Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ продуктивност≥ прац≥ та методи њњ вим≥рюванн€. „инники п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥




ѕродуктивн≥сть прац≥ - це показник, що характеризуЇ ефективн≥сть прац≥ ≥ показуЇ здатн≥сть прац≥вник≥в випускати певну к≥льк≥сть продукц≥њ за одиницю часу.

–≥вень продуктивност≥ прац≥ характеризуЇтьс€ показником вироб≥тку (¬), €кий показуЇ к≥льк≥сть продукц≥њ, виробленоњ за одиницю часу:

¬ = Q / „ або N /„, (6.6)

де Q, N Цобс€г випуску продукц≥њ в≥дпов≥дно у варт≥сному вираз≥ або в натуральних одиниц€х;

Ц чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу п≥дприЇмства.

—л≥д в≥дзначити, що показник вироб≥тку можна обчислювати €к у розрахунку на одного прац≥вника п≥дприЇмства, так ≥ на одного роб≥тника.

ƒобуток часу, необх≥дного одному роб≥тнику на виготовленн€ одиниц≥ продукц≥њ, та натурального обс€гу виробництва ц≥Їњ продукц≥њ називаЇтьс€ трудом≥стк≥стю даного обс€гу. “рудом≥стк≥сть, €к правило, вим≥рюЇтьс€ у нормо-годинах або людино-годинах. Ќаприклад, плановий обс€г виробництва складаЇ 100 тис.шт, а час необх≥дний одному роб≥тнику на виготовленн€ одиниц≥ продукц≥њ становить 0,5 нормо-годин. “од≥ трудом≥стк≥сть цього обс€гу буде становити 50 тис.нормо-год., тобто €кщо, цей обс€г продукц≥њ 50 роб≥тник≥в виконують за 1000 год., то 25 роб≥тник≥в - за 2000 год.

≤снуЇ три основних методи вим≥рюванн€ продуктивност≥ прац≥ (вироб≥тку):

1. Ќатуральний Ц при цьому метод≥ визначаЇтьс€ натуральний вироб≥ток, тобто в≥дношенн€ обс€гу виробленоњ продукц≥њ в натуральних одиниц€х за певний час до середньоњ чисельност≥ прац≥вник≥в за цей час або до к≥лькост≥ затраченого часу в нормо-годинах.

Ќаприклад, 100 роб≥тник≥в за р≥к виготовили 200 тис.шт. продукц≥њ. “од≥ натуральний вироб≥ток дор≥внюЇ 200 тис.шт.: 100 роб. = 2 тис. шт./(люд.-р≥к). якщо ц≥ 100 роб≥тник≥в витратили на виготовленн€ даного виду продукц≥њ 200 тис. нормо-годин за р≥к, то под≥ливши 200 тис. шт. на 200 тис. нормо-годин отримуЇмо натуральний вироб≥ток роб≥тника ¾ 1шт./нормо-година.

2. ¬арт≥сний, коли розраховуЇтьс€ варт≥сний вироб≥ток €к в≥дношенн€ товарноњ продукц≥њ у грошових одиниц€х за певний пром≥жок часу до затрат часу, виражених в середньосписков≥й чисельност≥ промислово-виробничого персоналу за цей пер≥од або до в≥дпрацьованого ним часу у людино-годинах.

Ќаприклад, €кщо на р≥к вироблено продукц≥њ на 10 млн.грн., а середньор≥чна чисельн≥сть прац≥вник≥в п≥дприЇмства 100 ос≥б, то р≥чний вироб≥ток у грошових одиниц€х становить 10 млн.грн.: 100 ос≥б = 100 тис.грн. / люд.- р≥к.

3. “рудовий, коли трудом≥стк≥сть виробленоњ продукц≥њ за певний пром≥жок часу д≥литьс€ на чисельн≥сть промислово-виробничого персоналу.

Ќайб≥льш точним методом вим≥рюванн€ продуктивност≥ прац≥ Ї натуральний метод, але в≥н не може застосовуватис€ загалом по п≥дприЇмству, €кщо воно виготовл€Ї одночасно р≥зн≥ види продукц≥њ, а варт≥сний метод може застосовуватис€ у будь-€кому випадку. ѕроте, при анал≥з≥ динам≥ки продуктивност≥ прац≥ варт≥сний метод може бути неточним, так €к, р≥ст вироб≥тку при цьому може бути зумовлений не п≥двищенн€м ≥нтенсивност≥ прац≥, а зростанн€м ц≥н на продукц≥ю.

