Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ передумов перебудови




” 80-≥ роки загальна криза загострювалас€. ” березн≥ 1985 р. новим генеральним секретарем ÷   ѕ–— було обрано ћ. √орбачова, з ≥н≥ц≥ативи €кого розпочалас€ перебудова. ÷ей процес був зумовлений багатьма чинниками.

 

√оловн≥ чинники перебудови

 

1.” м≥жнародн≥й сфер≥:

  • реальна загроза стад≥ального в≥дставанн€: св≥т вступав у пост≥ндустр≥альну стад≥ю розвитку, а —–—– ще не подолав ≥ндустр≥альност≥.
  • загостренн€ м≥жблокового протисто€нн€, посиленн€ гонки озброЇнь.

2.” пол≥тичн≥й сфер≥:

  • п≥дм≥на справжнього народовладд€ формальним представництвом труд€щих у –адах.
  • концентрац≥€ влади, зловживанн€ нею.
  • обмеженн€ гласност≥ й ≥нформованост≥ сусп≥льства.
  • зм≥цненн€ монопол≥зму  ѕ–—, що посилювало недов≥ру до влади.

3.” соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥:

Ј пад≥нн€ основних економ≥чних показник≥в;

Ј в≥дставанн€ в науково-техн≥чному прогрес≥, в≥дставанн€ в продуктивност≥ прац≥ в промисловост≥ в два рази, в с≥льському господарств≥-в 5 раз;

Ј низька €к≥сть в≥тчизн€ноњ продукц≥њ, висока варт≥сть;

Ј розростанн€ бюрократичного апарату, €ке вело до зб≥льшенн€ витратност≥ виробництва;

Ј ф≥зичне, моральне стар≥нн€ основних виробничих фонд≥в, що зумовлювало низький р≥вень продуктивност≥ прац≥, пог≥ршенн€ €кост≥ конкурентноњ спроможност≥ продукц≥њ на св≥тових ринках;

Ј загостренн€ еколог≥чних проблем;

Ј реформуванн€ структури розм≥щенн€ продуктивних сил, що ускладнювало економ≥чне управл≥нн€, пог≥ршувало економ≥чну ситуац≥ю;

2.ѕошуки шл€х≥в виходу з кризи.

 в≥тневий 1985 р. пленум ÷   ѕ–— проголосив курс на перебудову, €ка розпочалас€ Ђзгориї. √оловними елементами цього курсу було визначено: науково-техн≥чний прогрес, ≥нтенсиф≥кац≥€ економ≥ки, перебудова управл≥нн€ та актив≥зац≥€ Ђлюдського фактораї.ѕеретворенн€ на початковому етап≥ стосувалис€ передус≥м економ≥ки, а з часом ≥ пол≥тичного житт€.

¬ пол≥тичн≥й сфер≥ вз€ли курс на демократизац≥ю сусп≥льства ≥ гласн≥сть.

ѕер≥одизац≥€ перебудови.

  • 1985-1989 рр. Ц пер≥од розробки концепц≥й перебудови ≥ зд≥йсненн€ перших економ≥чних реформ. ¬изр≥ванн€ пол≥тичного курсу перебудови.
  • 1988-1991 рр. Ц пер≥од активних пол≥тичних перетворень п≥д лозунгом побудови демократичного, гуманного соц≥ал≥зму.

≤ етап (кв≥тень 1985 - с≥чень 1987 рр.) Ц визр≥ванн€ пол≥тичного курсу перебудови.

≤≤ етап (с≥чень 1987 - л≥то 1988 рр.) Ц усв≥домленн€ основних завдань перебудови, формуванн€ та розширенн€ њњ соц≥альноњ бази.

≤≤≤ етап (л≥то 1988- травень 1989 рр.) Ц зм≥цненн€ центру руш≥йних сил перебудови зверху вниз.

IV етап (травень 1989-лютий 1990 р.) Ц розмежуванн€, консол≥дац≥€ та протисто€нн€ пол≥тичних сил.

