Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ нормуванн€ прац≥ на п≥дприЇмств≥. ¬иди норм прац≥




ѕри зд≥йсненн≥ плануванн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства необх≥дно обчислити потребу в основних виробничих ресурсах дл€ виконанн€ плановоњ виробничоњ програми. ƒл€ цього, у свою чергу, потр≥бно знати ск≥льки витрачаЇтьс€ кожного виду ресурс≥в (матер≥ал≥в, робочого часу, часу роботи устаткуванн€ тощо) в розрахунку на одиницю продукц≥њ того чи ≥ншого виду, тобто провести нормуванн€ витрат ресурс≥в.

ќсновною метою нормуванн€ Ї встановленн€ обгрунтованих обс€г≥в витрат р≥зних вид≥в ресурс≥в в розрахунку на одиницю певного виду продукц≥њ. ѕри цьому необх≥дно виходити з ≥снуючого р≥вн€ технолог≥њ та рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥.

ƒо основних показник≥в нормуванн€ трудового процесу в≥днос€тьс€:

1. Ќорма часу Ц к≥льк≥сть часу, необх≥дна дл€ виготовленн€ одиниц≥ певноњ продукц≥њ при рац≥ональн≥й орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ на даному п≥дприЇмств≥.

2. Ќорма вироб≥тку Ц к≥льк≥сть продукц≥њ, €ка повинна бути виготовлена одним роб≥тником за одиницю часу. Ќорма вироб≥ткуЇ обернено пропорц≥йною до норми часу.

Ќаприклад, дл€ виготовленн€ одного виробу роб≥тнику потр≥бно 0,5 години, тобто норма часу становить 0,5 нормо-годин. “од≥ норма вироб≥тку дор≥внюЇ 1: 0,5 = 2 вироби у годину.

3. Ќорма чисельност≥ Ц це необх≥дна дл€ виконанн€ певноњ роботи чисельн≥сть персоналу.

4. Ќорма обслуговуванн€ Ц це встановлена к≥льк≥сть одиниць обладнанн€ (робочих м≥сць, квадратних метр≥в площ≥), €ка обслуговуЇтьс€ одним роб≥тником або бригадою прот€гом зм≥ни.

ќдним з основних метод≥в нормуванн€ прац≥ Ї хрономентраж. ¬≥н пол€гаЇ у тому, що робитьс€ дек≥лька спостережень за виготовленн€м певного продукту ≥ ф≥ксуЇтьс€ ск≥льки фактично витрачено робочого часу на виготовленн€ одиниц≥ продукц≥њ у кожному спостереженн≥. як правило, витрачений час за р≥зними спостереженн€ми не Ї однаковим. “од≥ потр≥бно визначити ст≥йк≥сть хронор€ду, тобто р€ду зам≥р≥в витраченого часу. « ц≥Їю метою використовуЇтьс€ коеф≥ц≥Їнт ст≥йкост≥ хронор€ду, €кий визначаЇтьс€ €к в≥дношенн€ максимального часу на виконанн€ операц≥њ до м≥н≥мального. ‘актичне значенн€ коеф≥ц≥Їнта ст≥йкост≥ пор≥внюЇтьс€ з нормативним ≥, €кщо воно не перевищуЇ нормативне значенн€, то р€д вважаЇтьс€ ст≥йким ≥ тод≥ за середньою арифметичною рахують норму часу. ј €кщо р€д ви€витьс€ нест≥йким, то в≥дкидають найб≥льше або найменше його значенн€ ≥ знову обчислюють коеф≥ц≥Їнт ст≥йкост≥; €кщо ж р€д знову ви€витьс€ нест≥йким, то необх≥дно проводити повторну сер≥ю спостережень.

—л≥д зазначити, що м≥ж зм≥ною норми часу та зм≥ною норми вироб≥тку ≥снуЇ певний взаЇмозвТ€зок.

Ќехай Ќво, Ќчо Ц початков≥ значенн€ в≥дпов≥дно норми часу та норми вироб≥тку;

Ќв1, Ќч1 Ц зм≥нен≥, нов≥ значенн€ норми вироб≥тку та норми часу.

