Формування передумов перебудови

У 80-і роки загальна криза загострювалася. У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова, з ініціативи якого розпочалася перебудова. Цей процес був зумовлений багатьма чинниками.

 

Головні чинники перебудови

 

1.У міжнародній сфері:

• реальна загроза стадіального відставання: світ вступав у постіндустріальну стадію розвитку, а СРСР ще не подолав індустріальності.
• загострення міжблокового протистояння, посилення гонки озброєнь.

2.У політичній сфері:

• підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудящих у Радах.
• концентрація влади, зловживання нею.
• обмеження гласності й інформованості суспільства.
• зміцнення монополізму КПРС, що посилювало недовіру до влади.

3.У соціально-економічній сфері:

· падіння основних економічних показників;

· відставання в науково-технічному прогресі, відставання в продуктивності праці в промисловості в два рази, в сільському господарстві-в 5 раз;

· низька якість вітчизняної продукції, висока вартість;

· розростання бюрократичного апарату, яке вело до збільшення витратності виробництва;

· фізичне, моральне старіння основних виробничих фондів, що зумовлювало низький рівень продуктивності праці, погіршення якості конкурентної спроможності продукції на світових ринках;

· загострення екологічних проблем;

· реформування структури розміщення продуктивних сил, що ускладнювало економічне управління, погіршувало економічну ситуацію;

2.Пошуки шляхів виходу з кризи.

Квітневий 1985 р. пленум ЦК КПРС проголосив курс на перебудову, яка розпочалася «згори». Головними елементами цього курсу було визначено: науково-технічний прогрес, інтенсифікація економіки, перебудова управління та активізація «людського фактора».Перетворення на початковому етапі стосувалися передусім економіки, а з часом і політичного життя.

В політичній сфері взяли курс на демократизацію суспільства і гласність.

Періодизація перебудови.

• 1985-1989 рр. – період розробки концепцій перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.
• 1988-1991 рр. – період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.

І етап (квітень 1985 - січень 1987 рр.) – визрівання політичного курсу перебудови.

ІІ етап (січень 1987 - літо 1988 рр.) – усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення її соціальної бази.

ІІІ етап (літо 1988- травень 1989 рр.) – зміцнення центру рушійних сил перебудови зверху вниз.

IV етап (травень 1989-лютий 1990 р.) – розмежування, консолідація та протистояння політичних сил.

V етап (лютий – грудень 1990 р.) – наростання протистояння між реформаторськими і консервативними силами.

VI етап (грудень 1990- серпень 1991 рр.) – кінець перебудови.

 

 

3. Проведення економічних реформ

Квітень 1985 р – програма прискорення соціально-економічного розвитку передбачала:

• до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади;
• вирішення соціальних проблем – продовольчу, житлову, забезпечити населення товарами повсякденного вжитку;

Червень 1987 р реформа М. Рижкова- Л. Абалкіна, зміна методів управління.

Суть реформи: самостійність, самоокупність, самофінансування.

В 1987 р. були прийняті: «Закон про державне підприємництво», «Закон про кооперацію», які передбачали:

Ø переведення підприємництва на госпрозрахунок;

Ø утворення кооперативного сектора;

Ø величина заробітної плати залежала від результатів господарчої діяльності.

У результаті: реформа була непослідовною і зазнала провалу. У 1990 р. відбулося скорочення обсягів виробництва. Національний дохід України скоротився на 1,5 %.

• Червень 1990 р.- Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки. Але з 1990 р. в Україні розвивалася інфляція, дефіцит бюджету, спад темпів розвитку

.

4. Реформа політичної системи

 

Ø На ХІХ Всесоюзній конференції КПРС (червень-липень 1988 р.) вперше було порушено питання про необхідність глибокого реформування політичної системи, яка передбачала створення правової держави, розподіл влади, парламентаризм.

Ø Була ліквідована в 1990 р. ст..6 Конституції це свідчило про відмову від керівної ролі КПРС, що підірвало основи тоталітаризму в країні.

Ø Був прийнятий «Закон про вибори народних депутатів». Цей закон передбачав вибори депутатів по багатомандатних виборчих округах.

 

Ø На листопадовому (1988 р.) пленумі ЦК КПРС було розглянуто питання «Заходи щодо здійснення політичної реформи в галузі державного будівництва».

Ø Вищим законодавчим органом проголошувався з’їзд народних депутатів. На І з’їзді народних депутатів було обрано двопалатну Верховну Раду СРСР. Була введена посада Голови Верховної Ради СРСР. У березні 1990 р. на ІІ з’їзді народних депутатів обирають президентом М. Горбачова.

 

5. Наростання національно-визвольного руху.

 

Наростання національно-визвольного руху

 

 

Пробудження та активізація суспільних сил з 1985- 1988 рр. Перехід від критики до активних політичних дій: мітинги, масові акції, страйки шахтарів, які розпочалися 15 липня 1989 р. Страйкувало 193 шахти.

 

Поява масових рухів та організацій: Українська Гельсінська спілка, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, екологічна організація «Зелений світ», студентське об’єднання «Громада».

 

 

		Новий Український парламент

 

В 1990 р відбулися вибори до Верховної Ради на багатопартійній основі Демократичні сили у Верховній Раді створили парламентську опозицію Народну Раду (125 чол.) на чолі з І. Юхновським.

	Проголошення державного суверенітету

:

6 липня 1990 р Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларація проголосила право українського народу на самовизначення, самостійність, верховенство, повноту і неподільність влади республіки в межах її території.

Консервативні сили 19-21 серпня 1991 р здійснили спробу державного перевороту. Мета Державного комітету з надзвичайних сили 19 серпня 191 р. здійснили спробу державного перевороту. Мета Державного комітету з надзвичайних сил – «врятування єдиної держави». Провал перевороту прискорив розвал Радянського Союзу.

	Утворення незалежної Української держави

 

Верховна рада УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ «Акт проголошення незалежності України». З’явилася незалежна держава - Україна.

	Всеукраїнський референдум

1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента України. Громадяни підтримали Акт проголошення незалежності України. Президентом України був обраний Леонід Кравчук.

 

Розпад СРСР

Причини розпаду СРСР:

Ø Формально СРСР був федерацією, але фактично унітарною державою.

Ø Недоліки і помилки в національній політиці керівництва СРСР:

§ курс на формування нової спільності радянського народу;

§ невирішеність багатьох національних проблем.

Ø Суперечливі непослідовні економічні реформи спричинили розбалансованість народного господарства, поглиблення економічної кризи.

Ø Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомості й активізації національно-визвольних рухів.

Ø Ослаблення впливу КПРС.

Ø Остаточно центральна влада втратила авторитет після заколоту 19-21 серпня 1991року

 

8 грудня 1991 р. у Мінську президент України Л. Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що СРСР як суб’єкт міжнародного права припиняє своє існування.

21 грудня 1990 р. була підписана угода про створення Співдружності Незалежних Держав. До СНД увійшло 11 республік. Україна на правах асоційованого члена.