1. Охарактеризуйте геополітичну ситуацію напередодні другої світової
війни і роль у ній України.
2. Які плани щодо України виношувала фашистська Німеччина?
3. Яку роль «відіграла» таємна угода 1939 року між Німеччиною та Радянським Союзом в акції приєднання західноукраїнських земель до СРСР?
4. У чому полягала суперечливість процесів, що відбувалися в усіх сферах життя західноукраїнського регіону?
5. Розкрийте суть договору про ненапад між СРСР та Німеччиною.
6. Чому договір про дружбу і кордон, укладений між Німеччиною і Радянським Союзом, упродовж 50 років був надзвичайною таємницею в СРСР?
7. Чому перші місяці війни для Червоної Армії склалися так трагічно?
8. Назвіть основні воєнні операції, які призвели до окупації фашистськими військами майже всієї території України.
9. Наскільки адекватними були сподівання лідерів ОУН на відродження Української державності за допомогою Німеччини?
10. Які наслідки мала «радянізація» західноукраїнських земель?
11. Яку політику здійснював в Україні німецький окупаційний режим і яким було його ставлення до діяльності ОУН-УПА?
12. Що єднало і чим відрізнялися бойові дії радянських військ та збройних формувань ОУН-УПА?
13. Які форми народноїборотьби в тилу ворога в усіх регіонах окупованої України ви знаєте?
14. Що ви знаєте про так звану рейкову війну?
15. Кого ви знаєте з українських видатних воєначальників періоду Другої світової війни?
16. Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр ''Академія '', 2001, с. 442-487
2. Боротьба і діяльність ОУН під час війни. Документи і матеріали Н.// Український історичний журнал – 2000, - №2
3. Патриляк І.К. Національний партизанський рух на території західної України влітку 1941 Н Український історичний журнал.- 2000, №4
4. Світлична В.В. історія України. – К: Каравела; Львів: Новий Світ - 2000, 2002,с. 195-200
5. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша (1917- 1945 рр) –К.,1994.с.227-337
6.
Експрес-тести
- Охарактеризуйте геополітичну ситуацію напередодні другої світової
- війни і роль у ній України.
- Які плани щодо України виношувала фашистська Німеччина?
- Яку роль «відіграла» таємна угода 1939 року між Німеччиною та Радянським Союзом в акції приєднання західноукраїнських земель до СРСР?
- У чому полягала суперечливість процесів, що відбувалися в усіх сферах життя західноукраїнського регіону?
- Розкрийте суть договору про ненапад між СРСР та Німеччиною.
- Чому договір про дружбу і кордон, укладений між Німеччиною і Радянським Союзом, упродовж 50 років був надзвичайною таємницею в СРСР?
- Чому перші місяці війни для Червоної Армії склалися так трагічно?
- Назвіть основні воєнні операції, які призвели до окупації фашистськими військами майже всієї території України.
- Наскільки адекватними були сподівання лідерів ОУН на відродження Української державності за допомогою Німеччини?
- Які наслідки мала «радянізація» західноукраїнських земель?
- Яку політику здійснював в Україні німецький окупаційний режим і яким було його ставлення до діяльності ОУН-УПА?
- Що єднало і чим відрізнялися бойові дії радянських військ та збройних формувань ОУН-УПА?
- Які форми народноїборотьби в тилу ворога в усіх регіонах окупованої України ви знаєте?
- Що ви знаєте про так звану рейкову війну?
- Кого ви знаєте з українських видатних воєначальників періоду Другої світової війни?
- Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни.
Аналітичні тести
1. Що таке '' українське питання '' і яке його місце у міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни? Чи можна назвати пакт ''Молотова – Ріббентропа '' спробою вирішити '' українське питання ''. Як позначився на історичному розвитку українських земель радянсько – німецький договір від 23 серпня 1939 р.
2. Радянсько – німецьке співробітництво, розпочате договором про ненапад, Гітлер називав «шлюбом за розрахунком». Що мав на увазі Гітлер? Хто виграв від цього Німеччина чи СРСР. Які наслідки укладення цього договору для СРСР і Німеччини?
