Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та види ринк≥в. ¬становленн€ р≥вноваги на товарному ринку.




—учасна ринкова економ≥ка становить вин€тково складний господарський орган≥зм, €кий складаЇтьс€ з величезноњ к≥лькост≥ виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових, ≥нституц≥ональних та ≥нформац≥йних структур, що взаЇмод≥ють в економ≥чному простор≥ на основ≥ розгалуженоњ системи правових норм б≥знесу ≥ об'Їднуютьс€ в Їдине пон€тт€ Ч ринок.

–инок забезпечуЇ звТ€зок м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м, пропорц≥йн≥сть процесу в≥дтворенн€, його ц≥л≥сн≥сть. “ут в≥дбуваЇтьс€ сусп≥льне визнанн€ створеного продукту, сусп≥льного характеру прац≥, що вт≥люЇтьс€ в ньому. Ѕудь-€ка споживна варт≥сть починаЇ служити люд€м лише п≥сл€ њњ реал≥зац≥њ, а прац€, витрачена на виробництво товару, стаЇ сусп≥льно необх≥дною. ¬≥дбуваЇтьс€ це завд€ки дос€гненню р≥вноваги м≥ж попитом та пропозиц≥Їю. Ќа ринку к≥льк≥сть товар≥в, €ку хочуть купити покупц≥, маЇ в≥дпов≥дати к≥лькост≥ товар≥в, €ку хочуть продати продавц≥. ¬ такому випадку ц≥ни встановлюютьс€ на р≥вн≥ попиту ≥ пропозиц≥њ, що й веде до р≥вноваги. ќтже, ц≥на р≥вноваги Ц цец≥на, за €коњ пропозиц≥€ в≥дпов≥даЇ попиту.

–≥вновага ринкових ц≥н забезпечуЇ збалансован≥сть м≥ж р≥зними галуз€ми виробництва, виробничою ≥ невиробничою сферами, м≥ж сумою вартостей ≥ ц≥н товар≥в, м≥ж платоспроможним попитом ≥ пропозиц≥Їю.

якщо ж р≥вноваги м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю немаЇ, то ринок через такий його ≥нструмент, €к ц≥на, впливаЇ ≥ на виробництво. Ќедостатн€ к≥льк≥сть €кихось споживних вартостей на ринку призводить до п≥двищенн€ на них ц≥н ≥ навпаки. ÷е, в свою чергу, впливаЇ на виробництво: зумовлюЇ його розширенн€ або зменшенн€. ќтже, економ≥ка, що функц≥онуЇ в ринкових умовах, розвиваЇтьс€ за ринковими законами: вартост≥, попиту ≥ пропозиц≥њ, середнього прибутку та ≥н.

—утн≥сть ринкових звТ€зк≥в нев≥дд≥льна в≥д свободи п≥дприЇмництва ≥ конкуренц≥њ. √оловним ≥нтересом п≥дприЇмц€ Ї зб≥льшенн€ прибутку. ј це означаЇ, що в ринкових умовах в≥дбуваЇтьс€ протид≥€ ≥нтерес≥в €к р≥зних п≥дприЇмц≥в м≥ж собою, так ≥ п≥дприЇмц≥в ≥ прац≥вник≥в, зайн€тих виробничою д≥€льн≥стю.

ƒобров≥льний обм≥н м≥ж виробниками, покупц€ми, роб≥тниками ≥ власниками ≥нших фактор≥в виробництва на основ≥ ц≥н в≥дображаЇ сутн≥сть ринковоњ економ≥ки.

«агальне визначенн€ ринку, зг≥дно з ѕ. —амуельсоном, звучить так: ринок Ч це упор€дкована структура, за допомогою €коњ взаЇмод≥ють продавц≥ й покупц≥ товару, щоб визначити його ц≥ну ≥ к≥льк≥сть.

” цьому визначенн≥ ≥стотними Ї взаЇмод≥€ продавц≥в ≥ покупц≥в за допомогою певноњ упор€дкованоњ системи сп≥лкуванн€ й визначенн€ ц≥ни ≥ к≥лькост≥ товар≥в через таку взаЇмод≥ю.

