Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн€.




ѕроцес формуванн€ орган≥зац≥йноњ структури пол€гаЇ перш за все в закр≥пленн≥ певних функц≥й за п≥дрозд≥лами апарату управл≥нн€. “обто, структура управл≥нн€ розгл€даЇтьс€ €к необх≥дна форма реал≥зац≥њ функц≥й управл≥нн€ ≥ функц≥њ управл≥нн€ визначають задач≥ орган≥в управл≥нн€. “ому в основ≥ формуванн€ структури управл≥нн€ Ї вид≥ленн€ функц≥й управл≥нн€, необх≥дних дл€ нормального функц≥онуванн€ п≥дприЇмства.

ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн€ ф≥ксуЇтьс€ в схем≥ структури управл≥нн€, в штатному розпис≥, положенн€х про структурн≥ п≥дрозд≥ли та в посадових ≥нструкц≥€х виконавц≥в.

—труктура управл≥нн€ по горизонтал≥ складаЇтьс€ з ланок, а по вертикал≥ Ц з ступен≥в (р≥вн≥в).

Ћанка управл≥нн€ Ц це орган≥зац≥йно ≥ функц≥онально в≥докремлений орган, над≥лений функц≥€ми управл≥нн€, правами дл€ њх реал≥зац≥њ, в≥дпов≥дальн≥стю за њх виконанн€ та використанн€ прав. ÷е, наприклад, плановий в≥дд≥л, виробничо-техн≥чний в≥дд≥л ≥ т.д.

—туп≥нь управл≥нн€ Ц це сукупн≥сть ланок управл≥нн€ одного р≥вн€.

 ≥льк≥сть ступен≥в управл≥нн€ ≥ орган≥зац≥йн≥й структур≥ залежить в≥д багатьох фактор≥в, серед €ких: обс€г виробництва, складн≥сть продукц≥њ, тип виробництва, тощо.

—труктура управл≥нн€ може бути двоступ≥нчатою ≥ багатоступ≥нчатою.

¬ажливим елементом структури управл≥нн€ Ї звС€зки.

«вС€зок Ц це процес обм≥ну елемент≥в структури ≥нформац≥Їю.

«вС€зки м≥ж елементами структури можуть бути вертикальними (звС€зки кер≥вництва та п≥дпор€дкуванн€) та горизонтальними (м≥ж р≥вноправними елементами). ¬ертикальн≥ звС€зки бувають л≥н≥йними та функц≥ональними.

Ћ≥н≥йн≥ Ц передбачають обовС€зкове п≥дпор€дкуванн€ по вс≥х питанн€х управл≥нн€. ¬икористовуютьс€ при взаЇмод≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами ≥ посадами р≥зних р≥вн≥в, коли один з них п≥дпор€дкований ≥ншому.

‘ункц≥ональн≥ Ц передбачають п≥дпор€дкуванн€ по певних функц≥€х. ¬икористовуютьс€ при взаЇмод≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами ≥ посадами р≥зних р≥вн≥в управл≥нн€, коли м≥ж ними немаЇ адм≥н≥стративного п≥дпор€дкуванн€.

¬ орган≥зац≥йн≥й структур≥ управл≥нн€ сусп≥льним виробництвом Ї самост≥йн≥ л≥н≥йн≥ ланки (одиниц≥), €к≥ виступають €к самост≥йн≥ юридичн≥ особи (п≥дприЇмство, обСЇднанн€) ≥ несамост≥йн≥ л≥н≥йн≥ ланки, що не мають власного юридичного статусу (д≥льниц€, цех, корпус, ф≥л≥€).

 ритер≥€ми рац≥ональност≥ структури управл≥нн€ виступають:

Ј в≥дпов≥дн≥сть ланок управл≥нн€ функц≥€м управл≥нн€;

Ј €комога менша к≥льк≥сть ступен≥в в ≥Їрарх≥њ управл≥нн€;

Ј зосередженн€ на кожному ступен≥ вс≥х необх≥дних функц≥й управл≥нн€, концентрац≥€ функц≥ональних ланок в функц≥ональн≥ вузли (наприклад, служба головного механ≥ка, головного технолога ≥ т.д.);

Ј в≥дсутн≥сть дублюванн€ функц≥й.

