Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«апитанн€ дл€ самоконтролю..




  1.  оли б≥льшовики прийшли до влади?
  2. як≥ зм≥ни в≥дбулис€ в економ≥чному житт≥ в ”крањн≥ в роки Ќ≈ѕу? „и вичерпан≥ були можливост≥ ”крањни на рейках Ќ≈ѕу?
  3. Ќазв≥ть три реформи рад€нськоњ модерн≥зац≥њ.
  4. яка мета ≥ндустр≥ал≥зац≥њ?
  5. ќхарактеризуйте труднощ≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ?
  6. як≥ економ≥чн≥ завданн€ планувалос€ вир≥шити в перш≥й пТ€тир≥чц≥ ≥ €кими методами?
  7. ѕ≥д впливом €ких фактор≥в ≥ коли в≥дбувавс€ перех≥д до форсованоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ? ” чому про€вл€Їтьс€ цей перех≥д?
  8. ўо було зроблено в роки першоњ пТ€тир≥чки ≥ €ких завдань не вдалос€ вир≥шити?
  9. „им можна по€снити виникненн€ ≥ поширенн€ стахан≥вського руху в роки другоњ пТ€тир≥чки?
  10. ќхарактеризуйте насл≥дки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ.
  11. „ому в≥ддавалис€ головн≥ пр≥оритети в ход≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ:

1) важк≥й чи легк≥й промисловост≥?

2) ѕромисловост≥ чи с≥льському господарству?

3) √оризонтальним чи вертикальним структурам управл≥нн€?

4) ”сусп≥льнен≥й чи ≥ндив≥дуальн≥й прац≥?

5) ≈коном≥чному прискоренню чи п≥двищенню життЇвого р≥вн€?

  1. ¬изначити причини утвердженн€ стал≥нського тотал≥тарного режиму.
  2. ўо €вл€ла собою ≥деолог≥€ й пол≥тика соц≥ал≥зму?
  3. ƒо €ких насл≥дк≥в призвели стал≥нськ≥ репрес≥њ у 30 Ц х роках?
  4. Ќова  онститу≥€ ”–—– декларувала права ≥ свободи громад€н. „и було забезпечено практичне вт≥ленн€ њх у житт€? ќбгрунтуйте в≥дпов≥дь.

 

–≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. Ѕойко ќ.ƒ. ≤стор≥€ ”крањни. Ц  .: ¬идавничий центр Дјкадем≥€Ф, 2001, с. 388 Ц 395, с. 401 Ц 428.

2. —в≥тлична ¬.¬. ≤стор≥€ ”крањни. Ц  .:  аравела; Ћьв≥в: Ќовий —в≥т Ц 2000, 2002,

с. 174-182.

3. “урченко ‘.√. Ќов≥тн€ ≥стор≥€ ”крањни Ц  .: Д√енезаФ, с. 260 Ц 271, 288 Ц 313.

“ести

 

1. ѕрихильниками Ћ. “роцького в  ѕ(б)” були:

а) ≤.ƒашковський, Ќ. √ордон;

б) ƒ. ћанутульський, √.ѕетровський;

в) ћ. —крипник, ¬. „убар.

2. ѕерший пТ€тир≥чний план був розроблений на:

а) 1926 Ц 1931 рр.;

б) 1928 Ц 1932 рр.;

в) 1927 Ц 1931 рр.;

г) 1932 Ц 1937 рр.

3. ѕерший пТ€тир≥чний план був затверджений ’≤ ¬сеукрањнським зТњздом рад в:

а) 1927 р.;

б) 1928 р.;

в) 1929 р.;

г) 1930 р.

4. «г≥дно до пТ€тир≥чного плану на кап≥тальне буд≥вництво в —–—– вид≥л€лос€ 64 млрд. крб., з них на ”крањну припадало:

а) 13 млрд. крб.;

б) 15 млрд. крб.;

в) 16 млрд. крб.;

г) 17 млрд. крб.

5. ’л≥бозагот≥вельна криза виникла в:

а) 1926 Ц 1927 рр.;

б) 1928 Ц 1929 рр.;

в) 1929 Ц 1930 рр.;

г) 1931 Ц 1932 рр.

6. ѕерех≥д до форсованоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ почавс€:

а) 1927 р.;

б) 1928 р.;

в) 1929 р.;

г) 1930 р.

7. ƒн≥пропетровська г≥дроелектростанц≥€ в «апор≥жж≥ дала перший струм:

а) 1932 р.;

б) 1933 р.;

в) 1934 р.