—учасний ринок €к високорозвинений продукт цив≥л≥зац≥њ докор≥нно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ринку епохи в≥льноњ конкуренц≥њ. ƒл€ нього характерн≥ гарантований збут значноњ к≥лькост≥ товар≥в, соц≥альний захист непрацездатного ≥ малозабезпеченого населенн€, регулюванн€ ф≥нансовоњ, грошовоњ, кредитноњ та ц≥новоњ пол≥тики з боку держави, висок≥ орган≥зован≥сть та виконавча дисципл≥на.

ќтже, ринок Ї складним утворенн€м, що €вл€Ї собою, з одного боку, сферу обм≥ну, сукупн≥сть процес≥в куп≥вл≥-продажу, €к≥ зд≥йснюють збалансуванн€ за рахунок ц≥н, а з ≥ншого Ц забезпечуЇ звТ€зок м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м, безперервн≥сть процесу в≥дтворенн€, його ц≥л≥сн≥сть. ѕобудувати сучасний ринок означаЇ: привести в д≥ю економ≥чн≥ ≥нтереси людей, стимули виробництва, прискорити економ≥чне зростанн€, вивести крањну на р≥вень на р≥вень сучасних дос€гнень науково-техн≥чного та культурного розвитку.

—усп≥льне в≥дтворенн€ забезпечуЇтьс€ системою вид≥в ринк≥в.

ƒосл≥дженн€ структуризац≥њ ринк≥в дозвол€Ї вид≥лити основн≥ види

ринк≥в:

1. –инки товар≥в та послуг. ¬ цю групу включаютьс€ наступн≥ ринки:

Х товар≥в споживчого призначенн€ (продовольч≥ та непродовольч≥

товари);

Х послуг (побутов≥, транспортн≥, комунальн≥);

Х житла та буд≥вель невиробничого призначенн€.

2. –инки фактор≥в виробництва. ƒо њх складу вход€ть:

Х ринок нерухомост≥;

Х знар€дь прац≥;

Х сировини та матер≥ал≥в;

Х енергетичних ресурс≥в;

Х корисних копалин.

3. ‘≥нансов≥ ринки:

Х ринок кап≥тал≥в (≥нвестиц≥йн≥ ринки);

Х кредитний ринок;

Х ринок ц≥нних папер≥в;

Х валютно-грошовий ринок.

¬становленн€ р≥вноваги на товарному ринку.

ѕ≥дприЇмства Ч це д≥лов≥ господарськ≥ одиниц≥, ф≥рми, торг≥вл€, транспорт, ус≥ орган≥зац≥йн≥ форми кап≥талу, що виробл€ють товари й послуги. ѓх д≥€льн≥сть пол€гаЇ у придбанн≥ чинник≥в виробництва, продажу виробленоњ продукц≥њ та послуг, в≥дтворенн≥ виробничоњ бази. ” своњй д≥€льност≥ п≥дприЇмства керуютьс€ ринковою ц≥ною. « урахуванн€м ц≥ни вони прогнозують шанси своњх вироб≥в ≥ послуг на ринку й розраховують можлив≥ доходи.

ќтже, видами економ≥чноњ активност≥ п≥дприЇмств Ї: формуванн€ попиту на чинники виробництва на ринку ресурс≥в; формуванн€ сукупноњ пропозиц≥њ товар≥в ≥ послуг на товарному ринку; сплата податк≥в до державного бюджету; формуванн€ попиту на кредити на ф≥нансовому ринку; формуванн€ ≥нвестиц≥йного попиту на товарному ринку. ѕ≥дприЇмства, на в≥дм≥ну в≥д домашн≥х господарств, витрачають б≥льше, н≥ж одержують у вигл€д≥ виручки в≥д реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг. ÷е в≥дбуваЇтьс€, тому що вони можуть брати кредити на ф≥нансовому ринку ≥ перетворювати њх в ≥нвестиц≥њ.

