Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќапр€ми асортиментноњ пол≥тики п≥дприЇмства




јсортиментна пол≥тика п≥дприЇмства може бути побудована за такими основними напр€мками (табл. 5.2):

товарна диференц≥ац≥€;

товарна вузька спец≥ал≥зац≥€;

товарна диверсиф≥кац≥€;

товарна вертикальна ≥нтеграц≥€.

“аблиц€ 5.2

Ќапр€ми асортиментноњ пол≥тики п≥дприЇмства

Ќазва напр€му  оротка характеристика напр€му
1. “оварна диференц≥ац≥€ ¬≥дзначенн€ п≥дприЇмством своњх товар≥в та послуг, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д товар≥в та послуг конкурент≥в
2. “оварна вузька спец≥ал≥зац≥€ ¬ипуск п≥дприЇмством конструктивно ≥ технолог≥чно однор≥дноњ продукц≥њ, роботою п≥дприЇмства на досить вузькому ринковому сегмент≥ та пов'€зана з обмеженн€м сфери збуту
3. “оварна диверсиф≥кац≥€ «начне розширенн€ сфери д≥€льност≥ п≥дприЇмства та зд≥йсненн€ виробництва великоњ к≥лькост≥, €к правило, не пов'€заних одних з одним товар≥в та послуг
4. “оварна вертикальна ≥нтеграц≥€ –озширенн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства Ђза вертикаллюї, коли п≥дприЇмство, €ке займаЇтьс€ основним виробництвом, контролюЇ п≥дприЇмство, виробництво €кого доповнюЇ основне

 

“оварна диференц≥ац≥€ пов'€зана з в≥дзначенн€м п≥дприЇмством своњх товар≥в та послуг, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д товар≥в та послуг конкурент≥в (специф≥чн≥ властивост≥ продукту, доставка продукц≥њ, ремонт, продаж у кредит, €к≥сна перевага сировинних матер≥ал≥в тощо). ¬дала диференц≥ац≥€ дозвол€Ї п≥дприЇмству встановити п≥двищену ц≥ну на товар або послугу, зб≥льшити обс€г продажу, завоювати ло€льн≥сть споживач≥в щодо власноњ торговоњ марки.

“оварна вузька спец≥ал≥зац≥€ визначаЇтьс€ випуском п≥дприЇмством конструктивно ≥ технолог≥чно однор≥дноњ продукц≥њ, роботою п≥дприЇмства на досить вузькому ринковому сегмент≥ та пов'€зана з обмеженн€м сфери збуту. “ак буваЇ, €кщо п≥дприЇмство не маЇ достатн≥х ресурс≥в дл€ проведенн€ усп≥шноњ роботи в≥дносно широкого кола товарноњ номенклатури, або в силу специф≥ки самого товару, а також особливостей технолог≥чного процесу. ¬ р€д≥ випадк≥в пол≥тика вузькоњ товарноњ спец≥ал≥зац≥њ може стати оптимальною дл€ ефективноњ д≥€льност≥ невеликого п≥дприЇмства або коли п≥дприЇмство пер≥одично зм≥нюЇ вузьку спец≥ал≥зац≥ю, використовуючи њњ дл€ засвоЇнн€ нових ринк≥в, або при адаптац≥њ до м≥нливого характеру попиту.

“оварна диверсиф≥кац≥€ передбачаЇ значне розширенн€ сфери д≥€льност≥ п≥дприЇмства та зд≥йсненн€ виробництва великоњ к≥лькост≥, €к правило, не пов'€заних одних з одним товар≥в та послуг. “ака пол≥тика забезпечуЇ значну ст≥йк≥сть та стаб≥льн≥сть роботи п≥дприЇмства, оск≥льки служить гарантом в≥дсутност≥ ризик≥в зниженн€ попиту та кризових €вищ у виробництв≥. якщо де€к≥ з вид≥в продукц≥њ ви€вл€тьс€ низькоприбутковими, то ≥нш≥ можуть ви€витис€, навпаки, високоприбутковими, ≥ п≥дприЇмство загалом отримаЇ достатньо високий прибутокза ус≥Їю сукупн≥стю вид≥в продукц≥њ.

