Виправлення показників фінансової звітності внаслідок помилкових записів у системі бухгалтерського обліку до і після дати балансу.

Під помилкою, з точки зору відображення інформації у бухгалтерському обліку або у звітності, слід розуміти неналежне відображення інформації про стан активів, зобов’язань, капіталу, визнання витрат та доходів поточного періоду, що суперечить прийнятим положенням облікової політики та чинним П(С)БО.

Під неналежним відображенням інформації розуміється така ситуація, коли інформація отримана внаслідок:

- не застосування або застосування у невірному аспекті принципів обліку,

- внаслідок арифметичних помилок,

- невірного розуміння прийнятих правил бухгалтерського обліку тощо.

Так, інформація, отримана внаслідок формального слідування змісту документів без урахування фактичної суті господарських операцій, вважається помилковою з точки зору системи обліку, що базується на П(С)БО. Цим система бухгалтерського обліку за ПБО відрізняється від попереднього регламенту, який вимагав лише точного слідування формальному змісту документів, що вважалось єдино правильним.

Стосовно виправлення помилок, П(С)БО 6 встановлює спосіб відображення сум виправлень у фінансовій звітності залежно від того, до якого періоду вони відносяться.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Це положення стандарту виключає можливість відображення у складі поточних результатів діяльності тих витрат та доходів, що мали відноситись до попередніх звітних періодів, але були виявлені у поточному періоді внаслідок виправлення. Такі витрати відображаються як непокриті збитки (за дебетом рахунку 442), доходи – як нерозподілений прибуток (за кредитом рахунку 441).

Крім того, виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Помилки, що виявлені за поточний період слід виправляти у звичайний спосіб – сторнуванням або додатковими записами на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Помилки, що мають вплив на доходи або витрати поточного періоду, відображаються при цьому на відповідних рахунках доходів та витрат. Обидва методи дають змогу надати вірну інформацію за поточний рік після виправлень, що відповідає вимогам чинних П(С)БО.

Деякі обставини можуть приводити до ускладнень при визначені способів відображення змін в обліку та звітності. До таких складних випадків відносяться такі зміни в обліковій системі, що мають одночасно як характер зміни облікової політики, так і змін облікових оцінок. При цьому часто важко розрізнити ефект від зміни оцінок від ефекту зміни облікової політики.

Згідно з П(С)БО 6, якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.

П(С)БО 6 вимагає врахування в обліку та звітності подій, що відбулися після звітної дати. Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у Примітках до фінансової звітності.

Спосіб внесення змін в обліку та звітності в даному випадку залежить від того, чи пов’язана нова інформація з умовами, які існували на дату балансу, або вона вказує на умови, що виникли після цієї дати. Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов’язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов’язань. Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події розкриваються у Примітках до фінансової звітності, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. У П(С)БО 6 надається класифікація та чітко визначаються методи відображення змін у обліку та звітності, що є наслідками таких подій (табл. 1).

Таблиця 1

Внесення змін в обліку та звітності залежно від характеру подій, що відбулися після звітної дати

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.