Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥др€дна форма оплати прац≥




¬≥др€дна зароб≥тна плата визначаЇтьс€ к≥льк≥стю та складн≥стю виконаних роб≥т на п≥дстав≥ нормованих розц≥нок на одиницю ро≠боти за певний пром≥жок часу.

¬≥др€дна форма застосовуЇтьс€ за таких умов:

- коли ≥снують к≥льк≥сн≥ показники роботи, €к≥ безпосередньо залежать в≥д конкретного роб≥тника;

- коли ≥снуЇ можлив≥сть точного обл≥ку обс€г≥в виконаних роб≥т;

- коли ≥снують можливост≥ у роб≥тник≥в конкретноњ виробни≠чоњ д≥льниц≥ зб≥льшити вироб≥ток або обс€г виконаних роб≥т;

- коли ≥снуЇ можлив≥сть використанн€ техн≥чного нормуванн€ прац≥.

¬≥др€дна форма оплати прац≥ маЇ так≥ системи:

1. ѕр€ма в≥др€дна («п.в≥др), за €коњ зароб≥тна платавизначаЇтьс€ на п≥дстав≥ в≥др€дного розц≥нку ≥ обчислюЇтьс€ за формулою:

«п.в≥др = , (6.18)

де - в≥др€дний розц≥нок за виготовленн€ одного виробу -го виду, грн./шт.;

Nф≥ - фактична к≥льк≥сть вироб≥в ≥-го виду, виготовлених роб≥тником за певний час (найчаст≥ше за м≥с€ць), шт.;

n - к≥льк≥сть вид≥в вироб≥в.

¬≥др€дний розц≥нок Ц це, по сут≥, розм≥р оплати прац≥ за виробництво роб≥тником одиниц≥ продукц≥њ; в≥н визначаЇтьс€ за формулою:

= Ќч × —г, (6.19)

де Ќч Ц норма часу на виготовленн€ одного виробу;

г - годинна тарифна ставка зг≥дно з розр€дом роб≥тника, грн. /год.

2. ¬≥др€дно-прем≥альна, €капередбачаЇ, що за≠роб≥ток роб≥тника складаЇтьс€ з в≥др€дного зароб≥тку та прем≥њ задос€гненн€ певних результат≥в. —ума зароб≥тку («в.прем) за ц≥Їю системою визначаЇтьс€ за формулою:

«в.прем = «тар.в + ƒв, (6.20)

де «тар.в - тарифний зароб≥ток роб≥тника при пр€м≥й в≥др€дн≥й систем≥ оплати прац≥, грн.;

ƒв - сума прем≥альних доплат, €ка обчислюЇтьс€ за формулою:

ƒвтар.в × (ѕ1 + ѕ2 × ѕпп) / 100%, (6.21)

де ѕ1 Ц процент доплат за виконанн€ плану;

ѕ2 - процент доплат за кожен процент перевиконанн€ плану;

ѕпп - процент перевиконанн€ плану, €кий можна знайти за формулою:

ѕпп =[ (Nф Ц Nпл)/ Nпл ] × 100% (6.22)

де Nф, Nпл - в≥дпов≥дно фактичний ≥ запланований обс€г випуску продукц≥њ за м≥с€ць, шт./м≥с.

3. ¬≥др€дно-прогресивна, €ка передбачаЇ оплату роб≥т, виконаних у межах установленоњ норми за звичайнимив≥др€дними розц≥нками, а роб≥т, виконаних понад нормативний р≥вень Ч за п≥двищеними розц≥нками залежно в≥д ступен€ виконан≠н€ завданн€. «ароб≥тна плата («в.прог) при цьому обчислюЇтьс€ за формулою:

«в.прог. = Nвб × –зв + (Nф Ц Nвб) × –п≥дв , (6.23)

де Nвб - вих≥дна база дл€ нарахуванн€ доплат (встановлюЇтьс€, €к правило, на р≥вн≥ 110-115% Nпл), шт./м≥с;

зв - звичайний розц≥нок за один вир≥б, грн./шт.;

п≥дв - п≥двищений розц≥нок за один вир≥б, грн./шт.:

п≥дв = –зв × (1 + % росту розц≥нку / 100). (6.24)

¬≥дсоток росту розц≥нку визначаЇтьс€ за шкалою залежно в≥д проценту переви≠конанн€ вих≥дноњ бази. “ака шкала розробл€Їтьс€ ≥ затверджуЇтьс€ п≥дприЇмствами самост≥йно.

4. Ќепр€ма в≥др€дна система використовуЇтьс€ при оплат≥ прац≥ допом≥жних роб≥тник≥в ≥ п≥дсобник≥в (наладчик≥в, ре≠монтник≥в, кран≥вник≥в), прац€ €ких не п≥ддаЇтьс€ нормуванню та обл≥ку, але значною м≥рою визначаЇ р≥вень вироб≥тку основних роб≥тник≥в. ѕри цьому зароб≥ток допом≥жних роб≥тник≥в та п≥дсобник≥в визначаЇтьс€ не лише залежно в≥д р≥вн€ њх квал≥ф≥кац≥њ та в≥дпрацьованого ними часу, але й в≥д результативност≥ роботи основних роб≥тник≥в, €ких вони обслуговують.

5.  олективна система оплати прац≥ використовуЇтьс€ при застосуванн≥ бригадноњ форми орган≥зац≥њ прац≥.ѕри використанн≥ ц≥Їњ системи зароб≥ток вс≥Їњ бригади розпод≥л€Їтьс€ м≥ж њњ членами, зокрема, пропорц≥йно в≥дпрацьованого ними часу та р≥вн€ њх квал≥ф≥кац≥њ.

6. јкордна система, €капол€гаЇ в т≥м, що роб≥тников≥ або груп≥ роб≥тник≥в розц≥нки встановлюютьс€ не за окрем≥ операц≥њ, а за весь комплекс роб≥т ≥з визначенн€м к≥нцевого строку його вико≠нанн€. ÷€ система заохочуЇ до скороченн€ строк≥в виконанн€ роб≥т ≥ тому використовуЇтьс€ дл€ оплати роб≥т з усуванн€ насл≥дк≥в авар≥й, буд≥вельних роб≥т, терм≥нових ремонт≥в тощо.

¬ умовах становленн€ ринкових в≥дносин на багатьох п≥дприЇмствах знайшла використанн€ безтарифна система оплати прац≥; при њњ застосуванн≥фактична зароб≥тна плата кожного прац≥вника п≥дприЇмства Ї часткою у фонд≥ оплати прац≥ всього колективу або колективу окремого п≥дрозд≥лу ≥ залежить в≥д ква≠л≥ф≥кац≥йного р≥вн€ прац≥вника, коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥ ≥ фактично в≥дпрацьованого часу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 626 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2124 - | 2045 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.