Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–инок реклами ≥ розвиток «ћ≤ в ”крањн≥.




якщо розгл€дати перспективи рекламного б≥знесу в ”крањн≥, то вони сьогодн≥ достатньо спри€тлив≥. ќкрем≥ експерти прогнозують щор≥чний темп зростанн€ Їмност≥ ринку на 20Ч25 %. ћожна також прогнозувати, що розвиток рекламноњ галуз≥ ще тривалий час значно випереджатиме загальноеконом≥чний прир≥ст. “аким чином, можна зробити висновок, що рекламна галузь украњнськоњ економ≥ки на сьогодн≥ сформувалас€ й перебуваЇ в стад≥њ дальшого розвитку €к у к≥льк≥сному, так ≥ в €к≥сному в≥дношенн≥. ѕри цьому реклама, €к важлива складова ≤нфраструктури економ≥ки, соц≥ального й пол≥тичного житт€ сусп≥льства, сама вимагаЇ формуванн€ адекватних основних п≥дсистем њњ забезпеченн€.

јнал≥з нац≥онального рекламного ринку св≥дчить про збереженн€ ≥ зм≥цненн€ основноњ тенденц≥њ Ч ц≥лковитого дом≥нуванн€ телев≥з≥йноњ реклами: кожн≥ три з чотирьох умовних одиниць рекламних грошей заробл€ютьс€ на телебаченн≥.

“оркаючись державного регулюванн€ рекламноњ д≥€льност≥, насамперед розвитку законодавчоњ бази, необх≥дно зазначити, що функц≥онуванн€ ринку реклами в ”крањн≥ регулюЇтьс€ низкою нормативно-правових акт≥в.  лючовим, звичайно, Ї «акон ”крањни "ѕро рекламу" (1996), €кий, зокрема, визначив саме пон€тт€ "реклама", њњ види, ≥дентиф≥кац≥йн≥ ознаки, а також окреслив параметри розм≥щенн€ у прес≥, на телебаченн≥ та рад≥о, встановив принципи захисту споживач≥в в≥д недобросов≥сноњ реклами, а також сформулював спец≥альн≥ вимоги та обмеженн€ до реклами окремих вид≥в товар≥в.

Ѕезперечно, будь-€ке обмеженн€ свободи слова Ч неприпустиме, але досить часто, особливо в час передвиборних кампан≥й, споживач≥ ≥нформац≥њ ≥ сусп≥льство в ц≥лому потребують цив≥л≥зованого захисту в≥д агресивноњ пол≥тичноњ реклами, а рекламодавц≥ повинн≥ в≥дчувати в≥дпов≥дальн≥сть за поширювану ними ≥нформац≥ю. ¬одночас необх≥дно зазначити, що особливоњ п≥дтримки потребуЇ розвиток соц≥альноњ реклами, €ка без ф≥нансовоњ допомоги державних та комерц≥йних структур, а також громадських орган≥зац≥й маЇ досить низьк≥ шанси дл€ виживанн€

—ьогодн≥ в умовах негативного ставленн€ в сусп≥льств≥ до реклами важливо ц≥леспр€мовано впливати на широку сусп≥льну думку €к орган≥чну частину ринковоњ економ≥ки. ¬одночас необх≥дно створити систему контролю зусилл€ми громадських ≥нститут≥в, €к≥ запоб≥гатимуть розм≥щенню реклами, що суперечить нормам сусп≥льноњ морал≥.

Ќепокоњть нас ≥ ситуац≥€, що склалас€ з рекламою алкогольноњ продукц≥њ на телебаченн≥: закон заборон€Ї рекламувати алкогольн≥ напоњ, н≥чого не говор€чи про њхн≥ бренди. “ут варто вивчити досв≥д зах≥дних крањн, у €ких компан≥€, продукц≥€ €коњ на 80 % складаЇтьс€ з алкоголю, до реклами не допускаЇтьс€ €к така, що пропагуЇ алкоголь. ” «акон≥ "ѕро рекламу" потр≥бно ч≥тко визначити, що торгова марка Ч це теж реклама. “е ж саме стосуЇтьс€ й реклами тютюнових вироб≥в.

