Вона складається з преамбули і 15 розділів: розділ І «Загальні засади»; розділ II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина»; розділ III «Вибори. Референдум»; розділ IV «Верховна Рада України»; розділ V «Президент України»; розділ VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»; розділ VII «Прокуратура»; розділ VIII «Правосуддя»; розділ IX «Територіальний устрій України»; розділ X «Автономна Республіка Крим»; розділ XI «Місцеве самоврядування»; розділ XII «Конституційний Суд України»; розділ XIII «Внесення змін до Конституції України»; розділ XIV «Прикінцеві положення»; розділ XV «Перехідні положення».
Вважається, що Конституція України належить до так званих новітніх конституцій, однією із особливостей яких є наявність у її тексті приписів, адресованих безпосередньо суспільству в недержавних проявах його буття, які стосуються його економічної та політичної організації.
§ 4. Особливості внесення змін до Конституції України
Конституція України належить до жорстких. Це означає, що порядок внесення змін і доповнень до неї ускладнений і значно відрізняється від порядку внесення змін до поточного законодавства. Такий порядок запроваджений з метою забезпечення поєднання стабільності та гнучкості Конституції як Основного Закону, що дає можливість своєчасного реагування на конституційному рівні на об'єктивні потреби розвитку суспільства і вдосконалення державного управління. Він визначений розділом 13, згідно з яким законопроект з цього приводу може бути поданий до Верховної Ради лише Президентом або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. За загальним правилом такий законопроект, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії за нього проголосувало не менш як дві третини від її конституційного складу.
А законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум», розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до Верховної Ради Президентом або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради
Глава 4
торне подання законопроекту про внесення змін до цих розділів Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.
Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Вона не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою, і як закон не був прийнятий, може бути поданий повторно не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо нього. Верховна Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції. Законопроект про внесення змін до Конституції розглядається Верховною Радою за наявності висновку Конституційного Суду щодо його відповідності вимогам Конституції.
Отже, особливістю внесення змін до Конституції України є те, що: — нею визначене обмежене коло суб'єктів законодавчої ініціативи щодо внесення таких змін, якими є лише суб'єкти, які безпосередньо представляють Український народ — всенародно обраний Президент та не менше третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, що є гарантією стабільності Конституції і обґрунтованості вимог внесення до неї змін. Для порівняння доречно згадати, що для внесення звичайного законопроекту коло суб'єктів законодавчої ініціативи є ширшим і включає Президента України, народних депутатів, Кабінет Міністрів;
— вона встановлює неоднаковий порядок внесення змін до її різних розділів. Зокрема, з метою забезпечення стабільності і непорушності основних конституційних засад державного і суспільного ладу України, гарантування прав і свобод, реального народовладдя вона встановлює ускладнений і відповідальний процес внесення змін до розділів І, III і XIII. Причому прийняття законопроекту парламентом ще не означає визнання його чинним законом, оскільки такий законопроект має бути затверджений всеукраїнським референдумом як найвищою формою установчої влади народу і тільки після цього набуває чинності;
— вона забороняє повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів І, III і XIII з одного й того ж питання на розгляд Верховної Ради того самого скликання, чим гяптт,^- — -
