Встановлення влади гетьмана Скоропадського.

2.

29 квітня 1918 р. – в результаті державного перевороту влада перейшла до рук Скоропадського.

Причини:

· підтримка Скоропадського Німеччиною та Австро – Угорщиною;

· невирішення Центральною Радою соціально-економічних питань, зокрема аграрного питання, втрата підтримки селян і робітників.

· Центральна Рада не створила армії.

2. Основні напрями політики уряду Скоропадського

· Замість УНР була проголошена Українська держава 30 квітня 1918 р.

- Республіканська форма правління замінена на монархічну

(гетьманат).

- Гетьманат зосередив в своїх руках всю повноту влади –

законодавчу, виконавчу і судову.

· Демократичний режим замінюється на авторитарний:

- відбувалось переслідування українських партій, заборонялися

з’їзди партій, мітинги, видання ряду газет.

· Історики стверджують, що за часів гетьманату відбувалося економічне піднесення:

- налагоджено грошовий обіг, вдосконалено грошву систему,

відкрито кілька українських банків;

- засновано нові акціонерні компанії, біржі, відроджено

підприємства;

- відновився залізничний рух;

- відновлено приватну власність фабрики і заводи та шахти;

- відновлене поміщицьке землеволодіння.«Проект загальних

основ земельної реформи» передбачав наділення землею через

викуп «справжнім хліборобам»,які мали робочу худобу і

реманент. Більшість селян залишалися безземельними або

малоземельними.

- збільшується робочий день, заробітна плата встановлюється

підприємцями, забороняється діяльність профсоюзів і

спілок.

- створюється регулярна армія. Уряд видав закон про загальну

Військову повинність. Але план створення армії реалізований

не був, бо Німеччина боялася зміцнення армії.

· Успішною була діяльність уряду в культурній сфері:

- створено понад 150 українських гімназій;

- вийшли з друку кілька мільйонів примірників українських

підручників;

- відкрито 2 державних університети в Києві і Кам’янець –

Подільському;

- засновано мережу загальнокультурних закладів та установ:

Державний український архів, Національна галерея мистецтв,

Українська національна бібліотека, Український театр драми

та опери.

- у листопаді було відкрито Українську академію наук.

· Значними були успіхи у сфері зовнішньої політики:

- вона мала зносини з Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією, Голландією, Іспанією, Данією, Норвегією. Швецією та іншими державами.

4. Встановлення влади Директорії

 

Ø Липень –травень 1918 р. піднімається антигетьманська хвиля страйкового руху:

· страйк залізничників

· розгортається селянська боротьба на Київщині; Чернігівщині та на

Катеринославщині (понад 40 тис.)

· об’єдналися опозиційні партії у Національний Союз, 13 листопада 1918 р. створена була Директорія.

· проти гетьманату вели боротьбу більшовики 28 листопада 1918 з

ініціативи КПУ був створений Тимчасовий робітничо- селянський уряд.

14 листопада у грамоті «До всіх українських громадян»

П. Скоропадський заявив про федерацію з більшовицькою

Росією. Суверенність Української держави скасовується.

Ø 14 листопада Директорія розпочинає повстання проти гетьманату.

Ø 14 грудня 1918 р.Скоропадський зрікається влади.

У грудні 1918 р. за владу ведуть боротьбу більшовики при підтримці Росії. На півдні України розпочали інтервенцію війська Антанти, які підтримували білогвардійців в боротьбі за відновлення «єдиної і неподільної» Росії.

 

Причини падіння влади П.Скоропадського:

 

Орієнтація уряду гетьманату на великих землевласників, буржуазію та на німецький національний режим, позбавила підтримки його селянами, робітниками, інтелігенцією.

 

6. Внутрішня політика Директорії

Ø Директорія відновлює назву УНР.

Ø Проголосила, що виборче право в державі належить тільки трудящим;

Ø Після довгих спорів в якій формі організувати політичну владу (парламент, Рада, військова диктатура) в січні 1918 р. відбулися вибори до Трудового конгресу, який працював з 21- 29 січня 1919 р.

Виконавча влада зосереджується в Раді Міністрів.

Ø 22 січня 1919 р. відбулася злука УНР і ЗУНР.