ќкреслен≥ мною перспективи та проблеми розвитку рекламного ринку ”крањни дають п≥дставу дл€ таких висновк≥в:

- «а роки незалежност≥ нашоњ держави рекламна галузь украњнськоњ економ≥ки пройшла стад≥ю зародженн€ ≥ становленн€.

- ¬ажливою передумовою формуванн€ в≥тчизн€ного ринку реклами став розвиток нац≥ональноњ системи мас-мед≥а.

- ”твердженн€ цив≥л≥зованого ринку реклами своЇю чергою забезпечить над≥йн≥ умови дл€ розвитку незалежних в≥тчизн€них «ћ≤ €к одн≥Їњ з базових гарант≥й свободи слова в ”крањн≥.

 

Ч –≥вень розвитку украњнськоњ реклами на сьогодн≥ вимагаЇ формуванн€ адекватного правового, соц≥ального, ≥нформац≥йного, кадрового забезпеченн€ та розвитку в≥дпов≥дноњ виробничоњ ≥нфраструктури.

ўо ж до загального розвитку «ћ≤ на теренах ”крањни, то, на м≥й погл€д, найголовн≥шою узагальненою проблемою недостатньоњ ефективност≥ та невисоких темп≥в цього процесу Ї те, що ≥нформац≥йна сфера нашоњ держави, надзвичайно активно й бурхливо розвиваючись, ви€вила своЇр≥дн≥ ознаки випередженн€. “обто ≥нш≥ складов≥ сусп≥льного орган≥зму в своЇму рус≥ часто не встигають за ≥нформац≥йним компонентом.  р≥м того, ми часто забуваЇмо про те, що дос≥ не маЇмо ц≥лком сформованого громад€нського сусп≥льства й намагаЇмос€ м≥р€ти вс≥х ≥ вс€ м≥рками усталених стол≥тт€ми демократ≥й. ÷е не могло не позначитис€ й на розвитку ринку рекламних послуг, а точн≥ше Ч на р≥вн≥ попиту на рекламн≥ можливост≥ украњнських «ћ≤.

Ќа жаль, ми ще не маЇмо й високорозвиненого цив≥л≥зованого, врегульованого ринкового господарства, механ≥зми €кого нейтрал≥зували б руйн≥вн≥ чинники, зокрема про€ви недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у сфер≥ реклами на мед≥а-ринку. ќбмежен≥сть в економ≥чних ≥ кадрових ресурсах штовхаЇ де€к≥ ауд≥ов≥зуальн≥ (електронн≥) «ћ≤ не на вдосконаленн€ практики наданн€ рекламних послуг, п≥двищенн€ њхньоњ ефективност≥, а на прислужництво тим, хто б≥льше платить. „асто таке прислужництво Ї конкретним замовленн€м, спр€мованим €к проти окремих пол≥тик≥в, так ≥ проти державних ≥нститут≥в.

ƒехто хоче запровадити своњ правила гри в ≥нформац≥йному простор≥ нашоњ держави, зокрема й щодо розм≥щенн€ реклами, прикриваючись при цьому, €к жупелом, ринковими в≥дносинами. –инком, €сна р≥ч, тут ≥ не пахне. Ќатом≥сть спостер≥гаЇмо утиски нац≥ональних рекламодавц≥в.

ќтже, нам ще належить багато ≥, головне, наполегливо попрацювати задл€ вдосконаленн€ в≥тчизн€них нормативно-правових акт≥в, що регулюють €к ≥нформац≥йну д≥€льн≥сть в ”крањн≥ в ц≥лому, так ≥ рекламну д≥€льн≥сть зокрема, максимально наблизити њх до положень ™вропейськоњ конвенц≥њ про транскордонне телебаченн€. ¬ установленому пор€дку необх≥дно зд≥йснити заходи щодо ратиф≥кац≥њ ™вропейськоњ конвенц≥њ про транскордонне телебаченн€.

30. —¬ќЅќƒј ѕ–≈—». —вобода, безперечно, - одна з головних людських ц≥ннос≠тей. ќтже, свобода людини - це процес гармон≥йного розвитку вс≥х њњ зд≥бностей на основ≥ п≥знанн€ закон≥в розвитку природи та сусп≥льства ≥ перетворенн€ д≥йсност≥ в≥дпов≥дно до прогресивних ≥деал≥в.

