Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈п≥дем≥олог≥€ артер≥альноњ г≥пертенз≥њ




Ucirc;. ¬ступ

 

”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 4 лютого 1999 року є 117/99 затверджено Ќац≥ональну ѕрограму проф≥лактики ≥ л≥куванн€ артер≥альноњ г≥пертенз≥њв ”крањн≥.

ћета ѕрограми Ц зниженн€ захворюваност≥ населенн€ на артер≥альну г≥пертенз≥ю, ≥шем≥чну хворобу серц€, судинн≥ ураженн€ мозку, смертност≥ в≥д ускладнень г≥пертенз≥њ, п≥двищенн€ тривалост≥ ≥ €кост≥ житт€ хворих на серцево-судинн≥ захворюванн€.

¬ 2003 роц≥ в ”крањн≥ оф≥ц≥йно зареЇстровано б≥л€ 10 м≥льйон≥в хворих на ј√. «ростанн€ цього показника на 81% у пор≥вн€нн≥ з 1997 ≥ на 53% у пор≥вн€нн≥ з 1999 роком св≥дчить про позитивну тенденц≥ю, €ка Ї насл≥дком ефективноњ роботи по ви€вленню ц≥Їњ патолог≥њ. «ростанн€ показника поширеност≥ ј√ супроводжуЇтьс€ стаб≥льним зниженн€м захворюваност≥ на ≥нсульти в ”крањн≥ Ц в пор≥вн€нн≥ з 1998 роком на 12%. ѕод≥бна динам≥ка Ї св≥дченн€м позитивних зрушень, дос€гнутих за рахунок пол≥пшенн€ роботи з хворимина ј√.

Ўироке впровадженн€ нових технолог≥й веденн€ хворих стало одним ≥з основних завдань ѕрограми. ¬ 1999 роц≥ вийшла 1-а редакц≥€ –екомендац≥й ”крањнського товариства кард≥олог≥в з проф≥лактики та л≥куваанн€ артер≥альноњ г≥пертенз≥њ, в 2001 − 2-е виданн€, виправлене ≥ доповнене. јле житт€ не стоњть на м≥сц≥. «а час, що пройшов з моменту написанн€ –екомендац≥й, накопичивс€ значний обТЇм нових наукових даних, €к≥ можуть суттЇво впливати на процес прийн€тт€ р≥шенн€ л≥карем, вийшли нов≥ –екомендац≥њ ™вропейських товариств г≥пертенз≥њ та кард≥олог≥њ (2003) та јмериканскького нац≥онального ком≥тету з проф≥лактики, д≥агностики та л≥куванн€ високого артер≥ального тиску (2003), в €ких знайшла св≥й лог≥чний подальший розвиток стратег≥€ стратиф≥кац≥њ ризику хворих на ј√. ¬она передбачаЇ веденн€ таких хворих з урахуванн€м вс≥х фактор≥в, €к≥ впливають на прогноз захворюванн€, тобто не лише р≥вн€ ј“, але й на€вност≥ фактор≥в ризику атеросклерозу, ураженн€ орган≥в-м≥шеней та супутн≥х серцево-судинних захворювань. “акий ≥нтегральний п≥дх≥д до л≥куванн€ хворих з ј√ даЇ кращ≥ результати, н≥ж ≥зольоване зниженн€ ј“. ÷е диктуЇ необх≥дн≥сть впровадженн€ в кл≥н≥чну практику украњнських л≥кар≥в тактики л≥куванн€, що базуЇтьс€ на визначенн≥ ≥ндив≥дуального ризику хворого. ƒан≥ рекомендац≥њ м≥ст€ть детальну ≥нформац≥ю щодо стратиф≥кац≥њ ризику ≥ веденн€ хворих з високою в≥рог≥дн≥стю ускладнень внасл≥док ураженн€ орган≥в-м≥шеней або супутн≥х захворювань.

ћетою 3-го виданн€ Ц Ф–екомендац≥й з проф≥лактики та л≥куванн€ артер≥альноњ г≥пертенз≥њФ Ї ознайомленн€ практичних л≥кар≥в з результатами останн≥х досл≥джень в галуз≥ артер≥альноњ г≥пертенз≥њ та впровадженн€ в ”крањн≥ Їдиноњ стратег≥њ л≥куванн€ цього захворюванн€, що в≥дпов≥даЇ сучасним науковим погл€дам ≥ тим основним напр€мкам терап≥њ ј√, €к≥ Ї загальновизнаними в ™вроп≥ та у св≥т≥.

