Економічна сутність амортизації ОВФ та методи її нарахування

 

Коли інвестор купує ОВФ, то, у першу чергу, він очікує повернення назад інвестованих у ці ОВФ коштів. Таке повернення здійснюється за допомогою амортизаційного процесу.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості ОВФ на собівартість продукції, що виготовляється за допомогою цих ОВФ, з метою повного відшкодування їх вартості. Інакше кажучи, первісна вартість ОВФ якби поділяється на частки відповідно кожному проміжку часу (наприклад, кварталу) протягом терміну їх експлуатації та поступово частинами переноситься на витрати підприємства у кожен період функціонування цих ОВФ.

Величина амортизації ОВФ за певний проміжок часу називається амортизаційними відрахуваннями.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань їх величина встановлюється у відсотках (або частках одиниці) до вартості ОВФ. Цей відсоток називається нормою амортизаційних відрахувань.

Існує багато різних методів нарахування амортизації.

Найбільш простим є прямолінійний (рівномірний) метод, за яким розмір амортизаційних відрахуваньу рівні проміжки часу протягом періоду експлуатації ОВФ є однаковими.

Позначимо:

В_п - первісна вартість окремого елементу ОВФ;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань в частках одиниці;

Т_е - повний термін експлуатації даного елементу ОВФ;

АВ - амортизаційні відрахування.

Тоді, якщо ліквідаційна вартість ОВФ дорівнює нулю, то при прямолінійному методі нарахування амортизації маємо такі залежності:

 

, (7.2)

 

, (7.3)

Т_ф - фактичний термін експлуатації даного елементу ОВФ підприємства. Тоді величина зносу З_н буде становити:

. (7.4)

Знос ОВФ – це та частина їх первісної вартості, яка вже перенесена на собівартість продукції.

Залишкова вартість ОВФ (В_з) – це різниця між первісною їх вартістю та зносом. У випадку використання прямолінійного методу нарахування амортизації, якщо ліквідаційна вартість ОВФ дорівнює нулю, залишкова вартість ОВФ визначається таким чином:

. (7.5)

 

Наприклад, первісна вартість верстату В_с =100 тис.грн., повний термін експлуатації Т_ф = 10 років, а фактично верстатом відпрацьовано Т_ф = 6 років. Тоді при рівномірному нарахуванні амортизації річна норма амортизаційних відрахувань буде становити

Н_а = 1/10 = 0,1 або 10 %.

Річна величина амортизаційних відрахувань АВ = 0,1*100 = 10 тис.грн/рік. Тобто, за 6 років експлуатації верстату буде нараховано амортизації 6·10=60 тис.грн. – знос ОВФ. А залишкова вартість буде становити В_з = 100 - 60 = (1006)*10 = 40 тис.грн.

Якщо ліквідаційна вартість (В_л) на кінець періоду експлуатації ОВФ не дорівнює нулю, то при рівномірному нарахуванні амортизації величина річних амортизаційних відрахувань буде становити:

АВ = (В_п - В_л) / Т_е, (7.6)

а річна норма амортизаційних відрахувань:

N_a = АВ / В_п = (В_п - В_л) / (Т_{е *} В_п). (7.7)

 

Окрім рівномірного методу нарахування амортизації існують також методи прискореного нарахування амортизаційних відрахувань.

Прискорена амортизація передбачає, що у першій половині періоду експлуатації основних засобів на собівартість переноситься більша частка (тобто більше половини) їх первісної вартості.

Графічно це можна показати таким чином (рис. 7.1):

 

Рис.7.1. Графічне зображення процесу нарахування амортизації ОВР:

а) амортизаційні відрахування зростаючим підсумком з моменту початку експлуатації ОВФ;

б) поточні значення амортизаційних відрахувань

 

Перевагою прискореної амортизації є те, що підприємство отримує назад інвестовані у придбання ОВФ кошти скоріше, ніж при прямолінійному методі, і це дозволяє швидше оновлювати ОВФ підприємства. Окрім того прискорена амортизація – це своєрідна податкова пільга, так як амортизаційні відрахування не оподатковуються податком на прибуток.