“ип структури управл≥нн€ визначаЇтьс€ характером звС€зк≥в м≥ж п≥дрозд≥лами. –озр≥зн€ють бюрократичн≥ ≥ адаптивн≥ структури управл≥нн€ (рис.4.2)

–ис. 4.2.  ласиф≥кац≥€ орган≥зац≥йних структур управл≥нн€.

¬ основ≥ такого под≥лу лежить ступ≥нь регламентованост≥ управл≥нськоњ д≥€льност≥ Ц у бюрократичних структурах управл≥нська д≥€льн≥сть переважно регламентована, в той час €к у адаптивних структурах переважаЇ творча д≥€льн≥сть ≥ вони Ї б≥льш гнучкими.

ƒо бюрократичних структур управл≥нн€ в≥днос€ть:

Ј л≥н≥йну;

Ј функц≥ональну;

Ј л≥н≥йно-функц≥ональну;

Ј див≥з≥он альн≥ (продуктову, ринкову, територ≥альну та глобальн≥).

Ћ≥н≥йна структура управл≥нн€ (рис. 4.3).

’арактеризуЇтьс€ принципом Їдност≥ кер≥вництва.  ер≥вники п≥дрозд≥л≥в над≥лен≥ ус≥ма функц≥€ми управл≥нн€ ≥ прийн€тт€ р≥шень. ѕлануванн€ роб≥т ≥ контроль њх виконанн€ зд≥йснюЇтьс€ по вертикал≥ в≥д кер≥вника до п≥дрозд≥л≥в

 

1 - обслуговуюче виробництво

2 - обробне виробництво

3 - в≥дд≥л реал≥зац≥њ

  Ц кер≥вник

2.1, 2.2, 2.3 Ц виробнич≥ п≥дрозд≥ли

–ис.4.3. Ћ≥н≥йна структура управл≥нн€

Ћ≥н≥йна структура управл≥нн€ застосовуЇтьс€ у др≥бних та середн≥х ф≥рмах, що зд≥йснюють нескладне виробництво.

‘ункц≥ональна структура управл≥нн€ (рис. 4.4).

” ц≥й структур≥ передбачаЇтьс€ групуванн€ спец≥ал≥ст≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в, що виконують функц≥њ управл≥нн€ (функц≥ональн≥ органи Ц плановий в≥дд≥л, в≥дд≥л постачанн€ тощо). ѕри цьому виконанн€ р≥шень функц≥ональних орган≥в дл€ виробничих п≥дрозд≥л≥в Ї обов'€зковим.

 

ј - планово Ц виробничий в≥дд≥л;

Ѕ - техн≥чний в≥дд≥л;

¬ - ф≥нансовий в≥дд≥л;

1, 2, 3 - виробнич≥ п≥дрозд≥ли;

  - кер≥вник

–ис.4.4. ‘ункц≥ональна структура управл≥нн€

“аку структуру управл≥нн€ застосовують за великоњ к≥лькост≥ спец≥ал≥зованих роб≥т в орган≥зац≥њ ≥ вона оптимальна дл€ п≥дприЇмств, що виробл€ють обмежену номенклатуру продукц≥њ.

Ћ≥н≥йно-функц≥ональна структура управл≥нн€ (рис. 4.5).

ѕри так≥й структур≥ плануванн€ роб≥т зд≥йснюють функц≥ональн≥ п≥дрозд≥ли (ј,Ѕ,¬), а виконують њх виробнич≥ п≥дрозд≥ли (1,2,3). ”с≥ п≥дрозд≥ли п≥дпор€дкован≥ кер≥вников≥. ‘ункц≥ональн≥служби довод€ть своњ р≥шенн€ до виконавц≥в через вищого кер≥вника або безпосередньо у межах спец≥альних повноважень. як правило, функц≥ональн≥ служби не мають права безпосередньо в≥ддавати розпор€дженн€ в≥дпов≥дним п≥дрозд≥лам

ј, Ѕ, ¬ Ц функц≥ональн≥ п≥дрозд≥ли;

1, 2, 3 Ц виробнич≥ п≥дрозд≥ли;

  - кер≥вник

–ис. 4.5. Ћ≥н≥йно-функц≥ональна структура

÷€ структура управл≥нн€ застосовуЇтьс€ у середн≥х п≥дприЇмствах, що виготовл€ють широку номенклатуру продукц≥њ.

ƒив≥з≥ональн≥ структури управл≥нн€.