8.  онститу≥€ ”–—– була затверджена XIV ¬сеукрањнським зТњздом рад в:

а) с≥чень 1936 р.;

б) с≥чень 1937 р.;

в) с≥чень 1938 р.;

г) с≥чень 1939 р.

9. ƒѕ” ДвикрилоФ п≥дп≥льну орган≥зац≥ю Д —п≥лку визволенн€ ”крањниФ (—¬”):

а) восени 1929 р.;

б) вл≥тку 1930 р.;

в) навесн≥ 1931 р.;

г) навесн≥ 1932 р.

10. ѕлан другоњ пТ€тир≥чки був розроблений на:

а) 1932 - 1936 рр.;

б) 1933 - 1937 рр.;

в) 1934 Ц 1938 рр.

11. ДЎахтинська справаФ (суд над спец≥ал≥стами вуг≥льноњ промисловост≥

ƒонбасу) була сфабрикована:

а) 1927 р.;

б) 1928 р.;

в) 1929 р.;

г) 1930 р.

12. ….—тал≥н у статт≥ Д –≥к великого переломуФ запропонував прир≥ст важкоњ промисловост≥ на 1929/30 р.:

а) 31 %

б) 32 %

в) 40 %

г) 42 %

13. «а роки першоњ пТ€тир≥чки в ”крањн≥ було збудовано

а) 300 п≥дприЇмств;

б) 400 п≥дприЇмств;

в) 500 п≥дприЇмств.

14. ѕерший трактор з≥йшов з конвеЇра ’арк≥вського тракторного заводу:

а) 1 жовтн€ 1930 р.;

б) 1 жовтн€ 1931 р.;

в) 1 жовтн€ 1932 р.

15. ” роки другоњ пТ€тир≥чки (1933 Ц 1937 рр.) були збудован≥:

а) ’арк≥вський тракторний завод ≥ ƒн≥прогес;

б) «апор≥жсталь ≥  ривор≥жсталь;

в) јзовсталь;

г) Ќовокраматорський завод важкого машинобудуванн€.

≈кспрес-тести

1.  оли б≥льшовики прийшли до влади?

2. як≥ зм≥ни в≥дбулис€ в економ≥чному житт≥ в ”крањн≥ в роки Ќ≈ѕу? „и вичерпан≥ були можливост≥ ”крањни на рейках Ќ≈ѕу?

3. Ќазв≥ть три реформи рад€нськоњ модерн≥зац≥њ.

4. яка мета ≥ндустр≥ал≥зац≥њ?

5. ќхарактеризуйте труднощ≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ?

6. як≥ економ≥чн≥ завданн€ планувалос€ вир≥шити в перш≥й пТ€тир≥чц≥ ≥ €кими методами?

7. ѕ≥д впливом €ких фактор≥в ≥ коли в≥дбувавс€ перех≥д до форсованоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ? ” чому про€вл€Їтьс€ цей перех≥д?

8. ўо було зроблено в роки першоњ пТ€тир≥чки ≥ €ких завдань не вдалос€ вир≥шити?

9. „им можна по€снити виникненн€ ≥ поширенн€ стахан≥вського руху в роки другоњ пТ€тир≥чки?

10. ќхарактеризуйте насл≥дки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ.

11. „ому в≥ддавалис€ головн≥ пр≥оритети в ход≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ:

- важк≥й чи легк≥й промисловост≥?

- промисловост≥ чи с≥льському господарству?

- горизонтальним чи вертикальним структурам управл≥нн€?

- усусп≥льнен≥й чи ≥ндив≥дуальн≥й прац≥?

- економ≥чному прискоренню чи п≥двищенню життЇвого р≥вн€?

12. ¬изначити причини утвердженн€ стал≥нського тотал≥тарного режиму.

13. ўо €вл€ла собою ≥деолог≥€ й пол≥тика соц≥ал≥зму?

14. ƒо €ких насл≥дк≥в призвели стал≥нськ≥ репрес≥њ у 30 Ц х роках?

15. Ќова  онституц≥€ ”–—– декларувала права ≥ свободи громад€н. „и було забезпечено практичне вт≥ленн€ њх у житт€? ќбгрунтуйте в≥дпов≥дь.