ѕон€тт€ свободи преси нер≥дко сприймаЇтьс€ лише €к свобода власност≥ на нењ, в особ≥ ринкових сил з'€вл€ютьс€ нов≥ деспоти, що диктують народу свою волю. –инок просто не може працювати ≥накше. јле коли людину позбавл€ють права вибирати м≥ж правдою ≥ брехнею, м≥ж справжн≥м ≥ сурогатом, звинувачувати вона повинна насамперед себе.

—трижнева мета засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, зг≥дно з розробле≠ними теор≥€ми, основаними на свобод≥ вол≥, - ≥нформувати, розва≠жати, але, головним чином, допомагати в≥дкривати правду, а також контролювати д≥€льн≥сть владних структур. ”мовно ц≥ теор≥њ мож≠на згрупувати таким чином:

1. ѕреса зображуЇтьс€ €к Ђчетвертий станї, Ђчетверта владаї в систем≥ управл≥нн€ державою п≥сл€ законодавчоњ, виконавчоњ ≥ су≠довоњ. ѕри цьому п≥дкреслюЇтьс€ право будь-€кого громад€нина використовувати пресу, €ка контролюЇтьс€ дов≥льним процесом установленн€ правди на Ђв≥льному ринку ≥дейї.

2. ” теор≥њ Ђсоц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ пресиї п≥дкреслюЇть≠с€, що кожен може висловити свою думку в газет≥, по телебаченню або по рад≥о. —оц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть преси Ї в≥дпов≥дальн≥стю насамперед перед громадською думкою.

3. ∆урнал≥стика розгл€даЇтьс€ €к зас≥б Ђсоц≥альноњ ≥нтеграц≥њї. ”чен≥ ввели в об≥г терм≥н Ђмасова комун≥кац≥€ї, що означаЇ ≥ Ђма≠сове сп≥лкуванн€ї, ≥ Ђмасова ≥нформац≥€ї.

4.  онцепц≥€ Ђв≥льного потоку ≥нформац≥њї (поширенн€ прав≠дивоњ ≥нформац≥њ) €к одна з найважлив≥ших умов, що забезпечують створенн€ кл≥мату дов≥р'€ у в≥дносинах м≥ж державами.

31. я ќ—“≤ ѕ–≈—» («ј ¬.’ј√≈ћјЌќћ). ќдин ≥з прогресивних досл≥дник≥в преси на «аход≥ професор ¬альтер ’агеман писав, що прес≥ мають бути притаманн≥ так≥ €ко≠ст≥ 1) безпристрасна багатосторонн€ ≥нформац≥€; 2) коментуван≠н€ незалежне в≥д напр€мк≥в в громадськ≥й думц≥ ≥ в≥д будь-€ких точок зору; 3) виданн€ масовоњ преси в жив≥й, близьк≥й народу форм≥, але з певною м≥рою в≥дпов≥дальност≥; 4) духовна незалежн≥сть зд≥бних журнал≥ст≥в, €к≥ мають мужн≥сть в≥дстоювати ≥стину; 5) вив≥льненн€ преси в≥д необх≥дност≥ враховувати державн≥ чи парт≥йн≥ ≥нтереси (тобто мова йде про роздержавленн€ ≥ розпарт≥йненн€ преси. - ј. 3. ћоскаленко), але при сувор≥й в≥дпов≥≠дальност≥; 6) високий д≥ловий р≥вень видавц≥в ≥ повна њх повага до духовноњ свободи журнал≥ст≥в. ÷е було сказано ще наприк≥нц≥ 50-х pp., але ц≥ проблеми Ї пе≠кучими ≥ в наш≥ дн≥. ѕом≥тним €вищем останн≥х рок≥в став м≥ж≠народний сем≥нар у “ампере (‘≥нл€нд≥€), темою €кого було: Ђ«а≠соби масовоњ ≥нформац≥њ у 90-х pp.ї. ѕроблему свободи преси учасники зустр≥ч≥ розгл€дали €к одну з прав ≥ свобод людини. як за€вив президент ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ досл≥джень у галуз≥ за≠соб≥в масовоњ ≥нформац≥њ  . ’аммел≥нг (Ќ≥дерланди), преса покликана сьогодн≥ в≥д≥гравати роль головноњ ланки м≥ж людиною ≥ навколишньою реальн≥стю.

