Первинною ланкою в організації виробничого процесу та базовим елементом виробничої системи є робоче місце. Воно являє собою частину виробничої площі, обладнаної необхідним обладнанням, інструментами, за допомогою яких робітник або група робітників (бригада) виконує окремі операції з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва. Робоче місце може бути простим (робітник обслуговує один станок), багатостаночним (робітник обслуговує декілька станків) або колективним (на одному місці працює декілька працівників). Робочі місця, як правило, об’єднують у виробничі дільниці.
Виробнича дільниця – це сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або здійснюються різні операції з виготовлення однорідної продукції. На крупних і середніх підприємствах виробничі дільниці об’єднуються в цехи. Цех – це виробничо, територіально і адміністративно відособлений підрозділ підприємства, де виконується повний комплекс робіт відповідно з внутрішньозаводською спеціалізацією. Кількість цехів залежить від виду і складності продукції, її обсягів та рівня спеціалізації виробництва. На великих підприємствах однорідні за профілем цехи об’єднують у корпуси. Таким чином, виробництво продукції можливе на дільницях, в цехах та їх об’єднаннях.
Наведене вище свідчить, що основу виробничої структури складає група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні взаємозв’язки і розташована на певній площі.
Залежно від величини підприємства та складності процесу виробництва розрізняють цехову, без цехову і корпусну виробничу структуру (зростають по мірі складності), зображених на рис. 4.14.
Рис. 4.14. Види виробничої структури:
а – цехова; б – без цехова; в - корпусна
На підприємствах з невеликим обсягом і відносно простими виробничими процесами доцільно обмежитися дільничою структурою, без створення цехів.
Наведені вище схеми виробничих структур характерні для основного виробництва. Але, виходячи із сутності і змісту виробничого процесу як сукупності основних, допоміжних і обслуговуючих процесів виробничого призначення розрізняють основне, допоміжне і обслуговуюче виробництво, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства – основні, допоміжні і обслуговуючі.
Отже виробнича структура підприємства – це сукупність основних, допоміжних і обслуговуючих підрозділів підприємства, які забезпечують виробництв продукції з параметрами, заданими в бізнес-плані.
Цехи основного виробництва спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства відповідно до замовлень.
Допоміжні цехи сприяють випуску основної продукції за рахунок виготовлення допоміжних виробів, необхідних для роботи основних цехів чи надання послуг (виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, надання ремонтних та енергетичних послуг тощо). До них належать цехи: інструментальні, ремонтно-механічні, ремонтно-енергетичні, ремонтно-будівельні тощо.
Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення забезпечують нормальну роботу основних і допоміжних цехів. Це – складське господарство; транспортне господарство; санітарно-технічне господарство; центральна заводська лабораторія. Разом з тим, до складу виробничої структури можуть входити побічні та підсобні цехи і господарства.
Побічні цехи переробляють відходи основного та допоміжного виробництв і виготовляють непрофільну продукцію або відновлюють допоміжні матеріали для потреб виробництва.
Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для пакування продукції.
У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також підрозділи капітального будівництва і культурно-побутового обслуговування працівників (житлово-комунальне господарство, їдальні, клуби, дитячі садки, профілакторії, спортзали тощо) та інші господарства, не пов’язані безпосередньо з виробництвом.
Виробнича структура підприємства визначається переважно спеціалізацією основних цехів. Наприклад, на машинобудівельних підприємствах залежно від форми спеціалізації основних цехів розрізняють три типи виробничої структури: технологічну, предметну і змішану. Виділяють ще потокову.
