Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриклади використанн€ конкретних —”Ѕƒ в —јѕ–




¬ даний час розроблено багато —”Ѕƒ дл€ п≥дтримки р≥зноман≥тних структур данних. Ќаприклад, —”Ѕƒ У—≈ƒјЌФ, Уќ јФ, У—≈“ќ–Ф, УЅјЌ -ќ—Ф, Уƒ»—ќƒФ, У»Ќ≈—Ф, У—≈“№Ф т≥ ≥нш≥.

ѓх використовують в ≥нформац≥йно- пошукових системах, але можливе використанн€ ≥ дл€ забезпеченн€ ≥нформац≥йних потреб —јѕ–.¬ першу чергу мова йде про в≥дтворенн€ нормативно- дов≥дковоњ та ≥ншоњ фак≠тограф≥чноњ ≥нформац≥њ.

ѕриведемо короткий огл€д ункц≥ональних можливостей та експлуа≠та≠ц≥йних характеристик найб≥льш перспективних —”Ѕƒ.

—истема управл≥нн€ базою данних У»Ќ≈—Ф ор≥Їнтована на п≥дтри≠ман≠н€ ≥Їрарх≥чних структур данних. Ќа ф≥зичному р≥вн≥ використовуЇтьс€ метод доступу, програмно ≥м≥туючий механ≥зм вертуальноњ памТ€т≥.

(¬ертуаль≠напамТ€ть - спос≥б орган≥зац≥њ памТ€т≥ обчислювальноњ системи,

при €ко≠му кожна програма може оперувати з адресним простором, що перева≠жаЇ Їм≠к≥сть ф≥зичноњ оперативноњ памТ€т≥). ѕри цьому данн≥ збер≥га≠ють≠с€ в блоках памТ€т≥ та лексикограф≥чно впор€дкован≥, а р≥зноман≥тним сегментам в лог≥чн≥й схем≥ в≥дпов≥дають р≥зноман≥тн≥ блоки.

ƒл€ забезпеченн€ одночасноњ роботи дек≥лькох користувач≥в за терм≥≠нала≠ми —”Ѕƒ У»Ќ≈—Ф обладнана мон≥тором.

—истема управл≥нн€ базою данних Уќ јФ, так €к ≥ —”Ѕƒ У»Ќ≈—Ф, належить до систем ≥Їрарх≥чного типу. ¬ своЇму склад≥ вома маЇ засоби дл€ заданн€ звТ€зк≥в м≥ж ≥Їрарх≥чними структурами, що даЇ змогу описувати мережн≥ структури обмеженого виду.

¬ —”Ѕƒ Уќ јФ Ї засоби дл€ орган≥зац≥њ д≥алоговоњ взаЇмод≥њ з к≥нце≠вим користувачем - д≥алогова система.

—истема управл≥нн€ базою данних Уƒ»—ќƒФ - одна з найб≥льш роз≠ви≠ну≠тих в≥тчизн€них —”Ѕƒ. ÷е багатофункц≥ональна система обробки та збер≥ганн€ данних, €ка розрахована на широкий спектр практичного вико≠ристан≠н€ в област≥ розвТ€зку ≥нформац≥йних задач. ќднотипн≥ записи бази данних —”Ѕƒ Уƒ»—ќƒФ орган≥зован≥ в файли, м≥ж €кими можуть бути вста≠нов≠ле≠н≥ звТ€зки, що дозвол€ють створювати €к ≥Їрарх≥чн≥ так ≥ мережн≥ структури.

—”Ѕƒ Уƒ»—ќƒФ - ун≥версальна система дл€ збереженн€ та обробки вс≥х вид≥в нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ та проектних документ≥в у ве-ликих —јѕ–.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1.«агальна характеристика ≥нформа≠ц≥й≠ного забезпеченн€ —јѕ–.

2. ќсновн≥ компоненти та види ≥нформа≠ц≥й≠ного забезпеченн€ —јѕ–.

3. —клад ≥нформац≥йного фонду —јѕ–.

4. —пособи веденн€ ≥нформац≥йного фон≠ду —јѕ–.

5.—истема управл≥нн€ базами данних (—”Ѕƒ). ѕризначенн€, викорис≠тан≠н€ та ефективн≥сть.

6. ѕриклади використанн€ конкретних —”Ѕƒ в —јѕ–.

 

 

Ћекц≥€ є 7.