 

 

Аграрна реформа

Директорія проголосила	Директорія здійснила
Ø Вилучення земель у поміщиків Ø Заходи з відновлення промисловості Ø Введення робітничого контролю на виробництві Ø Здійснення заходів з надання допомоги безробітнім	· Термін і порядок розподілу земель не визначені. · Землі іноземців розділу не підлягали · Прийнято рішення про компенсацію поміщикам за землю. · В умовах громадянської війни соціально-економічні реформи були відкладені. · Головне завдання – перемога у війні

6. Зовнішня політика Директорії

 

- Раднарком не визнав Директорію вищим органом влади в Україні. - При підтримці Радянській Росії у листопаді 1918 р. був створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд. В грудні 1918 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд звертається з маніфестом до українського народу і розпочинає боротьбу проти Директорії. - Переговори Директорії і Раднаркому скінчилися невдало. - 16 січня 1918 р. Директорія проголосила війну Радянській Росії.

 

Директорія і Антанта

 

Ø Наприкінці 1918 р. війська Антанти почали окупацію півдня України.

Ø Антанта погодилася визнати Директорію за умов виходу із УСДРП і уряду.

Ø Укладена угода про спільну боротьбу Антанти, білогвардійців і УНР проти більшовиків.

Ø УНР цікавила Антанту лише тією мірою, якою її можна використати в боротьбі з більшовиками.

Ø Після переговорів з Антантою влада в Директорії зосереджується в руках Петлюри.

Ø Встановлюється військова диктатура, яка призводить до посилення дезорганізації і розладу.

7. Боротьба Директорії з більшовиками за владу

 

v Наступ радянських військ в січні був успішним. 2- 5 січня більшовики вступили до Києва. Влада більшовиків установилася на Лівобережній Україні, півдні Україні. В січні-квітні і на частині Правобережжя України.

v Директорія відступила до Кам’янець-Подільського відбулося об’єднання армії Петлюри і Української галицької армії. Наступ об’єднаних військ в липні – серпні проти більшовиків не був успішним.

v В боротьбу більшовиків і УНР втручаються війська Денікіна, які почали наступ 3 червня 1919 і 30 серпня підійшли до Києва. Влада більшовиків була повалена.

v Денікін відмовився співробітничати з Петлюрою

v „Зимовий похід” армії УНР. Восени Директорія перейшла до партизанських форм боротьби. Взимку 1919 – 1920 рр. серпня УНР здійснює похід в тилу денікінців, а потім радянськими тилами.

Варшавський договір 1920р.

Намагаючись врятувати УНР Директорія підписує 21 квітня 1920р договір з Польщею.

Умови:

o Спільна боротьба проти більшовиків;

o Відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією.

o Польщі С.Петлюра віддавав західноукраїнські землі: Східну Галичину, Західну Волинь, Західне Полісся, Холмщину, Підляшшя.

8. Причини поразки української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр.

Ø Низький рівень національної свідомості українців. Очолила національну революцію українська інтелігенція. Але вона була малочисельною.

Ø Не було єдності серед самостійницьких сил. Одні з них виступали за збереження і розбудову незалежної української держави, другі – боролися за включення України як автономії до складу федеративної Росії. Об’єднане ідеєю самостійності, українське суспільство було розколото у питанні про політичний устрій української держави, про соціально-економічний лад.

Між національними силами почалася жорстока боротьба. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П. Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії.

Ø Жодна із самостійницьких сил не мала широкої підтримки серед робітників і селян, тому що не розв’язала соціально-економічних проблем, зокрема аграрної.

Ø Центральна Рада і Дерикторія і гетьманат намагалися здобути незалежність при допомозі інших держав.

Ø Несприятливі міжнародні обставини.

 

Історичне значення

□ Зріс рівень національної свідомості народу.

□ Отримали досвід державотворення. Створивши свою незалежну

державу і кілька років підтримуючи її існування, українці

продемонстрували своє нестримне прагнення до волі і

самостійності.

□ У широких верствах українського населення міцніли переконання,

що без власної держави неможливе поліпшення життя кожного

окремо і України вцілому.

Уроки боротьби українського народу за незалежність:

· необхідність єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення незалежності;

· досягнення незалежності неможливе без глибинних соціально-економічних реформ;

· неможливо досягнути поставлених цілей без армії;

· необхідність і важливість підготовки української еліти для творення українського держави;

· необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію.