Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«апитанн€ дл€ самоконтролю. 1. ќхарактеризуйте геопол≥тичну ситуац≥ю напередодн≥ ƒругоњ св≥товоњ




 

1. ќхарактеризуйте геопол≥тичну ситуац≥ю напередодн≥ другоњ св≥товоњ

в≥йни ≥ роль у н≥й ”крањни.

2. як≥ плани щодо ”крањни виношувала фашистська Ќ≥меччина?

3. яку роль Ђв≥д≥гралаї таЇмна угода 1939 року м≥ж Ќ≥меччиною та –ад€нським —оюзом в акц≥њ приЇднанн€ зах≥дноукрањнських земель до —–—–?

4. ” чому пол€гала суперечлив≥сть процес≥в, що в≥дбувалис€ в ус≥х сферах житт€ зах≥дноукрањнського рег≥ону?

5. –озкрийте суть договору про ненапад м≥ж —–—– та Ќ≥меччиною.

6. „ому догов≥р про дружбу ≥ кордон, укладений м≥ж Ќ≥меччиною ≥ –ад€нським —оюзом, упродовж 50 рок≥в був надзвичайною таЇмницею в —–—–?

7. „ому перш≥ м≥с€ц≥ в≥йни дл€ „ервоноњ јрм≥њ склалис€ так траг≥чно?

8. Ќазв≥ть основн≥ воЇнн≥ операц≥њ, €к≥ призвели до окупац≥њ фашистськими в≥йськами майже вс≥Їњ територ≥њ ”крањни.

9. Ќаск≥льки адекватними були спод≥ванн€ л≥дер≥в ќ”Ќ на в≥дродженн€ ”крањнськоњ державност≥ за допомогою Ќ≥меччини?

10. як≥ насл≥дки мала Ђрад€н≥зац≥€ї зах≥дноукрањнських земель?

11. яку пол≥тику зд≥йснював в ”крањн≥ н≥мецький окупац≥йний режим ≥ €ким було його ставленн€ до д≥€льност≥ ќ”Ќ-”ѕј?

12. ўо Їднало ≥ чим в≥др≥зн€лис€ бойов≥ д≥њ рад€нських в≥йськ та збройних формувань ќ”Ќ-”ѕј?

13. як≥ форми народноњборотьби в тилу ворога в ус≥х рег≥онах окупованоњ ”крањни ви знаЇте?

14. ўо ви знаЇте про так звану рейкову в≥йну?

15.  ого ви знаЇте з украњнських видатних воЇначальник≥в пер≥оду ƒругоњ св≥товоњ в≥йни?

16. ќхарактеризуйте головн≥ пол≥тичн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

–≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. Ѕойко ќ.ƒ. ≤стор≥€ ”крањни. Ц  .: ¬идавничий центр ''јкадем≥€ '', 2001, с. 442-487

2. Ѕоротьба ≥ д≥€льн≥сть ќ”Ќ п≥д час в≥йни. ƒокументи ≥ матер≥али Ќ.// ”крањнський ≥сторичний журнал Ц 2000, - є2

3. ѕатрил€к ≤. . Ќац≥ональний партизанський рух на територ≥њ зах≥дноњ ”крањни вл≥тку 1941 Ќ ”крањнський ≥сторичний журнал.- 2000, є4

4. —в≥тлична ¬.¬. ≥стор≥€ ”крањни. Ц  :  аравела; Ћьв≥в: Ќовий —в≥т - 2000, 2002,с. 195-200

5. “урченко ‘.√. Ќов≥тн€ ≥стор≥€ ”крањни. „астина перша (1917- 1945 рр) Ц .,1994.с.227-337

6.

