Запитання для самоконтролю. 1. Коли відбувається гетьманський переворот.

 

1.Коли відбувається гетьманський переворот?

2.Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського?

3.Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського?

4.Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму?

5.Коли і з якою метою була утворена Директорія? Яким був її склад?

6.Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні?

7.Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали?

8.В чому суть аграрної політики Директорії? Як вона була сприйнята населенням?

9.Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти?

10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.

11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.

12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р?

13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії?

14. Якими були плани об’єднаних армій?

15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.

16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР? Як він був проведений?

17.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002, с. 338 – 350, с. 359 – 368

2.Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 150 – 157

3.Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 118 – 135, с. 157 - 166

Аналітичні тести

1. Дайте порівняльну характеристику стану державотворення Центральної Ради і гетьманату.

2. Визначити слабкі і сильні сторони держави П. Скоропадського.

3. Охарактеризуйте причини поразки П. Скоропадського.

4. дайте загальну характеристику діяльності політичних партій України в роки національно-визвольних змагань.

5. Охарактеризуйте причини поразки самостійницьких сил України у воєнних діях 1918- 1921.

6. Зміцнювали чи ослаблювали владу П.Скоропадського реставрація старих порядків та відродження давніх форм організації суспільного життя?

7. УНР відстоювала демократичну ідею, Українська держава (гетьманат) – консервативну. Чому їм не вдалося зібрати під свої знамена більшість народу України?

8. Яка державна структура була потенційно сильнішою – періоду Центральної ради, гетьманату чи Директорії? Відповідь обґрунтуйте.

 

 

Т Е М А 11. ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.

НЕП В УКРАЇНІ.

План

1. Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.
2. Відновлення більшовицької диктатури.
3. Політика радянської влади в Україні 1919 року.
4. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики.

 

Опорний конспект

 

Питання для бесіди

 

1. Коли відбувся Всеукраїнський з’їзд Рад?

2. Які органи влади було обрано на Всеукраїнському з’їзді Рад?

3. На якій території більшовики встановили свою владу в січні- лютому 1918 р.?

4. Які економічні перетворення проводили більшовики в Україні в січні-лютому 1918 р.?

5. Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема»?

 

1.Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.

 

Всеукраїнський з’їзд Рад 11-12 грудня 1917 в Харкові. Обрав вищі органи влади радянської України

З’їзд Рад-законодавча влада (збирався раз на рік).

Народний Секретаріат – виконавча влада.

 

Центральний виконавчий комітет Рад України – вища державна влада між з’їздами.

 

 

В результаті наступу німців і їх союзників в лютому 1918 р. Україна була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною. Більшовики втратили владу.

• ІІ з’їзд рад України, який працював 17-19 березня 1918 р. в Катеринославі зазначив, що нав’язаний німецьким імперіалізмом мирний договір (3 березня 1918 р.) Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв’язки України і Росії. З’їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою.
• 19 квітня 1918 р. замість народного Секретаріату, який був розпущений, було створено на чолі із М.Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою.
• Весною 1918 р. пройшлася хвиля робітничих страйків. У липні –загальноукраїнський страйк залізничників. Влітку розпочалася селянська боротьба проти гетьманату. У нейтральній зоні формувалися Богунський і Таращанський революційні полки.
• 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.Пятаковим, а згодом - Х.Раковським. Діяльність Тимчасового робітничо-селянського уряду підтримувалося Раднаркомом Росії.

2.Відновлення більшовицької диктатури

o Доля Директорії з січня 1919 р. вирішувалося на російсько-українському фронті. 3 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України приїхав до Харкова.

o У січні 1919 р. більшовики встановили владу в Чернігові, Полтаві, Катеринославі.

o 2- 5 лютого 1919 р. більшовики вступили до Києва.

o В квітні 1919 р. Правобережна Україна опинилася під контролем більшовиків. В квітні 1919 р. встановлюється влада більшовиків на Півдні України і в Криму.

o Влітку 1919 р у боротьбі за оволодіння Україною вели боротьбу три сили: більшовики, війська Директорії і білогвардійці, зокрема війська Денікіна. Білогвардійці боролися „За єдину неподільну Росію”. Армія Денікіна захопила Київ 30 серпня 1919 р., поваливши владу більшовиків на Лівобережній Україні і Півдні.

Розгром Денікіна.

Восени 1919 р більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму викликала масовий опір населення. У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР, у той час коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним.

На початку 1920 р. Червона Армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилася в Криму. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.

 

 

3.Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 р.

• 6 січня 1919 р. назва Українська Народна Республіка була замінена на Українську Соціалістичну Радянську Республіку.
• 29 січня 1919 р. було прийняте рішення: Тимчасовий Робітничо-селянський уряд України перейменовувався в РАДУ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ, яку очолив Х.Раковський.
• Створювалися органи придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія, народні суди і революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.
• Формувалися місцеві органи влади – революційні і військово-революційні комітети, на селі – комітети бідноти.

