Огляд досліджень когнітивних стилів з новою гостротою ставить питання про природу стильових параметрів. Чи є когнітивні стилі відданням переваги певним способам переробки інформації, або чи особливого роду здібностями?
Наявні дані свідчать про те, що когнітивні стилі характеризують два аспекти інтелектуальної діяльності: своєрідність ментальних репрезентацій того, що відбувається (як організовується ментальний образ ситуації у різних людей) і можливість контролю психічної активності (як здійснюється “гальмування афективних станів” у процесі інтелектуального відображення). Таким чином, можна зробити наступні висновки щодо психологічного статусу стильових властивостей.
По-перше, стильові відмінності виявляються в характеристиках ментальних репрезентацій того, що відбувається: розгорнутості меж ментального образу ситуації (референтами є такі когнітивні стилі, як імпульсивність–рефлективність, екстенсивність сканування), ступеня його проникнутості (толерантність до нереалістичного досвіду), артикульованості цього ментального образу (полезалежність–поленезалежність у варіанті тесту “Включені фігури”), розведеності в ньому різноузагальнених категоріальних рівнів (діапазон еквівалентності, широта категорії, конкретна–абстрактна концептуалізація, когнітивна простота–складність), інтегрованості в його психічній матерії різних модальностей досвіду (ригідний–гнучкий пізнавальний контроль, полезалежність–поленезалежність у варіанті тесту “Стержень-рамка”).
По-друге, стильові відмінності свідчать про сформованість механізмів мимовільного інтелектуального контролю, що виявляється у двох основних формах: контролі процесів переробки інформації (у вигляді засобів організації базових процесів пізнавального відображення); контролі моторної й афективної активності (у вигляді засобів стримування імпульсивної поведінки).
Таким чином, за своїм психологічним статусом когнітивні стилі – це “інші здібності” (порівняно з інтелектуальними здібностями, які вимірюються за допомогою традиційних психометричних тестів), що мають відношення до метакогнітивної регуляції інтелектуальної діяльності [19].
Одним з аргументів на користь продуктивної природи стильових характеристик інтелектуальної діяльності є феномен “розщеплювання” полюсів когнітивних стилів [20; 22]. Насправді кожний когнітивний стиль має не два, а чотири полюси, тобто є квадриполярним вимірюванням. Відповідно при діагностиці того або іншого когнітивного стилю ми маємо справу з чотирма підгрупами випробуваних, які істотно розрізняються за ступенем сформованості мимовільного інтелектуального контролю. Мабуть, саме ці дві функції когнітивних стилів – їх роль у побудові об’єктивованих ментальних репрезентацій того, що відбувається, і мимовільний контроль процесів переробки інформації – дозволяють пояснити факти впливу стильових властивостей на продуктивність інтелектуальної діяльності і на своєрідність особистісних рис суб’єкта.
На закінчення необхідно відзначити, що значення феномену когнітивних стилів слід бачити не тільки у факті існування індивідуальних відмінностей в інтелектуальній діяльності. Когнітивні стилі – це тонкі інструменти, за допомогою яких будується індивідуальна “картина світу”. Таким чином, когнітивні стилі виступають як свого роду посередники між “ментальним світом” суб’єкта і “світом реальності”, забезпечуючи врешті-решт унікальність інтелектуальних можливостей людей з різним складом розуму.
Питання і завдання для самоперевірки
1. Розкрийте сутність основних теоретичних джерел стильового підходу в психології.
2. Охарактеризуйте основні положення теорії психологічної диференціації.
3. Які внутрішні суперечності змістовного та формального характеру в теоріях когнітивних контролів і когнітивного темпу може розв’язати стильовий підхід?
4. У чому полягає взаємозв’язок між психоаналітичними і когнітивними теоріями особистості з позиції стильового підходу?
5. З якими психологічними характеристиками особистості взаємодіє когнітивний стиль полезалежність–поленезалежність? У чому це проявляється?
6. Охарактеризуйте основні відмінності між полезалежними і поленезалежними особистостями.
7. З якими індивідуальними особливостями мислення пов’язаний вузький–широкий діапазон еквівалентності?
8. Які міжстатеві відмінності у проявах когнітивного стилю вузькості–широти категорії?
9. Як впливає ригідний–лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль на навчальну успішність школярів?
10. Як впливає толерантність до нереалістичного досвіду на поведінку особистості в ситуації невизначеності?
11. Який внутрішній взаємозв’язок між стилями “вузькість–широта сканування” та “загострювання–згладжування”?