≈кспрес-тести

  1. ќхарактеризуйте геопол≥тичну ситуац≥ю напередодн≥ другоњ св≥товоњ
  2. в≥йни ≥ роль у н≥й ”крањни.
  3. як≥ плани щодо ”крањни виношувала фашистська Ќ≥меччина?
  4. яку роль Ђв≥д≥гралаї таЇмна угода 1939 року м≥ж Ќ≥меччиною та –ад€нським —оюзом в акц≥њ приЇднанн€ зах≥дноукрањнських земель до —–—–?
  5. ” чому пол€гала суперечлив≥сть процес≥в, що в≥дбувалис€ в ус≥х сферах житт€ зах≥дноукрањнського рег≥ону?
  6. –озкрийте суть договору про ненапад м≥ж —–—– та Ќ≥меччиною.
  7. „ому догов≥р про дружбу ≥ кордон, укладений м≥ж Ќ≥меччиною ≥ –ад€нським —оюзом, упродовж 50 рок≥в був надзвичайною таЇмницею в —–—–?
  8. „ому перш≥ м≥с€ц≥ в≥йни дл€ „ервоноњ јрм≥њ склалис€ так траг≥чно?
  9. Ќазв≥ть основн≥ воЇнн≥ операц≥њ, €к≥ призвели до окупац≥њ фашистськими в≥йськами майже вс≥Їњ територ≥њ ”крањни.
  10. Ќаск≥льки адекватними були спод≥ванн€ л≥дер≥в ќ”Ќ на в≥дродженн€ ”крањнськоњ державност≥ за допомогою Ќ≥меччини?
  11. як≥ насл≥дки мала Ђрад€н≥зац≥€ї зах≥дноукрањнських земель?
  12. яку пол≥тику зд≥йснював в ”крањн≥ н≥мецький окупац≥йний режим ≥ €ким було його ставленн€ до д≥€льност≥ ќ”Ќ-”ѕј?
  13. ўо Їднало ≥ чим в≥др≥зн€лис€ бойов≥ д≥њ рад€нських в≥йськ та збройних формувань ќ”Ќ-”ѕј?
  14. як≥ форми народноњборотьби в тилу ворога в ус≥х рег≥онах окупованоњ ”крањни ви знаЇте?
  15. ўо ви знаЇте про так звану рейкову в≥йну?
  16.  ого ви знаЇте з украњнських видатних воЇначальник≥в пер≥оду ƒругоњ св≥товоњ в≥йни?
  17. ќхарактеризуйте головн≥ пол≥тичн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

јнал≥тичн≥ тести

1. ўо таке '' украњнське питанн€ '' ≥ €ке його м≥сце у м≥жнародн≥й пол≥тиц≥ напередодн≥ та на початку ƒругоњ св≥товоњ в≥йни? „и можна назвати пакт ''ћолотова Ц –≥ббентропа '' спробою вир≥шити '' украњнське питанн€ ''. як позначивс€ на ≥сторичному розвитку украњнських земель рад€нсько Ц н≥мецький догов≥р в≥д 23 серпн€ 1939 р.

2. –ад€нсько Ц н≥мецьке сп≥вроб≥тництво, розпочате договором про ненапад, √≥тлер називав Ђшлюбом за розрахункомї. ўо мав на уваз≥ √≥тлер? ’то виграв в≥д цього Ќ≥меччина чи —–—–. як≥ насл≥дки укладенн€ цього договору дл€ —–—– ≥ Ќ≥меччини?

3. —итуац≥ю, що склалас€ перед в≥йною та на початковому етап≥ в≥йни у в≥дносинах м≥ж ќ”Ќ ≥ кер≥вництвом третього рейху, влучно характеризуЇ ќ.—убтельний: '' Е кожна сторона прагла використати ≥ншу у своњх власних, часто протилежних ц≥л€х. '' ўо мав на уваз≥ ≥сторик? „им в≥др≥зн€лис€ погл€ди на шл€хи здобутт€ ”крањною незалежност≥ прихильник≥в —. Ѕандери ≥ ј.ћельника

 

“ ≈ ћ ј 14. ” –јѓЌј ¬ ”ћќ¬ј’ ƒ≈—“јЋ≤Ќ≤«ј÷≤ѓ

ѕлан

  1. —мерть ….¬.—тал≥на. початок дестал≥н≥зац≥њ та Ђв≥длигиї
  2. ’’ зТњзд  ѕ–— ≥ ”крањна.
  3. –еформи в пол≥тичн≥й сфер≥.
  4. «рушенн€ в духовному житт≥ п≥сл€ смерт≥ —тал≥на.
  5. Ў≥стдес€тники. «ародженн€ дисидентського руху.