 

УВАГА! Встановилася політика «воєнного комунізму», курс на яку проголосив ІІІ з’їзд КП(б)У в березні 1919 р:

 

o націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку;

o державна монополія на промислові товари (продовольча диктатура), заборона промислової торгівлі і перехід до прямого товарообміну;

o централізація управління виробництвом і розподілом товарів;

o загальна трудова повинність;

o карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам-більше);

o запровадження продрозкладки, що означало перехід до промислового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення заготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;

o червоний терор проти противників більшовиків;

o диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади-ревкомів і комбідів. 11 грудня 1919 р. створено Всеукраїнський революційний комітет на чолі з П.Петровським.

Причини «воєнного комунізму».

· Розорення економіки, громадянська війна, несприятливі для радянської влади міжнародні відносини.

· Плани більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей.

Антибільшовицький опір.

Незадоволені політикою більшовиків були соціалістичні партії, середняки, національна інтелігенція.

 

Розпочалися виступи робітників і селян. У квітні 1919 р. - 98 антибільшовицьких виступів, у червні-липні – 328. Діяли повстанські загони під керівництвом Зеленого, Соколовського, Григор’єва.

 

В РКП(б) організувалася опозиційна група керівництву ЦК РКП(б)-група «демократичного централізму», яку очолив Т. Сапронов. Вона виступала проти воєнних методів керівництва партією і державою, проти політики «воєнного комунізму». Цю опозицію підтримувало і керівництво КП(б)У. На IV Всеукраїнській партійній конференції більшовиків в червні 1920 р. лінія центру на мілітаризацію не дістала підтримки.

 

ЦК РКП(б) вирішив придушити опір ЦК КП(б)У: обраний IV партконференцією ЦК КП(б)У було розпущено, була проведена переєстрація Компартії України, в результаті якої більш ніж третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства

4. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики

 

З кінця 1921 р. для створення більшовицької радянської держави настав час мирного розвитку.

· Міжнародна обстановка залишилися нестабільною.

· Розруха народного господарства була катастрофічною:

• у 1920 р. Україна отримала лише 10% довоєнної промислової продукції;
• загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб.;
• посівні площі з 20,9 млрд. дес. у 1913 р. зменшилися у 1920 р. до 15,4 млн. дес.;
• продовольча політика більшовиків позбавила селянствао економічних стимулів;
• низька продуктивність праці;
• виступи селянства, робітників під гаслами „ Ради без більшовиків”
• склалася криза в більшовицькій партії, в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) прийняв нову економічну політику.

Суть НЕПу

o різні форми власності; відновлення підприємницької діяльності, повернення частини заводів колишнім власникам, в оренду було передано понад 5200 дрібних і середніх заводів, близько 75 тис. приватних торгівельних закладів; o в руках держави залишалися великі підприємства, банки, транспорт, зовнішня торгівля, зв’язок. o уведення замість продрозкладки натурального податку, який був відомий o селянству наперед; o після виконання податку селяни мали право самостійно розпоряджатися o сільськогосподарською продукцією; o відродження товарно-грошових відносин; o зняття заборони на оренду землі і наймання сільськогосподарських o робітників; o введення стабільної валюти – червінця; o децентралізація управління промисловістю; o впровадження економічних методів господарювання, госпрозрахунку. Підприємства об’єднувалися в трести, які працювали на госпрозрахункових засадах. Найбільшими трестами на Україні були: „Донвугілля”, „ Цукротрест” та ін.; o ліквідація загальної трудової повинності і зрівнялівки в оплаті праці, o впровадження системи відрядної оплати.

Обмеженість НЕПу

· Економічний плюралізм вступав у протиріччя з однопартійністю (КП(б)У за своїм статусом залишалася на правах обласної організації РКП(б)). Інші партії жорстоко придушувалися. · Політичні порядки в Україні змінилися мало. Авторитет рад був незначним, участь населення у виборах була обмежена: виборчих прав були позбавлені підприємці, торгівці, заможні селяни, представники буржуазії. · Українська СРР залишалася залежною від центру.

Наслідки НЕПу

· Заміна продовольчої розкладки на продовольчий податок зацікавила селян в ефективному веденні власного господарства. На селі розвивалося підприємництво: млини, маслобойні, сироварні, крупорушки. На кінець НЕПу по селах України діяло близько 70 тис. різного роду невеликих підприємств з переробки сільськогосподарської продукії. В 1927 р. обсяг валової продукції сільського господарства республіки перевищував рівень 1913 р. · Розвивалися різні форми кооперування. · Важка прпомисловість перевищила рівень виробництва 1913 р.

Причини згортання НЕПу

НЕП не міг бути тривалим:

· Комуністична партія з самого початку розглядала НЕП як вимушену і тимчасову поступку капіталізму;

· він був несумісний з політикою тоталітаризму.

У кінці 20-х рр.сталінське керівництво відмовилося від НЕПу і перейшло до командно-адміністративної економіки.