12. Чи впливає стиль “імпульсивність–рефлективність” на схильність особистості до ризику?
13. Поясніть причини відмінностей у інтелекті між особами конкретної та абстрактної концептуалізації.
14. Який зв’язок когнітивної простоти–складності з особистісними і поведінковими проявами?
15. З якими структурними компонентами психіки взаємопов’язані когнітивні стилі найбільше?
16. В чому проявляється співвідношення продуктивних і стильових аспектів інтелектуальної діяльності?
17. Яке місце займають когнітивні стилі в структурі індивідуальності?
18. Дайте відповідь на питання: “Когнітивні стилі – це віддання переваги певним способам пізнання дійсності чи це розумові здібності?”.
Література
1.Егорова М.С., Зырянова Н.М. Влияние генотипа на соотношение показателей интеллекта и когнитивного стиля // Генетика. – 1997. – С. 110–115.
2.Когнитивная психология / Под ред. В.Н. Дружинина, Д.В. Ушакова. – М.: ПЭРСЭ, 2002. – 480 с.
3.Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости: Автореф. дисс.... канд. психол. наук. – Л., 1976.
4.Кочарян А.С. Преодоление эмоционально трудных ситуаций общения в зависимости от сложности социальной перцепции: Автореф. дисс.... канд. психол. наук. – Л., 1986.
5.Кочетков В.В., Скатникова И.Г. Индивидуально-психологические проблемы принятия решений. – М.: Наука, 1994.
6.Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – 3-е изд., испр. – М.: Смысл; Издательский центр “Академия”, 2004. – 527 с.
7.Лу Ливер Б. Обучение всего класса. – М.: Новая школа, 1995.
8.Палей А.И. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. – 1982. – № 1. – С. 118–126.
9.Русалов В.М., Паралис С.Э. Темперамент и своеобразие когнитивной сферы личности // Психологический журнал. – 1991. – Т. 12. – № 5. – С. 118–122.
10.Селиванов В.В. Мышление и личность. – Смоленск: Изд-во СГУ, 1998.
11.Скотникова И.Г. Когнитивные стили и стратегии решения познавательных задач / Под ред. В.А. Либина. Стиль человека. – М.: Смысл, 1998. – С. 64–78.
12.Стернберг Р., Григоренко Е. Стили мышления в школе // Вестник Моск. ун-та. Серия 14. Психология. – 1996. – № 2. – С. 34–42; 1997. – № 2. – С. 33–42.
13.Стиль человека: психологический анализ / Под ред. А.В. Либина. – М.: Смысл, 1998.
14.Тихомирова И. В. Преобладающий тип ориентировочной активности и некоторые характеристики индивидуальности: Автореф. дисс.... канд. психол. наук. – М., 1988.
15.Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности. – М.: Прогресс, 1987.
16.Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К.: УМК ВО, 1990.
17.Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. 2-е изд. – С.-Пб.: Питер, 2004. – 383 с.: ил.
18.Холодная М.А. Когнитивные стили и интеллектуальные способности // Психологический журнал. – 1992. – № 3. – С. 84 – 93.
19.Холодная М.А. Психологический статус когнитивных стилей: предпочтения или “другие” способности? // Психологический журнал. – 1996. – Т. 17. – № 1. – С. 61 – 69.
20.Холодная М.А., Маньковский Н.Б., Бачинская Н.Ю. и др. Своеобразие уровневых, структурных и стилевых характеристик интеллекта в пожилом возрасте // Психология зрелости и старения. – 1998. – № 2. – С. 5 – 13.
21.Холодная М.А. Феномен “расщепления” полюсов когнитивных стилей // Интеллект и творчество / Под ред. А.Н. Воронина. – М.: Изд-во ИП РАН, 1999.
22.Холодная М.А. Когнитивный стиль как квадриполярное измерение // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. – № 4. – С. 46–56.
23.Шкуратова И.П. Когнитивный стиль и общение. – Ростов-на-Дону: Изд. РПУ, 1994.
24.Шкуратова И.П. Исследование стиля в психологии: оппозиция или консолидация. Комментарии / Под ред. В.А. Либина. Стиль человека: психологический анализ. – М.: Смысл, 1998. – С. 13–33; 125–141.
25.Южанинова А.Л. Исследование сложности когнитивной дифференциации и интеграции в связи с уровнем социального интеллекта // Когнитивные стили: Тезисы науч.-практич. семинара. – Таллинн, 1986. – С. 159–162.
Розділ 10