32. „ќ“»–» ћќƒ≈Ћ≤ ѕ–≈—» «≤Ѕ≈–“ј, ѕ≈“≈–—ќЌј “ј Ў–јћћј. јмериканськ≥ науковц≥ ‘ред —. «≥берт, “еодор ѕетерсон та ¬≥льбур Ўрамм у книз≥ Ђ„отири теор≥њ пресиї написали, що ≥с≠нуЇ процес виробленн€ взаЇмод≥њ м≥ж пол≥тичною системою ≥ системою «ћ≤. ≤нш≥ теор≥њ посилаютьс€ на сп≥льн≥сть у системах пол≥тики та «ћ≤. —тисло покажемо чотири модел≥ «≥берта, ѕетерсона та Ўрамма:

ѕерша модель - авторитарна. —в≥й початок вона бере з XVI ст. та абсолютистськоњ теор≥њ управл≥нн€ державою. ” ц≥й модел≥ пре≠са маЇ завданн€ служити ур€ду та стаб≥л≥зувати його пануванн€.

ѕреса ≥снуЇ тут залежно в≥д виданих њй патент≥в, л≥ценз≥й та цир≠кул€р≥в цензури. ‘ункц≥€ критики тут не передбачаЇтьс€. “ака система була, наприклад, у царськ≥й –ос≥њ, п≥д час пануванн€ фа≠шистських ур€д≥в в ≤спан≥њ, ѕортугал≥њ та √рец≥њ. ÷е маЇ м≥сце ≥ зараз в державах Ѕлизького —ходу, €к наприклад —ир≥њ, а також у јзербайджан≥, ”збекистан≥ та  иргиз≥њ.

ƒруга модель - л≥беральна. ÷е дитина епохи просв≥ти та ка≠п≥тал≥зму, що бере св≥й початок в јнгл≥њ з ƒжона ћ≥лтона, ƒжо≠на Ћокка та ƒжона —тюарта ћ≥лл€. «ћ≤ мають завданн€ служи≠ти сусп≥льству у пошуках правди €к партнер у дискус≥њ, а не €к захисник ур€ду та його пропагандистських нам≥р≥в. «ћ≤ тут - приватн≥ п≥дприЇмства, котр≥ конкурують м≥ж собою на Ђв≥ль≠ному ринку ≥дейї. “ут немаЇ цензури, втручанн€ в справи ур€ду або парт≥њ залишаютьс€ безкарними.

«в≥дси походить трет€ модель - соц≥альна в≥дпов≥дальна, про €ку вже згадувалось. “ут свобода преси не повинна бути свобо≠дою дл€ меншост≥, в≥дстоюючи ≥нтереси великого кап≥талу. «ћ≤ не повинн≥ в ц≥й систем≥ пост≥йно порушувати права окремих людей. —аме тому п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в јмериц≥ д≥йшли висновку, що потр≥бно обов'€зково вимагати в≥д системи засо≠б≥в масовоњ ≥нформац≥њ виконанн€ сусп≥льних обов'€зк≥в, висло≠влювати р≥зн≥ точки зору та мати висок≥ профес≥йн≥ стандарти. ƒержава повинна, передус≥м, встановлювати меж≥ функц≥онуванн€ рад≥о, телебаченн€ та преси, залишаючи за собою право законодавчого втручанн€, €кщо саморегул€ц≥€ «ћ≤ не спрацьовуЇ. ÷€ модель ≥снуЇ сьогодн≥ так чи ≥накше майже в ус≥х демократичних державах.