“ема лекц≥њ: Ћ≥нгв≥стичне забезпеченн€ —јѕ–.

ѕлан

1. ¬изначенн€ ≥ структура л≥нгв≥стичного забезпеченн€ —јѕ–.

2. ‘ункц≥ональне призначенн€ мов, €к≥ використовуютьс€ в —јѕ–.

3. Ѕазове л≥нгв≥стичне забезпеченн€ —јѕ–.

(2 години).

 

1. ¬изначенн€ ≥ структура л≥нгв≥стичного

забезпеченн€ —јѕ–

 

Ћ≥нгв≥стичне забезпеченн€ —јѕ– - це сукупн≥сть мов, €к≥ використо≠ву≠ютьс€ в —јѕ– дл€ висв≥тленн€ ≥нформац≥њ про обТЇкти, що проектуютьс€, про процес та засоби проектуванн€, €кою обм≥нюютьс€ люди з ≈ќћ м≥ж собою в процес≥ автомати≠зо≠ваного проектуванн€.

ќдн≥Їю ≥з важлив≥ших задач при створенн≥ л≥нгв≥стичного забезпечен≠н€ —јѕ– Ї виб≥р мов взаЇмод≥њ та форм сп≥лкуванн€ проектувальника з ≈ќћ.

ћови взаЇмод≥њ Ї особливими, спец≥ально ор≥Їнтованими на потреби проектувальника. якщо мови програмуванн€ направлен≥, головним чином, на ун≥версальн≥сть та зручн≥сть њх трансл€ц≥њ в машинн≥ мови, то мови взаЇмод≥њ призначен≥ дл€ забезпеченн€ найб≥льших зручностей при сп≥лкуванн≥ проек≠ту≠валь≠ника з ≈ќћ, найб≥льш компактного приставленн€ проектноњ ≥нформа≠ц≥њ, най≠б≥льших зручностей при зд≥йсненн≥ проектних процедур ≥ т. ≥нше.

ћови взаЇмод≥њ можна розпод≥лити на сл≥дуюч≥ основн≥ типи: при≠≠ро≠д≠≠≠н€, обмежена природн€, командна, УменюФ та УшаблониФ.

ѕриродн€ мова користувача не завжди може бути викорис≠тана дл€ сп≥лкуванн€ з ≈ќћ в сучасних —јѕ–, так €к виникають труднощ≥ автома≠тич≠но≠го анал≥зу пов≥домлень користувача, виражених на природн≥й мов≥ в межах жорстко обмежених ситуац≥й, €к≥ повТ€зан≥ з задачами проектуванн€.

ќбмежена природн€ мова Ї на даний час перспективним способом взаЇмод≥њ. ќсновний недол≥к такоњ взаЇмод≥њ пол€гаЇ в тому, що користувач повинен добре у€вл€ти синтаксичн≥ та семантичн≥ обмеженн€, €к≥ наклада≠ютьс€ на природню мову.

 омандна мова Ї розповсюдженим способом взаЇмод≥њ.  ористувачу приставл€Їтьс€ наб≥р команд, за допомогою €ких в≥н може управл€ти вико-нанн€м р≥зноман≥тних проектних процедур. ÷≥ команди виконують два види

функц≥й: визначають процеси, €к≥ повинн≥ бути виконан≥; вм≥≠щують в соб≥ да≠н≥, що передаютьс€ цим процесам.

ѕри д≥алогов≥й взаЇмод≥њ ≥нформац≥€, що вводитьс€ користу≠ва≠чем, ро≠з≠биваЇтьс€ на велике число команд, €к≥ вм≥щують в≥днос≠но малу к≥льк≥сть даних. ¬ цьому випадку введен≥ данн≥ тут же ви≠во≠д€тьс€ системою (ехо≠в≥≠доб≠≠раженн€), що полегшуЇ виправленн€ помилок при ввод≥.

УћенюФ та УЎаблониФ. ƒан≥ мови Ї найб≥льш поширеним спосо≠бом д≥алоговоњ взаЇмод≥њ з прикладними програмами —јѕ–. « допомогою Уме≠нюФ користувач керуЇ виконанн€м проектноњ про≠цедури, вибираючи необ≠х≥д≠ну функц≥ю ≥з перерахованих в Уме≠нюФ.

