Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈коном≥чна сутн≥сть амортизац≥њ ќ¬‘ та методи њњ нарахуванн€




 

 оли ≥нвестор купуЇ ќ¬‘, то, у першу чергу, в≥н оч≥куЇ поверненн€ назад ≥нвестованих у ц≥ ќ¬‘ кошт≥в. “аке поверненн€ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою амортизац≥йного процесу.

јмортизац≥€ Ц це процес поступового перенесенн€ вартост≥ ќ¬‘ на соб≥варт≥сть продукц≥њ, що виготовл€Їтьс€ за допомогою цих ќ¬‘, з метою повного в≥дшкодуванн€ њх вартост≥. ≤накше кажучи, перв≥сна варт≥сть ќ¬‘ €кби под≥л€Їтьс€ на частки в≥дпов≥дно кожному пром≥жку часу (наприклад, кварталу) прот€гом терм≥ну њх експлуатац≥њ та поступово частинами переноситьс€ на витрати п≥дприЇмства у кожен пер≥од функц≥онуванн€ цих ќ¬‘.

¬еличина амортизац≥њ ќ¬‘ за певний пром≥жок часу називаЇтьс€ амортизац≥йними в≥драхуванн€ми.

ѕри нарахуванн≥ амортизац≥йних в≥драхувань њх величина встановлюЇтьс€ у в≥дсотках (або частках одиниц≥) до вартост≥ ќ¬‘. ÷ей в≥дсоток називаЇтьс€ нормою амортизац≥йних в≥драхувань.

≤снуЇ багато р≥зних метод≥в нарахуванн€ амортизац≥њ.

Ќайб≥льш простим Ї пр€мол≥н≥йний (р≥вном≥рний) метод, за €ким розм≥р амортизац≥йних в≥драхуваньу р≥вн≥ пром≥жки часу прот€гом пер≥оду експлуатац≥њ ќ¬‘ Ї однаковими.

ѕозначимо:

¬п - перв≥сна варт≥сть окремого елементу ќ¬‘;

Ќа - норма амортизац≥йних в≥драхувань в частках одиниц≥;

е - повний терм≥н експлуатац≥њ даного елементу ќ¬‘;

ј¬ - амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€.

“од≥, €кщо л≥кв≥дац≥йна варт≥сть ќ¬‘ дор≥внюЇ нулю, то при пр€мол≥н≥йному метод≥ нарахуванн€ амортизац≥њ маЇмо так≥ залежност≥:

 

, (7.2)

 

, (7.3)

ф - фактичний терм≥н експлуатац≥њ даного елементу ќ¬‘ п≥дприЇмства. “од≥ величина зносу «н буде становити:

. (7.4)

«нос ќ¬‘ Ц це та частина њх перв≥сноњ вартост≥, €ка вже перенесена на соб≥варт≥сть продукц≥њ.

«алишкова варт≥сть ќ¬‘ (¬з) Ц це р≥зниц€ м≥ж перв≥сною њх варт≥стю та зносом. ” випадку використанн€ пр€мол≥н≥йного методу нарахуванн€ амортизац≥њ, €кщо л≥кв≥дац≥йна варт≥сть ќ¬‘ дор≥внюЇ нулю, залишкова варт≥сть ќ¬‘ визначаЇтьс€ таким чином:

. (7.5)

 

Ќаприклад, перв≥сна варт≥сть верстату ¬с =100 тис.грн., повний терм≥н експлуатац≥њ ф = 10 рок≥в, а фактично верстатом в≥дпрацьовано ф = 6 рок≥в. “од≥ при р≥вном≥рному нарахуванн≥ амортизац≥њ р≥чна норма амортизац≥йних в≥драхувань буде становити

Ќа = 1/10 = 0,1 або 10 %.

–≥чна величина амортизац≥йних в≥драхувань ј¬ = 0,1*100 = 10 тис.грн/р≥к. “обто, за 6 рок≥в експлуатац≥њ верстату буде нараховано амортизац≥њ 6Ј10=60 тис.грн. Ц знос ќ¬‘. ј залишкова варт≥сть буде становити ¬з = 100 - 60 = (1006)*10 = 40 тис.грн.

якщо л≥кв≥дац≥йна варт≥сть (¬л) на к≥нець пер≥оду експлуатац≥њ ќ¬‘ не дор≥внюЇ нулю, то при р≥вном≥рному нарахуванн≥ амортизац≥њ величина р≥чних амортизац≥йних в≥драхувань буде становити:

ј¬ = (¬п - ¬л) / “е, (7.6)

а р≥чна норма амортизац≥йних в≥драхувань:

Na = ј¬ / ¬п = (¬п - ¬л) / (“е * ¬п). (7.7)

 

ќкр≥м р≥вном≥рного методу нарахуванн€ амортизац≥њ ≥снують також методи прискореного нарахуванн€ амортизац≥йних в≥драхувань.

ѕрискорена амортизац≥€ передбачаЇ, що у перш≥й половин≥ пер≥оду експлуатац≥њ основних засоб≥в на соб≥варт≥сть переноситьс€ б≥льша частка (тобто б≥льше половини) њх перв≥сноњ вартост≥.

√раф≥чно це можна показати таким чином (рис. 7.1):

 

–ис.7.1. √раф≥чне зображенн€ процесу нарахуванн€ амортизац≥њ ќ¬–:

а) амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ зростаючим п≥дсумком з моменту початку експлуатац≥њ ќ¬‘;

б) поточн≥ значенн€ амортизац≥йних в≥драхувань

 

ѕеревагою прискореноњ амортизац≥њ Ї те, що п≥дприЇмство отримуЇ назад ≥нвестован≥ у придбанн€ ќ¬‘ кошти скор≥ше, н≥ж при пр€мол≥н≥йному метод≥, ≥ це дозвол€Ї швидше оновлювати ќ¬‘ п≥дприЇмства. ќкр≥м того прискорена амортизац≥€ Ц це своЇр≥дна податкова п≥льга, так €к амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ не оподатковуютьс€ податком на прибуток.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 441 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1462 - | 1435 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.