Предмет соціального менеджменту

Розмаїття напрямів і шкіл у менеджменті, незавершеність процесу формування соціального менеджменту як наукової і навчальної дисципліни породжують розбіжності у підходах до трактування предмета цього виду менеджменту. До цього слід додати, що предмет соціального менеджменту надзвичайно складний і багатогранний, так само як складні, багатогранні та динамічні соціальні відносини. Цим пояснюється відсутність поки що короткого і всеохоплюючого визначення предмета соціального менеджменту. Соціальний менеджмент, який вивчає реальні соціальні процеси і явища, перебуває в постійному розвитку і тому предмет його дослідження змінюється, уточнюється.

Визначення предмета соціального менеджменту різними авторами:

1. Соціальний менеджмент – розділ менеджменту, предметом якого є процеси, котрі відображають мотивації людської поведінки, соціальні відносини, їх закономірності, аналіз соціальних наслідків економічних та інших рішень, що приймаються на різних рівнях управління персоналом та іншими сферами, пов’язаними з діяльністю організації [77, с. 23].

2. Соціальний менеджмент вивчає систему соціальних відносин, соціальних процесів, соціальну сферу, соціальні ресурси і управлінські та організаційні відносини, що виникають в них, їх закономірності і принципи [79, с. 69].

3. Соціальний менеджмент визначає теоретико-методологічну базу соціального механізму управління економікою, який у свою чергу визначає обличчя суспільства і характер його динаміки [80, с. 19].

Наведені визначення дають підставу стверджувати, що предметом соціального менеджменту є вивчення системи соціальних відносин, соціальних процесів, соціальної сфери, соціальних ресурсів і управлінських та організаційних відносин, які при цьому виникають, а також ї законів і закономірностей їх розвитку. Отже, соціальний менеджмент – різновид менеджменту, який спрямований на управління соціальною сферою шляхом визначення мети, формування проблем, складання планів і досягнення обраних цілей через використання різноманітних видів діяльності та методів у рамках певного процесу (технології) в соціальній сфері.

Соціальний менеджмент охоплює виробничу сферу, культуру, охорону здоров’я, мистецтво, науку, освіту. Ключовими напрямами теорії і практики соціального менеджменту є визначення цілей розвитку соціальних організацій, фінансових структур, фірм, суспільства в цілому, а його "дія" розгортається в соціальній сфері життєдіяльності людського суспільства, в якій реалізується соціальна політика держави, спрямована на розподіл матеріальних і духовних благ, забезпечення прогресу всіх сторін суспільного життя, покращення якості життя кожної особи. Вона охоплює весь життєвий простір людини від умов його праці, побуту, здоров’я, дозвілля до соціально-класових, національно-етнічних відносин. Зміст поняття "соціальний" складають відносини між соціальними групами, індивідами з приводу їх становища, місця і ролі в суспільстві, способу життя.

Для повного уявлення про соціальний менеджмент як навчальну і наукову дисципліну слід мати на увазі, що управління – це особлива, специфічна сфера людської діяльності. Однак воно не існує саме по собі як абсолютно самостійний процес. Управління включене в більш широку систему, котра відображає його видові особливості. Видові особливості, форм управління і засоби, які при цьому використовуються, залежать від особливостей предмета управління, а також від системи, в якій воно здійснюється. Разом із тим є загальні принципи та закономірності управління, притаманні всім його різновидам.

Характерна особливість соціального менеджменту полягає в тому, що він може мати досить складну організаційну структуру і організаційну схему управління. У сфері соціального менеджменту виникають проблеми врахування і узгодження економічних, технічних, організаційних, соціологічних, психологічних і політичних питань, що потребує приведення в дію значної кількості знань та інформації.

Управління являє собою специфічний соціальний процес. Врахування характеру людини, рівня її культури і освіти у всіх сферах людської діяльності відіграє велику роль у забезпеченні ефективності соціального менеджменту.

Отже, змістом соціального менеджменту є виявлення сутності законів, закономірностей, принципів, функцій, методів цілеспрямованої діяльності суб’єктів управління, в процесі управлінських відносин, які виникають в соціальному середовищі, яке постійно змінюється. Основна проблема соціального менеджменту – як сформовану систему управлінських впливів привести у відповідність із протіканням соціальних процесів, розвитком соціальної сфери і при цьому забезпечити ефективне використання соціальних ресурсів, що є надзвичайно складним завданням для сучасних менеджерів.