¬ертикальна ≥нтеграц≥€ передбачаЇ розширенн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства Ђза вертикаллюї, коли п≥дприЇмство, €ке займаЇтьс€ основним виробництвом, контролюЇ п≥дприЇмство, виробництво €кого доповнюЇ основне. ≤снують так≥ види ≥нтеграц≥њ:

1. ¬ залежност≥ в≥д напр€мку ≥нтегруванн€ Ц вертикальна ≥нтеграц≥€ Ђназадї (коли п≥дприЇмство, €ке займаЇтьс€ основним виробництвом, набуваЇ контроль над постачальниками) або вертикальна ≥нтеграц≥€ Ђвпередї (коли п≥дприЇмство набуваЇ контроль над наступними технолог≥чними стад≥€ми виробництва);

2. «а ступенем охопленн€ Ц повна вертикальна ≥нтеграц≥€ (передбачаЇ участь у вс≥х стад≥€х переробки продукц≥њ) або часткова вертикальна ≥нтеграц≥€ (передбачаЇ участь на найб≥льш важливих етапах переробки продукц≥њ).

ѕол≥тика товарноњ вертикальноњ ≥нтеграц≥њ даЇ можлив≥сть економити на витратах виробництва та об≥гу у зв'€зку з використанн€м б≥льш дешевоњ сировини та базових компонент≥в основноњ продукц≥њ, передовоњ технолог≥њ та досв≥ду ≥нтегрованих виробництв, доступу до нових ринк≥в збуту тощо.

“оварна вертикальна ≥нтеграц≥€ може зд≥йснюватис€ також ≥ шл€хом комб≥нуванн€, тобто поЇднанн€ в одному п≥дприЇмств≥ р≥зногалузевих виробництв, повТ€заних м≥ж собою в техн≥чному, економ≥чному та орган≥зац≥йному в≥дношенн€х.

 

5.8. ћетодичн≥ засади використанн€ оптим≥зац≥йного п≥дходу в процес≥ плануванн€ виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ п≥дприЇмства

 

ѕлануванн€ виробництва п≥дприЇмством продукц≥њ повинно передбачати дос€гненн€ максимального р≥вн€ результат≥в його господарськоњ д≥€льност≥. ” звТ€зку з цим доц≥льним Ї застосуванн€ з ц≥Їю метою оптим≥зац≥йного п≥дходу. ƒаний п≥дх≥д передбачаЇ побудову системи в≥дпов≥дних економ≥ко-математичних моделей, €к≥, насамперед, м≥ст€ть:

1) ц≥льову функц≥ю Ц математичний вигл€д критер≥ю оптим≥зац≥њ виробничоњ програми п≥дприЇмства. ¬ €кост≥ ц≥Їњ функц≥њ може виступати, зокрема, величина р≥чного прибутку п≥дприЇмства в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥ —тосовно аргумент≥в у дан≥й функц≥њ, то ними Ї натуральн≥ обс€ги виробництва продукц≥њ р≥зних вид≥в, €к≥ виготовл€Ї або може виготовл€ти данеп≥дприЇмство;

2) обмеженн€ на розм≥р виробничих можливостей п≥дприЇмства. “акими обмеженн€ми можуть виступати €к окрем≥ види виробничих ресурс≥в п≥дприЇмства (матер≥альних, трудових, техн≥чних та ≥нших), так ≥ сукупний р≥вень виробничого потенц≥алу п≥дприЇмства, що описуЇтьс€ величиною його виробничоњ потужност≥.

ƒл€ побудови параметризованих моделей визначенн€ показник≥в виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства необх≥дно з≥брати низку вх≥дноњ ≥нформац≥њ, до €коњ, зокрема, в≥днос€тьс€:

1. ƒан≥ про соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ п≥дприЇмства кожного виду.

2. —татистичн≥ залежност≥ м≥ж ц≥ною кожного виду продукц≥њ та обс€гами њњ виробництва та реал≥зац≥њ.

