Відрядна форма оплати праці

Відрядна заробітна плата визначається кількістю та складністю виконаних робіт на підставі нормованих розцінок на одиницю ро­боти за певний проміжок часу.

Відрядна форма застосовується за таких умов:

- коли існують кількісні показники роботи, які безпосередньо залежать від конкретного робітника;

- коли існує можливість точного обліку обсягів виконаних робіт;

- коли існують можливості у робітників конкретної виробни­чої дільниці збільшити виробіток або обсяг виконаних робіт;

- коли існує можливість використання технічного нормування праці.

Відрядна форма оплати праці має такі системи:

1. Пряма відрядна (З_п.відр), за якої заробітна платавизначається на підставі відрядного розцінку і обчислюється за формулою:

З_п.відр = , (6.18)

де Р_і - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і -го виду, грн./шт.;

N_фі - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше за місяць), шт.;

n - кількість видів виробів.

Відрядний розцінок – це, по суті, розмір оплати праці за виробництво робітником одиниці продукції; він визначається за формулою:

Р_і = Н_ч × С_г, (6.19)

де Н_ч – норма часу на виготовлення одного виробу;

С_г - годинна тарифна ставка згідно з розрядом робітника, грн. /год.

2. Відрядно-преміальна, якапередбачає, що за­робіток робітника складається з відрядного заробітку та премії задосягнення певних результатів. Сума заробітку (З_в.прем) за цією системою визначається за формулою:

З_в.прем = З_тар.в + Д_в, (6.20)

де З_тар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.;

Д_в - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

Д_в=З_тар.в × (П₁ + П₂ × П_пп) / 100%, (6.21)

де П₁ – процент доплат за виконання плану;

П₂ - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

П_пп - процент перевиконання плану, який можна знайти за формулою:

П_пп =[ (N_ф – N_пл)/ N_пл ] × 100% (6.22)

де N_ф, N_пл - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт./міс.

3. Відрядно-прогресивна, яка передбачає оплату робіт, виконаних у межах установленої норми за звичайнимивідрядними розцінками, а робіт, виконаних понад нормативний рівень — за підвищеними розцінками залежно від ступеня виконан­ня завдання. Заробітна плата (З_в.прог) при цьому обчислюється за формулою:

З_в.прог. = N_вб × Р_зв + (N_ф – N_вб) × Р_підв , (6.23)

де N_вб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється, як правило, на рівні 110-115% N_пл), шт./міс;

Р_зв - звичайний розцінок за один виріб, грн./шт.;

Р_підв - підвищений розцінок за один виріб, грн./шт.:

Р_підв = Р_зв × (1 + % росту розцінку / 100). (6.24)

Відсоток росту розцінку визначається за шкалою залежно від проценту переви­конання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна система використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників (наладчиків, ре­монтників, кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. При цьому заробіток допоміжних робітників та підсобників визначається не лише залежно від рівня їх кваліфікації та відпрацьованого ними часу, але й від результативності роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

5. Колективна система оплати праці використовується при застосуванні бригадної форми організації праці.При використанні цієї системи заробіток всієї бригади розподіляється між її членами, зокрема, пропорційно відпрацьованого ними часу та рівня їх кваліфікації.

6. Акордна система, якаполягає в тім, що робітникові або групі робітників розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його вико­нання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується для оплати робіт з усування наслідків аварій, будівельних робіт, термінових ремонтів тощо.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці; при її застосуванніфактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від ква­ліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі і фактично відпрацьованого часу.