Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


∆урнал≥стика час≥в √ромад€нськоњ в≥йни та –еконструкц≥њ




ѕомалу загальнонац≥ональною проблемою ставала тема рабо≠власництва. ¬се б≥льше газет висловлювалис€ про рабство €к про загальне зло. ќднак нав≥ть позиц≥€ п≥вн≥чноамериканськоњ преси не була одностайною. Ќаприклад, √ордон Ѕеннет ≥ його ЂЌью-…орк √еральдї захищали права ѕ≥вдн€, а тому попул€рн≥сть ц≥Їњ газети там була дуже великою. ƒо того ж, дл€ в≥дстоюванн€ своњх ≥нтерес≥в ѕ≥вдень мав у ¬ашингтон≥ газету Ц ЂThe Southern Pressї (Ђѕ≥вденна пресаї).  ульм≥нац≥€ пол≥тичноњ полем≥ки ѕ≥вноч≥ та ѕ≥вдн€ Ц об≠ранн€ президентом у листопад≥ 1860 р. јвраама Ћ≥нкольна. як в≥дпов≥дь на це, у грудн≥ 1860 р. ѕ≥вденна  арол≥на вийшла з≥ складу —оюзу, а на початку 1861 р. под≥бну акц≥ю провели ще 10 штат≥в. 18 лютого 1861 р. вони створили  онфедерац≥ю на чол≥ з тимчасовим президентом ƒжеферсоном ƒев≥сом. ÷е стало початком громад€нськоњ в≥йни. ѕер≥одика п≥ддавалас€ певн≥й цензур≥ Ц феде≠ральна влада закрила дек≥лька газет, €к≥ особливо активно ви≠ступали проти влади. ѕ≥д нагл€д цензури потрапило й ≥нформагент≠ство Ђјссош≥ейтед ѕрессї. Ѕули введен≥ цензурн≥ обмеженн€ ≥ на публ≥кац≥њ про стан справ на фронтах та всередин≥ крањни.

÷≥кавим феноменом пер≥оду громад€нськоњ в≥йни стала по€ва арм≥йських пер≥одичних видань стих≥йного характеру. “ак, в≥йська с≥вер€н, проход€чи м≥стечком ћакон, захопили друкарський прес. «найшовши серед солдат≥в к≥лькох журнал≥ст≥в, вони стали випус≠кати газету ЂThe Unionї (Ђ—оюзї). ¬≥домими в≥йськовими жур≠нал≥стами стали ”айтлоу –≥д, „арльз  арлтон  оффмонд, √енр≥ –еймонд тощо, а ƒжеймс Ѕеннет в≥др€див аж 63 кореспонденти дл€ висв≥тленн€ в≥йськових д≥й. √ромад€нська в≥йна призвела до зб≥льшенн€ попиту на друковану продукц≥ю.

31 с≥чн€ 1865 р. прийн€то тринадц€ту поправку до конституц≥њ, €ка назавжди скасовувала рабство на територ≥њ —Ўј. ƒо завершен≠н€ в≥йни залишалос€ ще к≥лька м≥с€ц≥в, коли 14 кв≥тн€ 1865 р. у те≠атр≥ Ђ‘ордї у ¬ашингтон≥ було смертельно поранено јвраама Ћ≥н≠кольна. Ќовину миттЇво передали в ус≥ газети.  ореспонденти нама≠галис€ в одному абзац≥ вм≥стити усю необх≥дну ≥нформац≥ю. “ак на≠роджувавс€ новий стиль подач≥ ≥нформац≥њ Ц Ђперевернутоњ п≥рам≥диї.

ѕ≥сл€ остаточноњ кап≥тул€ц≥њ ѕ≥вдн€ 8 травн€ 1865 р. крањна вступила в пер≥од –еконструкц≥њ (1865-1877). ƒл€ журнал≥стики це пер≥од значних зм≥н Ц пошук нових форм ≥ метод≥в подач≥ ≥нфор≠мац≥њ, завоюванн€ свого читача та впровадженн€ техн≥чних новинок:

Ц 1867 р. Ц сировиною дл€ виготовленн€ паперу стала деревина зам≥сть ганч≥рТ€;

- 1868 р. Ц усп≥шне прокладенн€ телеграфного кабелю через атлантичний океан, €кий звТ€зав јмерику з ™вропою;

- 1868 р. Ц ’ристофор Ўоулз винайшов друкарську машинку, €ку п≥сл€ вдосконаленн€ з 1873 р. почали випускати сер≥йно;

- 1869 р. Ц завершено буд≥вництво трансконтинентальноњ зал≥з≠ничноњ дороги, €ка зТЇднала —х≥д ≥ «ах≥д крањни;

- 1876 р. Ц јлександр Ѕелл винайшов телефон.

” пер≥од –еконструкц≥њ окреслилос€ загалом пТ€ть нових тенденц≥й розвитку американськоњ журнал≥стики. Ќасамперед аме≠риканськ≥ газети впевнено вз€ли курс на ≥нформац≥йну насичен≥сть. ¬≥йна привчила читач≥в до отриманн€ оперативноњ ≥нформац≥њ. “ому редактори все б≥льше уваги прид≥л€ли швидкому, точному ≥ по≠д≥Ївому репортажу.