3. Ќа€вн≥ обмеженн€ на розм≥р виробничих можливостей п≥дприЇмства.

—л≥д в≥дзначити, що на практиц≥ встановленн€ статистичних залежностей м≥ж ц≥ною кожного виду продукц≥њ та обс€гами њњ виробництва та реал≥зац≥њ може стикатис€ ≥з суттЇвими труднощами внасл≥док браку вх≥дноњ ≥нформац≥њ. ” такому випадку можна застосовувати наближений п≥дх≥д, що базуЇтьс€ на застосуванн≥ коеф≥ц≥Їнт≥в еластичност≥.

ѕри цьому сл≥д розгл€дати два найтипов≥ших випадки формуванн€ ц≥н та попиту на продукц≥ю п≥дприЇмства, а саме: колип≥дприЇмство виготовл€Ї невзаЇмоповТ€зан≥ види продукц≥њ (тобто зм≥на обс€г≥в реал≥зац≥њ певного виду продукц≥њ не впливаЇ на зм≥ну ц≥н на ≥нш≥ види продукц≥њ п≥дприЇмства) та коли п≥дприЇмство виготовл€Ї взаЇмоповТ€зан≥ види продукц≥њ.

ƒл€ побудови математичноњ модел≥ визначенн€ оптимального обс€гу виробництва певного виду продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ першому з двох вищевказаних випадк≥в, введемо так≥ позначенн€:

Q Ц обс€г виробництва продукц≥њ даним п≥дприЇмством у натуральних одиниц€х;

Q0 Ц початковий (фактичний) обс€г виробництва продукц≥њ даним п≥дприЇмством у натуральних одиниц€х;

— Ц соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ, грн.;

÷ Ц ц≥на одиниц≥ продукц≥њ, грн.;

÷0 Ц початкова (поточна) ц≥на одиниц≥ продукц≥њ, грн.;

«¬ Ц умовно-зм≥нн≥ витрати на одиницю продукц≥њ, грн.;

ѕ¬ Ц умовно-пост≥йн≥ витрати на весь обс€г продукц≥њ;

│ε│- модуль поточного значенн€ коеф≥ц≥Їнта еластичност≥ ц≥ни продукц≥њ за обс€гом реал≥зац≥њ (показуЇ на ск≥льки в≥дсотк≥в зменшитьс€ ц≥на при зб≥льшенн≥ обс€гу реал≥зац≥њ продукц≥њ на 1 %).

“од≥, прибуток п≥дприЇмства в≥д реал≥зац≥њ певного виду продукц≥њ може бути обчислений за такою формулою:

 

, (5.12)

де ѕ– Ц прибуток п≥дприЇмства в≥д реал≥зац≥њ певного виду продукц≥њ на весь обс€г реал≥зац≥њ;

х Ц певний в≥дсоток зб≥льшенн€ обс€гу реал≥зац≥њ продукц≥њ.

якщо провести низку перетворень формули (5.12), остаточно отримуЇмо:

 

. (5.13)

ƒл€ того, щоб знайти значенн€ х, за €кого прибуток ѕ– набуваЇ максимального розм≥ру, визначаЇмо пох≥дну функц≥ю (5.13) та прир≥внюЇмо њњ до нул€:

, (5.14)

« р≥вн€нн€ (5.14) отримуЇмо:

, (5.15)

 

де хопт Ц оптимальний в≥дсоток зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ (€кщо його величина в≥дТЇмна, то це означаЇ, що обс€ги реал≥зац≥њ потр≥бно зменшувати).

«наючи показник хопт можна визначити оптимальний обс€г виробництва та оптимальну ц≥ну одиниц≥ продукц≥њ за формулами:

, (5.16)

, (5.17)

 

де Qопт Ц оптимальний обс€г виробництва продукц≥њ в натуральних одиниц€х, за €кого прибуток максимальний;

÷опт Ц оптимальна ц≥на одиниц≥ продукц≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 420 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2209 - | 2025 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.