Ќехай норма вироб≥тку (Ќвир) зб≥льшуЇтьс€ на α %, тод≥

Ќв1=Ќво× () = Ќво × (100 + α) /100,

а нове значенн€ норми часу:

Ќч1 =

тод≥ норма часу зменшитьс€ на:

.(6.10)

Ќехай норма часу (Ќч) зменшуЇтьс€ на b %. “ак €к м≥ж нормою вироб≥тку ≥ нормою часу Ї взаЇмооднозначна в≥дпов≥дн≥сть, то норма вироб≥тку при цьому зб≥льшитьс€ на в≥дсотки, €к≥ можна визначити з р≥вн€нн€:

b = (α × 100) / (100 + α),

тобто,

α = (b × 100)/ (100 - b), % (6.11)

ќтже, €кщо норма вироб≥тку зб≥льшуЇтьс€ на α %, то норма часу зменшуЇтьс€ на (α × 100) / (100+ α), %. якщо ж норма часузменшуЇтьс€ на b %, то норма вироб≥тку зростаЇ на (b × 100)/ (100 Ц b), %

ѕлануванн€ чисельност≥ промислово-виробничого персоналу п≥дприЇмства

Ќорми вироб≥тку та норми часу не Ї сталими величинами. ¬насл≥док зм≥ни технолог≥й, п≥двищенн€ майстерност≥ роб≥тник≥в ц≥ норми треба час в≥д часу перегл€дати. “ак €к цей перегл€д може в≥дставати в≥д фактичних зм≥н вводитьс€ коеф≥ц≥Їнт виконанн€ норм вироб≥тку ( вн) - в≥дношенн€ к≥лькост≥ годин на виготовленн€ продукц≥њ за нормами до к≥лькост≥ годин витрачених фактично (або за планом).

ќкр≥м того, дл€ розрахунку плановоњ р≥чноњ чисельност≥ роб≥тник≥в потр≥бно знати д≥йсний р≥чний фонд робочого часу в розрахунку на одного роб≥тника. ƒл€ цього:

1. ¬≥д календарного фонду робочого часу (к≥лькост≥ дн≥в у роц≥) в≥дн≥мають к≥льк≥сть вих≥дних ≥ св€ткових дн≥в ≥ отримують ном≥нальний фонд робочого часу в дн€х.

2. ¬≥д ном≥нального фонду робочого часу в≥дн≥мають к≥льк≥сть дн≥в в≥дпусток на одного роб≥тника, к≥льк≥сть дн≥в його перебуванн€ на л≥карн€ному прот€гом року, невиходи на роботу з поважних причин тощо та отримуЇтьс€ реальний фонд робочого часу одного роб≥тника за р≥к в дн€х.

3. –еальний фонд робочого часу множать на тривал≥сть одн≥Їњ зм≥ни (в годинах) ≥ отримують д≥йсний фонд робочого часу роб≥тника за р≥к в годинах.

якщо чисельн≥сть роб≥тник≥в рахуЇтьс€ за одним окремим видом продукц≥њ, то планова чисельн≥сть роб≥тник≥в визначаЇтьс€ за формулою:

, (6.12)

де N - к≥льк≥сть продукц≥њ у натуральних одиниц€х на плановий р≥к;

р - д≥йсний фонд робочого часу одного роб≥тника за р≥к (годин);

Ќв - норма вироб≥тку за даною продукц≥Їю за годину;

 вн - коеф≥ц≥Їнт виконанн€ норм вироб≥тку у частках одиниц≥.

якщо п≥дприЇмство виготовл€Ї р≥зн≥ види продукц≥њ ≥ планова чисельн≥сть роб≥тник≥в обчислюЇтьс€ в≥дразу на усю виробничу програму, то вона визначаЇтьс€ за формулою:

, (6.13)

де Q≥ - натуральний плановий р≥чний обс€г виготовленн€ -того виду продукц≥њ;

Ќч - норма часу за ≥- тим видом продукц≥њ;

n - к≥льк≥сть вид≥в продукц≥њ, €ку виготовл€Ї п≥дприЇмство.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 358 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1906 - | 1804 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.