ƒруга тенденц≥€ Ц децентрал≥зац≥€ американськоњ преси. «абезпе≠ченн€ ≥нформац≥йними агентствами матер≥алом газет м≥сцевого р≥вн€. ѕо€ва компан≥й з розповсюдженн€ пер≥одичних видань.

“рет€ тенденц≥€ Ц зростанн€ пол≥тичноњ незалежност≥ низки пер≥одичних видань. ЂThe New York Evening Postї, ЂThe Springfield Republicanї, ЂThe New York Timesї демонстрували готовн≥сть ки≠нути виклик м≥сцев≥й влад≥. як результат Ц запровадженн€ в 1870 р. газетою ЂThe New York Timesї традиц≥њ журнал≥стських розсл≥дувань.

„етверта тенденц≥€ Ц акцент на сенсац≥йност≥ в подач≥ матер≥ал≥в. “ак, у 1868 р. „арлз ј. ƒана в редакц≥йн≥й статт≥ газети ЂThe Sunї об≥ц€в читачам, що реакц≥€ Ђпрагнутиме до лакон≥чного, €сного ≥ ч≥ткого викладу под≥й ≥ докладе максимум зусиль, щоби щодн€ подавати фотограф≥ю того, що д≥Їтьс€ в св≥т≥, в най€скрав≥ш≥й та жив≥й манер≥ї.  анонади в≥дб≥рноњ лайки стали основним засобом подач≥ матер≥ал≥в, зате тираж≥ газети р≥зко зросли.

ѕТ€та тенденц≥€ Ц набутт€ престижу профес≥њ репортера. ѕо€ва Ђ€к≥сноњї преси, журнал≥стських розсл≥дувань, а також пол≥тична й економ≥чна незалежн≥сть багатьох газет спри€Ї тому, що журнал≥сти отримують вищий соц≥альний статус ≥ певну свободу в сусп≥льно-пол≥тичн≥й розстановц≥ сил.

” ц≥лому, наприк≥нц≥ ’≤’ ст. в≥дбулис€ под≥њ, €к≥ окреслили подальший розвиток американськоњ журнал≥стики. ÷е, зокрема, по€ва Ђнового журнал≥змуї ≥ його складових; Ђжовтоњ пресиї, Ђ€к≥с≠ноњ журнал≥стикиї, руху Ђрозгр≥бач≥в брудуї, ≥ндустр≥ал≥зац≥њ та монопол≥зац≥њ у видавнич≥й справ≥.

 

—писок рекомендованоњ л≥тератури

1. ¬орошилов ¬. ¬. »стори€ журналистики зарубежных стран. Ц —ѕб., 2000.

2. ∆ивейнов Ќ. ».  апиталистическа€ пресса —Ўј. Ц ћ., 1956.

3. »ванов √. ‘. ‘ранклин. Ц ћ., 1972.

4. »ван€н Ё. ј. ќт ƒж. ¬ашингтона до ƒж.Ѕуша. Ѕелый дом и пресса. Ц ћ., 1993.

5. »стори€ мировой журналистики. Ц ћ.Ц –остов-на-ƒону, 2003. Ц 432 с.

6. »стори€ печати: јнтологи€. Ц “. 1, 2. Ц ћ.: јспект-пресс, 2001.

7.  оренева ћ. ћ. —очинени€ новоанглийских пуритан. ћисси€ и исто≠рическа€ реальность // »стори€ литературы —Ўј. Ц “. 1. Ц ћ., 1997.

8. Ћавандовский Ћ. ѕервый среди равных. Ц ћ., 1986.

9. Ћучинский ё. ¬. ќчерки истории зарубежной журналистики. Ц  раснодар, 1996.

10. ћалаховский ј.  . ќчерки истории журналистики —Ўј второй половины XIX века: ∆урналистика Ђпозолоченного векаї. Ц ћ., 1997.

11. ћихайлов —. ј. ∆урналистика —оединенных Ўтатов јмерики. Ц —ѕб.: »зд-во ћихайлова, 2004. Ц 448 с.

12. ћкртч€н ј. ј. »стори€ журналистики —Ўј ’VIII-XIX вв.: ѕособие по курсу. Ц ћ., 1995.

13. ќсипова Ё. ‘. –еволюционна€ публицистика. ќраторское искусство // »стори€ литературы —Ўј. Ц “. 1. Ц ћ., 1997.

14. ”ченова ¬. ¬. ” истоков публицистики. Ц ћ., 1989.

15. ‘урсенко ј. ј. јмериканска€ буржуазна€ революци€ XVIII века. Ц ћ.-Ћ., 1960.

ѕитанн€ дл€ поточного самоконтролю та контролю знань

1. ѕочатки американськоњ журнал≥стики.

2. “ематична спр€мован≥сть пер≥одики.

3. ѕреса пер≥оду боротьби за незалежн≥сть.

4. Ђ–enny pressї: особливост≥ нових видань.

5. ѕер≥одика в роки √ромад€нськоњ в≥йни.

6. ѕТ€ть тенденц≥й розвитку американськоњ журнал≥стики у пер≥од –еконструкц≥њ.

7. ѕредставники американськоњ журнал≥стики та њх здобутки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 337 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

1619 - | 1571 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.