1. Розкрийте суть національного відродження України.
2. Охарактеризуйте причини, що сприяли піднесенню національно-визвольного руху.
3. Які університети діяли на території України в ХІХ ст.?
4. В чому проявлялася культурницька діяльність української інтелігенції на початку ХІХ ст.?
5. Назвіть організації декабристів.
6. Які програмні документи Північного і Південного товариств? Хто їх автори?
7. Розкрийте зміст «Руської правди», «Конституції».
8. Як називалося товариство декабристів, яке діяло в Новоград-Волинському? Хто був керівником цього товариства?
9. Коли виникло Кирило-Мефодіївське товариство?
10. Які програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства?
11. За що боролися кирило-мефодіївці?
12. Назвіть громади, які діяли на території України.
13. Розкрийте суть концепції «громадівського соціалізму», яку розробив М.Драгоманов.
14. Визначте програмні цілі та проаналізуйте практичну діяльність громадівців.
15. Порівняйте бачення ролі і місця України в документах Кирило-Мефодіївського братства та декабристів.
16. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.
Завдання
1. Складіть таблицю гонінь на українство за таким зразком:
| № п/п | Рік прийняття заходу | Зміст заходу |
2. З написаної і опублікованої 1880 р. М.Драгомановим, М.Павликом, С.Подолинським програми журналу «Громада»:
Ми знаємо, як то тяжко боротися за письменне видавництво українською мовою, та ще й за кордоном нашої країни. Ми мусимо звертатися до народу, який немає державної (політичної самостійності), якого розірвано між двома великими царствами: Росією і Австро-Угорщиною, і якому через те зовсім не можна тепер проявити свою волю в своїх справах. До того ж ми, купка українських громадівців, відбита від своєї країни й без найменшої змоги приклади безпосередньо наші думки до праці серед народу…
Ці наші думки і бажання ось які:
В справах політичних ми бажаємо:
1. Рівного права для всякої особи, як чоловік і парубків, так і жінок і дівчат усякого походження.
2. Неодмінної волі слова, преси і науки, зборів і товариства.
3. Безперешкодної самоуправи (автономії) для кожної громади в її справах.
4. Повної самостійності для вольної спілки (федерації) громад на всій країні.
1. Що вам відомо про діячів, які написали й опублікували програму журнал «Громада»? Чому вони опинилися за межами України?
2. Чим ці діячі мотивують необхідність з закордону звернутися рідною мовою до всього українського народу з своєю програмою. Свої думки підтверджуйте висловлюваннями з документа.
3. Прокоментуйте програми положення документа.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 213-238, 255-263.
2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 117-123.
Т Е М А 8: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (1900-1914 рр.)
План
1. Активізація революційно-визвольної боротьби в Наддніпрянській Україні.
2. Виникнення партій.
3. Україна в роки революції 1905-1907 рр.
4. Столипінська аграрна реформа в Україні.
Ключові терміни та поняття:
Політична партія, буржуазно-демократична революція, конституційна монархія, імперія, Маніфест 17 жовтня, Державна дума, Українська думська громада, третьочервнева монархія, столипінська аграрна реформа, селянська община, хутір.
Опорний конспект
1. Активізація революційної, визвольної боротьби
· 1900 р. в Харкові виникла Революційна українська партія під
керівництвом Д.Антоновича, М.Русова. Програмний документ – «Самостійна Україна», автором якого був М.Міхновський:
* мета партії – незалежна Україна;
* спосіб досягнення мети – «боротьба кривава і безпощадна», «війна проводитиметься усіма засобами»;
* основні принципи боротьби – «Усі хто не за нас, ті проти нас», «Україна тільки для українців»;
* новий лідер національного руху – інтелігенція, яка служить своєму народові;
РУП розкололася і дала початок слідуючим партіям:
· Народній українській партії (НУП) на чолі з Міхновським. Виступала за незалежність України і за Україну тільки для українців;
· Українській соціал-демократичній спілці в 1904 р. під керівництвом М.Меленовського-Баска, О.Скорописа-Йолтуховського.
