Приклад розрахунку достовірного еквівалента методом стану переваги

Таблиця 7.10

 

Варіант	Ймовір- ність р (і)	NPV в умовах ви- значеності (20 %)	Коефіцієнт поправки на ризик (К)	Добуток даних (гр. 2 · гр. 3 · гр. 4)
1	2	3	4	5
Варіант А	0,2	6,79		2,72
Варіант Б	0,6	21,10		12,66
Варіант В	0,2	9,07	2,5	4,53
Разом достовірний еквівалент	19,91

 

Модель стану переваги припускає, що всі інвестори прийшли до згоди, по-перше, щодо станів природи, що у принципі можли- ві, і, по-друге, про сьогоднішню цінність однієї грошової одини- ці, що буде отримана у кожному зі станів. Якщо усі домовляться і з приводу грошових потоків, що виникають у кожному із станів, то цим самим буде вироблена загальна думка і про цінність акти- вів. Прикладом активів, що приносять заздалегідь обумовлений грошовий дохід у випадку, якщо деяка подія відбудеться, і нічо- го, якщо вона не відбудеться, можуть бути страхові поліси.

Інвестори зможуть домовитися про значення коефіцієнтів приведеної вартості з поправкою на ризик (risk-ad j usted present value factor, RAPV) для кожного стану природи, якщо існують ринки, на яких умовні (ті, що залежать від стану природи) гро- шові потоки можна «купити» або «продати» окремо. Якщо такі ринки існують, то інвестори або споживачі можуть вкласти свої кошти у придбання такого портфеля активів, що приносить оп- тимальний дохід у кожному стані залежно від бюджетних обме- жень підприємства.

Метод стану переваги з математичної точки зору хороший і теоретично правильний, а тому його використання в контролінгу інвестиційних проектів можна вважати цілком доцільним.

Метод достовірних еквівалентів має певні недоліки, а саме:

• для складного проекту важко скласти перелік усіх можливих

станів природи;

• метод потребує великого обсягу обчислень, навіть якщо роз-

рахунки здійснюють за допомогою комп’ютера;

• не завжди можна об’єктивно визначити цінність грошей у

кожному стані природи;

• людині психологічно важко оцінювати вірогідності.

Перелічені недоліки утруднюють використання методу досто-

вірних еквівалентів у контролінгу інвестиційних проектів.

Методи прийняття рішень без використання числових

значень ймовірностей. На практиці часто зустрічаються ситуа-

ції, коли оцінити значення можливості події надзвичайно склад-

но. У цих випадках часто застосовують методи, що не викорис-

товують числові значення ймовірностей, зокрема:

• максимакс — максимізація максимального результату проекту;

• максимін — максимізація мінімального результату проекту;

• мінімакс- мінімізація максимальних втрат;

• компромісний — критерій Гурвіца: зважування мінімально-

го і максимального результатів проекту.

Для прийняття рішень про здійснення інвестиційних проектів

будують матрицю. Стовпчики матриці відповідають можливим

«станам природи» — ситуаціям, над якими керівник підприємст-

ва не владний. Рядки матриці відповідають можливим альтерна-

тивам здійснення інвестиційного проекту — «стратегії», що може

вибрати керівник підприємства. У клітинах матриці вказуються

результати кожної стратегії для кожного стану природи.

 

Приклад. Підприємство аналізує інвестиційний проект будівницт-

ва лінії з виробництва нового виду продукції. Існує дві можливості: по-

будувати лінію великої потужності або побудувати лінію малої по- тужності. Чиста приведена вартість проекту залежить від попиту на продукцію, а точний обсяг попиту невідомий, проте відомо, що іс- нує три основних можливості: відсутність попиту, середній попит і високий попит. У клітинах табл. 7.11 показана чиста приведена вар- тість проекту (тис. дол) у відповідному стані природи за умови, що підприємство вибере відповідну стратегію. У останньому рядку пока- зано, яка стратегія оптимальна в кожному стані природи.

Таблиця 7.11

 

ПРИКЛАД ПОБУДОВИ МАТРИЦІ СТРАТЕГІЙ