“ак≥ структури управл≥нн€ застосовують на великих п≥дприЇмствах з функц≥ональною орган≥зац≥йною структурою, де виникнули проблеми в управл≥нн≥ через зростанн€ к≥лькост≥ р≥вн≥в кер≥вництва ≥ п≥дрозд≥л≥в, п≥дпор€дкованих одному менеджеру.

ƒл€ цих структур характерний розпод≥л прав ≥ в≥дпов≥дальност≥ на двох р≥вн€х Ц вищому (головний оф≥с, штаб-квартира ф≥рми) ≥ нижчому (виробнич≥ (збутов≥) в≥дд≥ленн€). √оловний оф≥с (штаб-квартира) м≥стить адм≥н≥страц≥ю та к≥лька функц≥ональних служб, €к≥ в≥дпов≥дають за стратег≥чне плануванн€, ф≥нансуванн€, зд≥йсненн€ кадровоњ пол≥тики на вищому ≥ середньому р≥вн≥ управл≥нн€, розпод≥л ресурс≥в ≥ маркетингову пол≥тику.

 ер≥вники виробничих (збутових) в≥дд≥лень мають повну самост≥йн≥сть у вир≥шенн≥ поточних оперативних проблем п≥дпор€дкованих п≥дрозд≥л≥в ≥ в≥дпов≥дають за результати д≥€льност≥.

—еред див≥з≥йних орган≥зац≥йних структур управл≥нн€ поширенн€ набули: продуктова, ринкова, територ≥альна (рег≥ональна) та глобальна (глобальна продуктова та глобальна рег≥ональна).

ѕродуктова структура управл≥нн€ (рис. 4.6).

«астосовуЇтьс€ тод≥, коли виробл€Їтьс€ широкий асортимент продукц≥њ. ѕри цьому на нижчому р≥вн≥ (у виробнич≥й ланц≥) вид≥л€ютьс€ п≥дрозд≥ли, кер≥вники €ких повною м≥рою в≥дпов≥дають за виробництво певного продукту ≥ забезпеченн€ прибутку. ¬ище кер≥вництво забезпечуЇ прийн€тт€ стратег≥чних р≥шень.

–ис. 4.6. ѕродуктова структура управл≥нн€

–инкова структура управл≥нн€ (рис.4.7).

“аку структуру мають ф≥рми, €к≥ виробл€ють широкий асортимент продукц≥њ ≥ працюють на к≥лькох ринках. Ќа особливо важливих ринках у структур≥ вид≥л€ютьс€ автономн≥ в≥дд≥ленн€, €к≥ працюють лише на цьому ринку.

–ис. 4.7. –инкова структура управл≥нн€

 

–ег≥ональна структура управл≥нн€ (рис.4.8).

¬она характерна дл€ ф≥рм, д≥€льн≥сть €ких охоплюЇ значн≥ географ≥чн≥ зони. ¬≥дд≥ленн€ при цьому створюютьс€ за територ≥альним принципом.

–ис. 4.8. –ег≥ональна структура управл≥нн€

√лобальна продуктова структура управл≥нн€ (рис.4.9).

ƒоц≥льна дл€ ф≥рм, €к≥ випускають широкий асортимент продукц≥њ, €ка реал≥зуЇтьс€ в р≥зних крањнах з використанн€м р≥зних технолог≥й. —труктура проектуЇтьс€, виход€чи з вид≥в продукц≥њ. ѕри цьому продуктов≥ особливост≥ Ї б≥льш значимими, н≥ж в≥дм≥нност≥ у рег≥ональних особливост€х.

–ис. 4.9. √лобальна продуктова структура

 

√лобальна рег≥ональна структура (рис. 4.10).

÷€ структура створюЇтьс€ у тих випадках, коли заруб≥жн≥ кл≥Їнти ф≥рми перебувають у р≥зних крањнах, а рег≥ональн≥ особливост≥ мають б≥льше значенн€, н≥ж в≥дм≥нност≥ у продукц≥њ. —труктура ф≥рми проектуЇтьс€ в≥дпов≥дно до особливостей споживчого попиту ≥ метод≥в маркетингу у цих крањнах.

–ис. 4.10. √лобальна рег≥ональна структура управл≥нн€. ѕ Ц продукти.

јдаптивн≥ структури управл≥нн€.