ѕродуктивн≥сть прац≥ зростаЇ, €кщо зростанн€ обс€г≥в виробництва продукц≥њ випереджаЇ зростанн€ чисельност≥ прац≥вник≥в. ќднак, €кщо обс€ги виробництва не зм≥нюютьс€, то чисельн≥сть прац≥вник≥в повинна зменшитись, щоб зросла продуктивн≥сть њх прац≥.

ѕрир≥ст продуктивност≥ прац≥ ∆¬ (%), залежно в≥д зменшенн€ чисельност≥ роб≥тник≥в при незм≥нному обс€з≥ виробництва можна обчислити за формулою:

, (6.7)

де „о, „1 Ц чисельн≥сть роб≥тник≥в в≥дпов≥дно у базовому та зв≥тному пер≥одах;

∆„ Ц зменшенн€ чисельност≥ роб≥тник≥в у зв≥тному пер≥од≥ пор≥вн€но з базовим (∆„ = „0 - „1).

¬ажливим елементом економ≥чного анал≥зу Ї розрахунок можливого приросту продукц≥њ за рахунок росту продуктивност≥ прац≥. ÷ей розрахунок можна зд≥йснити, користуючись залежн≥стю:

(6.8)

де Qпп - прир≥ст обс€гу випуску продукц≥њ за рахунок п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, %;

∆„ - прир≥ст чисельност≥ прац≥вник≥в, %;

∆Q - прир≥ст обс€гу виробництва, %

«агалом ≥снуЇ багато р≥зних чинник≥в п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥; вони под≥л€ютьс€ на дв≥ групи:

- зовн≥шн≥, €к≥ викликан≥ зовн≥шн≥ми обставинами, на €к≥ п≥дприЇмство не може впливати, зокрема покращенн€ конТюнктури п≥дприЇмства ≥ зб≥льшенн€ ц≥ни на продукц≥ю п≥дприЇмства тощо;

- внутр≥шн≥, на €к≥ п≥дприЇмство може безпосередньо впливати, зокрема п≥двищенн€ р≥вн€ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва за рахунок впровадженн€ новоњ техн≥ки та технолог≥њ, п≥двищенн€ р≥вн€ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, покращенн€ р≥вн€ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, вдосконаленн€ системи оплати прац≥, морального та матер≥ального стимулюванн€ прац≥вник≥в тощо.

Ќайважлив≥шим внутр≥шн≥м фактором п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ вважаЇтьс€ п≥двищенн€ техн≥чного р≥вн€ виробництва, внасл≥док чого зменшуЇтьс€ трудом≥стк≥сть виготовленн€ одиниц≥ продукц≥њ. ≈коном≥ю робочоњ сили п≥д впливом цього фактору можна обчислити за формулою:

, (6.9)

де N - плановий натуральний р≥чний обс€г виробництва продукц≥њ;

t0, t1 Ц трудом≥стк≥сть одиниц≥ продукц≥њ в≥дпов≥дно до та п≥сл€ впровадженн€ новоњ техн≥ки в нормо-годинах;

р Ц д≥йсний р≥чний фонд робочого часу одного роб≥тника у годинах;

 вн - коеф≥ц≥Їнт виконанн€ норм вироб≥тку.

“обто, за ц≥Їю формулою можна обчислити на ск≥льки зменшитьс€ чисельн≥сть прац≥вник≥в за рахунок впровадженн€ на п≥дприЇмств≥ новоњ техн≥ки. “аке зменшенн€ ≥нколи називаЇтьс€ умовним зв≥льненн€м прац≥вник≥в, так €к насправд≥ чисельн≥сть прац≥вник≥в може ≥ зрости пор≥вн€но ≥з зв≥тним пер≥одом, €кщо планов≥ обс€ги виробництва Ї достатньо б≥льшими за зв≥тн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 496 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1571 - | 1362 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.