 

ќсновн≥ пон€тт€ та терм≥ни

 

јдм≥н≥стративноЦкомандна система, дестал≥н≥зац≥€, дисиденство, дисиденський рух, хрущовська Ув≥длигаФ, холодна в≥йна, л≥берал≥зац≥€.

ќпорний конспект

1. —мерть ….¬.—тал≥на. ѕочаток дестал≥н≥зац≥њ

—мерть —тал≥на 5 березн€ 1953року внесла в житт€ —–—– ≥стотн≥ зм≥ни, потреба в €ких давно назр≥ла. ÷≥ зм≥ни в друг≥й половин≥ 50 Цх перш≥й половин≥ 60 Цх рок≥в позвТ€зан≥ з д≥€льн≥стю першого секретар€ ÷   ѕ–— ћ.’рущова. ¬≥н поклав початок дестал≥н≥зац≥њ ≥ зд≥йснив реформи в ус≥х сферах житт€ сусп≥льства.

             
   
ѕочалас€ раб≥л≥тац≥€ репресованих у 30-т≥ роки в≥домих рад€нських, парт≥йних в≥йськових д≥€ч≥в. ” 1954-1956рр. було реаб≥л≥товано в —–—– 8тис. ос≥б
     
 
 
 
 
 
¬ 1954р. Ѕ”Ћј ”“¬ќ–≈Ќј  ќћ≤—≤я ѕ–≈«»ƒ≤ѓ ÷   ѕ–— « ¬»«Ќј„≈ЌЌя ћј“≈–≤јЋ≤¬ ўќƒќ ћј—ќ¬»’ –≈ѕ–≈—≤… ƒ–”√ќѓ ѕќЋќ¬»Ќ» 30-’ –ќ ≤¬.

 


ƒопов≥дь першого секретар€ ÷  парт≥њ ћ.’рущова У ѕро культ особи ….—тал≥на та його насл≥дкиФ.
” лютому 1956р. в≥дбувс€ ’’ зТњзд  ѕ–—
2. ’’ зТњзд  ѕ–— ≥ ”крањна.

 

       
 
«Тњзд засудив широку репресивну практику тотал≥тарного режиму, охарактеризованому €к Укульт особи ….—тал≥наФ, зТњзд виступив проти масових репрес≥й 30-40-х рок≥в; зТњзд проголосив курс на демократизац≥ю сусп≥льства.
 
   
 
 
” липн≥ 1956р.було опубл≥ковано постанову ÷   ѕ–— Уѕро подоланн€ культу особи та його насл≥дк≥вФ.

 


3.–еформи в пол≥тичн≥й сфер≥:

в≥дновилено демократичн≥ норми д≥€льност≥  ѕ–—: регул€рне скликанн€ зТњзд≥в парт≥њ ≥ пленум≥в ÷   ѕ–— ”крањни; критика ≥ самокритика в парт≥њ;

зросла роль –ад.€к в центр≥ так ≥ нам≥сц€х, але збер≥галос€ верховенство парт≥йних орган≥в над державними;

люди отримали можлив≥сть б≥льш в≥льно висловлювати своњ думки;

продовжувалас€ реаб≥л≥тац≥€. Ќа березень 1957р.було зв≥льнено з табор≥в, спецпоселень близько 65,5 тис.чолов≥к;

спроби розширенн€ прав республ≥к:

Ј украњнц≥ част≥ше висувалис€ на кер≥вн≥ посади в республ≥ц≥. ¬ 1953р.першим секретарем ÷   ѕ–— було призначено ќ. ириченка Цпершого украњнц€ на ц≥й посад≥;

Ј актив≥зувалас€ д≥€льн≥сть ”крањни на м≥жнародн≥й арен≥. ” 1955р. ”крањна стала членом 29 м≥жнародних орган≥зац≥й;

Ј внасл≥док реформи управл≥нн€ економ≥кою в 1957р.п≥д контроль ”крањни перейшло 97% завод≥в республ≥ки проти 34% в 1953р.;

Ј у в≥данн€ республ≥ки передавалис€ питанн€ районуванн€, в≥днесенн€ м≥ст до обласного, республ≥канського п≥дпор€дкуванн€,прийманн€ цив≥льного,крим≥нального ≥ процесуального кодекс≥ судочинство.