–екомендац≥њ розроблен≥ €к пос≥бник до ѕрограми. „лени робочоњ групи з артер≥альноњ г≥пертенз≥њ украњнськоњ асоц≥ац≥њ кард≥олог≥в спод≥ваютьс€, що њх нова редакц≥€ буде корисною €к дл€ практичних л≥кар≥в, так ≥ наукових сп≥вроб≥тник≥в. јвтори впевнен≥, що щироке впровадженн€ положень рекомендац≥й у практику дозволить пол≥пшити результати л≥куванн€ ј√ в ”крањн≥.

 

≈п≥дем≥олог≥€ артер≥альноњ г≥пертенз≥њ

 

јртер≥альна г≥пертенз≥€ Ц одне з найпоширен≥ших хрон≥чних захворювань людини. «а статистичними даними м≥н≥стерства охорони здоровТ€, в ”крањн≥ у 2003 роц≥ зареЇстровано понад 9,8 млн. людей з ј√, що складаЇ 24,3% дорослого населенн€. ќднак все ще збер≥гаютьс€ певн≥ розб≥жност≥ м≥ж даними оф≥ц≥йноњ статистики ≥ результатами еп≥дем≥олог≥чних досл≥джень, €к≥ показують, що частина хворих з п≥двищеним артер≥альним тиском в ”крањн≥ залишаЇтьс€ неви€вленою. “ак, досл≥дженн€, проведен≥ ≤нститутом кард≥олог≥њ ≥м. акад. ћ.ƒ. —тражеска, ви€вили, що п≥двищений (> 140/90 мм рт.ст.) артер≥альний тиск мають майже 44% дорослого населенн€. “ака ж к≥льк≥сть г≥пертензивних хворих реЇструЇтьс€ в ≥нших Ївропейських крањнах та —Ўј.

—тандартизований за в≥ком показник поширеност≥ ј√ серед працездатного населенн€ ”крањни складаЇ 34,1%; серед чолов≥к≥в Ц 34,7%; серед ж≥нок Ц 33,4%.

—еред ос≥б з п≥двищеним ј“ знають про на€вн≥сть захворюванн€ 46,9% с≥льських ≥ 85,1% м≥ських мешканц≥в, л≥куютьс€ Ц в≥дпов≥дно 12,4% та 61,2%, ефективн≥сть л≥куванн€ становить 6,2 та 20,5%. ќтже, ситуац≥€ щодо контролю ј√ незадов≥льна €к у с≥льськ≥й попул€ц≥њ, так ≥ в м≥ськ≥й, проте у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ вона вкрай неспри€тлива.

¬иникненн€ ≥ переб≥г ј√ т≥сно повТ€зан≥ з на€вн≥стю фактор≥в ризику.

* ¬≥к. ≤снуЇ позитивна залежн≥сть м≥ж ј“ ≥ в≥ком. ¬ ц≥лому р≥вень д≥астол≥чного ј“ п≥двищуЇтьс€ до 55 рок≥в, пот≥м зм≥нюЇтьс€ мало. —истол≥чний ј“ пост≥йно зростаЇ з в≥ком.

* —тать. —ередн≥ р≥вн≥ ј“ ≥ поширен≥сть ј√ у ж≥нок молодого ≥ середнього в≥ку дещо менш≥, н≥ж у чолов≥к≥в. ѕ≥зн≥ше ц€ залежн≥сть зм≥нюЇтьс€ аж до реверс≥њ.

* —падков≥сть. ÷е один з найвпливов≥ших фактор≥в майбутнього розвитку ј√. ¬и€влено т≥сну корел€ц≥ю м≥ж ј“ найближчих родич≥в (батьки, брати, сестри).

* ћаса т≥ла.  орел€ц≥€ м≥ж масою т≥ла ≥ р≥внем ј“ пр€ма, значна ≥ ст≥йка. Ќадлишкова маса асоц≥юЇтьс€ з 2-6 кратним п≥двищенн€м ризику виникненн€ ј√.

* јл≥ментарн≥ фактори.

-  ухонна с≥ль. ѓњ вживанн€ понад ф≥з≥олог≥чну норму позитивно корелюЇ з р≥внем ј“.

- ≤нш≥ м≥кроелементи. ≤снуЇ зворотн≥й звТ€зок м≥ж вживанн€м  +, —а2+, та Mg2+ ≥ р≥внем ј“.

- ћакроелементи: б≥лки, жири, вуглеводи, харчов≥ волокна. ѕереважанн€ в харчовому рац≥он≥ овоч≥в та фрукт≥в, риби, б≥лого кур€чого мТ€са, обмеженн€ вживанн€ тваринних жир≥в, холестерину ≥ солодощ≥в спри€Ї зменшенню р≥вн€ ј“.