јнал≥тичн≥ тести

 

  1. ≤ндустр≥ал≥зац≥€ Ц це обТЇктивна необх≥дн≥сть, лог≥чне продовженн€ процесу, розпочатого ще при царському режим≥, чи нам≥р б≥льшовик≥в через њњ практичне зд≥йсненн€ створити базу дл€ Дсв≥товоњ революц≥њФ?
  2. ѕроцес ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в ”крањн≥ в основному зб≥гавс€ ≥з загальносоюзними тенденц≥€ми, але мав своњ особливост≥? як≥ це особливост≥? „им вони зумовлен≥?
  3. ѕочин ќ. —таханова Ц економ≥чний подвиг чи крупномасштабна кампан≥€? як≥ фактори зумовили масов≥сть стахан≥вського руху?
  4. „ому насл≥дки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ≥сторики вважають суперчливими ≥ неоднозначними? як≥ з них ви в≥днесете до позитивних, а €к≥ до негативних?
  5. ќц≥н≥ть ситуац≥ю. ѕроголошений у грудн≥ 1925 р. курс на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю мав на мет≥:

Ј забезпечити економ≥чну самост≥йн≥сть ≥ незалежн≥сть —–—–;

Ј зм≥цнити обороноздатн≥сть крањни;

Ј створити матер≥альну базу дл€ модерн≥зац≥њ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства;

Ј стимулювати неухильне зростанн€ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ ≥ на ц≥й основ≥ п≥двищувати матер≥альний добробут ≥ культурний р≥вень труд€щих.

o як≥ з цих завдань у роки перших пТ€тир≥чок вдалос€ виконати?

o „им це по€снити?

o „и можна було одночасно виконати вс≥ завданн€?

o яких помилок припустилос€ кер≥вництво —–—– при проведенн≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ?

 

“ ≈ ћ ј 13. ” –јѓЌј ¬ –ќ » ƒ–”√ќѓ —¬≤“ќ¬ќѓ ¬≤…Ќ» (1939 Ц 1945рр.)

ѕлан

1. ћ≥жнародн≥ в≥дносини напередодн≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ.

2. ѕочаток ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

3. –ад€н≥зац≥€ зах≥дних земель ”крањни.

4. Ќапад Ќ≥меччини на —–—–. ќборонн≥ боњ л≥та Ц осен≥ 1941 р.

5. ѕричини поразок „ервоноњ јрм≥њ.

6. –€т≥вн≥ заходи стал≥нськоњ командно Ц адм≥н≥стративноњ системи.

7. ”крањна в роки н≥мецькоњ окупац≥њ.

8. –ух опору в ”крањн≥.

 

 лючов≥ терм≥ни та пон€тт€

ƒруга св≥това в≥йна, фашизм, нацизм, рад€н≥зац≥€, евакуац≥€, мюнхенська змова, пакт ''ћолотова Ц –≥ббентропа '', план '' Ѕарбаросса'', план ''ќст'', антиг≥тлер≥вська коал≥ц≥€. јкт в≥дновленн€ ”крањнськоњ держави, партизанський рух,окупац≥йний режим, п≥дп≥лл€, ''рейхова в≥йна '', геноцид, депортац≥€, ”крањнська ѕовстанська арм≥€, Ѕабин яр.

ќпорний конспект

1.ћ≥жнародн≥ в≥дносини напередодн≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни

ƒруга св≥това в≥йна, €ка тривала з 1 вересн€ 1936 року до 2 вересн€ 1945 р., стала найжорсток≥шим ≥ найкривав≥шим воЇнним конфл≥ктом в ≥стор≥њ людства. ¬ н≥й була зад≥€на 61 держава. ¬оЇнн≥ д≥њ велис€ на територ≥њ 40 крањн. ”крањна опинилас€ в еп≥центр≥ в≥йни вже у вересн≥ 1939 р.

 

 

       
   
 
 


-

 

- 1935 р. уклали антиком≥нтерн≥вський пакт

проти —–—–

 

Ø ≤тал≥€ захопила ≈ф≥оп≥ю (1935-1936 рр.) та јлбан≥ю (1939р.).

Ø ¬≥йна з республ≥канською ≤спан≥Їю (1936-1939р.р.).

Ø «ахопленн€ Ќ≥меччиною јвстр≥њ (1938 р.).

Ø –≥шенн€ ћюнхенськоњ наради про розд≥л „ехословаччини (1938).

Ø —проба япон≥њ захопити частину далекосх≥дних територ≥й —–—– в район≥ озера ’асан (1938 Ц 1939 рр.)

Ø ќкупац≥€  арпатськоњ ”крањни ”горщиною (березень 1939 р.).

