Правила передачі інформації (за Р. Блюмом).

Деклараційна журналістика - працівники ЗМІ повідомляють про факти, залишаючись при цьому, наскільки це можливо, нейт­ральними. Вони доводять до відома своєї аудиторії те, що роблять політичні діячі. Це і є деклараційна журналістика. При цьому працівник ЗМІ виконує тут роль стороннього передавача інформації.

Журналістика думки, власного погляду на проблему. Журналістика думки розглядає світ через призму однієї ідеології та пропускає те, що не гармонує з власною уявною картиною світу. Новини та коментарі до них тут подаються непослідовно. При цьому працівники ЗМІ виконують роль прихильників якої-небудь партії. Подібно до цього певною мірою працюють газети «Neue Zuricher Zeitung», «Le Figaro» або «Правда». Так само працює радіо Ватикану. Така журналістика зветься журналістикою боротьби.

Пошукова журналістика - виникла в середині минулого століт­тя в Англії. Всім відомо, що журналістика не задовольняється лише роллю передавача інформаційних повідомлень. Йдеться про те, що ЗМІ бажають перевіряти інформацію, піддавати інформа­цію, що надходить, незалежній експертній оцінці, відшліфовува­ти цю інформацію за допомогою додаткових розслідувань. Цей метод полягає у розшуковуванні всіх до­ступних джерел інформації.

Журналістика розслідування - є вищою формою пошукової жур­налістики. Вона прийшла з Америки в кінці XIX ст. Розроблена Й. Пулітцером. Її мета полягає в тому, щоб за допомогою політичних викриттів виконувати суспільну функ­цію критики та контролю. Методи, які використовуються, є не тільки ортодоксальними за певних умов, а іноді бувають навіть нелегальними.

Журналістика інтерпретації. Роль працівників ЗМІ полягає тут у виконанні функції коментатора, аналітика. Журналістика інтерпре­тації змушує журналістів активно займатися пояснювальною ро­ботою, висувати власні думки, розставляти суб'єктивні акценти, не подаючи при цьому свою позицію як останню інстанцію. Нега­тивною формою такої журналістики є журналістика маніпулюван­ня, користуючись якою працівники ЗМІ інтерпретують факти, ви­ходячи лише із своїх власних інтересів.
Точна журналістика працівники ЗМІ, які працюють у цій галузі, використовують методи соціології. Вони виконують тут роль дослідників, аналізуючи громадську думку, роблячи висновки щодо стану суспільства та створюючи емпіричні банки даних для знаходження фактів, що підтверджуються науково.

Педагогічна журналістика - роль працівників ЗМІ полягає у виконанні функції просві­тянина, вчителя. Передусім йдеться про науковий стан речей у світі, котрий, зрозуміло, потрібно пояснювати. Така журналістика має виконувати функцію освіти та виховання людей.

Адвокатська журналістика - повинна заступатися за будь-яку партію, передусім, тоді, коли відома кричуща несправедливість та коли обмежується постачання інформацією соціальних груп населен­ня. Адвокатська журналістика хоче формувати солідарність у суспільстві. Тут роль працівників ЗМІ полягає у виконанні функції захисника громадських прав.

Журналістика розваг - концентрується на розповідях про різні історії та події з особисто-конкретною перспективою. Вона хоче розслабляти та розважати споживачів. Факти подаються ненав'язливе в емоційно-хвилюючому плані.

«Нова» журналістика. Під назвою «нова» журналістика мають на увазі літературну журналістику. «Нова» журналіс­тика хоче досягти гармонії напруження уваги та розважання чита­чів. Методами цього є відхід від сталих форм, певне стилістичне розшарування.

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ PR.

PR - паблік рилейшнз – не в дуже точному перекладі – зв’язки з громадськістю. Передумовами виникнення PR:

1) Зміни в політичній системі суспільства в процесі його демократичного розвитку, введення загального виборчого права і формування інституцій громадського суспільства (партій, незалежних від держави ЗМІ, профспілок та інших об’єднань) створили таку ситуацію, коли органи державної влади стали залежними від громадян та різноманітних об’єднань. У таких умовах держава вже не могла виконувати своїх функцій, не взаємодіючи зі суспільством та рядовими громадянами, не домагаючись їх підтримки та схвалення при вирішенні життєво важливих задач. Так з’явилася потреба у зв’язках із громадськістю – ПР.

2) Внаслідок появи певних правил гри, норм поведінки, обов’язкових для всіх учасників ринку. А ще – в результаті того, що пропозиція товарів та послуг стала випереджати попит і споживач зміг вибирати їх на своє уподобання. Цьому ж сприяв і розвиток ЗМІ, розширення можливостей довести до громадськості факти поведінки на ринку.

3)Широкий розвиток отримують і ПР - агенства. Послуги ПР відносяться до консультацій та управління в області внутрішніх та зовнішніх відносин. З’явившись як би на стику журналістики та реклами, ПР потім пересікалися з менеджментом, політикою, управлінням та іншими, часто доволі специфічними, сферами.

4) ПР - не можуть повністю брати на себе функції реклами і тим більше – пропаганди, у яких кінцевий результат досягається часто по-іншому, ніж в ПР. За своїми спільними засобами та частково завданнями, ПР близько стоять до журналістики. але в них є відмінності, і їх важливо виявити і зберегти, ніж говорити про схожість.