“оварний ринок представлений сукупним товаром ≥ сукупними послугами. Ќа товарному ринку формуютьс€ сукупний попит ≥ сукупна пропозиц≥€; визначаЇтьс€ р≥вновага, €ка може бути дос€гнута в умовах р≥зних р≥вн≥в економ≥чноњ активност≥; зд≥йснюютьс€ структурн≥ зрушенн€, €к≥ впливають на р≥вень ефективност≥ функц≥онуванн€ вс≥Їњ економ≥чноњ системи; розгортаютьс€ конкурентна боротьба або процеси монопол≥зац≥њ.

¬с≥ товари й послуги розгл€даютьс€ €к: засоби виробництва (≥нвестиц≥йн≥ товари), попит ≥ пропозиц≥ю €ких формують п≥дприЇмства; споживч≥ товари ≥ послуги, попит на €к≥ формують домашн≥ господарства, а пропозиц≥ю Ч п≥дприЇмства або держава (у вигл€д≥ послуг бюджетних орган≥зац≥й та установ); товари ≥ послуги у вигл€д≥ державного замовленн€, попит на €к≥ формуЇ держава, а пропозиц≥ю Ч п≥дприЇмства. ” звТ€зку з тим, що вс≥ товари й послуги на товарному ринку виступають €к сукупний товар, то важливим ≥ндикатором стану товарного ринку Ї р≥вень ≥ динам≥ка валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ).  р≥м того, на товарному ринку зникаЇ пон€тт€ ц≥ни кожного окремого товару або послуги. ќбТЇктом вивченн€ Ї загальний р≥вень ц≥н та його зм≥на, €ка характеризуЇтьс€ дефл€тором ¬¬ѕ. (ѕухтаЇвич √.ќ. јнал≥з державноњ економ≥ки).

 

 

‘” Ќ ÷≤ѓ ѕќѕ»“”, ѕ–ќѕќ«»÷≤ѓ, –»Ќ ќ¬ј –≤¬≤Ќќ¬ј√ј,  ќ≈‘≤÷≤™Ќ“ ≈Ћј—“»„Ќќ—“≤

–инок характеризують так≥ основн≥ категор≥њ €к попит (описуЇ повед≥нку покупц≥в на ринку), пропозиц≥€ (описуЇ повед≥нку продавц≥в товар≥в ≥ послуг) та ц≥на (результат взаЇмод≥њ продавц≥в ≥ покупц≥в).

ѕопит Ї формою вираженн€ потреб, представлених на ринку ≥ забезпечених грошовими засобами. ‘ормуЇтьс€ попит двома складовими, а саме: ц≥ною та к≥льк≥стю товару чи послуги, €ку бажають придбати покупц≥. «г≥дно закону попиту м≥ж ц≥ною ≥ обс€гом попиту (к≥льк≥сть товару €ку покупц≥ бажають ≥ можуть придбати за де€кий час при певному значенн≥ ц≥ни) ≥снуЇ обернений звТ€зок.

‘ункц≥€ попиту описуЇтьс€ таким математичним виразом:

QD = f (P).

ƒл€ проведенн€ анал≥зу часто використовуЇтьс€ функц≥€ ц≥ни попиту, €ка встановлюЇ залежн≥сть ц≥ни товару в≥д обс€гу попиту на нього

P = f (QD).

√раф≥чно функц≥€ попиту в≥дображаЇтьс€ кривою попиту, €ка Ї спадною ≥, €к правило, нел≥н≥йною (рис 5.2).

–ис. 5.2. «м≥ни обс€гу попиту при зм≥н≥ ц≥ни –ис. 5.3. ¬плив нец≥нових детерм≥нант. «м≥ни у попит≥

Ћ≥н≥йна функц≥€ попиту описуЇтьс€ р≥вн€нн€м

QD = a Ц b × P.

«м≥ни ц≥ни спричин€ють зм≥ни в обс€з≥ попиту, що граф≥чно в≥дпов≥даЇ руху м≥ж точками вздовж кривоњ попиту.