„етверта модель - тотал≥тарна. “ут публ≥цистика п≥дл€гаЇ абсолютному контролю з боку пануючоњ парт≥њ та затиснута рами правил подач≥ ≥нформац≥њ та цензури, а також залежить в≥д пол≥тики щодо громад€н крањни, €ка маЇ задовольн€ти парт≥ю. «ћ≤ повинн≥ тут виконувати лише позитивну функц≥ю та допомагати виховувати народ зг≥дно з ц≥л€ми парт≥њ. ћ≥жнарод≠на сп≥льнота зараховуЇ до дес€тки душител≥в свободи преси ≥ б≥лоруського президента Ћукашенка, €кий пос≥даЇ за цим своЇ≠р≥дним рейтингом шосте м≥сце.

33. “≈Ќƒ≈Ќ÷≤ѓ, ’ј–ј “≈–Ќ≤ ƒЋя —”„ј—Ќ»’ «ћ≤ («ј –.ЅЋёћќћ). «а професором –. Ѕлюмом, дл€ сучасних «ћ≤ характерн≥ чотири тенденц≥њ.

ћонопол≥зац≥€. «ћ≤ в плюрал≥стичному сусп≥льств≥ дуже мало залежать в≥д держави. јле вони надзвичайно залежн≥ в≥д економ≥ки. ≤ €кщо вони не пристосовуютьс€ до ≥снуючих в≥дно≠син у економ≥ц≥, то б≥льш≥сть з них не може вижити. “аким чи≠ном, ринок зобов'€заний ф≥нансувати «ћ≤. –еклама приходить, передус≥м, у велик≥ «ћ≤ - л≥дер≥в цього ринку, до тих, хто маЇ велику к≥льк≥сть споживач≥в або висок≥ тираж≥. ÷е призводить ƒо того, що в б≥льшост≥ м≥ст та рег≥он≥в може вижити т≥льки одна газета. Ћюди за таких умов б≥льше не мають вибору та й конкуренц≥€ м≥ж «ћ≤ зникаЇ.

≤нтернац≥онал≥зац≥€. —учасна реальн≥сть «ћ≤ позначена про≠тир≥чч€м локальноњ залежност≥ та м≥жнародною взаЇмозалежн≥≠стю. Ћокальна залежн≥сть зумовлена пол≥тич≠ними, економ≥чними та сусп≥льними причинами, в≥дпов≥дно до €ких кожне м≥сто, кожен район або адм≥н≥стративна одиниц€ в б≥льшост≥ крањн хоче мати у своЇму розпор€дженн≥ власну газе≠ту або телеканал. ћ≥жнародна взаЇмозалежн≥сть виникла неда≠вно. ѕри цьому, щоправда, «ћ≤ змушен≥ пост≥йно порушувати своњ Ђгеограф≥чн≥ї кордони, завд€ки чому велика к≥льк≥сть книг, журнал≥в, художн≥х ф≥льм≥в та рад≥опередач потрапл€Ї в ≥нш≥ крањни. Ќайб≥льш масовим це стало передус≥м з розвитком супутникового телебаченн€, завд€ки €кому люди у всьому св≥т≥ можуть приймати в один ≥ той же час однаков≥ програми. —в≥т стаЇ комун≥кативним селом, але це село залишаЇтьс€ менталь≠ним щодо усього св≥ту.

”н≥ф≥кац≥€. –≥зноман≥тн≥ телев≥з≥йн≥ канали та ≥нш≥ «ћ≤ зараз усе менше в≥др≥зн€ютьс€ зм≥стом та пол≥тичною позиц≥Їю, а все б≥льше Ч версткою та дизайном. ¬они стають пост≥йно взаЇмоза≠м≥нними. ” друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ це спостер≥≠гаЇтьс€ тод≥, коли вони хочуть вижити у конкурентн≥й боротьб≥, залишаючись газетою - форумом думок певного рег≥ону або м≥с≠та; на рад≥о, програми €кого з аналог≥чних причин стають все б≥≠льше схожими на дискотеки; на телебаченн≥, €ке змушене дл€ ви≠живанн€ в конкурентн≥й боротьб≥ надавати все б≥льшу перевагу у своњх програмах смакам б≥льшост≥.

