Середньогрупові показники швидкості формування зорового образу

Тест Об’єкт	Одиниці вимірювання	Чоловіки М±m	Жінки М± m	Р
Перший	секунди	1,2 ± 0,03	1,2 ± 0,05	<0,05
Другий	секунди	1,3 ± 0,05	1,5 ± 0,05
Третій	кількість повторень	3,0 ± 0,18	3,2 ± 0,19
Четвертий	кількість повторень	3,7 ± 0,18	4,1 ± 0,20

Сприйняття і запам’ятовування словесної інформації було важчим для чоловіків, а сприйняття і запам’ятовування числової і музичної інформації – важчим для жінок (В.Ф. Коновалов, Н.А. Отмахова). Автори обґрунтовують це тим, що в чоловіків виразніші зміни ЕЕГ викликаються процесом сприйняття і переробки словесної інформації, ніж музичної і числової, у жінок, навпаки, музичної і числової, ніж словесної.

Сприйняття стану іншої людини. Аналіз 125 досліджень з емпатії, проведений Д. Хол, показав, що жінкам в цілому властива більша здібність до розшифровки емоцій оточуючих, ніж чоловікам. Висловлюється думка, що велика чутливість жінок до невербальних сигналів пов’язана з їх підлеглим положенням в сім’ї і на службі. Проте це наслідок підлеглого положення людини взагалі, а не ознака статі. Чоловіки, що перебувають на других ролях у сім’ї, теж володіють високою чутливістю до невербальних сигналів. Вважається, що це не що інше, як механізм “виживання” підлеглого, пов’язаний з необхідністю за щонайменшими ознаками судити про настрій “володаря” і відповідним чином на нього реагувати.

Бердвістел перерахував 23 різні положення повіки, які легко могли ідентифікувати 5 жінок. Проте всі вони дійшли висновку, що лише 4 положення повіки (очі відкриті, приспущені віка, косий погляд і щільно закриті очі) мають якийсь сенс і несуть певну інформацію. Самі ж жінки змогли відтворити тільки 5 положень повіки. У той же час чоловіки змогли відтворити 10 таких положень, а деякі – і 15.

Показник інтелекту

Показник IQ (чоловіки жінки)

Мал. 13.1. Гіпотетичний розподіл інтелекту чоловіків і жінок відповідно до теорії більшої чоловічої варіабельності

Спостережливість. Як показано в книзі “Питання практичної психодіагностики”, спостережливість вища у осіб чоловічої статі, й не випадково, очевидно, як вказують криміналісти, помилкові свідчення свідків частіше бувають у осіб жіночої статі: чоловіки точніше передають явища навколишнього світу, свідчення ж жінок нерідко не відповідають дійсності.

Таки же поглядів дотримується В.П. Багрунов, який виявив, що в чоловіків частіше, ніж у жінок, зустрічаються вищі й нижчі результати в інтелектуальній активності та сенсомоториці.

Американський антрополог Е. Монтегю в книзі “Природна перевага жінки” писав, що коефіцієнт інтелектуальності в середньому у жінок вищий, ніж у чоловіків, і вони краще зберігають його в старості.

Що стосується обдарованості, то про це вже йшлося вище. У відношенні частішої розумової відсталості у чоловіків вчені робили висновки на підставі того, скільки чоловіків і жінок перебуває в установах для розумово відсталих. Чоловіків там дійсно більше. Проте Холлінгворт, ретельно вивчивши це питання на більш ніж 2-х тисячах осіб, показала, що, по-перше, у жінок, що перебувають у цих установах, інтелект був нижчим, ніж у чоловіків з тих же установ, по-друге, більше представництво чоловіків у цих закладах пояснюється тим, що чоловіки з розумовою відсталістю більш безпорадні в життєвому значенні, ніж жінки, і вимагають опіки. Жінки ж можуть і при розумовій відсталості знайти кошти для існування, зайнявшись домашньою роботою або вийшовши заміж. Крім того, в сім’ях були більш схильні до догляду за розумово відсталою дівчинкою в домашніх умовах. Хлопчиків же частіше примушували в порівняно ранньому віці працювати на виробництві, де незабаром і виявлялася їх розумова відсталість. Все це робило менш вірогідним розпізнавання розумової відсталості у дівчаток і їх примусове направлення до відповідних установ.