УЎаблонФ €вл€Ї собою спец≥альним чином орган≥зований кадр д≥ало≠гу, €кий в≥дображуЇтьс€ на екран≥ дисплею, та призначений дл€ введенн€ та виведенн€ даних. УЎаблонФ включаЇ ≥нформац≥йн≥ пол€, €к≥ розм≥щуютьс€ в визначених м≥сц€х екрану та призначен≥ дл€ введенн€- виведенн€ даних та по€снювальн≥ надписи до них.

ќрган≥зац≥€ взаЇмод≥њ т≥льки з використанн€м УменюФ та Ушаблон≥вФ не маЇ достатньоњ гнучкост≥, через це даний спос≥б взаЇмод≥њ використо≠вуЇтьс€, €к правило, разом з командними мовами.

2. ‘ункц≥ональне призначенн€ мов,

€к≥ використовуютьс€ в —јѕ–

 ласиф≥кац≥€ мов, €к≥ використовуютьс€ в —јѕ–

 

ћови —јѕ–

 

програмуванн€       проектуванн€

машинний   вх≥дн≥   вих≥дн≥

мова асамблера   яќќ   ћќ«   внутр≥шн≥

 

‘ќ–“–јЌ   схемн≥   супроводженн€

ѕј— јЋ№   граф≥чн≥   пром≥жн≥

 

ѕЋ/1 моделюванн€

 

та ≥нш≥

–ис 7.1.

«а функц≥ональним призначенн€м, мови €к≥ використовуютьс€ в —јѕ– под≥л€ютьс€ на три основн≥ групи:

¬х≥дн≥ мови. ѕризначен≥ дл€ опису обТЇкт≥в, що проектуютьс€ та уп≠рав≠л≥нн€ процедурами проектуванн€. ќсновною вимогою, €ка висуваЇть≠с€ до вх≥дних мов Ї њх максимальна близьк≥сть до мови проектувальника в да≠н≥й предметн≥й област≥.

¬их≥дн≥ мови. ÷е мови, €к≥ ор≥Їнтован≥ на вив≥д одержаних в резуль≠тат≥ проектуванн€, проектних р≥шень у вигл€д≥ необх≥дноњ проектноњ доку≠мен≠≠тац≥њ, €к≥ задовольн€ють вимогам виготовленн€ обТЇкту та стандартам. “ак €к ≥ дл€ вх≥дних мов, в —јѕ– повинна бути передбачена дос≠татньо ши≠ро≠ка номенклатура вих≥дних мов дл€ задоволенн€ р≥зноман≥тним вимогам з точки зору реал≥зац≥њ обТЇкт≥в проектуванн€ та вимогам до р≥зно≠ма≠н≥т≠них форм представленн€ документац≥њ, що прийн€та дл€ проектноњ ор≠ган≥зац≥њ.

Ѕазов≥ мови. ÷е мови, €к≥ ор≥Їнтован≥ на зд≥йсненн€ програмуванн€ основних процедур проектуванн€.

ќдн≥Їю ≥з особливостей л≥нгв≥стичного забезпеченн€ —јѕ– Ї те, що воно повинно в≥дпов≥дати властивост€м Ув≥дкритост≥Ф, тому в склад≥ ≥нструментальних засоб≥в —јѕ– доц≥льно мати синтаксично ор≥Їнтований мов≠ний процесор, €кий призначений дл€ розробки нових мов взаЇмод≥њ, так €к ≥ дл€ модиф≥кац≥њ вже ≥снуючих.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. ¬изначенн€ ≥ структура л≥нгв≥стичного забезпеченн€ —јѕ–.

2. ‘ункц≥ональне призначенн€ мов, €к≥ використовуютьс€ в —јѕ–.

3. Ѕазове л≥нгв≥стичне забезпеченн€ —јѕ–.

 

 

Ћекц≥€ є 8.

“ема лекц≥њ: ћетодичне ≥ орган≥зац≥йне забезпеченн€ —јѕ–

ѕлан

1. —клад методичного забезпе≠че≠н≠н€ —јѕ–.

2. —клад орган≥зац≥йного забезпе≠че≠н≠н€ —јѕ–.

(2 години).

1. —клад методичного забезпе≠че≠н≠н€ —јѕ–.

