Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альн≥ в≥дносини на зах≥дноукрањнських земл€х у др. пол.XIX ст.




ѕевноњ модерн≥зац≥њ зазнала така найб≥льш моб≥льна соц≥альна група, €к ≥нтел≥генц≥€. ќсновною модерн≥зац≥йною ознакою було формуванн€ новоњ св≥тськоњ ≥нтел≥генц≥њ на √аличин≥. Ќова ≥нтел≥генц≥€ була плебейського походженн€ (на в≥дм≥ну в≥д староњ), представленою верх≥вкою греко-католицького духовенства. –озмежуванн€ в середовищ≥ ≥нтел≥генц≥њ на √аличин≥ в≥дбувалос€ ≥ за нац≥ональною ознакою. ћ≥сцева адм≥н≥страц≥€ √аличини знаходилас€ в руках пол€к≥в з 1848 р. ≥, особливо, в епоху австро-угорського компром≥су 1867 р. јдм≥н≥страц≥€ п≥дл€гала юрисдикц≥њ крайового сейму, д≥ловодство велос€ польською мовою.

√алицька украњнська ≥нтел≥генц≥€ була найб≥льш ЂЇвропењзованою г≥лкою сх≥дних словТ€нї, саме вона очолила процес нац≥онально-культурного в≥дродженн€ в зах≥дноукрањнських земл€х. Ќа «акарпатт≥ украњнська ≥нтел≥генц≥€ була мад€ризована, а в ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ Ц вона лише народжувалас€.

¬ажливим насл≥дком модерн≥зац≥њ соц≥альноњ структури зах≥дноукрањнських земель була по€ва такоњ соц≥альноњ групи, €к найман≥ роб≥тники. ќсновними джерелами формуванн€ ц≥Їњ соц≥альноњ верстви стали безземельн≥ та малоземельн≥ сел€ни та розорен≥ рем≥сники ≥ кустар≥. ƒо складу ц≥Їњ соц≥альноњ групи входили р≥зн≥ загони роб≥тник≥в. Ќайчисельн≥шу групу становили роб≥тники, зайн€т≥ в с≥льському господарств≥, л≥с≥вництв≥, рибальств≥ Ц це так званий с≥льськогосподарський пролетар≥ат. ƒругий заг≥н представл€ли сезонн≥ роб≥тники, поденники, €к≥ були т≥сно повТ€зан≥ ≥з сезонними роботами в пол≥. ¬они зосереджувалис€ на транспорт≥, у торг≥вл≥, на с≥льгоспроботах. ќстанн≥й, нечисленний заг≥н утворювали промислов≥, ≥ндустр≥альн≥ роб≥тники. ÷€ група формувалас€ досить пов≥льно через низький р≥вень промислового виробництва, спов≥льнен≥ темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ≤ндустр≥альн≥ роб≥тники концентрувалис€ в нафтовидобувн≥й, машинобуд≥вн≥й, деревообробн≥й, харчов≥й промисловост≥.

Ќайб≥льший за чисельн≥стю був роб≥тничий клас у —х≥дн≥й √аличин≥ Ц 470 тис. ос≥б. ” ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ 1900 р. нараховувалос€ близько 73 тис. роб≥тник≥в, серед €ких пост≥йних Ц 27 тис., поденних Ц 39 тис., прислуги Ц 7 тис. Ќа «акарпатт≥ к≥льк≥сть найманих роб≥тник≥в була найнижчою ≥ становила 14 тис. ос≥б, з €ких половина працювала у др≥бн≥й промисловост≥, б≥льш≥сть Ц поденники.

÷≥кав≥ гендерн≥ показники соц≥альноњ групи роб≥тник≥в у зах≥дноукрањнських земл€х. «а даними 1900 р. к≥льк≥сть ж≥нок у промисловому сектор≥ становила в сх≥дн≥й √аличин≥ Ц 11%, ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ Ц 18%, «акарпатт≥ Ц 10% (ж≥нки разом з д≥тьми). ∆≥ноча прац€ використовувалас€ переважно в швейн≥й та харчов≥й промисловост≥.

—воЇр≥дним показником низькоњ культури виробництва та економ≥ки загалом було використанн€ дит€чоњ прац≥. Ќа 1870 р. у сх≥дн≥й √аличин≥ було заф≥ксовано близько 12 тис. д≥тей до 14 рок≥в, €к≥ працювали у рем≥сник≥в Ц стол€р≥в, шевц≥в, кравц≥в, гончар≥в, у копальн€х глини, грав≥ю, на цукрових заводах, пекарн€х тощо.

Ќа в≥дм≥ну в≥д Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни в зах≥дноукрањнських земл€х система соц≥ального партнерства перебувала у зародковому стан≥. ѕершим кроком у процес≥ њњ формуванн€ було введенн€ законодавства (1885), €ке визначало 11-годинний робочий день. ’арактер зароб≥тноњ плати в≥дбивав економ≥чн≥, нац≥ональн≥, гендерн≥ особливост≥ становища роб≥тник≥в у зах≥дноукрањнських земл€х. ѕом≥тною була нац≥ональна дискрим≥нац≥€ украњнських роб≥тник≥в. “ак, за даними 1899 р. середн€ зароб≥тна платн€ роб≥тник≥в у ¬≥дн≥ становила 3,21 крони, у Ћьвов≥ Ц 1,56 крони. «ароб≥тна плата у поденник≥в була м≥зерна, наприк≥нц≥ ’≤’ ст. Ц початку ’’ ст. вона становила дл€ чолов≥к≥в 25Ц60 коп. (30Ц75 крейцер≥в1) на своњх харчах, а дл€ ж≥нок 12Ц20 коп. (15Ц25 крейцер≥в). «агалом, у трьох украњнських пров≥нц≥€х јвстро-”горщини зароб≥тна плата ж≥нок становила 30Ц40% в≥д зароб≥тку роб≥тник≥в-чолов≥к≥в, а д≥тей Ц 50Ц60 %. „асто зароб≥тна плата видавалас€ натурою Ц с≥ллю, гор≥лкою, пивом; зам≥сть грошей видавалис€ квитки або марки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 379 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1265 - | 1236 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.