В дослідженні соціальних процесів і явищ соціальний менеджмент використовує низку наукових методів. Сила наукових методів полягає в тому, що вони дозволяють отримати достовірну інформацію про сутність процесів і явищ в системі соціальних відносин, створюють умови для їх аналізу, забезпечують надійну перевірку знань, дають можливість прогнозувати майбутній стан об’єкта, вказують засоби впливу, використання яких приведе до бажаних змін. Методи соціального менеджменту як науки поділяються на загальнонаукові та спеціальні.
Загальнонауковими методами є діалектичний і системний. Суть першого полягає в тому, що всі процеси і явища розглядаються у нерозривному зв’язку, взаємодії, постійних змінах.
Зміст системного методу зводиться до того, що управління покликане забезпечити і сприяти вдосконаленню структури й функціональної єдності системи, знаходити і ліквідовувати перепони на шляху до досягнення цілей організації, асимілювати або нейтралізувати негативні впливи як всередині системи, так і поза нею. В практичній управлінській діяльності принцип системності передбачає всебічне опрацювання рішень, що приймаються, аналіз всіх можливих варіантів їх реалізації, координацію зусиль на різних напрямах. В соціальних системах цей принцип передбачає тісну пов’язаність вирішення економічних, соціально-політичних і культурних проблем у процесі управлінської діяльності.
Мисленнєво – логічні методи значною мірою побудовані на використанні прийомів формальної логіки, якими дослідник - управлінець повинен володіти досконало.
Формально-логічні методи пізнання передбачають використання інтелектуальних операцій дедукції або індукції для розв’язання досліджуваної проблеми або ситуації. При використанні дедукції нова думка виводиться логічним шляхом (тобто у відповідності до законів логіки) з попередніх думок. Така послідовність думок називається умовиводом (висновком), а кожна його складова є або раніше доведеною думкою, або аксіомою, або гіпотезою.
Індукція – форма мислення, за допомогою якого думка виходить на якесь загальне правило, загальне положення, притаманне всім одиничним предметам певного класу. Індуктивні умовиводи пов’язані зі сходженням від одиничного до загального, від аналізу дії окремих факторів до загальних висновків. Дедукція та індукція завжди тісно пов’язані між собою, перебувають у нерозривній єдності.
Процес пізнання має багато особливостей. Одна з них – наявність аналітичного і синтетичного способів мислення. Суть аналізу полягає в поділі цілого на частини, тобто в уявленні складного у вигляді сукупності більш простих компонентів, його розчленуванні на складові в процесі дослідження предмета або явища, виокремленні певних його частин, ознак.
Однак, щоб пізнати ціле, складне явище або процес, потрібна зворотна операція – об’єднання в процесі мислення окремих досліджених елементів, частин, ознак в деяке ціле, тобто їх синтезу.
Аналіз і синтез доповнюють, але не замінюють один одного, а системне мислення поєднує ці методи наукового дослідження.
До мисленнєво - логічних методів дослідження в соціальному менеджменті належать і методи класифікації та побудови моделей.
Класифікацією називається прийом, коли з деякої сукупності об’єктів виокремлюються класи, які в неї входять, таким чином, щоб кожний об’єкт, котрий належить до вихідної сукупності, попав в один і тільки один клас.
Класифікація необхідна для вивчення різновидів соціальних явищ, властивостей, дій, факторів тощо. Вона допомагає визначити зміст явищ або проблем.
Особливим варіантом класифікації є типологія. Типологія – це групування об’єктів на основі їх подібності деякому зразку, який називається типом, еталоном або ідеальним образом. В такому випадку кожне явище більшою або меншою мірою наближається до одного з еталонів.
Різновидом класифікації є стратифікація. Стратифікація – це визначення прошарків (страт) в багатошаровому явищі, тобто залежностей особливого роду. В дослідженнях із соціального менеджменту такими стратами можуть бути зовнішнє і внутрішнє середовище, технічні засоби і людські ресурси, стратегія і тактика управління.
У соціальному менеджменті все більшого поширення набуває математичне моделювання. Розроблені і використовуються в практиці соціального управління деякі види соціально-математичних моделей (моделі глобальних проблем, культури, моделі відтворення населення, розрахунку норм харчування населення і т. д.).
Одним з ефективних прийомів дослідження в соціальному менеджменті є соціальний експеримент. Його значення полягає в тому, що він допомагає розкрити суспільні процеси у всій їх складності і багатогранності, дає органам управління всіх рівнів достовірну інформацію, дозволяє оцінити ефективність тієї чи іншої системи управління. Прикладом такого експериментування є Хоторнські експерименти Мейо.
У соціальному менеджменті при дослідженні певних процесів і явищ використовується також евристичне моделювання. При цьому застосовуються загальні евристичні прийоми: розв’язання завдань спочатку в загальному вигляді, без врахування деталей; розв’язання спочатку спрощеного варіанта завдання – розчленування його на підзавдання, сукупність яких еквівалентна цьому завданню, і т. п. Такі прийоми використовуються при вирішенні особливо складних завдань, коли через складності або брак інформації не можна точно окреслити мету їх застосування і визначити допустимі похибки та помилки. Евристичні прийоми в соціальному менеджменті базуються на використанні інтуїції.
Спеціальні методи дослідження відображають специфіку об’єкта дослідження, його предмет і завдання. Серед значної кількості спеціальних методів широко використовуються "сіткові моделі" – графічні зображення послідовності процесів при виконанні складного комплексу робіт для оптимізації плану їх проведення. В основі побудови сіткових моделей лежить добре розроблена "теорія графів". Сіткові моделі досить часто називають сітковими графіками, а система, котра використовується при цьому, отримала назву системи сіткового планування і управління.
