Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тановище ≥ д≥€льн≥сть украњнськоњ греко-католицькоњ церкви на украњнських земл€х в 19 ст.




ѕ≥сл€ приЇднанн€ зах≥дноукрањнських земель до јвстр≥йськоњ монарх≥њ наприк≥нц≥ XVIII ст., верхн≥ стани украњнського сусп≥льства були остаточно денац≥онал≥зован≥ Ц на √аличин≥ украњнська шл€хта була охоплена процесом полон≥зац≥њ, в «акарпатт≥ Ц мад€ризована й опол€чена, в Ѕуковин≥ Ц зрумун≥зована ≥ спольщена. ™диними нос≥€ми украњнськоњ ≥дентичност≥ залишалос€ сел€нство ≥ духовенство. —ел€нськ≥ низи були безпом≥чн≥ та безмовн≥, й традиц≥йно збер≥гали свою украњнськ≥сть. —≥льське духовенство було безправним ≥ малокультурним.

«акарпатт€: з сер. 18 ст Ц ун≥атство. “иск католицизму, де€ке духовенство було кр≥посним. –еформи“ерез≥њ Ц 1778 Ц в ”жгород≥ заснована ун≥атська сем≥нар≥€ (Ѕачинський).

—пециф≥ка соц≥ального ≥ культурно-громадського житт€ зах≥дноукрањнських земель пол€гала в тому, що за в≥дносно короткий терм≥н (к≥н. XVIII Ц поч. ’≤’ ст.) ун≥атська церква переживаЇ своЇ Ђдругеї народженн€. «м≥нюЇтьс€ матер≥альне становище, соц≥альний престиж, осв≥тн≥й р≥вень зах≥дноукрањнського духовенства. ”н≥атська церква ≥ кл≥р позбавл€ютьс€ польсько-католицьких вплив≥в ≥ набувають самост≥йного значенн€. ”н≥атська церква в цей пер≥од перебираЇ на себе роль нац≥ональноњ церкви, нос≥€ та ≥деолога нац≥онально-культурних ц≥нностей. ƒуховенство народжуЇ греко-католицьку св€щеницьку ≥нтел≥генц≥ю, €ка ≥ стаЇ пров≥дною верствою украњнського «аходу. ¬≥дродженн€ украњнськоњ нац≥ональноњ церкви почалось на «акарпатт≥.  ≥нець XVIII ст. вважаЇтьс€ Ђзолотою добоюї церковноњ ≥стор≥њ краю. ћукач≥вський Їпископ ј.Ѕачинський був радником австр≥йського ур€ду у справах «акарпатт€. «авд€ки ц≥й обставин≥ ≥мператриц€ ћар≥€-“ереза звертала на «акарпатт€ особливу увагу. як результат впливу ј.Ѕачинського можна розгл€дати заходи в≥денського ур€ду щодо укр≥пленн€ позиц≥й ун≥атськоњ церкви в зах≥дноукрањнських земл€х. ” 1774 р. ћар≥€-“ереза оф≥ц≥йно затвердила терм≥н Ђгреко-католикиї, тим самим п≥дкреслюючи р≥вн≥сть ун≥атськоњ ≥ католицькоњ церков., право представництва в ур€д≥ на р≥вн≥ з шл€хтою. ”н≥атське духовенство до реформ знаходилос€ у жахливому стан≥: св€щеники в≥дбували панщину, њх матер≥альне становище було не кращим в≥д сел€нського. —в€щеником громада обирала того, хто вм≥в читати ≥ писати по-польськи ≥ кирилицею.

÷ерковн≥ реформи австр≥йського ур€ду були спр€мован≥ на покращанн€ матер≥ального становища духовенства ≥ зм≥цненн€ його соц≥ального статусу. ”казом ћар≥њ-“ерези заборон€лос€ виган€ти св€щеник≥в на панщину. ‘ормувавс€ –ел≥г≥йний фонд (≥з секул€ризованих монастирських земель, €кий управл€вс€ австр≥йськими чиновниками), кошти в≥д €кого йшли на ф≥нансову п≥дтримку духовенства, заснуванн€ шк≥л, духовних навчальних заклад≥в. ƒуховенство зв≥льн€лос€ в≥д в≥йськовоњ служби. ћукач≥вський Їпископ став членом сейму.

«аснована у ¬≥дн≥ у 1774 р. духовна сем≥нар≥€ Ц Ѕарбер≥ум, за планом ћар≥њ-“ерези, спочатку призначалас€ дл€ закарпатського духовенства, лише згодом там стали вчитис€ вс≥ украњнськ≥ греко-католики. √реко-католицька ≥нтел≥генц≥€ стаЇ на чол≥ культурно-нац≥онального в≥дродженн€ в зах≥дноукрањнських земл€х. Ќа «акарпатт≥ ≥н≥ц≥аторами нац≥онального руху стали члени гуртка греко-католицькоњ ≥нтел≥генц≥њ, що утворивс€ навколо Їпископа ј.Ѕачинського. —аме в≥н перен≥с Їпископську резиденц≥ю та богословську сем≥нар≥ю до ”жгорода. “ам була в≥дкрита ≥ д€к≥вська школа. ј.Ѕачинський в≥дстоював ≥дењ обТЇднанн€ «акарпатт€ ≥ √аличини в Їдину митропол≥ю. 1783 Ц у львов≥.