 омерц≥ал≥зац≥€. «ћ≤ опинилис€ у вир≥ ≥ндустр≥њ розваг. јле майже завжди були так≥ «ћ≤, що передус≥м займалис€ викритт€≠ми, поширенн€м сенсац≥й, скандал≥в та пл≥ток, обливанн€м брудом, що б≥льше розважаЇ публ≥ку, н≥ж ≥нформуЇ. ” XIX ст. масова преса у ‘ранц≥њ, јмериц≥, јнгл≥њ, а п≥зн≥ше ≥ в Ќ≥меччин≥ починаЇ задовольн€ти потреби аудитор≥њ у розвагах. Ѕульварн≥ газети XX ст. лише покращили те, чому по≠клали початок њхн≥ попередники у XIX ст. —правжнЇ входженн€ «ћ≤ в ≥ндустр≥ю розваг в≥дбулос€ на початку 80-х pp., коли на ринок прийшли приватн≥ телев≥з≥йн≥ компан≥њ. “епер найпопул€рн≥ш≥ «ћ≤ не мають н≥€коњ гарант≥њ, що рецип≥Їнти не будуть насильницьки прит€гнут≥ до програм, котр≥ ман≥пулюють громад≠ською думкою ≥ не вважають за потр≥бне спри€ти пол≥тичн≥й еман≠сипац≥њ та культурницькому розвитку.

÷ифров≥зац≥€ - це найб≥льша революц≥€ в «ћ≤ з часу в≥дкрит≠т€ телеграфу та початку введенн€ в експлуатац≥ю телебаченн€: вже сьогодн≥ м≥льйони з'Їднан≥ ≥нформац≥йною мережею Ђ≤нтернетї. ћожуть замовл€ти р≥зн≥ шоу, телепередач≥ ≥ ≥нше, за допомогою к≥лькох рух≥в та одн≥Їњ штепсельноњ розетки.

34. ѕ–ј¬ќ¬≤ ќ—Ќќ¬» ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя «ћ≤. «акон Ђѕро друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (пресу) в ”крањн≥ї (листопад1992) створюЇ правов≥ основи д≥€льност≥ друкованих засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в ”крањн≥, встановлюЇ державн≥ гарант≥њ њх свободи в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни, «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї та ≥нших акт≥в чинного законодавства ≥ визнаних ”крањною м≥жнародно-правових документ≥в.

√оловне у «акон≥ Ђѕро друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (пресу) в ”крањн≥ї - це статт€ про свободу д≥€льност≥ «ћ≤, у €к≥й по сут≥ проголошуЇтьс€ л≥кв≥дац≥€ цензури: Ђ—вобода слова ≥ в≥ль≠не вираженн€ у друкован≥й форм≥ своњх погл€д≥в ≥ переконань га≠рантуютьс€  онституц≥Їю ”крањни ≥ в≥дпов≥дно до цього «акону означають право кожного громад€нина в≥льно ≥ незалежно шука≠ти, одержувати, ф≥ксувати, збер≥гати, використовувати та поши≠рювати будь-€ку ≥нформац≥ю за допомогою друкованих засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ƒрукован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ Ї в≥льними. «аборон€Їть≠с€ створенн€ та ф≥нансуванн€ державних орган≥в, установ, орган≥≠зац≥й або посад дл€ цензури масовоњ ≥нформац≥њ.

Ќе допускаЇтьс€ вимога попереднього погодженн€ пов≥домлень ≥ матер≥ал≥в, €к≥ поширюютьс€ друкованими засобами масовоњ ≥н≠формац≥њ, а також заборона поширенн€ пов≥домлень ≥ матер≥ал≥в з боку посадових ос≥б державних орган≥в, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й або об'Їднань громад€н, кр≥м випадк≥в, коли посадова особа Ї автором поширюваноњ ≥нформац≥њ чи дала ≥нтерв'юї.

«аконом надаЇтьс€ право засновувати друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ широкому колу орган≥зац≥й ≥ громад€н.