Ќец≥нов≥ чинники спричин€ють зм≥ни у попит≥, тобто зм≥нюють всю множину сп≥вв≥дношень ц≥н ≥ обс€г≥в, що граф≥чно в≥дпов≥даЇ зм≥щенню вс≥Їњ кривоњ попиту (рис 5.3). ƒо нец≥нових чинник≥в попиту можна в≥днести смаки та уподобанн€ споживач≥в, њх доходи, к≥льк≥сть покупц≥в на ринку, ц≥ни спор≥днених товар≥в, прогнози споживач≥в щодо зм≥н ц≥н та доход≥в у майбутньому.

ѕропозиц≥€ Ц це к≥льк≥сть товар≥в, €ка перебуваЇ на ринку або може бути доставлена на ринок. ѕропозиц≥€ Ц це множина сп≥вв≥дношень ц≥н ≥ в≥дпов≥дних к≥лькостей товару. «г≥дно закону пропозиц≥њ м≥ж ц≥ною та обс€гом пропозиц≥њ ≥снуЇ пр€мий зв'€зок.

«акон пропозиц≥њ описуЇ функц≥€ пропозиц≥њ

QS = f (P).

ƒл€ проведенн€ анал≥зу використовуЇтьс€ також функц≥€ ц≥ни пропозиц≥њ, €ка встановлюЇ залежн≥сть ц≥ни товару в≥д пропонованого його обс€гу

P = f (QS).

‘ункц≥€ пропозиц≥њ граф≥чно в≥дображаЇтьс€ кривою пропозиц≥њ, €ка, €к правило, Ї висх≥дною та нел≥н≥йною (рис 5.4).

–ис. 5.4. «м≥ни обс€гу пропонуванн€ при зм≥н≥ ц≥ни –ис. 5.5. ¬плив нец≥нових детерм≥нант. «м≥ни у попит≥

Ћ≥н≥йна функц≥€ пропозиц≥њ описуЇтьс€ р≥вн€нн€м

QS = Ц с + d × P.

«м≥ни ц≥ни спричин€ють зм≥ни в обс€з≥ пропозиц≥њ, що граф≥чно в≥дпов≥даЇ руху м≥ж точками вздовж кривоњ пропозиц≥њ. Ќец≥нов≥ чинники (технолог≥€ виробництва, к≥льк≥сть продавц≥в на ринку, податки та субсид≥њ, зм≥ни ц≥н ≥нших товар≥в, прогнози щодо зм≥ни ц≥н у майбутньому.

÷≥ни ресурс≥в чин€ть вплив на пропонуванн€ через витрати виробництва. «ниженн€ ц≥н ресурс≥в дозвол€Ї виробл€ти б≥льше продукц≥њ. Ќаприклад, €кщо ц≥ни енергонос≥њв або матер≥ал≥в зниз€тьс€, ф≥рма за ≥нших р≥вних умов зможе закупити б≥льше ресурс≥в ≥ виробити б≥льше продукц≥њ.  рива пропонуванн€ зм≥ститьс€ праворуч.

Ѕ≥льш досконал≥ технолог≥њ виробництва дозвол€ють ф≥рм≥ виробл€ти б≥льше з тими ж самим ресурсами.  рива пропонуванн€ зрушитьс€ праворуч. «б≥льшенн€ числа продавц≥в на ринку призводить до зростанн€ пропонуванн€, крива пропонуванн€ зм≥щуЇтьс€ праворуч, ≥ навпаки, зменшенн€ числа продавц≥в зм≥стить криву пропонуванн€ л≥воруч.

ѕодатки скорочують пропонуванн€, €кщо розгл€даютьс€ виробниками €к зб≥льшенн€ витрат виробництва. —убсид≥њ, навпаки, покривають частину витрат виробника, внасл≥док чого пропонуванн€ зростаЇ. ѕодатки зрушують криву пропонуванн€ л≥воруч, дотац≥њ Ц праворуч.