3. Ситуацію, що склалася перед війною та на початковому етапі війни у відносинах між ОУН і керівництвом третього рейху, влучно характеризує О.Субтельний: '' … кожна сторона прагла використати іншу у своїх власних, часто протилежних цілях. '' Що мав на увазі історик? Чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників С. Бандери і А.Мельника
Т Е М А 14. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
План
- Смерть Й.В.Сталіна. початок десталінізації та «відлиги»
- ХХ з’їзд КПРС і Україна.
- Реформи в політичній сфері.
- Зрушення в духовному житті після смерті Сталіна.
- Шістдесятники. Зародження дисидентського руху.
Основні поняття та терміни
Адміністративно–командна система, десталінізація, дисиденство, дисиденський рух, хрущовська “відлига”, холодна війна, лібералізація.
Опорний конспект
1. Смерть Й.В.Сталіна. Початок десталінізації
Смерть Сталіна 5 березня 1953року внесла в життя СРСР істотні зміни, потреба в яких давно назріла. Ці зміни в другій половині 50 –х першій половині 60 –х років позв’язані з діяльністю першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він поклав початок десталінізації і здійснив реформи в усіх сферах життя суспільства.
| ||||||
 | ||||||
 | ||||||
|
|
|
| |||
 | |||
|
3.Реформи в політичній сфері:
відновилено демократичні норми діяльності КПРС: регулярне скликання з’їздів партії і пленумів ЦК КПРС України; критика і самокритика в партії;
зросла роль Рад.як в центрі так і намісцях, але зберігалося верховенство партійних органів над державними;
люди отримали можливість більш вільно висловлювати свої думки;
продовжувалася реабілітація. На березень 1957р.було звільнено з таборів, спецпоселень близько 65,5 тис.чоловік;
спроби розширення прав республік:
· українці частіше висувалися на керівні посади в республіці. В 1953р.першим секретарем ЦК КПРС було призначено О.Кириченка –першого українця на цій посаді;
· активізувалася діяльність України на міжнародній арені. У 1955р. Україна стала членом 29 міжнародних організацій;
· внаслідок реформи управління економікою в 1957р.під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953р.;
· у відання республіки передавалися питання районування, віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування,приймання цивільного,кримінального і процесуального кодексі судочинство.
4. Зрушення в духовному житті:
· розширювалася сфера вживання української мови, збільшилося видання українських книжок;
· зростає престиж української науки. Виходять друком фундаментальні наукові праці: “Українська Радянська Енциклопедія”, “ Історія української літератури”.
· видаються фахові журнали українською мовою: “Український історичний журнал”. та ін;
· було реабілітовано багатьох діячів української культури: О.Олесь, М.Вороний та інші;
· видатним явищем духовного життя стала поява шістдесятників, які виступали за розвиток української мови, культури, за свободу самовираження;
активізувалася діяльність громадських організацій.
Реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними:
залишилася монополія партії у всіх сферах суспільного життя;
культ особи Сталіна не був розвінчаний до кінця: доповідь М.Хрущова не була повністю опублікована, не були розкриті причини культу особи і репресій. Їх пояснювали рядом помилок у діяльності Сталіна та керівників МВС і КДБ;
зберігалося верховенство партійних органів над державними;
проходив процес реабілітації, але з 1967р.цей процес зазнав скорочення. Не підлягали реабілітації засуджені за інакодумство. Майже не відбувалася реабілітація творчих працівників, звинувачених в українському буржуазному націоналізмі;
відбувалися нові політичні репресії. У кримінальний кодекс було введено статтю “антирадянська агітація та пропаганда”. Протягом 1954-1959рр.в Україні за антирадянську діяльність репресували 3,5 тис.чоловік;
незважаючи на те, що надана була можливість більш вільно висловлювати свої думки, влада почала звинувачувати шістдесятників у відході від “марксизму”, “ космолітизмі”, а згодом перейшла до репресій проти них;
влада жорстоко розправлялася з дисидентським рухом, який сприяв розвиткові національної свідомості.
ОЦІНКА.
Більшість істориків дотримується думки, що перетворення хрущовського періоду не торкнулися основ існуючої при Сталіні системи (Світлична В.В. с.220)
Безперечно, командно-адміністративна система залишилася, але її головний –централізм –зазнав значної трансформації, адже суттю змін, пов’язаних із процесом лібералізації у сфері державного будівництва, була хоча й обмежена та непослідовна, але децентралізація.