 

4. «рушенн€ в духовному житт≥:

Ј розширювалас€ сфера вживанн€ украњнськоњ мови, зб≥льшилос€ виданн€ украњнських книжок;

Ј зростаЇ престиж украњнськоњ науки. ¬иход€ть друком фундаментальн≥ науков≥ прац≥: У”крањнська –ад€нська ≈нциклопед≥€Ф, У ≤стор≥€ украњнськоњ л≥тературиФ.

Ј видаютьс€ фахов≥ журнали украњнською мовою: У”крањнський ≥сторичний журналФ. та ≥н;

Ј було реаб≥л≥товано багатьох д≥€ч≥в украњнськоњ культури: ќ.ќлесь, ћ.¬ороний та ≥нш≥;

Ј видатним €вищем духовного житт€ стала по€ва ш≥стдес€тник≥в, €к≥ виступали за розвиток украњнськоњ мови, культури, за свободу самовираженн€;

актив≥зувалас€ д≥€льн≥сть громадських орган≥зац≥й.

 

–еформи в пол≥тичн≥й сфер≥ були половинчастими ≥ непосл≥довними:

залишилас€ монопол≥€ парт≥њ у вс≥х сферах сусп≥льного житт€;

культ особи —тал≥на не був розв≥нчаний до к≥нц€: допов≥дь ћ.’рущова не була повн≥стю опубл≥кована, не були розкрит≥ причини культу особи ≥ репрес≥й. ѓх по€снювали р€дом помилок у д≥€льност≥ —тал≥на та кер≥вник≥в ћ¬— ≥  ƒЅ;

збер≥галос€ верховенство парт≥йних орган≥в над державними;

проходив процес реаб≥л≥тац≥њ, але з 1967р.цей процес зазнав скороченн€. Ќе п≥дл€гали реаб≥л≥тац≥њ засуджен≥ за ≥накодумство. ћайже не в≥дбувалас€ реаб≥л≥тац≥€ творчих прац≥вник≥в, звинувачених в украњнському буржуазному нац≥онал≥зм≥;

в≥дбувалис€ нов≥ пол≥тичн≥ репрес≥њ. ” крим≥нальний кодекс було введено статтю Уантирад€нська аг≥тац≥€ та пропагандаФ. ѕрот€гом 1954-1959рр.в ”крањн≥ за антирад€нську д≥€льн≥сть репресували 3,5 тис.чолов≥к;

незважаючи на те, що надана була можлив≥сть б≥льш в≥льно висловлювати своњ думки, влада почала звинувачувати ш≥стдес€тник≥в у в≥дход≥ в≥д УмарксизмуФ, У космол≥тизм≥Ф, а згодом перейшла до репрес≥й проти них;

влада жорстоко розправл€лас€ з дисидентським рухом, €кий спри€в розвитков≥ нац≥ональноњ св≥домост≥.

 

ќ÷≤Ќ ј.

Ѕ≥льш≥сть ≥сторик≥в дотримуЇтьс€ думки, що перетворенн€ хрущовського пер≥оду не торкнулис€ основ ≥снуючоњ при —тал≥н≥ системи (—в≥тлична ¬.¬. с.220)

 

Ѕезперечно, командно-адм≥н≥стративна система залишилас€, але њњ головний Ццентрал≥зм Цзазнав значноњ трансформац≥њ, адже суттю зм≥н, повТ€заних ≥з процесом л≥берал≥зац≥њ у сфер≥ державного буд≥вництва, була хоча й обмежена та непосл≥довна, але децентрал≥зац≥€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 485 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1830 - | 1807 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.