Ќа в≥дм≥ну в≥д бюрократичних, адаптивн≥ структури управл≥нн€ Ї б≥льш гнучкими ≥ краще пристосованими до швидкоњ зм≥ни зовн≥шн≥х умов. —еред цих структур вид≥л€ють матричну та конгломератну структури управл≥нн€.

 

ћатрична структура управл≥нн€ (рис. 4.11).

“ака структура формуЇтьс€ шл€хом поЇднанн€ структур управл≥нн€. ѕри поЇднанн≥ функц≥ональноњ ≥ проектноњ структур у кожному функц≥ональному п≥дрозд≥л≥ створюютьс€ ц≥льов≥ групи, €к≥ закр≥плюютьс€ за окремими проектами чи програмами. ѕредставники цих ц≥льових груп одночасно п≥дпор€дковуютьс€ кер≥вникам проект≥в ≥ своњм функц≥ональним менеджерам.

ѕосл≥довн≥сть зд≥йсненн€ робочих операц≥й

–ис. 4.11. ћатрична структура управл≥нн€

¬√ Ц виробнича група; √ƒ Ц група досл≥джень; √  Ц група конструюванн€; √– Ц група розробленн€; √ѕ Ц група постачанн€; Ѕ√ Ц бухгалтерська група.

« матричних структур управл≥нн€ сл≥д вид≥лити проблемно-ц≥льову структуру управл≥нн€ (рис. 4.12).

ѕроблемно-ц≥льова структура забезпечуЇ високий р≥вень спец≥ал≥зац≥њ прац≥вник≥в, що виконують конкретну ц≥ль дерева ц≥лей п≥дприЇмства (конкретне завданн€). ÷€ структура визначаЇтьс€ к≥льк≥стю ≥ детальн≥стю розробки принцип≥в ≥ вимог до њњ формуванн€, структурою дерева ц≥лей, зм≥стом положень про в≥дд≥ли та посадових ос≥б. ¬она Ї найб≥льш ун≥версальною ≥ тому заслуговуЇ на б≥льш детальний розгл€д.

ќсновними принципами формуванн€ проблемно-ц≥льовоњ структури п≥дприЇмства Ї:

- ц≥льовий п≥дх≥д Ц тобто формуванн€ структури на основ≥ дерева ц≥лей п≥дприЇмства;

- комплексн≥сть у визначенн≥ к≥лькост≥ заступник≥в кер≥вника п≥дприЇмства (1-й р≥вень дерева ц≥лей);

- ор≥Їнтац≥€ на проблеми Ц тобто формуванн€ п≥дрозд≥л≥в дл€ вир≥шенн€ конкретноњ проблеми або виконанн€ конкретних ц≥лей в ц≥лому на п≥дприЇмств≥ (2-й р≥вень дерева ц≥лей);

- ор≥Їнтац≥€ на конкретн≥ товари або ринки при побудов≥ структур п≥дрозд≥л≥в по окремих товарах або ринках, формуванн€ ф≥нансового плану п≥дприЇмства (3-й р≥вень дерева ц≥лей);

- в≥дсутн≥сть спец≥альних п≥дрозд≥л≥в дл€ обов'€зковоњ горизонтальноњ координац≥њ виконанн€ ц≥лей п≥дприЇмства;

- забезпеченн€ моб≥льност≥ ≥ адаптивност≥ структури до зм≥н;

- забезпеченн€ маркетологами координац≥њ р≥шень проблем з дос€гненн€ конкурентоспроможност≥ конкретних товар≥в.

–ис. 4.12. ѕроблемно-ц≥льова структура орган≥зац≥њ

 

” ц≥й структур≥:

ј Ц напр€мки формуванн€ завдань;

Ѕ Ц напр€мки виконанн€ завдань;

ћ“ Ц маркетологи або менеджери по конкретних товарах;

≤, ≤≤, ≤≤≤ Ц р≥вн≥ ≥Їрарх≥њ.

ќсновн≥ функц≥њ:

1 Ц формуванн€ стратег≥њ, розширенн€ ринку;

2 Ц п≥двищенн€ €кост≥, розвиток виробництва;

3 Ц ресурсозбереженн€; ф≥нанси, плануванн€;

4 Ц орган≥зац≥€ виробництва та збуту продукц≥њ;

5 Ц соц≥альний розвиток, охорона довк≥лл€.