У дітей ряд авторів виявив однакову кількість інтелектуально обдарованих хлопчиків і дівчаток. Так, в дослідженні Л. Холлінгворт серед дітей з інтелектом вище 180 балів були виявлені 16 дівчаток і 15 хлопчиків, а в дослідженні П. Вітті серед дітей з інтелектом 140 балів і вище було 24 дівчинки і 26 хлопчиків. Масові обстеження школярів в США показали, що серед осіб з високим інтелектом більше дівчаток, а серед осіб з низьким інтелектом більше хлопчиків. Проте автори не роблять з цих даних висновків і пояснюють їх тим, що тести, що давалися, мали переважно вербальний зміст, і успішність їх виконання залежала від шкільних успіхів, яка, як відомо, вища у дівчаток через їх більшу старанність. Правда, за деякими даними в 11–14 років дівчатка зупиняються у своєму прогресі й навіть “повертаються назад”.

Схожі дані одержала і Я.І. Михайлова, обстеживши дітей 6–7 років. Вона дослідила, що рівень вербального і невербального інтелекту та мовно-інтелектуальних функцій у дівчаток достовірно вищий. Показник розвитку вербального інтелекту у дівчаток рівний 105,4, а у хлопчиків – 99; показник розвитку невербального інтелекту – відповідно 107,5 і 102,7; показник розвитку мовно-інтелектуальних функцій – відповідно 81,3 і 74,9. У дівчаток краще розвинений і соціальний інтелект: 45% дівчаток мають високий рівень його розвитку, тоді як хлопчиків, що мають такий рівень, 31%. Навпаки, з низьким рівнем розвитку соціального інтелекту хлопчиків більше, ніж дівчаток (відповідно 69% і 55%).

Таблиця 13.4

Рівневі показники розвитку інтелекту в групах чоловіків і жінок
(за методикою Векслера, n=100)

Вік, років	Чоловіки	Жінки
Вербальний	Невербальний	Загальний	Вер-бальний	Невербальний	Загаль-ний
18–19
20–21
22–23
24–25
26–27
28–29
30–31
32–33
34–35

За даними В.Ф. Коновалова зі співавторами, дівчатка 5–10 років вирішують експериментальну задачу швидше, ніж хлопчики того ж віку. В 15–17 років картина змінюється – задачу швидше вирішують вже чоловіки. Їх перевага зберігається і в подальших роках.

Така інверсія пояснюється тим, що морфологічне дозрівання головного мозку у дівчаток відбувається швидше, тому у віці 5–10 років вони випереджають за інтелектуальними здібностями хлопчиків. Потім чоловіки не тільки наздоганяють за рівнем інтелектуального розвитку осіб жіночої статі, але й перевершують їх.

Виявлено, що незалежність ефективності мислення від попереднього досвіду і знань, починаючи з 8 років і далі, включаючи дорослих, вища в осіб чоловічої статі.

За даними Д.В. Рукавішникова, у чоловіків спостерігається вищий рівень прогностичної компетентності при оцінці можливих житейських подій у порівнянні з жінками, так само як і достовірно вищий рівень здатності прогнозувати і попереджувати переміщення в просторі.

За даними І.А. Сергєєвої, дівчатка старшого дошкільного віку краще справилися з “Асоціативним тестом”, а хлопчики – з тестом Равена, що дає підставу говорити про кращий розвиток у перших вербальної сфери, а у других – невербальної. Це підтверджується і даними А.І. Винокурова – чоловіки показали більшу кількість балів у вирішенні серії задач з тесту Равена, а також рядом досліджень зарубіжних психологів. Наголошується, наприклад, що в тестах технічного розуміння оцінки жінок нижчі, ніж оцінки чоловіків. За даними А.І. Канатова, показники практичного мислення були вищими у чоловіків порівняно з жінками у всіх вікових групах, окрім старшої вікової групи (41–46 років).