ƒо методичного забезпеченн€ —јѕ– входить комплект документ≥в, €к≥ нор≠мують правила вибору ≥ експлуатац≥њ комплексу засоб≥в автоматизовано≠го проектуванн€ при вир≥шенн≥ конкретних проектних задач. ¬ цих доку≠ме≠н≠тах вик≠ладена методика (технолог≥€) автоматизовано≠го проектуванн€ (јѕ), €ка перед≠бачуЇ використанн€ проектувальником визначеноњ посл≥дов≠но≠ст≥ компонент≥в техн≥чного, математичного, програмного, л≥нгв≥стичного та програмного забезпеченн€ при виконанн≥ кожноњ автоматизованоњ проектноњ процедури.

ћетодичне забезпеченн€ —јѕ– включаЇ наступн≥ розд≥ли: специф≥ка≠ц≥ю ћ«, загальний опис —јѕ–, ≥нструкц≥ю по експлуатац≥њ  —јѕ, опис мо≠ви —јѕ–, опис проектних процедур, форми машинних документ≥в.

—пециф≥кац≥€ методичного забезпеченн€ —јѕ– включаЇ повний пере≠л≥к документ≥в, €к≥ вход€ть в склад методичного забезпеченн€.

«агальний опис —јѕ– служить дл€ ознайомленн€ прроектувальник≥в ≥з структурою ≥ складом функц≥й системи. ¬ ньому в≥дображен≥ класи, види ≥ ти≠пи обТЇкт≥в, €к≥ охвачуютьс€ даною —јѕ–; загальна структура —јѕ–, склад проектуючих ≥ обслуговуючих п≥дсистем; зм≥ст ≥нформац≥њ, €ка збе≠р≥гаЇтьс€ в базах данних —јѕ–; в≥домост≥ про компоненти, €к≥ вико≠рис≠то≠вуютьс€ в техн≥чному та програмному забезпеченн≥; в≥домост≥ про розви≠ток системи.

≤нструкц≥€ по експлуатац≥њ  —јѕ включаЇ: правила використанн€ в прак≠тичн≥й робот≥ компонент≥в —јѕ– (п≥дготуванн€ до роботи, експлуа≠та≠ц≥€, можлив≥ неполадки та методи њх усуненн€).

ќпис мо≠ви —јѕ– включаЇ вс≥ необх≥дн≥ дл€ користувача —јѕ– в≥до≠мо≠ст≥ по орган≥зац≥њ його взаЇмод≥њ з системою. ¬ цьому документ≥ вм≥щен≥ конкретн≥ ≥нструкц≥њ користувачу по преставленню на вх≥дн≥й мов≥ —јѕ– опис≥в обТЇкт≥в проектуванн€ та завдань по вир≥шеннню конкретних проект≠них задач. ¬ додатку привод€тьс€ приклади використанн€ встановлених мов≠них засоб≥в при вир≥шенн≥ конк етних проектних задач.

ќпис проектних процедур включаЇ наступн≥ в≥домост≥:

- аннотац≥њ, в €ких описуЇтьс€ призначенн€ проектних процедур, об-ласт≥ ≥ специф≥ка њх використанн€;

- опис процедур проектуванн€;

- методи виконанн€ проектних процедур;

- схема алгоритм≥в, €к≥ реал≥зують запропонован≥ методи;

- контрольн≥ (тестов≥) приклади;

- вимоги до програм, €к≥ м≥ст€ть повний перел≥к пов≥домлень в≥дпо≠-в≥дних пректних процедур та вимог до форми представленн€ вих≥дних да≠них при виконанн≥ кожноњ проектноњ процедури.

‘орми машинних документ≥в включають назви документ≥в, що ви≠даютьс€, вид нос≥≥в ≥нформац≥њ, звТ€зок з ≥ншими документами в повному ком≠плект≥ документац≥њ, пор€док розташуванн€ ≥нформац≥њ в документ≥ ≥ пра≠вила його прочитанн€, форми документ≥в ≥ приклади њх оформленн€.

 

2. —клад орган≥зац≥йного забезпе≠че≠н≠н€ —јѕ–

—јѕ– фукц≥онуЇ в склад≥ проектноњ орган≥зац≥њ, тому важливими пи≠тан≠н€ми Ї взаЇмод≥€ —јѕ– з функц≥ональними п≥дрозд≥лами орган≥зац≥њ ≥ реал≥зац≥€ в њњ структур≥ процесу автоматизованого проектуванн€. ÷≥ питан≠н€ в≥дображаютьс€ в орган≥зац≥йному забезпеченн≥ —јѕ–.