«м≥ни ц≥н ≥нших товар≥в чин€ть вплив на пропонуванн€ через зм≥ни у структур≥ виробництва. ¬ оч≥куванн≥ зм≥ни ц≥н повед≥нка продавц≥в Ї пр€мо протилежною повед≥нц≥ споживач≥в. якщо виробники оч≥кують зростанн€ ц≥н у майбутньому, вони вже сьогодн≥ скорот€ть пропонуванн€, розраховуючи продати св≥й товар згодом дорожче.  рива пропонуванн€ зм≥ститьс€ л≥воруч.

¬заЇмод≥€ попиту ≥ пропозиц≥њ визначаЇ ринкову р≥вновагу Ц стан ринку, при €кому обс€ги попиту та пропозиц≥њ зб≥гаютьс€. –≥вновага окремого ринку певного товару називаЇтьс€ частковою р≥вновагою ≥ встановлюЇтьс€ за умови

QS = QD

Ќа граф≥ку Ц це точка перетину кривих попиту та пропозиц≥њ.

–ис. 5.6. –инкова р≥вновага

–инок не завжди перебуваЇ в стан≥ р≥вноваги, але завжди ≥снуЇ тенденц≥€ до вир≥внюванн€ обс€г≥в попиту ≥ пропонуванн€. якщо ц≥на в≥дхил€Їтьс€ вгору в≥д р≥вноважноњ, зТ€вл€Їтьс€ надлишок товар≥в у продавц≥в, загостренн€ конкуренц≥њ змушуЇ њх знижувати р≥вень ц≥ни до р≥вноважного, а €кщо ц≥на опустилась нижче за р≥вноважну, то виникаЇ деф≥цит товар≥в ≥, користуючись конкуренц≥Їю серед покупц≥в, продавц≥ п≥дн≥мають ц≥ну (рис. 5.7). ќтже, зм≥на ц≥ни повертаЇ ринок до попередньоњ р≥вноваги. “очка р≥вноваги Ї ст≥йкою, а коливанн€ ц≥ни в≥д≥граЇ роль механ≥зму саморегулюванн€ ринковоњ системи.

–ис. 5.7. ¬≥дхиленн€ в≥д р≥вноважноњ

–ис. 5.8. «м≥на р≥вноваги при зм≥н≥ попиту та пропонуванн€

јле р≥вновага може зм≥нитис€ п≥д впливом будь-€коњ з нец≥нових детерм≥нант. “очка р≥вноваги перем≥щуЇтьс€ в нове положенн€ ≥ не повертаЇтьс€ назад, ринкова система набуваЇ новоњ р≥вноваги з ≥ншими параметрами р≥вноважних ц≥н ≥ обс€гу (рис.5.8). якщо на ринку за ≥нших р≥вних умов зростаЇ (скорочуЇтьс€) лише попит, то р≥вноважна ц≥на ≥ р≥вноважний обс€г продукц≥њ зростуть (скорот€тьс€); €кщо зростаЇ (скорочуЇтьс€) лише пропонуванн€, то р≥вноважна ц≥на зменшитьс€ (зб≥льшитьс€), а р≥вноважний обс€г зросте (скоротитьс€), якщо одночасно зростають (скорочуютьс€) ≥ попит, ≥ пропонуванн€, р≥вноважний обс€г продукц≥њ зросте (скоротитьс€), але вплив на р≥вноважну ц≥ну Ї невизначеним, в≥н залежить в≥д ступен€ взаЇмних зм≥н попиту та пропонуванн€. –≥вноважна ц≥на зменшитьс€, €кщо попит зросте в менш≥й м≥р≥, н≥ж пропонуванн€, ≥ зросте, €кщо попит зростаЇ в б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж пропонуванн€.