"Затрати – випуск" – прийом економічного аналізу, спрямований на дослідження окремих процесів збалансованості різних частин суспільного виробництва як за вартістю, так і в натуральній формі. За допомогою цього методу досліджується ряд конкретних економічних проблем: структура економіки і її динаміка, співвідношення можливих змін податків, заробітної плати, цін і прибутку; довгострокові тенденції і програмування економіки країни.
Менеджерська мережа – система ключових принципів підходу до дослідження управління. Вона ґрунтується на комбінації двох фундаментальних складових роботи менеджера: ставлення до виробництва і ставлення до людей.
До спеціальних методів дослідження в соціальному менеджменті також відносять економічний експеримент, матричний, діагностичний, порівняльний та інші методи.
Широко використовується в соціальному менеджменті соціологічні дослідження. Їх проведення потребує розробки програми на основі наукових напрацювань і збирання первинної інформації. Останнє здійснюється шляхом опитування, анкетування, інтерв’ювання, соціологічних спостережень. Активно використовується на практиці аналіз документів.
Коли потрібна особлива думка, джерелом інформації може бути група експертів. Особливістю експертного опитування є те, що як респонденти до нього залучаються виконавці, визначні фахівці в певній сфері знань, для яких досліджувана проблема є предметною сферою їх діяльності.
Методами соціального менеджменту є також: моделювання соціальних процесів; прогнозування; метод експертиз; консультування; анкетування.
Серед інструментарію соціального менеджменту важливе місце займає статистика. З її допомогою менеджери досліджують велику кількість явищ, беручи середні величини з великої кількості спостережень, в яких проявляється дія закону великих чисел. Суть цього закону полягає в тому, що встановлювані за допомогою статистики закономірності проявляються тим повніше і точніше, чим більша сукупність масових явищ і фактів буде охоплена. При цьому зі зміною кількості однорідних фактів, що спостерігаються, зростають розбіжності між статистичним законом і фактами, які емпірично спостерігаються. Достовірний висновок можна зробити лише на основі вивчення великої кількості випадків, внаслідок чого індивідуальні риси будуть згладжені і проявляться загальні суттєві риси явища або процесу.
Окремий метод соціального менеджменту сам по собі не може забезпечити вирішення якоїсь складної наукової проблеми. Кожний з них дозволяє пізнати тільки якусь одну сторону об’єкта дослідження і тому не може постати як єдиний. При вивченні соціальних відносин необхідно використовувати увесь арсенал методів дослідження в комплексі - як загальнонаукових, так і спеціальних.
Отже, соціальний менеджмент в своїх дослідженнях використовує велику кількість методів, прийомів, засобів, що дозволяє всебічно вивчати соціальні відносини в їх динаміці та взаємозв’язку з іншими складовими суспільних відносин.
Соціальний менеджмент виконує декілька функцій. Насамперед, це пізнавальна або евристична. Сутність менеджменту як науки полягає в пізнанні сукупності процесів самоорганізації складних систем, закономірних тенденцій соціального розвитку, динаміки різних соціальних явищ і подій.
З точки зору взаємовідносин управлінської діяльності і науки важливою є прикладна функція соціального менеджменту, адже призначення його полягає не лише в поясненні, а й у перетворенні соціальної сфери, попередженні негативних соціально-економічних явищ і процесів.
Прикладна функція соціального менеджменту тісно пов’язана з пізнавальною. Чим вищий рівень розвитку наукових основ соціального менеджменту, тим більші можливості для подальшого пізнання соціальної дійсності, її позитивного перетворення в інтересах всього суспільства і його членів.
Соціальний менеджмент також виконує пояснювальну функцію, коли за його допомогою виявляються причини негативних явищ і процесів у соціальних відносинах, а також інформаційну – в процесі забезпечення достовірних даних про хід змін, про те, де ці зміни відбуваються, які сфери суспільного устрою зачіпають, як ставляться до цього різні соціальні групи, верстви, прошарки населення, яка стратегія їхньої поведінки. Прогностична і технічна функції соціального менеджменту проявляються при розробці проектів вирішення актуальних соціальних проблем буття суспільства. За допомогою регулятивної функції здійснюється вплив на протікання соціальних процесів і явищ, функціонування соціальних відносин, організацій тощо.
Таким чином, соціальний менеджмент постає як наука, що виконує значну кількість функцій в управлінні соціальними процесами і явищами в суспільстві та окремими організаціями.
Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте передумови формування соціального менеджменту.
2. Розкрийте взаємозв’язок соціального управління і соціального менеджменту.
3. Визначіть предмет соціального менеджменту як навчальної дисципліни.
4. Які загальнонаукові методи використовуються соціальним менеджментом при дослідженні соціальних процесів і явищ у суспільстві?
5. Які спеціальні методи використовуються соціальним менеджментом при дослідженні соціальних процесів і явищ у суспільстві?
6. У чому сутність пізнавальної, прикладної, пояснювальної та інформаційної функцій соціального менеджменту?
Рекомендована література
1. Ли Якокка «Карьера менеджера»
2. Архангельский Глеб. Тайм-драйв. Как успевать жить и работать
3. Кеннеди Гэвин. Договориться можно обо всем!
4. Браян Трейси. Достижение максимума
5. Джим Коллинз – От хорошего к великому
6. Креймс Джеффри. 4 правила лидерства Джека Уэлча
7. Стівен Кові. 7 Навичок високоефективних людей