М.М. Гаріфулліною і Е.Р. Пеетс виявлено, що у чоловіків образне мислення має вищий рівень розвитку.

Загальна тямущість за даними ленінградських психологів вища у студентів-хлопців, ніж у студенток.

У цій же праці наголошується, що основні характеристики логічного мислення (узагальненість, абстрагування, багатство словникового запасу) для жінок опинилися взаємозалежними (тобто між ними є тісні кореляції), тоді як у чоловіків спостерігається деяка автономність різних систем вербального інтелекту. Аналогічна тенденція, хоча й менш виражена, спостерігається і в структурі невербального інтелекту, яка у жінок виявляється як єдина система. У чоловіків ці ж зв’язки слабкіші, і характер їх складніший.

В.П. Багрунов відзначає, що чоловіки краще вирішують нові інтелектуальні та сенсомоторні задачі, проте при тренуванні й стереотипізації відбувається нівелювання цих міжстатевих відмінностей. Більше того, інтелектуальна і сенсомоторна активність жінок більше піддається змінам при навчанні та тренуванні, внаслідок чого в діяльності, що вимагає розвитку стереотипних професійних навичок, кращих результатів досягають жінки, стверджує автор.

Просторові здібності. Виконання інтелектуальних тестів, у значній мірі залежних від просторових, а не вербальних здібностей, теж краще здійснюють хлопчики. Виявлено, що чоловіки значно краще виконують “Задачі Гепарда”, що вимагають ротації зорових образів у ментальному просторі, й краще маніпулюють з “Кубиками Амтхауера”. При рішенні задач на запам’ятовування маршруту з’ясувалося, що чоловіки швидше вивчають маршрут, проте жінки запам’ятовують більше орієнтирів.

За даними ленінградських психологів, просторові уявлення на протязі всього вікового діапазону (від 17 до 22 і більше років) краще розвинені у хлопців.

Пояснення цим відмінностям можна знайти в дослідженнях фізіологів, які показали, що у хлопчиків спеціалізація правої півкулі мозку відносно просторових функцій є вже в 6 років, тоді як у дівчаток її немає навіть до 13.

Відмінності в просторових здібностях зумовлюють, очевидно, і той факт, що дівчатка в своїх іграх частіше спираються на ближній зір: вони розкладають перед собою речі, з якими грають, на обмеженому просторі; дівчаткам досить маленького куточка. Навпаки, ігри хлопчиків частіше спираються на дальній зір: вони використовують у своїх іграх і забавах весь наданий їм простір. Якщо простору мало в горизонтальній площині, вони освоюють вертикальну: лазять по драбинах, забираються на дерева і т. д. Малюючи план околиць свого будинку, хлопчики відображають більший простір, уміщають на малюнку більше вулиць, будинків, дворів.

Абстрактне мислення і математичні здібності. І.С. Кон відзначає, що схильність до абстрактного мислення типова головним чином для хлопців.

Р.Д. Малінауськас, використовуючи опитувальник Кеттелла, дослідив, що серед чоловіків більше, ніж серед жінок, осіб з високим рівнем абстрактного мислення (фактор В).