«м≥ни параметр≥в ринковоњ р≥вноваги також можуть в≥дбуватись в результат≥ втручанн€ держави, коли вона встановлюЇ податок на виробник≥в або надаЇ њм субсид≥ю. ¬иробники розгл€дають податки €к зб≥льшенн€ витрат виробництва, що за ≥нших р≥вних умов означаЇ скороченн€ пропонуванн€, крива пропонуванн€ зм≥щуЇтьс€ л≥воруч. «м≥щенн€ кривоњ пропонуванн€ залежить не т≥льки в≥д величини податку, але й в≥д способу його ст€гненн€.

ѕодаток може ст€гуватись €к певна сума з одиниц≥ товару або €к в≥дсоток до ц≥ни товару. ” випадку встановленн€ податку з одиниц≥ товару на виробник≥в крива пропонуванн€ зм≥щуЇтьс€ паралельно до початковоњ на величину податку по вертикал≥, точка р≥вноваги зм≥щуЇтьс€ з до (рис. 5.9).

–ис. 5.9. ¬плив податку €к суми з одиниц≥ товару на р≥вновагу ринку

” точц≥ новоњ р≥вноваги ц≥на пропонуванн€ PS, €ка визначаЇ виторг продавц≥в, в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д р≥вноважноњ Ц ц≥ни попиту, за €кою купують товар покупц≥, на величину податку: PD=PS+“.

«а р≥вн€нн€м р≥вноваги: аЦbЈ(PS+“) = Ц c+dЈPS можна знайти ц≥ну пропонуванн€ PS, а пот≥м Ц нов≥ ц≥ну р≥вноваги та р≥вноважний обс€г.

ѕлоща пр€мокутника PSPDE1A визначаЇ суму податкових надходжень. ѕараметри новоњ р≥вноваги п≥сл€ введенн€ податку також можуть бути визначен≥ шл€хом корекц≥њ р≥вн€нн€ пропонуванн€: QsT = - c + d(P Ц T)

« встановленн€м в≥дсоткового податку крива пропонуванн€ також зм≥щуЇтьс€ л≥воруч, але не паралельно до попередньоњ. ” цьому випадку зм≥нюЇтьс€ ≥ точка перетину кривоњ пропонуванн€ з в≥дпов≥дною в≥ссю, ≥ кут њњ нахилу, оск≥льки маЇ м≥сце непропорц≥йне зростанн€ р≥вн≥в ц≥н дл€ р≥зних обс€г≥в пропонуванн€ (рис.5.10).

–ис. 5.10. ¬плив в≥дсоткового податку на р≥вновагу ринку

як ≥ у випадку податку €к суми з одиниц≥ товару, ц≥на пропонуванн€ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ц≥ни попиту, але сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ними ≥нше: PD=(1+t)ЈPS, де t Ц ставка податку. « врахуванн€м ставки податку р≥вн€нн€ кривоњ пропонуванн€ матиме вигл€д: QsT = - c + d(1 Ц t) P

 

≈ластичн≥сть Ц це м≥ра чутливост≥ функц≥онально повТ€заних величин. ¬она визначаЇтьс€ €к сп≥вв≥дношенн€ процентних зм≥н залежноњ ≥ незалежноњ зм≥нних.
” м≥кроеконом≥ц≥ застосовуЇтьс€ багато р≥зних показник≥в еластичност≥ в залежност≥ в≥д чинник≥в, що викликають зм≥ну досл≥джуваного €вища Ц попиту, пропонуванн€ чи виробництва. —тосовно попиту розр≥зн€ють наступн≥ види еластичност≥:

− еластичн≥сть попиту за ц≥ною;

− перехресну еластичн≥сть попиту;

− еластичн≥сть попиту за доходом.

≈ластичн≥сть попиту за ц≥ною Ц це процентна зм≥на обс€гу попиту, спричинена однопроцентною зм≥ною ц≥ни даного товару:

Ed= %ΔÕ/%Δ–

Ќаприклад, €кщо п≥двищенн€ ц≥ни на взутт€ на 20% викликало зменшенн€ обс€гу попиту на 5%, то ц≥нова еластичн≥сть попиту на взутт€ становить:

Ed= -0,05/0,2= -0,25

–ис. 5.11. ≈ластичн≥сть попиту за ц≥ною –ис. 5.12. јбсолютно еластичний та нееластичний попит

ѕопит еластичний, €кщо |Ed|>1, тобто при зм≥н≥ ц≥ни на 1%, обс€г попиту зм≥нюЇтьс€ б≥льше,н≥ж на 1%.

