Таблиця 7.10
| Варіант | Ймовір- ність р (і) | NPV в умовах ви- значеності (20 %) | Коефіцієнт поправки на ризик (К) | Добуток даних (гр. 2 · гр. 3 · гр. 4) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Варіант А | 0,2 | 6,79 | 2,72 | |
| Варіант Б | 0,6 | 21,10 | 12,66 | |
| Варіант В | 0,2 | 9,07 | 2,5 | 4,53 |
| Разом достовірний еквівалент | 19,91 |
Модель стану переваги припускає, що всі інвестори прийшли до згоди, по-перше, щодо станів природи, що у принципі можли- ві, і, по-друге, про сьогоднішню цінність однієї грошової одини- ці, що буде отримана у кожному зі станів. Якщо усі домовляться і з приводу грошових потоків, що виникають у кожному із станів, то цим самим буде вироблена загальна думка і про цінність акти- вів. Прикладом активів, що приносять заздалегідь обумовлений грошовий дохід у випадку, якщо деяка подія відбудеться, і нічо- го, якщо вона не відбудеться, можуть бути страхові поліси.
Інвестори зможуть домовитися про значення коефіцієнтів приведеної вартості з поправкою на ризик (risk-ad j usted present value factor, RAPV) для кожного стану природи, якщо існують ринки, на яких умовні (ті, що залежать від стану природи) гро- шові потоки можна «купити» або «продати» окремо. Якщо такі ринки існують, то інвестори або споживачі можуть вкласти свої кошти у придбання такого портфеля активів, що приносить оп- тимальний дохід у кожному стані залежно від бюджетних обме- жень підприємства.
Метод стану переваги з математичної точки зору хороший і теоретично правильний, а тому його використання в контролінгу інвестиційних проектів можна вважати цілком доцільним.
Метод достовірних еквівалентів має певні недоліки, а саме:
• для складного проекту важко скласти перелік усіх можливих
станів природи;
• метод потребує великого обсягу обчислень, навіть якщо роз-
рахунки здійснюють за допомогою комп’ютера;
• не завжди можна об’єктивно визначити цінність грошей у
кожному стані природи;
• людині психологічно важко оцінювати вірогідності.
Перелічені недоліки утруднюють використання методу досто-
вірних еквівалентів у контролінгу інвестиційних проектів.
Методи прийняття рішень без використання числових
значень ймовірностей. На практиці часто зустрічаються ситуа-
ції, коли оцінити значення можливості події надзвичайно склад-
но. У цих випадках часто застосовують методи, що не викорис-
товують числові значення ймовірностей, зокрема:
• максимакс — максимізація максимального результату проекту;
• максимін — максимізація мінімального результату проекту;
• мінімакс- мінімізація максимальних втрат;
• компромісний — критерій Гурвіца: зважування мінімально-
го і максимального результатів проекту.
Для прийняття рішень про здійснення інвестиційних проектів
будують матрицю. Стовпчики матриці відповідають можливим
«станам природи» — ситуаціям, над якими керівник підприємст-
ва не владний. Рядки матриці відповідають можливим альтерна-
тивам здійснення інвестиційного проекту — «стратегії», що може
вибрати керівник підприємства. У клітинах матриці вказуються
результати кожної стратегії для кожного стану природи.
Приклад. Підприємство аналізує інвестиційний проект будівницт-
ва лінії з виробництва нового виду продукції. Існує дві можливості: по-
будувати лінію великої потужності або побудувати лінію малої по- тужності. Чиста приведена вартість проекту залежить від попиту на продукцію, а точний обсяг попиту невідомий, проте відомо, що іс- нує три основних можливості: відсутність попиту, середній попит і високий попит. У клітинах табл. 7.11 показана чиста приведена вар- тість проекту (тис. дол) у відповідному стані природи за умови, що підприємство вибере відповідну стратегію. У останньому рядку пока- зано, яка стратегія оптимальна в кожному стані природи.
Таблиця 7.11
ПРИКЛАД ПОБУДОВИ МАТРИЦІ СТРАТЕГІЙ