V етап (лютий Ц грудень 1990 р.) Ц наростанн€ протисто€нн€ м≥ж реформаторськими ≥ консервативними силами.

VI етап (грудень 1990- серпень 1991 рр.) Ц к≥нець перебудови.

 

 

3. ѕроведенн€ економ≥чних реформ

 в≥тень 1985 р Ц програма прискоренн€ соц≥ально-економ≥чного розвитку передбачала:

  • до 2000 року створити виробничий потенц≥ал, що дор≥внював би вже створеному за 70 рок≥в рад€нськоњ влади;
  • вир≥шенн€ соц≥альних проблем Ц продовольчу, житлову, забезпечити населенн€ товарами повс€кденного вжитку;

„ервень 1987 р реформа ћ. –ижкова- Ћ. јбалк≥на, зм≥на метод≥в управл≥нн€.

—уть реформи: самост≥йн≥сть, самоокупн≥сть, самоф≥нансуванн€.

¬ 1987 р. були прийн€т≥: Ђ«акон про державне п≥дприЇмництвої, Ђ«акон про кооперац≥юї, €к≥ передбачали:

Ø переведенн€ п≥дприЇмництва на госпрозрахунок;

Ø утворенн€ кооперативного сектора;

Ø величина зароб≥тноњ плати залежала в≥д результат≥в господарчоњ д≥€льност≥.

” результат≥: реформа була непосл≥довною ≥ зазнала провалу. ” 1990 р. в≥дбулос€ скороченн€ обс€г≥в виробництва. Ќац≥ональний дох≥д ”крањни скоротивс€ на 1,5 %.

  • „ервень 1990 р.- ¬ерховна –ада —–—– прийн€ла програму переходу до регульованоњ ринковоњ економ≥ки. јле з 1990 р. в ”крањн≥ розвивалас€ ≥нфл€ц≥€, деф≥цит бюджету, спад темп≥в розвитку

.

4. –еформа пол≥тичноњ системи

 

Ø Ќа ’≤’ ¬сесоюзн≥й конференц≥њ  ѕ–— (червень-липень 1988 р.) вперше було порушено питанн€ про необх≥дн≥сть глибокого реформуванн€ пол≥тичноњ системи, €ка передбачала створенн€ правовоњ держави, розпод≥л влади, парламентаризм.

Ø Ѕула л≥кв≥дована в 1990 р. ст..6  онституц≥њ це св≥дчило про в≥дмову в≥д кер≥вноњ рол≥  ѕ–—, що п≥д≥рвало основи тотал≥таризму в крањн≥.

Ø Ѕув прийн€тий Ђ«акон про вибори народних депутат≥вї. ÷ей закон передбачав вибори депутат≥в по багатомандатних виборчих округах.

 

Ø Ќа листопадовому (1988 р.) пленум≥ ÷   ѕ–— було розгл€нуто питанн€ Ђ«аходи щодо зд≥йсненн€ пол≥тичноњ реформи в галуз≥ державного буд≥вництваї.

Ø ¬ищим законодавчим органом проголошувавс€ зТњзд народних депутат≥в. Ќа ≤ зТњзд≥ народних депутат≥в було обрано двопалатну ¬ерховну –аду —–—–. Ѕула введена посада √олови ¬ерховноњ –ади —–—–. ” березн≥ 1990 р. на ≤≤ зТњзд≥ народних депутат≥в обирають президентом ћ. √орбачова.

 

5. Ќаростанн€ нац≥онально-визвольного руху.

 

Ќаростанн€ нац≥онально-визвольного руху

 

 

ѕробудженн€ та актив≥зац≥€ сусп≥льних сил з 1985- 1988 рр. ѕерех≥д в≥д критики до активних пол≥тичних д≥й: м≥тинги, масов≥ акц≥њ, страйки шахтар≥в, €к≥ розпочалис€ 15 липн€ 1989 р. —трайкувало 193 шахти.