ѕопит нееластичний, коли |Ed|<1,(при зм≥н≥ ц≥ни на 1%, обс€г попиту зм≥нюЇтьс€ менше,н≥ж на 1%).

ѕопит з одиничною еластичн≥стю, коли |Ed|=1, (1% зм≥ни ц≥ни = 1% зм≥ни обс€гу попиту).

јбсолютно еластичний попит маЇ м≥сце, коли |Ed|→∞, ≥ означаЇ, що споживач≥ купують товар у необмежен≥й к≥лькост≥, але лише за одн≥Їю ц≥ною.

јбсолютно нееластичний попит маЇ м≥сце, коли |Ed|=0, ≥ означаЇ, що покупц≥ зовс≥м нечутлив≥ до зм≥ни ц≥ни, незалежно в≥д њњ р≥вн€ попит предТ€вл€Їтьс€ на одну й ту саму к≥льк≥сть товару.  рива попиту маЇ вигл€д вертикальноњ л≥н≥њ.(рис. 3.2.)

ѕерехресна еластичн≥сть попиту Ц це процентна зм≥на обс€гу попиту на один товар при зм≥н≥ на 1% ц≥ни ≥ншого товару:

ƒл€ взаЇмозам≥нних (субститут≥в) товар≥в Exy>0, тому що при зростанн≥ ц≥ни одного товару обс€г йогопродажу зменшуЇтьс€, а попит на товар-зам≥нник зростаЇ.

ƒл€ взаЇмнодоповнюючих - Exy<0, оск≥льки зростанн€ ц≥ни одного товару призводить до зменшенн€ обс€гу попиту ≥ на цей товар, ≥ на товарЦдоповнювач.

” випадку, коли два товари Ї незалежними у споживанн≥, перехресна еластичн≥сть попиту р≥вна нулю (Exy=0).

≈ластичн≥сть попиту за доходом Ц це зм≥на обс€гу попиту, викликана однопроцентною зм≥ною доходу:

–ис. 5.13. (без назви)

ƒл€ нормальних благ - EI>0, дл€ нижчих Ц EI<0, дл€ нейтральних Ц EI=0.

ѕредмети розкош≥ мають еластичн≥сть попиту за доходом б≥льшу за одиницю (EI>1), предмети першоњ необх≥дност≥ - меншу за одиницю (EI<1).

≈ластичн≥сть пропозиц≥њ Ц це чутлив≥сть продавц≥в до зм≥ни ц≥ни на продукц≥ю.

÷≥нова еластичн≥сть пропонуванн€ Ц це процентна зм≥на обс€гу пропозиц≥њ, спричинена 1% зм≥ною ц≥ни товару:

ƒл€ пропозиц≥њ розр≥зн€ють к≥лька вид≥в еластичност≥: еластична пропозиц≥€ (Es>1), нееластична (Es<1), з одиничною еластичн≥стю (Es=1). јбсолютно нееластичне пропонуванн€ означаЇ, що обс€г пропозиц≥њ не реагуЇ на зм≥ни ц≥ни.  рива пропозиц≥њ при цьому Ї вертикальною пр€мою, Es=0. јбсолютно еластична пропозиц≥€ маЇ м≥сце, коли пропозиц≥€ зовс≥м в≥дсутн€, доки ц≥на не дос€гне €когось р≥вн€, за €кого продавц≥ готов≥ продати будь-€ку к≥льк≥сть продукц≥њ. ¬ цьому випадку крива Ї горизонтальною л≥н≥Їю, а р≥ст.

ќсновним фактором еластичност≥ пропозиц≥њ Ї фактор часу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 617 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2048 - | 1843 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.