Незважаючи на поширену думку про вищі математичні здібності осіб чоловічої статі, зарубіжні дослідження виявили досить суперечливі факти. У хлопчиків і дівчаток початкової школи відмінностей в ефективності здійснення математичних операцій або зовсім не було, або були на користь дівчаток. Це відповідає результатам, одержаним в попередньому дослідженні розвитку числових понять у дошкільників. Не виявили істотних статевих відмінностей в математичних здібностях у дошкільників і молодших школярів Л. Термен і Л. Тайлер. Все це дає підставу зарубіжним психологам стверджувати, що відмінностей між хлопчиками і дівчатками в математичних здібностях не виявляється до підліткового (11–12 років) віку. Правда, одержані результати істотно залежали від завдань, що давалися молодшим школярам. У тестах на обчислення відмінностей або не було, або перевагу мали дівчатка. В арифметичних задачах і тестах числового мислення була виявлена стійка перевага хлопчиків. Це підтвердилося і в інших дослідженнях. Так само і в старших класах, за даними деяких авторів, в одних випадках завдання краще виконували дівчатка, в інших випадках – хлопчики, а в третіх відмінностей взагалі не виявилося. Характерно, що найчастіше відмінності в математичних здібностях виявляються лише з початком пубертатного періоду.

У студентів, за даними Л. Фрідман, відмінності в результатах виконання математичних завдань були виявлені на користь хлопців. Наголошується, правда, що останніми роками відмінності між особами чоловічої і жіночої статі у прояві математичних здібностей стають все меншими.

Проте цьому факту не слід надавати великого значення, адже те, що фіксують учені, є вивченою здатністю (досвідом), а дівчатка в школі відрізняються великою старанністю і кращою загальною успішністю. Інша справа, коли враховується математична обдарованість. За даними ряду авторів, математично обдарованих осіб значно більше серед хлопчиків. За даними Камілли Бенбоу і Дж. Стенлі, на 13 математично обдарованих чоловіків доводиться тільки 1 жінка.

Прийнято вважати, що у жінок в осмисленні відбувається своя логіка, що недоступна розумінню чоловіків і тому викликає у них в процесі спілкування з жінками часом подив і розгубленість.

Коли говорять жінці: “У вас чоловічий розум”, це розцінюється як комплімент, але чоловік, якому скажуть, що у нього “жіноча логіка”, навряд відчує себе вдоволеним.

При такому ставленні до жіночої логіки цікава позиція представниць радикального фемінізму. Одні з них стверджують, що жінки думають не так, як чоловіки, і що інтуїція та співпереживання дозволяють їм розвинути вищі рівні розуміння, ніж чоловічий розрахунок і логіка. Інші вважають, що дифузна природа жіночої сексуальності дозволяє їм осягнути “нелінійні” форми сприйняття світу за межами чоловічої логіки.

З приводу особливостей жіночого мислення і логіки Д.В. Колесов і
Н.Б. Сельверова пишуть таке: “Існує цікава думка про особливості жіночого мислення, яку розділяє багато авторів: “У жінки багато що відбувається в мисленні підсвідомо і як би у готовому вигляді виходить на поверхню висновок, а коли її питають чому, вона може навести перший випадковий мотив, і не кращий”. Звідси створюється враження про інтуїтивний характер мислення жінки, коли вона якимось особливим відчуттям здатна осягати істину, приходити до неї не шляхом логічних міркувань, а як би своєрідним “чуттям”.

Справа, зрозуміло, не в особливому чутті, а в тонкості сприйняття і ступені усвідомленості конкретних розумових операцій, ступеня їх “усвідомлюваності”, що не можна змішувати з їх ефективністю. В усякому разі, головне – здатність правильно дійти до істини, незалежно від конкретного шляху. Тут простежується виразна аналогія зі сказаним вище: жінці важлива загальна, кінцева властивість, і вона менше значення надає конкретним внутрішнім механізмам, будь то механізм роботи машини або внутрішній хід думки.

Проте, насправді, не тільки чоловіки можуть не розуміти жінок, але і жінки можуть не розуміти чоловіків, оскільки за одними і тими ж поняттями та словосполученнями у тих і інших може стояти різний смисловий зміст і різне відношення. Це показано в роботі А.В. Візгіної і С.Р. Пантілєєва. Так, нормативність, самоконтроль сприймаються жінками як нав’язані ззовні й ведуть до самонеприйняття, сприйняття свого “Я” як неповноцінного. У чоловіків такої негативної реакції не спостерігається. Для них прагнення відповідати очікуванням і нормам соціуму є прийнятним і органічним. “Жіноча” реакція у них буде в тому випадку, коли вони думатимуть, що не відповідають соціальним нормам.