ѕ≥сл€ ¬≥денського конгресу 1815 р. австр≥йський ур€д, побоюючись непокори словТ€нських народ≥в, п≥шов на Ђзгортанн€ї пол≥тики украњн≥зац≥њ. ѕочалас€ друга хвил€ мад€ризац≥њ «акарпатт€, мад€рська мова запанувала в адм≥н≥стративних ≥ духовних установах та школах. ” роки реакц≥њ кращ≥ представники греко-католицькоњ ≥нтел≥генц≥њ, котр≥ вийшли з оточенн€ ј.Ѕачинського, залишили «акарпатт€, ем≥грували в √аличину (ѕ.Ћод≥й) та –ос≥ю (ћ.Ѕалуд€нський, ё.√уца-¬енел≥н, ≤.ќрлай, ¬. укольник).«м≥на статусу украњнськоњ церкви √аличини

1808 Ц гр.-кат √алицька митропол≥€ у Ћьвов≥ (јнт≥н јнгелович).

¬ ≥стор≥њ √аличини ’≤’ ст. греко-католицька церква та ун≥атське духовенство також в≥д≥грали вир≥шальну роль. ѕ≥сл€ реформ, проведених австр≥йським ур€дом у 1770-1780 рр., вона перетворюЇтьс€ на нац≥ональну церкву, а греко-католицьке духовенство Ц на соц≥альну ел≥ту. «аходами австр≥йського ур€ду було покращено матер≥альне становище ун≥атського духовенства, створена низка сем≥нар≥й, кап≥тул при кафедральних соборах у Ћьвов≥ та ѕеремишл≥. ѕ≥ком цих реформ стало п≥днесенн€ р≥вн€ льв≥вського Їпископату до √алицькоњ митропол≥њ (цю ≥дею виказав ще у 1773 р. льв≥вський Їпископ Ћ.Ўептицький). Ћ≥дером украњнського нац≥онального в≥дродженн€ на √аличин≥ став митрополит √алицький ћ.Ћевицький.

ѕерший осередок нац≥онального руху Ц гурток греко-католицьких ≥нтелектуал≥в, €кий обТЇднавс€ у 1816 р. навколо Їпископа ћ.Ћевицького. ¬≥н мав на мет≥ поширенн€ народноњ осв≥ти р≥дною мовою.ƒо галицькоњ ≥нтелектуальноњ ел≥ти належав ≤.ћогильницький, автор першоњ украњнськоњ граматики; наступник ћ.Ћевицького ≤.—н≥гурський, €кий заснував друкарню дл€ поширенн€ книжок украњнською мовою. «добутком митрополита ћ.Ћевицького було те, що цикл богословських дисципл≥н у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ став викладатис€ украњнською мовою.

 оли австр≥йський ур€д у 1816 р. запропонував ввести латинську абетку, ћ.Ћевицький став на захист кирилиц≥ ≥ перем≥г. √оловна –уська –ада 1848 року.ї ÷ей украњнський Ђпарламентї п≥д час революц≥њ 1848 р. очолив √.яхимович, €кий згодом став √алицьким митрополитом (1860-1866) ≥ був видатним д≥€чем культурно-нац≥онального в≥дродженн€, справжн≥м Ђволодарем духовноњ украњнськоњ державиї. 1868- заснували ѕросв≥ту. 1875 Ц ф≥л≥€ в “ернопол≥. —в€щенники майже не в≥др≥зн€лис€ в≥д сел€н. ¬лада вс≥л€ко обмежувала папський вплив: нав≥ть булли друкувалис€ з дозволу ≥мператора. Ќац≥онал≥зац≥€ церкви, виведенн€ з-п≥д польських вплив≥в. Ђ√абсбурзька церкваї. ƒо сер 19 ст б≥льш≥сть духовенства не вбачала в≥дм≥нностей м≥ж пол€ками ≥ укр. 3 1848- в≥дх≥д в≥д сол≥дарност≥ з пол€ками Ц нове соц. ядро, наверненн€ частини духовенства до москвоф≥льства. √алицька укр. ≤нтел≥генц≥€ вийшла з дух стану. 90-≥ серед ≥нтел≥генц≥њ спостер≥гаЇтьс€ певний атењзм Ц незал в≥д духовенства. Ѕоротьба латин≥зац≥њ та ун≥атизац≥њ Ђкрад≥жка душї. ™зуњтська реформа ордену васил≥ан: загроза латин≥зац≥њ. Ћев Ўептицький: вимоги вищоњ осв≥ти в≥д св€щеннослужител≥в. Ц дозв≥л галицьким сем≥наристам навчатис€ в Ђ орол≥вськ≥й гр.-кат сем≥нар≥њї у ¬≥дн≥.

1783 Ц засн. Ћьв≥вський у-т. з 1787 Ц Ђ—туд≥ум рутенумї з 1809 готував кадри св€щенник≥в. ѕропаганда св€щенниками необх≥дност≥ осв≥ти на сел≥. Ђ–уська “р≥йц€ї. —творенн€ Ђ—оюзу руських вченихї(економ≥ка села). Ђ√олос пересторогиї подолинський 1846 Ц проти пол€к≥в, випередив Ѕачинського ≥ ћ≥хновського. 1864- народний д≥м у львов≥. Ѕоротьба з алкогол≥змом: …осиф —ембратович. 3 1883 Ц заснуванн€ кооперативних сп≥лок ЂЌародна торг≥вл€ї(отець Ївген дуткевич). јндрей Ўептицький(екон сфера ≥ кооперативи, засн. Ўк≥л, роздача земл≥ сел€нам). √р-кат св€щенники започаткували зх. ”кр. –енесанс Ц «”Ќ– (листопад 1918).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1213 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1385 - | 1396 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.