| Дослід | 4 роки | 6 років | ||
| Дівчатка | Хлопчики | Дівчатка | Хлопчики | |
| I II III IV | 8,2 7,3 8,7 7,8 | 6,7 6,4 7,7 5,3 | 10,6 9,7 10,5 10,7 | 8,7 8,6 8,7 9,2 |
Тут можна бачити прямий зв’язок кращої у осіб жіночої статі вербальної пам’яті з кращим розвитком у них вербальної сфери, про що мова йтиме далі. Проте Д. Гроссі зі співавторами одержали дані, згідно з якими у хлопчиків вербальна пам’ять більш розвинена.
За даними різних досліджень, особи чоловічої статі краще запам’ятовують склади (М.С. Моргунова, В.П. Умнов, В.Н. Андрєєва).
За даними В.П. Умнова, образна пам’ять у студенток у віці 18–21 року краща, ніж у студентів того ж віку.
Жінки краще запам’ятовують імена людей, побачених ними на фотографіях.
Вербальні здібності. Жіноча перевага у вербальних, або лінгвістичних, функціях спостерігається з раннього дитинства до зрілого віку. Ф. Шахтер і співавтори виявили відмінності між хлопчиками і дівчатками в дитячому віці (на користь останніх) в словниковому запасі, мовній активності і ясності мови. Дівчатка використовують речення раніше хлопчиків і проявляють тенденцію до довших і зріліших за своєю структурою висловлювань. Вони швидше просуваються в навчанні читанню. Артикуляційні здібності дівчаток в 1-му класі можна порівняти з такими ж здібностями хлопчиків 2-го класу.
У підлітковому віці також було відмічено незначне переважання мовних показників дівчат в артикуляції, тобто чіткіша вимова ними звуків.
Вищий темп артикуляції у жінок у порівнянні з чоловіками виявила
Є.М. Данилович.
У одному дослідженні мовного розвитку дітей з 4-го по 12-й клас учнів попросили написати твір на задану тему, що цікавить обидві статі. Написані за один і той же час твори виявилися коротшими у хлопчиків, кількість використаних ними слів склала в середньому 83–86% від кількості слів, використаних дівчатками. Дівчатка краще виконують такі завдання, як завершення речень і розповідей, вони володіють більшою швидкістю читання. У мові хлопчиків переважають слова, що передають дії, тоді як дівчатка (й жінки в цілому) більш схильні до використовування образно-оцінних слів. Показовий у цьому відношенні експеримент, проведений з дітьми 6–7 років. Діти повинні були вільно називати слова, які вважають “хорошими” і “поганими”. “Поганими” словами у хлопчиків були “не бігай”, “не стрибай”, “не лазь”; у дівчаток – “вовк”, “Баба-Яга”. “Хорошими” словами у хлопчиків були “танкіст”, “льотчик”, “космонавт”, а у дівчаток – “матуся”, “тато”, “бабуся”, “мир”, “травень”, “батьківщина”.
Та сторона мови, яка пов’язана з пошуком (знаходження словесних асоціацій, вирішення кросвордів) краще представлена у хлопчиків і чоловіків. Наприклад, Є.І. Степанова наводить дані про відмінності між чоловіками і жінками в швидкості і точності асоціативних реакцій на слова. У віці 18–19 років швидше і точніше реагували чоловіки.
Порушення мови частіше спостерігаються у хлопчиків. Співвідношення чоловічого і жіночого заїкання коливається від 2:1 до 10:1. Серед нездібних до читання хлопчики складають від 60% до 100%.
Дівчатка дошкільного віку малюють, як правило, більш детально, ніж хлопчики того ж віку. У “Тесті оцінки мистецтва Мак-Адорі” й “Тесті думок про мистецтво Мейєра” жінки перевершували чоловіків на невелику, але значущу величину. В той же час у праці Е. Протро і X. Перрі таких відмінностей за тестом Мейєра виявлено не було.
Істотних статевих відмінностей в слуховому розрізненні і музичній пам’яті знайдено не було. У тестах, в яких головним була естетична оцінка музичного твору, кращі результати показували жінки.
Питання і завдання для самоперевірки
1. Визначте місце статі в структурі індивідуальності. Розкрийте зміст понять “стать” і “гендер”.
2. Які теорії психологічної статі вам відомі?
3. Розкрийте психологічне значення еволюційної теорії статі.
4. Що таке статевий диморфізм, статевий дипсихізм і статевий дихрономорфізм?
5. За допомогою яких програм поведінки психофізіологія статі визначає динаміку і зміст життєдіяльності людини?
6. Як етологія статі може бути використана для побудови і руйнування психологічних бар’єрів між статями?
7. Які психологічні відмінності між чоловіками і жінками достовірно були підтверджені у сфері інтелектуальних здібностей, тепераменту, рис особистості?
8. В чому полягають основні тенденції порушення фізичного і психічного здоров’я у чоловічій і жіночій підвибірках?
9. Підберіть ілюстрації з літератури і мистецтва до виділених С. Бем типів психологічної статі.
10. Проаналізуйте стереотипи і забобони, що стосуються статевольової поведінки у різних культурах.
11. В яких психічних процесах міжстатеві відмінності проявляються найвиразніше?
Література
1. Адлер А. Наука жить. – К.: Роrt-Royal, 1997. – 285 с.
2. Анастази А. Дифференциальная психология. – М.: Апрель-Пресс, 2001. – 752 с.
3. Геодакян В.А. Теория дифференциации полов в проблемах человека // Человек в системе наук. – М., Наука, 1989. – С. 171–189.
4. Годфруа Ж. Что такое психология. – М., 1992. – Кн. 1 и 2.
5. Дольник В.Р. Жизнь – разгадка пола или пол – разгадка жизни? // Химия и жизнь. – 1995. – № 9–12.
6. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – С.-Пб.: Питер, 2002. – 544 с.: ил.
7. Кон И.С. Психология половых различий // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С. 78–83.
8. Крайг Г. Психология развития. – С.-Пб.: Питер, 2000. – 980 с.
9. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – 3-е изд., испр. – М.: Смысл; Издательский центр “Академия”, 2004. – 527 с.
10. Машков В.Н. Основы дифференциальной психологии. – С.-Пб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1998. – 132 с.
11. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология: Учебное пособие / С.К. Нартова-Бочавер. – М.: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2003. – 280 с.
12. Русалов В.М. Пол и темперамент // Психологический журнал. – 1993. – Т. 14. – № 6. – С. 55–64.
13. Фуко М. Забота о себе. История сексуальности. – К.; М., 1998. – 283 с.
14. Хорни К. Женская психология. – С.-Пб., 1993. – 220 с.
15. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Прогресс, 1996. – 338 с.
16. Эстес К.П. Бегущая с волками. Женский архетип в мифах и сказаниях. – М.: София, 2001. – 495 с.
17. Юнг К. Психология бессознательного. – М.: Канон, 1994. – 330 с.
Розділ 14
Професійна диференціація
План