Креативність. Креативність розуміється як здібність до розумових перетворень і творчості, уміння відмовлятися від стереотипних способів мислення. Креативність характеризується оригінальністю мислення, семантичною і образною адаптивною гнучкістю, здібністю до сприйняття дисгармонії, недоліків.

М. Костік та Е. Хілгард з співавторами виявили перевагу осіб чоловічої статі (випускників школи і студентів) у перенесенні научіння (застосуванні навичок і знань до нових ситуацій). Е. Свіні виявив значну перевагу чоловіків у “переструктуризації”, тобто відмові від первинного підходу й організації фактів по-новому. Це було виявлено на чоловічих і жіночих групах, зрівняних за загальними розумовими, вербальними та математичними здібностями.

А.У. Ассовська, Л.А. Цвєткова і Т.Г. Янічева вивчали креативність молодших школярів (8–9 років) обох статей. Автори встановили, що високий рівень креативності мали 45% хлопчиків і лише 20% дівчаток; в той же час низький рівень був у 50% дівчаток і 23% хлопчиків.

Дітей на занятті запитали, для чого можна використовувати цеглину. Перша відповідь лежала на поверхні – звичайно, щоб побудувати будинок. Далі дівчатка підняли руки і почалося... З цеглини можна побудувати “гараж”, “а ще загорожу”, “а ще сарай”... Нарешті тема будівництва вичерпана. Піднімає руку хлопчик: “Цеглину можна покласти у відро, коли мама солить гриби – для тяжкості”. Нова версія. І знову ліс рук дівчаток і різні пропозиції про те, де можна використовувати цеглину як вантаж. Знову вичерпали тему, і знову хлопчики: “Цеглою можна обкласти багаття, щоб трава не загорілась”. Дівчатка знову підхоплюють цю версію і дають різні рецепти порятунку від пожежі за допомогою цегли. І знову хлопчики: “Можна покласти на цеглину дошку, і вийде гойдалка”, “Можна кидати їх як снаряди” і т. д.

Звичайно, це не значить, що жодна дівчинка не висуне нової ідеї, але тенденція тут дуже чітка (В.Д. Єремєєва, Т.П. Хрізман).

Те ж виявляється і за даними А.Д. Канатова, що обстежив 207 чоловіків і 250 жінок у великому віковому діапазоні: у чоловіків креативність дещо вища, ніж у жінок (табл. 13.5).

Н.В. Гаврюшкіна вивчала креативніть у хлопчиків і дівчаток 9–12 років і одержала дещо інші дані: невербальна креативність однакова у хлопчиків і дівчаток, а вербальна креативність вище у дівчаток і за рахунок неї у них вища і загальна креативність.

Таким чином, можливо, що вираженість креативності у осіб чоловічої і жіночої статі визначається видом креативності.

Н.Є. Кузьміна вивчала креативність підлітків 15–16 років і виявила, що креативність хлопчиків чіткіше розпізнається іншими людьми, менш залежить від особливостей сприйняття. Креативність дівчаток не пов’язана напряму з успішністю в спілкуванні. Проте з підвищенням креативності підвищується і їх статус у групі.

Вищенаведені автори встановили, що креативність впливає на властивості особистості. За даними А.В. Ассовської з співавторами, за наявності високого рівня креативності у тих і інших, хлопчики більш тривожні, ніж дівчатка. Н.Є. Кузьміна показала, що креативні хлопчики проявляють велику емпатійність, дружелюбність, сприймають іншу людину як цінність, проявляють велику стійкість до критики. У дівчаток зв’язок креативності з характеристиками особистості виражений набагато слабше.

Таблиця 13.5