Статеві відмінності в період дорослості

Примітка: І – фізичний розвиток; ІІ – когнітивний розвиток; III – соціальний розвиток

Що ж до здібностей до мистецтв, то дівчатка, як правило, раніше починають малювати і роблять це охочіше, ніж хлопчики, вміють висловлювати тонкі думки про мистецтво. Втім, ці відмінності нерідко пов’язують з прийнятими особливостями виховання (наприклад, темпи розвитку мови пов’язують з особливостями гри дівчаток, які в основному моделюють спілкування; змінивши традиційні “об’єктні ігри” хлопчиків у машинки, конструктор тощо, можна простимулювати також їх мовний розвиток, проте при цьому залишається відкритим питання про ризик спотвореної статеворольової ідентичності). У сфері музичних здібностей відмінностей не виявлено.

У структурі темпераменту також спостерігаються відмінності. Так, результати, отримані за допомогою опитувальника В.М. Русалова, який включає 8 шкал, відзначають відмінності за 6-ма шкалами. У жінок вищі показники соціальної пластичності, емоційності, соціальної емоційності, а в чоловіків – показники ергічності, пластичності та індивідуального темпу. Соціальна ергічність і соціальний індивідуальний темп із статтю практично не пов’язані [12].

Отже, чоловіки характеризуються ширшою сферою діяльності, гнучкістю мислення, прагненням до праці. високою швидкістю виконання операцій при здійсненні предметної діяльності. А жінки відрізняються легкістю вступу до соціальних контактів, підвищеною чутливістю до невдач на роботі та в спілкуванні, турботою, невпевненістю.

Таким чином, згідно з теорією В.А. Геодакяна, можна оцінити напрям еволюційного процесу: у сфері темпераменту за такими ознаками, як соціальна ергічність і соціальний темп, еволюція була завершена, надалі у жінок відбудеться збільшення значень ергічності й пластичності, зменшення соціальної пластичності, зниження емоційної чутливості.

Розглядаючи особливості емоційної сфери, багато дослідників відзначає більшу сенситивність дівчаток у порівнянні з хлопчиками, що, з одного боку, зумовлює відмінність неврозів у хлопчиків і дівчаток, а з іншого – призводить до того, що протиправна поведінка частіше проявляється серед хлопчиків, особливо починаючи з підліткового віку. Невротичні відхилення дівчаток частіше полягають у появі страхів, хвилювання, шкідливих звичок аутоагресивної етіології (кусання пальців, гризіння нігтів і т. п.). У хлопчиків більше поширені проблеми поведінки. Що ж до відмінностей у системах цінностей, то вони виявляються у дітей до підліткового віку й згладжуються серед дорослих. Так, дівчатка більше орієнтовані на цінності особистої привабливості, сімейного благополуччя, а в професійній сфері – на набування нового цікавого досвіду та розширення кола спілкування, тоді як хлопчики й тут в основному звертаються до взаємодії з “великим соціумом”, виражаючи прагнення до влади, незалежності, вигоди [2].

Нарешті, аналіз особистісних факторів Великої П’ятірки показав, що за всіма факторами, окрім відкритості до досвіду, спостерігається статевий дипсихізм [9]. Екстраверсія, що включає домінантність і пошук відчуттів, більше виражена у чоловіків; зате доброзичливість, що включає якості турботи й любові, сильніше виражена у жінок. Психотизм більш властивий чоловічій підвибірці.

У подальших темах ми зупинимося також і на особливостях духовно-світоглядної сфери, що відрізняє чоловіків і жінок, на характеристиках їх етичних систем і способів поведінки в різних ситуаціях. Статеві відмінності неможливо ігнорувати, тому що вони присутні в індивідуальних особливостях будь-якого рівня, посилюючись з віком, через що навіть вікові періодизації зрілого розвитку складаються окремо для чоловіків і жінок.

Отже, більшість сучасних психологів сходиться у тому, що психологічне призначення жінки полягає в збереженні та розвитку внутрішнього світу, підтримці емоційних стосунків з людьми, а чоловіки покликані завойовувати й охороняти зовнішній простір життя своєї сім’ї. Енергія чоловіків спрямована зовні, жінок – всередину, чоловіки активні, жінки чутливі (сприйнятливі, що зовсім не означає пасивності) [14; 15; 16].

Нині більше відомо про психоаналіз чоловіків, маскулінізація відзначає й основні напрями еволюційного процесу. Реабілітовуючи культурний і психологічний статус жінки, відомий містик Д. Андрєєв одним з небагатьох позитивно визначив історичну місію жінок, яка полягає в тому, щоб “запліднити” собою творчий геній чоловіків, бути музою-натхненницею, подібно до того, як у фізіологічному плані жінку запліднив чоловік. Таким чином, жінці відведена основна продуктивна роль у духовному розвитку людства. Про це ж писав і К.Г. Юнг: “Жінка зі своєю так не схожою на чоловічу психологією є джерелом інформації (і завжди ним була) про речі, недоступні чоловіку” [17, c. 253].

Узагальнюючи сказане, важливо підкреслити, що психологічні особливості повинні виводитися з еволюційного й культурного призначення кожної статі. Оскільки біологічно вони рівноправні, то інтерпретація особливостей і визначення стратегії самоактуалізації повинні будуватися з урахуванням етологічних підстав.