-  ава. ¬≥дновленн€ пресорного ефекту кофењну в≥дбуваЇтьс€ через дек≥лька годин п≥сл€ вживанн€ кави. ј√ виникаЇ втрич≥ част≥ше серед тих, хто вживаЇ в≥д 1 до 5 чашок кави на день пор≥вн€но з тими, хто не вживаЇ кави взагал≥.  офењн, що м≥ститьс€ в м≥цн≥й кав≥, п≥двищуЇ ƒј“ у чолов≥к≥в з г≥пертенз≥Їю на 8 мм рт.ст., а у ос≥б з нормальним ј“ Ц на 3 мм рт.ст.

- јлкоголь. ¬живанн€ алкоголю пр€мо корелюЇ з р≥внем ј“, причому €к гостре, так ≥ хрон≥чне. «алежн≥сть м≥ж вживанн€м алкоголю ≥ поширен≥стю ј√ маЇ вигл€д J-под≥бноњ кривоњ. „астота ј√ найменша серед ос≥б, що вживають алкоголь в окремих випадках, ≥ поступово зростаЇ в залежност≥ в≥д щоденноњ к≥лькост≥ вживаних алкогольних напоњв.

* ѕал≥нн€. Ќ≥котин р≥зко п≥двищуЇ ј“ нав≥ть у завз€тих курц≥в. ≈фект кожноњ сигарети триваЇ б≥л€ 30 хвилин. ¬же на 1-й хвилин≥ п≥сл€ њњ випалюванн€ —ј“ п≥двищуЇтьс€ на 15 мм рт.ст., а на 4-й Ц на 25 мм рт.ст. ѕри однакових р≥вн€х ј“ мозковий ≥нсульт та ≤’— у ос≥б, що пал€ть, виникаЇ в 2-3 рази част≥ше, н≥ж у тих, хто не палить.

* ѕсихосоц≥альн≥ фактори. —трес спри€Ї п≥двищенню ј“. ѕроте поки що нев≥домо, чи призводить тривалий стрес до довготривалого п≥двищенн€ ј“.

* —оц≥ально-економ≥чний статус. ¬ крањнах постперех≥дного пер≥оду визначаЇтьс€ зворотний звТ€зок м≥ж ј“ ≥ р≥внем осв≥ти, доход≥в та профес≥йним статусом. –азом з тим, в крањнах перех≥дного ≥ до перех≥дного пер≥оду визначаЇтьс€ значна розповсюджен≥сть ј√ серед забезпечених верств населенн€. ƒосв≥д б≥льшост≥ крањн св≥дчить, що з≥ зростанн€м економ≥ки в сусп≥льств≥ реЇструЇтьс€ неухильне п≥двищенн€ р≥вн≥в ј“ ≥ поширеност≥ ј√ серед малозабезпечених верств населенн€.

* ‘≥зична активн≥сть. ” ос≥б, що ведуть малорухомий спос≥б житт€, ризик виникненн€ ј√ на 20-50% вищий, н≥ж у ф≥зично активних. ‘≥зичн≥ навантаженн€ п≥д час виконанн€ профес≥йних обовТ€зк≥в спри€ють п≥двищенню ј“, а ф≥зична активн≥сть в години дозв≥лл€ Ц навпаки. –егул€рн≥ аеробн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€ Ї досить ефективним засобом немедикаментозного л≥куванн€ ј√.

ѕроф≥лактичн≥ заходи щодо артер≥альноњ г≥пертенз≥њ спр€мован≥ на впровадженн€ здорового способу житт€ ≥ корекц≥ю ви€влених фактор≥в ризику. ¬они передбачають:

- обмеженн€ вживанн€ кухонноњ сол≥;

- зменшенн€ маси т≥ла при њњ надлишку;

- обмеженн€ вживанн€ алкогольних напоњв;

- зменшенн€ вживанн€ насичених жир≥в, солодощ≥в та холестерину;

- в≥дмову в≥д пал≥нн€;

- п≥двищенн€ ф≥зичноњ активност≥ в години дозв≥лл€;

- психоемоц≥йне розвантаженн€ та релаксац≥ю.

«а даними ¬ќ«, проф≥лактика, спр€мована на зм≥ну способу житт€, Ї ун≥версальною ФвакциноюФ проти артер≥альноњ г≥пертенз≥њ, а застосуванн€ перел≥чених заход≥в спри€Ї зменшенню њњ нових випадк≥в на 50%.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 233 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

743 - | 566 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.