≤ р≥вень Ц заступники кер≥вника;

≤≤ р≥вень Ц в≥дд≥ли ≥ цехи.

Ќаприклад:

1.1 - досл≥дженн€ ≥ сегментац≥њ ринку;

1.2 Ц формуванн€ стратег≥њ ф≥рми;

1.3 Ц реклами;

1.4 - стимулюванн€ просуванн€ товару;

2.1 Ц наукових досл≥джень;

2.2 Ц головного конструктора;

2.3 Ц головного технолога;

2.4 Ц головного механ≥ка;

2.5 Ц головного енергетика;

2.6 Ц орган≥зац≥йно-техн≥чного розвитку п≥дприЇмства

3.1 Ц плановий;

3.2 Ц ф≥нансовий;

3.3 Ц ресурсозбереженн€;

3.4 Ц орган≥зац≥њ прац≥ ≥ зарплати;

4.1 Ц матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€;

4.2 Ц складське господарство;

4.3 Ц транспортне господарство;

4.4 Ц в≥дд≥л оперативного управл≥нн€ виробництва;

4.5 Ц в≥дд≥л збуту продукц≥њ;

4.6 Ц виробнич≥ цехи;

5.1 Ц в≥дд≥л управл≥нн€ виробництвом;

5.2 Ц в≥дд≥л соц≥ального розвитку колективу;

5.3 Ц техн≥ки безпеки;

5.4 Ц охорони довк≥лл€.

≤≤≤ р≥вень. ѕри необх≥дност≥ у в≥дд≥лах створюютьс€ бюро або групи з окремих проблем, функц≥й, товар≥в або ринк≥в.

 ≥льк≥сть в≥дд≥л≥в, цех≥в та ≥нших п≥дрозд≥л≥в, њх структура ≥ чисельн≥сть залежить в≥д обс€гу продаж≥, номенклатури, складност≥ продукц≥њ, р≥вн€ спец≥ал≥зац≥њ, кооперуванн€, комб≥нуванн€ виробництва.

 онгломератна структура управл≥нн€ (рис. 4.13).

÷е Ї зм≥шана структура управл≥нн€, €ка формуЇтьс€ залежно в≥д конкретноњ ситуац≥њ, в≥дд≥ленн€ €коњ можуть мати р≥зн≥ структури управл≥нн€. ‘≥рми, €к≥ вход€ть до конгломерату, не залежать одна в≥д одноњ, а залежать лише в≥д його кер≥вництва.

–ис. 4.13.  онгломератна структура управл≥нн€

 онгломератн≥ структури управл≥нн€ доц≥льно використовувати у ф≥рмах, €к≥ вимушен≥ часто зм≥нювати види продукц≥њ.

«алежно в≥д к≥лькост≥ р≥вн≥в управл≥нн€ Ї висока ≥ плоска структури орган≥зац≥њ.

¬исока структура орган≥зац≥њ визначаЇтьс€ великою к≥льк≥стю р≥вн≥в кер≥вництва ≥ використовуЇтьс€ у великих та середн≥х п≥дприЇмствах, €к≥ д≥ють в умовах достатньоњ визначеност≥ та стаб≥льност≥. ” невеликих ф≥рмах в умовах в≥дчутноњ невизначеност≥ використовуютьс€ плоск≥ орган≥зац≥йн≥ структури. ƒл€ них характерна в≥дносно небагата к≥льк≥сть р≥вн≥в управл≥нн€, внасл≥док чого кожному кер≥вников≥ п≥дпор€дковано б≥льше п≥длеглих, н≥ж у високих структурах.

“ип, складн≥сть та ≥Їрарх≥чн≥сть (к≥льк≥сть р≥вн≥в управл≥нн€) орган≥зац≥йноњ структури визначаЇтьс€ р≥зними факторами, серед €ких основними Ї:

Ј масштаб виробництва та обс€г продукц≥њ;

Ј номенклатура продукц≥њ;

Ј складн≥сть та р≥вень ун≥ф≥кац≥њ продукц≥њ;

Ј р≥вень спец≥ал≥зац≥њ, концентрац≥њ, комб≥нуванн€ ≥ кооперуванн€ виробництва;

Ј ступ≥нь розвитку ≥нфраструктури рег≥ону;

Ј м≥жнародна ≥нтегрован≥сть п≥дприЇмства.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1975 - | 1795 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.085 с.