- Виражала інтереси усіх робітників України незалежно від їх національності;
- Вирішення національного питання неможливо без розв’язання соціально-економічних питань
У 1905 р. об’єдналася з меншовицькою фракцією РСДРП.
· Українській соціал-демократичний робітничій партії в 1905 р. під керівництвом В.Винниченка, С.Петлюри.
- Орієнтувалася на селян і робітників;
- Вимагали автономії України
- Розв’язання соціально-економічних проблем.
· У 1904 році виникають дві партії – Українська радикальна партія під керівництвом Б.Грінченка, С.Єфремова та Українська демократична партія під керівництвом Є.Чикаленка.
· В 1905 р. ці партії об’єднуються і утворюють Українську радикально-демократичну партію.
Виступали за:
- конституційну монархію;
- автономію України;
- проведення аграрної реформи.
Крім українських партій, на території України діяли загальноросійські партії:
· Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), яка поділилася на більшовиків і меншовиків. Визнавали керівну роль робітників і диктатуру пролетаріату.
· Партія соціалістів-революціонерів (есери). Соціально опора цієї партії – селянство.
· Конституційно-демократична партія (кадети). Виступали за конституційну монархію, за свободу культурницького розвитку для всіх національностей.
· Союз 17 жовтня (октябристи). Виступали за єдину неподільну Росію і збереження влади царя.
3. Україна в революції 1905-1907 рр.
Причини революції 1905-1907 рр.
Поштовхом
для початку революції
став
розстріл мирної демонстрації робітників Петербургу
9 січня 1905 р.
Основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні
Ø січень-березень 1905 р. – масовий страйкових рух в Україні;
Ø лютий-березень 1905 р. – в боротьбу втягується селянство. Перші виступи селян в Чернігівській, сумській губерніях;
Ø червень 1905 р. – повстання на броненосці «Потьомкін»;
Ø жовтень 1905 р. – загальний політичний страйк, який змусив піти царя Миколу ІІ на поступки і видати Маніфести 17 жовтня 1905 р., який проголошував громадянські свободи і вибори до Державної думи;
Ø листопад 1905 р. – виступ полку саперів в Києві на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П. Шмідтом;
Ø грудень 1905 р. – збройні повстання робітників і селян.
* В ході революції виникають Ради робітних, селянських депутатів в жовтні 1905 р. Протягом жовтня – грудня 1905 р. Ради виникли в 50 містах та селищах Російської імперії.
* Стали виникати профсоюзи. Наприкінці 1905 р. в Україні діяло 80 професійних об’єднань.
* Влітку 1905 р. виникають місцеві організації Всеукраїнської селянської спілки. В українських землях було створено 120 селянських і волосних організацій спілки.
Досягнення українського національного руху
 |
Революція 1905-1907 рр. зазнала поразки. З 1907 по 1910 рр. тривав період реакції. З метою координації діяльності українських сил, в 1908 р. був створений міжпартійний політичний блок – товариство українських поступовців (ТУП).
4. Столипінська аграрна реформа
У Росії з 1906 по 1911 рр. з ініціативи П.Столипіна здійснювалася агарна реформа.
Причини аграрної реформи:
® відставання в економічному розвитку від розвинених країн;
® загроза нового революційного вибуху.
Наслідки реформи:
Ø розвиток капіталістичних відносин:
· купівля-продаж землі;
· розвиток конкуренції;
· дешева робоча сила.
Ø утворилося 440 тис. хуторів, що становило 14% селянських дворів;
Ø посилилося розшарування на селі. Малоземельні, бідні селяни змушені були продавати свої наділи і перетворюватися на найману робочу силу;
Ø зросли валовий збір зерна, товарність сільського господарства.
Реформа не вирішила:
Ø створення міцної соціальної бази на селі в особі куркульства. На хутори вийшло лише 14% селянських дворів;
Ø ліквідації поміщицького землеволодіння, хоча відбувалася спроба перерозподілу поміщицьких земель шляхом купівля-продажу через селянський банк;
Ø переселенська політика зазнала краху. 68,5% переселенців повернулася додому.