” ст. 8, зокрема, зазначаЇтьс€, що право на заснуванн€ друкова≠ного засобу масовоњ ≥нформац≥њ належить: громад€нам ”крањни, громад€нам ≥нших держав та особам без громад€нства, не обмеже≠ним у цив≥льн≥й правоздатност≥ та цив≥льн≥й д≥Їздатност≥; юридич≠ним особам ”крањни та ≥нших держав; трудовим колективам п≥д≠приЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного р≥шенн€ загальних збор≥в (конференц≥њ). ќсоба, €ка заснувала друкований зас≥б масовоњ ≥нформац≥њ, п≥дкреслюЇтьс€ у ц≥й статт≥, Ї його заснов≠ником. ќсоби, €к≥ об'Їдналис€ з метою сп≥льного заснуванн€ ви≠данн€, вважаютьс€ його сп≥взасновниками.

¬читаЇмос€ ≥ в ст. 12 Ђ«а€ва про державну реЇстрац≥ю друкова≠ного засобу масовоњ ≥нформац≥њї. ” за€в≥ повинн≥ бути вказан≥:

1) засновник (сп≥взасновник) виданн€; 2) вид виданн€; 3) назва виданн€; 4) мова виданн€; 5) сфера розповсюдженн€ (м≥сцева, рег≥ональна, загальнодержавна, заруб≥жна) та категор≥њ читач≥в; 6) програмн≥ ц≥л≥ (основн≥ принципи) або тематична спр€мова≠н≥сть; 7) передбачуван≥ пер≥одичн≥сть випуску, обс€г ≥ формат ви≠данн€; 8) юридична адреса засновника, кожного ≥з сп≥взасновник≥в та його (њх) банк≥вськ≥ рекв≥зити; 9) м≥сцезнаходженн€ редакц≥њ.

–еЇструючий орган маЇ право зажадати в≥д засновника поданн€ документ≥в, €кими п≥дтверджуЇтьс€ цив≥льна правоздатн≥сть та д≥Ї≠здатн≥сть (паспорт, статут, догов≥р м≥ж сп≥взасновниками, догов≥р з правонаступником, дов≥рен≥сть тощо). ѕри проведенн≥ державноњ реЇстрац≥њ заборон€Їтьс€ вимагати в≥д засновника чи сп≥взасновник≥в поданн€ ≥нших в≥домостей ≥ до≠кумент≥в.

ѕринципово важливо, €к бачимо, що «акон встановлюЇ реЇст≠рац≥йний метод, а не метод дозволу створенн€ засоб≥в масовоњ ≥н≠формац≥њ.

35. ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя «ћ≤ ¬ —»—“≈ћ≤ ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ. ≈коном≥чною основою та гарантом спр€муванн€ ≥нформац≥йноњ д≥€льност≥ на спри€нн€ розвитков≥ сусп≥льства ≥ держави, захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни, розвТ€занню соц≥ально-економ≥чних проблем, духовно-культурному збагаченню народу Ї державнакомунальна власн≥сть. ѕреса €к б≥знес ≥ соц≥альна ≥нформац≥€ Ц це значить накопиченн€ матер≥алу в терм≥налах, нагромадженн€ ≥нформац≥њ до т≥Їњ меж≥, коли к≥льк≥сть переходить у €к≥сть ≥ вимагаЇ вже пильноњ уваги в≥дпов≥дних структур, анал≥зу ≥ д≥й, певних рекомендац≥й.

¬важаЇтьс€, що дл€ усп≥шного просуванн€ газети на ринку, треба дотримуватис€ таких умов: направлен≥сть на конкретний ринок; на€вн≥сть €к≥сноњ продукц≥њ; правильна ц≥на.

¬ажливе значенн€ дл€ органа преси мають р≥зн≥ заходи, мета €ких Ц привабити аудитор≥ю ≥ рекламодавц≥в. —юди в≥днос€тьс€ конкурси, р≥зноман≥тн≥ конференц≥њ та кругл≥ столи за участю редакц≥њ тощо.

ќргани преси можуть в межах закону проводити €кусь орган≥зац≥йну роботу, €ка ≥нод≥ пр€мо, а зазвичай дотично буде спри€ти ф≥нансов≥й стаб≥льност≥.

Ќе применшуючи соц≥ального значенн€ преси, б≥льше того Ц називаючи њњ головною, все ж треба сказати, що нов≥ умови житт€ предТ€вл€ють до нењ прагматичн≥, нав≥ть комерц≥йн≥ вимоги.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 958 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1282 - | 1265 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.028 с.