 

ѕо€ва масових рух≥в та орган≥зац≥й: ”крањнська √ельс≥нська сп≥лка, “овариство украњнськоњ мови ≥м. “. Ўевченка, еколог≥чна орган≥зац≥€ Ђ«елений св≥тї, студентське обТЇднанн€ Ђ√ромадаї.

 

 

       
 
 
   
Ќовий ”крањнський парламент  

 


¬ 1990 р в≥дбулис€ вибори до ¬ерховноњ –ади на багатопарт≥йн≥й основ≥ ƒемократичн≥ сили у ¬ерховн≥й –ад≥ створили парламентську опозиц≥ю Ќародну –аду (125 чол.) на чол≥ з ≤. ёхновським.

 
 
ѕроголошенн€ державного суверен≥тету


:

6 липн€ 1990 р ¬ерховна –ада прийн€ла ƒекларац≥ю про державний суверен≥тет ”крањни. ƒекларац≥€ проголосила право украњнського народу на самовизначенн€, самост≥йн≥сть, верховенство, повноту ≥ непод≥льн≥сть влади республ≥ки в межах њњ територ≥њ.

 онсервативн≥ сили 19-21 серпн€ 1991 р зд≥йснили спробу державного перевороту. ћета ƒержавного ком≥тету з надзвичайних сили 19 серпн€ 191 р. зд≥йснили спробу державного перевороту. ћета ƒержавного ком≥тету з надзвичайних сил Ц Ђвр€туванн€ Їдиноњ державиї. ѕровал перевороту прискорив розвал –ад€нського —оюзу.

 
 
”творенн€ незалежноњ ”крањнськоњ держави  

 


¬ерховна рада ”–—– 24 серпн€ 1991 р. прийн€ла ≥сторичний документ Ђјкт проголошенн€ незалежност≥ ”крањниї. «Т€вилас€ незалежна держава - ”крањна.

 
 
¬сеукрањнський референдум  


1 грудн€ 1991 р. в≥дбувс€ референдум ≥ вибори ѕрезидента ”крањни. √ромад€ни п≥дтримали јкт проголошенн€ незалежност≥ ”крањни. ѕрезидентом ”крањни був обраний Ћеон≥д  равчук.

 

–озпад —–—–

ѕричини розпаду —–—–:

Ø ‘ормально —–—– був федерац≥Їю, але фактично ун≥тарною державою.

Ø Ќедол≥ки ≥ помилки в нац≥ональн≥й пол≥тиц≥ кер≥вництва —–—–:

І курс на формуванн€ новоњ сп≥льност≥ рад€нського народу;

І невир≥шен≥сть багатьох нац≥ональних проблем.

Ø —уперечлив≥ непосл≥довн≥ економ≥чн≥ реформи спричинили розбалансован≥сть народного господарства, поглибленн€ економ≥чноњ кризи.

Ø ѕроцеси демократизац≥њ ≥ гласност≥ спри€ли зростанню нац≥ональноњ св≥домост≥ й актив≥зац≥њ нац≥онально-визвольних рух≥в.

Ø ќслабленн€ впливу  ѕ–—.

Ø ќстаточно центральна влада втратила авторитет п≥сл€ заколоту 19-21 серпн€ 1991року

 

8 грудн€ 1991 р. у ћ≥нську президент ”крањни Ћ.  равчук, президент –ос≥њ Ѕ. ™льцин, голова ¬ерховноњ –ади Ѕ≥лорус≥њ —.Ўушкевич констатували, що —–—– €к субТЇкт м≥жнародного права припин€Ї своЇ ≥снуванн€.

21 грудн€ 1990 р. була п≥дписана угода про створенн€ —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав. ƒо —Ќƒ ув≥йшло 11 республ≥к. ”крањна на правах асоц≥йованого члена.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 366 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2104 - | 1833 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.