Таблиця 9.2
| Характеристики | Програмовані рішення | Непрограмовані рішення |
| Тип рішення | Добре структуровані | Погано структуровані |
| Частота застосування | Часто повторювані і ша- блонні | Нові і незвичні |
| Цілі | Чіткі, конкретні | Невизначені |
| Інформація | Легко доступна і досто- вірна | Отримати складно, неві- домі джерела |
| Наслідки | Незначні | Важливі |
| Організаційний рі- вень | Низькі рівні | Високі та середні рівні |
| Час для розв’язання | Короткий | Відносно довгий |
| Основа для розв’язання | Правила вирішення, на- бір процедур | Оцінка і творчість |
Програмовані рішення базуються на звичці, заведеному по- рядкові або процедурній політиці і ухвалюються за типових об- ставин. Вони найкраще впроваджуються у бюрократичних орга- нізаціях, зважаючи на раціональність та ефективність їхньої діяльності. Програмовані рішення — це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтернатив обмежене і вибір по- винен бути зроблений в межах напрямів, що визначені динамі- кою розвитку організації.
Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмова- не рішення непридатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення, повинні звернутися до непро- грамованого рішення.
Характеристики непрограмованих рішень передбачають слаб-
ку структуру, що зумовлена браком інформації, незатверджену
процедуру та відсутність цілей або завдань. Непрограмовані рі-
шення приймаються у ситуаціях, які внутрішньо неструктурова-
ні, відносно нові або ж зустрічаються вперше. Такі ситуації зале-
жать від невизначених обставин, від неконтрольованих сил, від
впливу непередбачених чинників.
Узагальнення інформації щодо програмованих та непрограмо-
ваних управлінських рішень відображено на рис. 9.1.
| Рівень управління | Непрограмовані рішення | Тип проблеми |
| Вищий | Крупномасштабні, неструктуровані, рідко зустрі- чаються, з великою часткою невизначеності | |
| Середній | Структуровані та неструктуровані | |
| Нижчий | Часто зустрічаються, структуровані, повторюють- ся, з великою часткою визначеності | |
| Програмовані рішення |
Рис. 9.1. Програмовані та не програмовані управлінські рішення
9 компромісні рішення. Такі рішення повинні врівноважува- ти протиріччя, які виникають між сторонами, наприклад, конфлі- кти із оплати праці, тривалості робочого дня, умов роботи на не- безпечних ділянках праці тощо;
5) за способом обґрунтування:
9 ініціативні рішення, тобто такі, які базуються на відчуттях
менеджера у правильному виборі рішення.
9 рішення, які базуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках). Тобто цей вибір рішення зумовлений знаннями, до- свідом, стажем роботи, кваліфікацією. Оскільки ці рішення при- ймаються безпосередньо менеджером, то вони формуються ним швидко і без глибокого аналізу (знання) витрат, але такі рішення приводять до несприйняття нових альтернатив.
9 раціональні рішення. Такі рішення обґрунтовуються об’є- ктивними аналітичними процесами: наприклад, створення орга- нізації, вивчення ринку, розрахунки ресурсів тощо.
6) за способом прийняття:
9 одноосібні рішення (приймаються менеджерами всіх рівнів);
9 колегіальні рішення. Проекти таких рішень розробляють
відділи і групи фахівців, а приймає група менеджерів, подібно до
армійських структур, де рішення розробляє штаб, а приймає від-
повідно командуючий.
9 колективні рішення. Такі рішення розробляються фахівця-
ми, а приймаються зборами повноважених засновників, акціоне-
рів тощо.
Багато іноземних та вітчизняних дослідників і менеджерів на-
водять інші класифікації управлінських рішень. Заслуговує на
увагу впровадження у практичну діяльність такої класифікації
(рис. 9.2).
Управлінські рішення
