики це період значних змін – пошук нових форм і методів подачі інфор­мації, завоювання свого читача та впровадження технічних новинок:

– 1867 р. – сировиною для виготовлення паперу стала деревина замість ганчір’я;

- 1868 р. – успішне прокладення телеграфного кабелю через атлантичний океан, який зв’язав Америку з Європою;

- 1868 р. – Христофор Шоулз винайшов друкарську машинку, яку після вдосконалення з 1873 р. почали випускати серійно;

- 1869 р. – завершено будівництво трансконтинентальної заліз­ничної дороги, яка з’єднала Схід і Захід країни;

- 1876 р. – Александр Белл винайшов телефон.

У період Реконструкції окреслилося загалом п’ять нових тенденцій розвитку американської журналістики. Насамперед аме­риканські газети впевнено взяли курс на інформаційну насиченість. Війна привчила читачів до отримання оперативної інформації. Тому редактори все більше уваги приділяли швидкому, точному і по­дієвому репортажу.

Друга тенденція – децентралізація американської преси. Забезпе­чення інформаційними агентствами матеріалом газет місцевого рівня. Поява компаній з розповсюдження періодичних видань.

Третя тенденція – зростання політичної незалежності низки періодичних видань. «The New York Evening Post», «The Springfield Republican», «The New York Times» демонстрували готовність ки­нути виклик місцевій владі. Як результат – запровадження в 1870 р. газетою «The New York Times» традиції журналістських розслідувань.

Четверта тенденція – акцент на сенсаційності в подачі матеріалів. Так, у 1868 р. Чарлз А. Дана в редакційній статті газети «The Sun» обіцяв читачам, що реакція «прагнутиме до лаконічного, ясного і чіткого викладу подій і докладе максимум зусиль, щоби щодня подавати фотографію того, що діється в світі, в найяскравішій та живій манері». Канонади відбірної лайки стали основним засобом подачі матеріалів, зате тиражі газети різко зросли.

П’ята тенденція – набуття престижу професії репортера. Поява «якісної» преси, журналістських розслідувань, а також політична й економічна незалежність багатьох газет сприяє тому, що журналісти отримують вищий соціальний статус і певну свободу в суспільно-політичній розстановці сил.

У цілому, наприкінці ХІХ ст. відбулися події, які окреслили подальший розвиток американської журналістики. Це, зокрема, поява «нового журналізму» і його складових; «жовтої преси», «якіс­ної журналістики», руху «розгрібачів бруду», індустріалізації та монополізації у видавничій справі.

 

Список рекомендованої літератури

1. Ворошилов В. В. История журналистики зарубежных стран. – СПб., 2000.

2. Живейнов Н. И. Капиталистическая пресса США. – М., 1956.

3. Иванов Г. Ф. Франклин. – М., 1972.

4. Иванян Э. А. От Дж. Вашингтона до Дж.Буша. Белый дом и пресса. – М., 1993.

5. История мировой журналистики. – М.– Ростов-на-Дону, 2003. – 432 с.

6. История печати: Антология. – Т. 1, 2. – М.: Аспект-пресс, 2001.

7. Коренева М. М. Сочинения новоанглийских пуритан. Миссия и исто­рическая реальность // История литературы США. – Т. 1. – М., 1997.

8. Лавандовский Л. Первый среди равных. – М., 1986.

9. Лучинский Ю. В. Очерки истории зарубежной журналистики. – Краснодар, 1996.

10. Малаховский А. К. Очерки истории журналистики США второй половины XIX века: Журналистика «позолоченного века». – М., 1997.

11. Михайлов С. А. Журналистика Соединенных Штатов Америки. – СПб.: Изд-во Михайлова, 2004. – 448 с.

12. Мкртчян А. А. История журналистики США ХVIII-XIX вв.: Пособие по курсу. – М., 1995.

13. Осипова Э. Ф. Революционная публицистика. Ораторское искусство // История литературы США. – Т. 1. – М., 1997.

14. Ученова В. В. У истоков публицистики. – М., 1989.

15. Фурсенко А. А. Американская буржуазная революция XVIII века. – М.-Л., 1960.

Питання для поточного самоконтролю та контролю знань

1. Початки американської журналістики.

2. Тематична спрямованість періодики.

3. Преса періоду боротьби за незалежність.

4. «Рenny press»: особливості нових видань.

5. Періодика в роки Громадянської війни.

6. П’ять тенденцій розвитку американської журналістики у період Реконструкції.

7. Представники американської журналістики та їх здобутки.