¬ склад ќ« —јѕ– входить повна сукупн≥сть нормативних матер≥ал≥в, що визначаЇ м≥сце ≥ функц≥ю —јѕ– в склад≥ проектноњ орган≥зац≥њ. ÷≥ мате≠р≥а≠ли включають: накази, штатн≥ розклади, посадов≥ ≥нструкц≥њ персоналу —јѕ–, програми курс≥в навчанн€ та п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ користувач≥в та ≥нше.

ќсновним документам ќ« —јѕ– Ї: Уѕоложенн€ про службу —јѕ–Ф, €ке регламентуЇ м≥сце персоналу —јѕ– в орган≥зац≥йн≥й структур≥ п≥дпри≠Їмс≠тва, його к≥льк≥сний склад, квал≥ф≥кац≥ю та посадов≥ ≥нструкц≥њ.

 

‘ункц≥њ основних п≥дрозд≥л≥в —јѕ–

‘ункц≥њ в≥дд≥лу —јѕ– - розробка, експлуатац≥€ та супров≥д окремих ви≠≠д≥в забезпеченн€ —јѕ– та вс≥Їњ системи в ц≥лому.

ќсновний сектор- сектор розробки та супроводженн€ вс≥Їњ —јѕ–. ¬≥н комплектуЇтьс€ ≥нженерами- системотехн≥ками по —јѕ–. ‘ункц≥њ сектора: про≠ектуванн€ та модиф≥кац≥€ окремих п≥дсистем —јѕ–, координац≥€ д≥й р≥з≠них груп спец≥ал≥ст≥в з других сектор≥в, €к≥ прий≠ма≠ють участь в процес≥ ство≠ренн€ ≥ функц≥онуванн€ —јѕ–.

‘ункц≥њ ≥нших сектор≥в: розробка, супров≥д та експлуатац≥€ окремих вид≥в забезпеченн€.

ќрган≥зац≥йна структура п≥дрозд≥лу —јѕ–

 

 

√оловний ≥нженер (конструктор)   ¬≥дд≥л —јѕ– (група)

—ектор розробки —јѕ–

 

 

ѕроектний в≥дд≥л є 1   ѕроектний в≥дд≥л У≤Ф   ѕроектний в≥дд≥л УNФ   —ектор техн≥чних засоб≥в

 

 
 


—ектор програм≠ного забезпеченн€

—ектор є 1 —ектор є  

—ектор ≥нформа≠ц≥йного забезпе-≠≠ ≠≠че≠н≠н€

—ектор автоматиза-

ц≥њ проектуванн€

—ектор л≥нгв≥стично-го забезпеченн€

 

–ис. 8.1

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. «агальна характеристика методичного та орган≥зац≥йного забезпе≠че≠н≠≠н€ —јѕ–.

2. —клад методичного забезпе≠че≠н≠н€ —јѕ–.

3. —клад орган≥зац≥йного забезпе≠че≠н≠н€ —јѕ–.

 

—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–»

 

1. Ќоренков ». ѕ. ¬ведение в автоматизированное проекти≠ро≠ва≠ние технических устройств и систем: ”чебн. пособие дл€ втузов.- ћ.: ¬ысш. шк., 1986.- 304 с.

2. —истемы автоматизации проектировани€ и производства // –адио≠-электроника (состо€ние и тенденции развити€). —ер. 1. ¬ычисл. техника.- ћ.: Ќ»» экономики и информ. по радиоэлектронике (Ќ»»Ё»–), 1985.- —. 21-47.

 

 

«ћ≤—“

¬ступ....................... 3

Ћекц≥€ є 1. —уть ≥нженерного проектуванн€.......... 4

Ћекц≥€ є 2. —истеми автоматизованого проектуванн€....... 11

Ћекц≥€ є 3. “ехн≥чне забезпеченн€ —јѕ–........... 20

Ћекц≥€ є 4. ћатематичне забезпеченн€ —јѕ–......... 27

Ћекц≥€ є 5. ѕрограмне забезпеченн€ —јѕ–.......... 35

Ћекц≥€ є 6. ≤нформац≥йне забезпеченн€ —јѕ–......... 41

Ћекц≥€ є 7. Ћ≥нгв≥стичне забезпеченн€ —јѕ–......... 45

Ћекц≥€ є 8. ћетодичне ≥ орган≥зац≥йне забезпеченн€ —јѕ–.... 49

—писок л≥тератури

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 440 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

676 - | 679 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.06 с.