 


—уть секретного протоколу

–озмежуванн€ сфер впливу стор≥н в ™вроп≥

 
 
ƒолю ѕольщ≥ вир≥шували —–—– ≥ Ќ≥меччина


2.ѕочаток ƒругоњ св≥товоњ в≥йни

« 1 вересн€ 1939 року нападом Ќ≥меччини на ѕольщу розпочалас€ ƒруга св≥това в≥йна. јнгл≥€ ≥ ‘ранц≥€ оголосили в≥йну Ќ≥меччин≥.

 

       
 
 
   
ѕ≥сл€ приЇднанн€ зах≥дноукрањнських земель до ”—–— почалас€ њх рад€н≥зац≥€ Ц пол≥тика, спр€мована на встановленн€ рад€нськоњ влади ≥ проведенн€ реформ на побудову соц≥ал≥зму.

 

 


3.–ад€н≥зац≥€ зах≥дних земель ”крањни

 

 


ќб'Їднанн€м зах≥дноукрањнських земель у склад≥ ”–—– було визначною под≥Їю, важливим етапом у боротьб≥ за соборн≥сть, в результат≥ €кого переважна б≥льш≥сть украњнц≥в об'Їдналис€ в межах одн≥Їњ держави. ќднак реал≥зац≥€ даноњ акц≥њ мала окупац≥йний характер ≥ завдала неймов≥рних страждань значн≥й частин≥ населенн€ «ах≥дноњ ”крањни, серед €кого здеб≥льшого панували антирад€нськ≥ настроњ.

4.Ќапад Ќ≥меччини на —–—–. ќборонн≥ боњ л≥та Ц осен≥ 1941р.

 


ќборонн≥ боњ л≥та Ц осен≥ 1941 року:

Ø ќборона  иЇва з 7 липн€ по 26 вересн€ 1941 року. ќборон€ли  ињв в≥йська ѕ≥вденно Ц «ах≥дного фронту п≥д кер≥вництвом ћ. ирпоноса, €к≥ попали в оточенн€, так €к —тал≥н не дав згоди на в≥дведенн€ в≥йськ з п≥д  иЇва.

Ø ќборона ќдеси з 5 серпн€ по 16 жовтн€ 1941 р. ќборона ќдеси тривала 73 дн≥.

Ø ќборона —евастопол€ тривала 250 дн≥в з 30 жовтн€ 1941 р.- по 4 липн€ 1942р.

22 липн€ 1942 р. ≥з залишенн€м рад€нськими в≥йськами м. —вердловська (¬орошиловградська область) зак≥нчились оборонн≥ боњ та територ≥њ ”крањни.

Ќ≥мецьк≥ в≥йська групи арм≥й '' ѕ≥вдень '' окупували майже всю ”крањну.

ќднак ц≥ною величезних жертв, героњчного опору народу план '' блискавичноњ в≥йни '' був з≥рваними.

5.ѕричини поразок „ервоноњ јрм≥њ

 
 


6.–€т≥вн≥ заходи стал≥нськоњ командно Ц адм≥н≥стративноњ системи.

 

 

 


7.”крањна в роки н≥мецькоњ окупац≥њ

 

 


. Ќацистський '' новий пор€док '' викликав масовий рух опору в ”крањн≥.

8.–ух ќпору в ”крањн≥

 

 
 

 

 


‘ормами боротьби партизан були:

Ø ƒиверс≥њ на комун≥кац≥€х ворога, знищенн€ л≥н≥й зв'€зку, дор≥г, мост≥в.

Ø розгром ворожих штаб≥в;

Ø диверс≥њ на зал≥зниц€х. ¬л≥тку ≥945 року розгорнулас€ '' рейкова в≥йна'';

Ø рейди в тил ворога (найб≥льш в≥домий рейд —. овпака в≥д ѕутивл€ до  арпат).

ќсновним об'Їктом партизанських д≥й з боку ”ѕј були:

Ø н≥мц≥ та њх союзники;

Ø рад€нськ≥ партизанськ≥ загони, а згодом Ц п≥дрозд≥л „ервоноњ јрм≥њ.

 

Ћише у жовтн≥ Ц листопад≥ 1943 року ”ѕј провела 47 боњв проти н≥мц≥в ≥ 54 боњ проти рад€нських партизан.

 

¬одночас ≥з боротьбою проти н≥мецьких окупант≥в та рад€нських партизан ”ѕј вела боротьбу проти пол€к.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 544 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2103 - | 1929 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.